Постанова

від 23.02.2021 по справі 813/8133/14

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 813/8133/14 пров. № А/857/14530/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б.,

за участі секретаря судового засідання Гербут Н.М.,

представник позивача: Рісна Ю.Б.

представник відповідача: Гурняк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 813/8133/14 за адміністративним позовом Приватного підприємства СЦ-Сервіс-Центр Стрий до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000771702 від 28.09.2012 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 35 396,88 грн.,-

суддя в 1-й інстанції - Лунь З.І.,

час ухвалення рішення - 10 год. 35 хв.,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 02.10.2020,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство (далі ПП) СЦ-Сервіс-Центр Стрий звернулося в суд із адміністративним позовом до Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000771702 від 28.09.2012, яким підприємству було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 39397,64 грн., у тому числі 4000,76 грн. за основним платежем та 35396,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 у справі №813/8133/14,залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 у справі №876/2023/15 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №К/9901/8354/18 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000771702 від 28.09.2012 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 35396,88 грн., а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ухвали суду від 13.08.2020, що занесена до протоколу судового засідання, суд допустив заміну відповідача у справі Державну податкову інспекцію у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби на його правонаступника ГУ ДПС у Львівській області.

Позивач свої позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000771702 від 28.09.2012 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 35396,88 грн. обґрунтовує тим, що при нарахуванні штрафних санкцій відповідач невірно застосував вимоги ст.127 ПК України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного від 28.09.2020 адміністративний позов Приватного підприємства СЦ-Сервіс-Центр Стрий (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Шашкевича, 21, код ЄДРПОУ 32053949) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині позовних вимог задоволено повністю .

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 0000771702 від 28.09.2012 в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 35 396,88 грн..

Стягнуто з Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства СЦ-Сервіс-Центр Стрий (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Шашкевича, 21, код ЄДРПОУ 32053949) судовий збір на суму 164 (сто шістдесят чотири) грн.15коп..

Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій звертає увагу на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати вказане судове рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог в частині штрафних санкцій відмовити.

Зокрема звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що судом визнано факт наявності у діях позивача порушення вимог ст.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, а тому звільнення позивача від відповідальності за вчинене правопорушення є порушенням принципу невідворотності відповідальності, який закріплений пп.4.1.3 п.4.1ст.4 ПК України, відповідно до якого податкове законодавство України ґрунтується на принципі невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.09.2012 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.03.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011по 31.03.2012. За результатами проведеної перевірки складено акт № 1144/22-10/32053949.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, п.31.1 ст.31, пп. 168.1.1,пп. 168.1.2,п.168.1,ст.168, пп.169.2.3,п.169.2, ст. 169, абз. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2960,91 грн., у тому числі: січень 2011 року 352,86 грн., лютий 2011 року - 282,29 грн., березень 2011 року - 211,72 грн., квітень 2011 року - 184,40 грн., травень 2011 року - 211,73 грн., червень 2011 року - 211,73 грн., липень 2011 року - 211,72 грн., серпень 2011 року - 211,72 грн., вересень 2011 року - 211,73 грн., жовтень 2011 року - 141,16 грн., листопад 2011 року - 141,16 грн., грудень 2011 року - 141,15 грн., січень 2012 року - 125,63 грн., лютий 2012 року- 160,96 грн., березень 2012 року - 160,95 грн..

- п.31.1 ст.31, п.57.1 ст.57, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення щодо своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 73121,47 грн., станом на 31.03.2012 року в тому числі: лютий 2011 року - 9627,54 грн., серпень 2011 року 10 766,36 грн., січень 2012 року 15428,21 грн., лютий 2012 року - 19651,59 грн., березень 2012 року - 17647,77 грн..

