Постанова від 15.02.2021 по справі 240/436/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/436/20

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

16 лютого 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б.

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника відповідача: Лосенкова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Північного регіонального управління Державної Прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північного регіонального управління Державної Прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування актів, рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Північного регіонального управління Державної Прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування актів, рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано Акти № 7-19 Форми Нвс-5 та Форми НПвс щодо ОСОБА_1 , затверджені начальником Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України 08.08.2019;

Визнано протиправним та скасовано рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України, оформлене листом від 21.12.2019 № 30/Б-17342 щодо не скасування та залишення без змін Актів № 7-19 Форми Нвс-5 та Форми НПвс щодо ОСОБА_1 , затверджені начальником Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України 08.08.2019;

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України повторно (додатково) провести розслідування нещасного випадку, що стався 16.07.2014 з молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії - навідником-оператором відділення спеціальної техніки окремого відділу прикордонної служби (тип-С) Північного регіонального управління ОСОБА_1 , та оформити його результати відповідно до вимог Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої Наказом МВС України від 22.03.2016 № 199, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Північне регіональне управління Державної Прикордонної служби України подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що після поновлення на військовій службі, згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 у справі №806/2898/18, у зв`язку із отриманою групою інвалідності перебував на стаціонарному лікуванні та був представлений на ВЛК у ГВМКЦ ДПСУ м. Київ в період з 18.03.2019 по 03.04.2019. У військовослужбовця не встановлено наявність наслідків травмувань чи контузій та визнано придатним до військової служби. (Постанова госпітальної ВЛК від 03.04.2019 №158). Таким чином, розглянувши отримані матеріали, комісія прийшла до висновку, що факт нещасного випадку 16.07.2014 під час проходження служби а АТО старшини ОСОБА_1 не підтверджується.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Адміністрація Державної прикордонної служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що після прибуття із зони АТО ОСОБА_1 за медичною допомогою до відомчих медичних закладів ДПСУ в період з 2014 по 2016 роки не звертався. У 2017 році старшина ОСОБА_1 проходив обстеження та лікування у клінічному госпіталі Державної прикордонної служби України, за результатами якого зроблено висновок про зв`язок наявних змін стану здоров`я з перенесеною в минулому нейроінфекцією, при цьому інформації про зв`язок його захворювання з можливо отриманою травмою в зоні проведення АТО немає. У висновку ВЛК зазначено: "Придатний до військової служби".

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

15.02.2021 року позивачем подано до суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

В силу положень ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за даної явки учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційні скарги відповідачів слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 16.07.2014 під час артилерійського обстрілу виконував службові обов`язки по охороні Державного кордону України в зоні проведення АТО, а саме пункті пропуску "Маринівка" Донецької області, що учасниками справи не заперечується.

Начальником Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України 08.08.2019 було затверджено складені за результатами проведеного призначеною наказом Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 15.07.2019 комісією розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 16.07.2014 в зоні проведення АТО, Акт № 7-19 розслідування можливого нещасного випадку, що стався 16.07.2014 з молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії - навідником-оператором відділення спеціальної техніки окремого відділу прикордонної служби (тип С) Північного регіонального управління (Форма Нвс-5) та Акт № 7-19 про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби (Форма НПвс), якими не підтверджено отримання позивачем травми (контузії) під час проходження служби в АТО 16.07.2014.

Представником ОСОБА_1 на ім`я Голови Державної прикордонної служби України було подано скаргу від 15.11.2019, в якій просили призначити повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 16.07.2014 під час виконання службових обов`язків в зоні проведення АТО, скасувати вищевказані Акти № 7-19.

З метою з`ясування причин та обставин, викладених у скарзі, було проведено службове розслідування, за результатами якого Адміністрація Державної прикордонної служби України прийняла рішення, оформлене листом від 21.12.2019 року № 30/Б-17342, про не скасування та залишення без змін зазначених Актів № 7-19.

Вважаючи, що Акти № 7-19 є необ`єктивними, порушують його права та інтереси, а Адміністрацією Державної прикордонної служби України безпідставно відмовлено в їх скасуванні та проведенні повторно (додатково) розслідування нещасного випадку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким частково задоволено позовні вимоги, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини 1 статті 2 КАС України регламентовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами ч. 4 ст. 24 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про Державну прикордонну службу України", з метою встановлення єдиного порядку розслідування та обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Державної прикордонної служби України та приведення нормативно-правових актів Адміністрації Державної прикордонної служби України у відповідність до законодавства затверджено Інструкцію про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 №199, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.04.2016 за №574/28704 (далі - Інструкція №199).

