Постанова

від 24.02.2021 по справі 852/2а-8/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2021 року

Київ

справа №852/2а-8/19

адміністративне провадження №А/9901/4/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

секретаря судового засідання: Грабовської Т.О.,

за участі представників:

відповідача: Ілієнко І.С.;

третьої особи-1: Майструка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Александр-Агро 2 на рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 (головуючий суддя: Ясенова Т.І., судді: Суховаров А.В., Головко О.В.) у справі №852/2а-8/19 за позовом Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Коалін Азов , Товариство з обмеженою відповідальністю Александр-Агро 2 , про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року Оріхівська районна державна адміністрація Запорізької області (далі - Оріхівська РДА Запорізької області або позивач) в порядку статті 267 КАС України звернулася до Третього апеляційного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Коалін Азов (далі - ТОВ Коалін Азов ), Товариство з обмеженою відповідальністю Александр-Агро 2 (далі - ТОВ Александр-Агро 2 ), в якому просила:

примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 12,7400 га, кадастровий номер 2323984000:02:002:0033, розташованої на території Новопавліської сільської ради Оріхівського району Запорізької області за межами населеного пункту, цільове призначення: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки: ведення товарного сільського господарського виробництва, яка належить на праві приватної власності відповідачці для розміщення об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, за викупною ціною земельної ділянки в розмірі 580 944,00 грн, за рахунок коштів ініціатора відчуження ТОВ Каолін Азов ;

зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 12,7400 га, кадастровий номер 2323984000:02:002:0033, розташовану на території Новопавлівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області за межами населеного пункту, протягом 10 днів після повного відшкодування вартості земельної ділянки, яка примусово відчужується в розмірі 580 944 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Каолін Азов на підставі спеціального дозволу на користування надрами на території Буряківського родовища кварцових пісків, що знаходиться за межами населеного пункту с. Новопавлівка та території Оріхівського району Запорізької області, здійснює діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення. Під розміщення виробничої бази кар`єру для розробки Буряківського родовища кварцових пісків третій особі вже передано у користування земельну ділянку площею 49,3804 га. Надалі розпорядженням голови Оріхівської РДА від 22.07.2015 №203 Про розробку детального плану території під розміщення виробничої бази кар`єру для розробки Буряківського родовища кварцевих пісків, розташованого за межами населеного пункту с. Новопавлівка та території Оріхівського району Запорізької області погоджено черговість розробки кар`єру, до другої та третьої черги якого відносяться площі земельних ділянок, які перебувають у приватній власності громадян, в т.ч., ОСОБА_1 площею 12,7400 га. У зв`язку із необхідністю розміщення виробничої бази кар`єру для розробки Буряківського родовища кварцових пісків ТОВ Каолін Азов ініціювало питання щодо викупу зазначеної земельної ділянки, проте за наслідками проведеної позивачем процедури відчуження бажаної земельної ділянки у власність держави для подальшої передачі її надрокористувачу у користуваня, відповідачка не дала згоди на добровільне припинення права власності на землю. Відтак, відсутність добровільної згоди власника земельної ділянки з кадастровим номером 2323984000:02:002:0033 на викуп земельної ділянки для суспільних потреб та передачу її ТОВ Каолін Азов для розміщення кар`єру слугувала підставою для звернення з цим позовом до суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 позов задоволено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано порядок примусового викупу земельної ділянки для суспільних потреб (видобування кварцевих пісків). Також при прийнятті рішення суд врахував подану відповідачкою у ході судового розгляду справи заяву, у якій остання скориставшись своїм процесуальним правом визнала позов та просила його задовольнити. Суд встановив, що визнання позову не порушує права та інтереси інших осіб в межах даної адміністративної справи.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ Александр-Агро 2 подало апеляційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм права просить суд скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Звертаючись із апеляційною скаргою, апелянт вказав на те, що рішення у цій справі порушує його права та інтереси як орендаря спірної земельної ділянки, позаяк останній обробляє її, у зв`язку з чим поніс фінансові витрати. Апелянт наголосив, що на законодавчому рівні закріплені гарантії землекористувача внаслідок примусового вилучення (викупу) земельної ділянки у вигляді відшкодування збитків, пов`язаних із таким відчуженням. Проте, інтереси суб`єкта господарювання у процедурі примусового відчуження земельної ділянки не враховані. Також апелянт наголосив на тому, що позивачем не доведено суспільного інтересу, який дозволяв би позбавити відповідача права мирного володіння майном.