28.09.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000771702, яким згідно з п.п. 54.3.5. п. 54.3 ст. 54, абз. 1, 2 п. 123.1. ст. 123, п. 127.1. ст. 127 ПК України, на підставі акта перевірки за № 1144/22-10/32053949 від 05.09.2012 року встановлено порушення п. 31.1. ст. 31, п. 57.1. ст. 57, п. 164.5. ст. 164, п.п. 165.1.11. п. 165.1. ст. 165, п.п. 168.1.1., п.п. 168.1.2., п.п. 168.1.5. п. 168.1. ст. 168, п.п. 169.2.3. п. 169.2. ст. 169, абз. б п.п. 170.9.1., абз б п.п. 170.9.2. п. 170.9. ст. 170, ст. 171, абз а п. 176.2. ст. 176 ПК України, у зв`язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 39397,64 грн. в тому числі 4000,76 грн. за основним платежем та 35396,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Проведеною відповідачем перевіркою позивача встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб податковим агентом у строки, визначені ПК України для місячного податкового періоду: за липень 2011року в сумі 19106,26 грн.; за серпень 2011року в сумі 14473,34 грн.; за вересень 2011року в сумі 15063,79 грн.; за жовтень 2011року в сумі 19200,79 грн.; за листопад 2011року в сумі 19176,85 грн.; за грудень 2011року в сумі 16932,60 грн.; за січень 2012 року в сумі 15428,21 грн.; за лютий 2012року в сумі 16937,78 грн. (Т.1 а.с.143-144).

Позивач обставини справи, щодо несвоєчасного перерахування до бюджету податку з доходів фізичних не заперечує, однак зазначає, що відповідачем неправильно застосовано відповідальність до позивача за ст.127 ПК України.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що несвоєчасна виплата задекларованих та узгоджених грошових зобов`язань позивача за платежем податок на доходи фізичних осіб виникла внаслідок затримки виплати оподатковуваного доходу заробітної плати. Натомість податок на доходи фізичних осіб позивачем нараховано, утримано та перераховано до бюджету в день виплати доходу на користь найманих працівників, а відтак мало місце лише несвоєчасне перерахування сум податку, відповідальність за яке передбачено статтею 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а не статтею 127 цього Кодексу, як помилково визначив орган доходів і зборів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно з п. 31.1. ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно п. 57.1. ст. 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим же Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим же Кодексом.

Згідно з п.п. 168.1.1., п.п. 168.1.2., п.п. 168.1.5. п. 168.1. ст. 168 ПК України (в редакції, що була чинною на час виникнення правових відносин між сторонами) передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього ж Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим же Кодексом для місячного податкового періоду.

За правилами пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, положенням цієї статті встановлюється міра відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулись до чи на момент виплати доходу.

Водночас, відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Положення статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо застосування штрафної санкції використовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Несвоєчасна виплата задекларованих та узгоджених грошових зобов`язань позивача за платежем податок на доходи фізичних осіб виникла внаслідок затримки виплати оподатковуваного доходу заробітної плати. Натомість податок на доходи фізичних осіб позивачем нараховано, утримано та перераховано до бюджету в день виплати доходу на користь найманих працівників, а відтак мало місце лише несвоєчасне перерахування сум податку, відповідальність за яке передбачено статтею 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а не статтею 127 цього Кодексу, як помилково вважає орган доходів і зборів.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нормативного обґрунтування розміру штрафних санкцій, у зв`язку з помилковим застосуванням відповідачем статті 127 ПК України при притягненні до відповідальності платника податків.

Згідно ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС).

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування немає, а тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Щодо клопотання апелянта про повернення надміру сплаченого судового збору в сумі 2494 грн. 28 коп., то таке підлягає задоволенню, оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги відповідачем сплачено у більшому розмірі, ніж передбачено Законом.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 813/8133/14 - без змін.

Повернути Головному управлінню ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ - 4314309) зі спеціального фонду Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір в розмірі 2494 грн 28 коп. (дві тисячі чотириста дев`яносто чотири гривні 28 копійок) за подання апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 813/8133/14 згідно з платіжним дорученням від 28 жовтня 2020 року № 2944.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 01 березня 2021 року