Відповідно до п. 16 Розділу ІІ "Розслідування нещасних випадків" Інструкції № 199, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною третьою статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно п. 13 Розділу ІІ "Розслідування нещасних випадків" Інструкції № 199, нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено керівника органу Держприкордонслужби або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця після надходження заяви потерпілого (незалежно від дати настання нещасного випадку).

Відповідно до висновку розслідування за фактом можливого нещасного випадку, комісія прийшла до висновку, що факт нещасного випадку 16.07.2014 під час проходження служби в АТО ОСОБА_1 не підтверджується, оскільки на розгляд комісії не представлено жодного первинного медичного документа про отримання травми (контузії) ОСОБА_1 16.07.2014.

Комісія, яка проводить розслідування нещасного випадку, відповідно до п. 8 Розділу ІІ "Розслідування нещасних випадків" Інструкції № 199, зобов`язана:

оглянути місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

з`ясувати обставини та причини нещасного випадку, чи не є нещасний випадок наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства;

визначити, чи стався нещасний випадок з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби;

установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці (якщо такі особи були), розробити заходи щодо запобігання таким нещасним випадкам.

Як вбачається з пунктів 9, 10, 11 Розділу ІІ "Розслідування нещасних випадків" Інструкції № 199, комісією при розслідуванні нещасного випадку використовуються пояснення від посадових осіб та інших військовослужбовців і працівників органів Держприкордонслужби, потерпілих та свідків нещасного випадку, додані потерпілим до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, результати лабораторних досліджень, експертизи, випробувань тощо, а також рішення органів досудового розслідування, органів (посадових осіб), що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, та суду, необхідних для встановлення обставин і причин нещасного випадку.

Тобто факт нещасного випадку комісією встановлюється не тільки на підставі первинних медичних документів про отримання травми (контузії), но і на підставі інших доказів.

В Розділі ІІ "Розслідування нещасних випадків" Інструкції № 199 зазначено:

"15. За результатами розслідування комісія зобов`язана скласти:

акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався (додаток 1) (далі - акт форми Нвс-5);

акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби (додаток 2) (далі - акт форми Нвс-1), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, або акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби (додаток 3) (далі - акт форми НПвс), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби.

Акти підписують голова і всі члени комісії. У разі незгоди зі змістом зазначених актів член комісії підписує їх з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта форми Нвс-5.

Підписані акти подаються на затвердження керівнику органу Держприкордонслужби, який призначив комісію.

Керівник органу Держприкордонслужби, який призначив комісію, розглядає та затверджує акти форми Нвс-5 та форми Нвс-1 (або форми НПвс) протягом трьох діб після їх подання.

20. У разі надходження скарги на висновки комісії щодо обставин та причин нещасного випадку Голова Державної прикордонної служби України (керівник територіального органу Адміністрації Держприкордонслужби) з метою забезпечення об`єктивності розслідування нещасного випадку має право призначити повторне (додаткове) розслідування такого випадку комісією в іншому складі.

21. За результатами повторного (додаткового) розслідування комісія зобов`язана скласти висновок про наявність або відсутність підстав для скасування актів попередньої комісії. Такий висновок, підписаний головою і всіма членами комісії, подається на затвердження особі, що призначила повторне (додаткове) розслідування.

22. За висновком комісії особа, що призначила повторне (додаткове) розслідування, має право скасувати акти попередньої комісії та затвердити нові акти форми Нвс-5 і форми Нвс-1 (або форми НПвс), а також вжити заходів щодо активізації роботи із запобігання виникненню нещасних випадків, притягнення до відповідальності посадових осіб органів Держприкордонслужби, які порушили вимоги керівних документів щодо збереження життя та здоров`я військовослужбовців.

Про скасування актів попередньої комісії особа, що призначила повторне (додаткове) розслідування, видає наказ."

Відповідно до отриманих під час розслідування за фактом можливого нещасного випадку пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в середині липня 2014 року під час обстрілу внаслідок розриву снаряду ОСОБА_1 впав та втратив свідомість, з вуха текла кров, прийшовши до тями скаржився на нудоту, біль в голові; після цього випадку у ОСОБА_1 почалось смикатись обличчя та очі.

Згідно отриманих під час розслідування за фактом можливого нещасного випадку пояснень ОСОБА_5 , в середині липня 2014 року під час обстрілу внаслідок близького розриву артилерійського боєприпасу крупного калібру ОСОБА_1 втратив свідомість; прийшовши до тями повідомив, що у нього паморочиться в голові та нудить; в подальшому в особистому спілкуванні з ОСОБА_1 помічав нервові "подьоргування" обличчя та легке заїкання.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 16.07.2014 під час обстрілу ПП "Маринівка", біля укриття в яке забігав ОСОБА_1 розірвався снаряд, від чого позивач впав і втратив свідомість, з вуха у нього текла кров; через деякий час ОСОБА_6 прийшов до тями, скаржився на нудоту, біль в голові; по стану ОСОБА_1 свідок прийшов до висновку, що той отримав контузію; ОСОБА_1 просив не доповідати командуванню про цей випадок, щоб його не відправили з підрозділу в шпиталь.

Як вбачається з матеріалів розслідування за фактом можливого нещасного випадку, комісії надавались медичні документи щодо ОСОБА_1 , зокрема акт судово-медичного обстеження № 453 від 06.02.2019, виписки із медичних карток амбулаторного (стаціонарного) хворого, згідно яких у ОСОБА_1 виявлено закриту черепно-мозкову травму, яка утворилась в результаті акустичної травм при вибусі вибухового просторою 16.07.2014.

Враховуючи вищевказані обставини розслідування за фактом можливого нещасного випадку, суд першої інстанції дійшов висновку, що роблений комісією висновок розслідування за фактом можливого нещасного випадку суперечить наявним в його матеріалах документам, у зв`язку із чим суд вважає Акти № 7-19 Форми Нвс-5 та Форми НПвс щодо ОСОБА_1 , затверджені начальником Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України 08.08.2019, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, суд вирішив, що приписи пунктів 20-22 Розділу ІІ "Розслідування нещасних випадків" Інструкції № 199, рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України, оформлене листом від 21.12.2019 року № 30/Б-17342 щодо не скасування та залишення без змін Актів № 7-19 Форми Нвс-5 та Форми НПвс щодо ОСОБА_1 , затверджені начальником Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України 08.08.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.

З даними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується та вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Так, на підставі наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України ВІД 28.11.2019 №658АГ "Про призначення службового розслідування за фактом скарги" призначено службове розслідування відносно ОСОБА_1 .

З метою з`ясування причин та обставин, викладених у скарзі громадянки ОСОБА_7 від 20.11.2019 №Б-17342, що надійшла на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби України зазначеним вище наказом утворена комісія з проведення службового розслідування, до складу якої включено фахівців лікувально-профілактичного відділу управління охорони здоров`я та відділу державного нагляду за охороною праці департаменту персоналу, управління юридичного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, якими перевірено викладені заявником факти та матеріали розслідування можливого нещасного випадку, який стався з військовослужбовцем ОСОБА_1 .

Так, до свого звернення заявник долучив копії медичних документів. Однак, висновки лікарів цивільних медичних закладів, до яких ОСОБА_1 звертався у 2015, 2017 роках, та в період між виданням наказу про звільнення з військової служби в лютому 2018 року і виданням наказу про виключення із списків військової частини в червні 2018 року, коли військовослужбовець безперервно шляхом самозвернення перебував у чотирьох лікувальних закладах міста Житомира і області, містять дані про причинний зв`язок наявних змін стану здоров`я ОСОБА_1 з отриманням ним травм під час служби в зоні проведення АТО у 2014 році, але ґрунтуються виключно на його усних свідченнях (на даних аменозу), що вказано в висновках. Частина симптоматики, значена в записах, фіксується лише "зі слів" хворого.

Зокрема, підчас проведення службового розслідування встановлено наступні обставини.

Так, в журналі службово-бойових дій оперативно-бойової прикордонної застава ІНФОРМАЦІЯ_2 зафіксовано в хронологічному порядку зміни в обстановці на ділянці відповідальності підрозділу, зміни стану здоров`я особового складу, поіменно вказано всіх військовослужбовців, які отримали поранення, травми та потреби у медичній допомозі, інша оперативна інформація. Факт отримання травмування старшиною ОСОБА_1 згідно з записами в журналі службово-оперативних дій не зазначено.

Як вбачається з пояснень підполковника ОСОБА_8 , який в період з липня по серпень 2014 року очолював підрозділ, що виконував завдання щодо охорони та оборони державного кордону України в районі ппр "Маринівка" старшина ОСОБА_1 не звертався за медичною допомогою до фельдшера (лікаря) оперативно-бойової прикордонної застави ІНФОРМАЦІЯ_2 , в наявній документації не має інформації про отримання ним контузії, інших травм, виникнення потреби в медичній допомозі.

Після прибуття із зони АТО ОСОБА_1 за медичною допомогою до відомчих медичних закладів ДПСУ в період з 2014 по 2016 роки не звертався. У 2017 році старшина ОСОБА_1 проходив обстеження та лікування у клінічному госпіталі Державної прикордонної служби України, за результатами якого зроблено висновок про зв`язок наявних змін стану здоров`я з перенесеною в минулому нейроінфекцією, при цьому інформації про зв`язок його захворювання з можливо отриманою травмою в зоні проведення АТО немає. У висновку ВЛК зазначено: "Придатний до військової служби".

Колегія суддів звертає увагу також на те, що в рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року у справі №240/5373/18 за позовом ОСОБА_1 до Госпітальної військово-лікарської комісії Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України вказано, що всупереч вимог ч.1 ст.77 КАС України представниками Позивача суду не надано жодних доказів (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання контузії позивачем, витяг з медичної карти такого стаціонарного хворого, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом контузії, тощо) в обґрунтування доводів про отриманої Позивачем закритої черепно-мозкової травми 16.07.2014 року та її причинний зв`язок із захворюваннями Позивача.

При цьому суд зазначає. що після поновлення на військовій службі, згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 у справі №806/2898/18, у зв`язку із отриманою групою інвалідності перебував на стаціонарному лікуванні та був представлений на ВЛК у ГВМКЦ ДПСУ м. Київ в період з 18.03.2019 по 03.04.2019. У військовослужбовця не встановлено наявність наслідків травмувань чи контузій та визнано придатним до військової служби. (Постанова госпітальної ВЛК від 03.04.2019 №158). Таким чином, розглянувши отримані матеріали, комісія прийшла до висновку, що факт нещасного випадку 16.07.2014 під час проходження служби а АТО старшини ОСОБА_1 не підтверджується.

Таким чином, позивачем на розгляд комісії не представлено жодного первинного медичного документа про отримання травми ОСОБА_1 16.07.2014. В наявних медичних документах вказано різні суб`єктивні погляди різних фахівців в галузі медицини за період з 2014 по грудень 2018 на результати медичного обстеження ОСОБА_1 в різних медичних закладах, встановлення на їх підставі певних діагнозів та способів лікування тих чи інших захворювань ОСОБА_1 .

Враховуючи вказане, документальне підтвердження отримання ОСОБА_1 травми (контузії) під час проходження служби в АТО 16.07.2014 не підтверджено.

Поруч з цим, судом першої інстанції вказані доводи відповідачів, які були надані в письмових запереченнях, поясненнях та свідчення свідків до уваги взяті не були, що колегія суддів вважає помилковим.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, щодо відсутності правових підстав для визнання протиправними та скасування Актів № 7-19 Форми Нвс-5, НПвс та рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України, оформлене листом від 21.12.2019 №30/Б-17342 щодо не скасування та залишення без змін вказаних актів.

Таким чином, позовна вимога, щодо зобов`язання Адміністрації Державної прикордонної служби України повторно (додатково) провести розслідування нещасного випадку, що стався 16.07.2014 з молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії - навідником-оператором відділення спеціальної техніки окремого відділу прикордонної служби (тип-С) Північного регіонального управління ОСОБА_1 , та оформити його результати відповідно до вимог Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої Наказом МВС України від 22.03.2016 № 199, задоволенню також не підлягає.

В даному випадку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо задоволення позовних вимог в цій частині.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007 зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційних скарг відповідачів спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо прийняття оскаржуваних рішень.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційні скарги Північного регіонального управління Державної Прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північного регіонального управління Державної Прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування актів, рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 лютого 2021 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.