Позиція інших учасників справи

На адресу суду засобами поштового зв`язку від позивача, відповідача та ТОВ Каолін Азов надійшли відзиви на апеляційну скаргу ТОВ Александр-Агро 2 , у яких останні з посиланням на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просять суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2020 відкрито апеляційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад колегії суддів: головуючий суддя: Чиркін С.М., судді: Бевзенко В.М., О.П., Шарапа В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 13.10.2020 апеляційний розгляд справи призначено до розгляду у відкрите судове засідання.

Присутні у судовому засіданні представники відповідача та ТОВ Каолін Азов заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги третьої особи, з підстав наведених у раніше поданих відзивах на апеляційну скаргу. Просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею12,7400 га, кадастровий номер 2323984000:02:002:0033, яка розташована на території Новопавліської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, що підтверджується інформацією, зазначеною у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.04.2014 року № 35215611.

ТОВ Каолін Азов є суб`єктом господарювання та має спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий Міністерством охорони навколишнього середовища України, від 21.06.2006 реєстраційний №3912 на 20 років, а саме на видобування кварцових пісків як сировини для виробництва скла, видобування супутньої корисної копалини-суглінків і глин, для виробництва керамічної цегли марки 100 в Буряківському родовищі, розташованого на земельній ділянці в Запорізькій області, Оріхівський район, 0,6 км на захід від с. Новопавлівка, загальною площею 98,0 га.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення кварцевий пісок належить до корисних копалин загальнодержавного значення.

У зв`язку з необхідністю розміщення та обслуговування на земельній ділянці об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин, ТОВ Каолін Азов в січні 2018 року звернулося до Оріхівської РДА Запорізької області із клопотанням про викуп земельної ділянки, в якому просило розпочати процедуру викупу земельних ділянок для суспільних потреб (розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин, а саме для розміщення виробничої бази кар`єру для розробки Буряківського родовища кварцових пісків, що перебувають у власності, зокрема, ОСОБА_1 , кадастровий номер 2323984000:02:002:0033, площа 12,7400 га (Новопавлівська сільська рада, Оріхівський район, Запорізька область).

26.06.2018 головою Оріхівської РДА Запорізької області видано розпорядження №184, яким розпочато процедуру відчуження шляхом викупу земельних ділянок для суспільних потреб (розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин).

Розпорядженням голови Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області від 15.02.2019 № 51 Про викуп Оріхівською районною державною адміністрацією земельних ділянок для суспільних потреб, які перебувають у власності громадян , зобов`язано викупити для суспільних потреб земельні ділянки, що знаходяться за межами населеного пункту на території Новопавлівської сільської ради, зокрема, площею площею12,7400 га, кадастровий номер 2323984000:02:002:0033, вартістю 580 944 грн, власником якої є ОСОБА_1 .

Письмовим повідомленням від 19.02.2019 № 01-33/111 ОСОБА_1 було поставлено до відома про умови викупу належної їй на праві приватної власності земельної ділянки.

Листом від 09.07.2019 ОСОБА_1 повідомила Оріхівску РДА Запорізької області про відсутність у неї наміру укладати договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Розпорядженням голови Оріхівської РДА Запорізької області від 10.07.2019 № 208 зобов`язано здійснити примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності - для розміщення об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, площею 12,7400 га, кадастровий номер 2323984000:02:002:0033 на території Новопавлівської сільської ради за межами населеного пункту, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить громадянці ОСОБА_1 .

Відсутність добровільної згоди ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки для суспільних потреб стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків суду першої інстанції і доводів учасників справи

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності регламентовані статтею 267 КАС України.

Відповідно до зазначеної норми, право звернутися з адміністративним позовом про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності мають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які відповідно до закону можуть викуповувати ці об`єкти для суспільних потреб.

Адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності розглядаються та вирішуються апеляційним адміністративним судом за місцем розташування нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню.

Судом апеляційної інстанції у справах про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності є Верховний Суд. Судові рішення Верховного Суду набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Отже, Верховний Суд у спірних правовідносинах діє як суд апеляційної інстанції, з наданими цій інстанції законом усіх повноважень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Відповідно до статті 147 Земельного кодексу України підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.

Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначено Законом України №1559-VI від 17.11.2009 Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності (далі - Закон № 1559-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 1559-VI примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.

Положеннями абзацу 2 частини третьої статті 4 Закону №1559-VI визначено, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

Викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об`єкти, визначені у статтях 8 та 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються. (частина четверта статті 4 Закону № 1559-VI)

Відповідно до статті 5 Закону № 1559-VI викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв`язку з достроковим припиненням його зобов`язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.

У разі надання власнику іншої земельної ділянки замість відчуженої у викупну ціну включається вартість виготовлення документації із землеустрою, розроблення якої необхідне для отримання у власність такої земельної ділянки, а також витрати, пов`язані з державною реєстрацією прав на неї.

Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.

Звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом.

Суб`єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об`єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.

У разі якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб`єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.

Положеннями частини першої статті 8 Закону №1559-VI передбачено, що органи виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені (крім об`єктів, викуп яких віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування), для таких суспільних потреб, зокрема, розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин.

Статтею 4 Кодексу України Про надра передбачено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Положеннями статті 15 Закону № 1559-VI визначено, що у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об`єктів для суспільних потреб зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення.

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.

Порядок примусового відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності визначений у статті 16 Закону № 1559-VI, в якій вказано про те, що орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об`єктів.

Вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об`єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.

Аналіз зазначених норм права у сукупності свідчить про те, що визначальною підставою для примусового відчуження земельної ділянки, що знаходиться в приватній власності з мотивів суспільної необхідності є фактичне доведення органом виконавчої влади неможливості проведення подальшого видобування корисних копалин, або інших суспільно потрібних дій для видобутку корисних копалин без припинення права власності на земельну ділянку власника земельної ділянки. Також, обов`язковою умовою реалізації рішення щодо викупу земельної ділянки примусово є дотримання органом, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки процедури визначеної законом щодо прийняття рішення.

Лише дотримання визначеного Законом № 1559-VI порядку примусового відчуження земельних ділянок та інших об`єктів нерухомого майна має бути основою відносин між власником та суспільством (державою, яка його представляє) для забезпечення конституційно гарантованого права приватної власності.

Верховний Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справах Ramazyan v. Armenia (№54769/10) та Osmanyan and Amiraghyan v. Armenia (№ 71306/11).

У наведених справах заявників було позбавлено земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності на користь приватного підприємства, яке отримало ліцензію на видобуток корисних копалин. Заявники, стверджували про відсутність суспільного інтересу, бо видобуток корисних копалин, на їх думку, мав комерційний характер. Уряд наполягав, що експропріація здійснена згідно із Законом. Той факт, що вона була проведена приватною компанією, жодним чином не виключає існування суспільного інтересу.

Вирішуючи справу в частині наявності суспільного інтересу, ЄСПЛ вказав, що місцеві органи у цьому питанні користуються певною свободою розсуду. І оскільки Уряд стверджував, що відчуження земельних ділянок заявників необхідне для потреб держави у зв`язку з розробкою родовища, ЄСПЛ не має переконливих доказів, на основі яких можна було б дійти висновку, що вказані причини були необґрунтованими.

У рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява №29979/04) ЄСПЛ вказав, що необхідною умовою позбавлення майна є дотримання балансу між загальним інтересом та вимогами щодо захисту індивідуальних основоположних прав. Враховуючи зазначене, ЄСПЛ наголосив, що позбавлення майна без компенсації його реальної вартості є порушенням такого балансу та покладає надмірний тягар на заявника.

Судом першої інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах запланованої розробки Буряківського родовища кварцових пісків.

Необхідність розробки Буряківського родовища кварцових пісків обумовлена тим, що розробка інших родовищ кварцевих пісків на території Запорізької області (Омельницьке, Білогір`ївське та Малотокмачанське) призведе до порушення принципу розумного та заощадливого видобування корисних копалин. Зокрема, будівництво нових кар`єрів на інших родовищах Запорізької області призведе до передчасної розробки земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення, на яких вони розташовані. Крім того, без відпрацювання земельної ділянки відповідача, запаси корисних копалин загальнодержавного значення будуть втрачені.

Суспільна необхідність примусового відчуження спірної земельної ділянки обумовлена тим, що кварцовий пісок, який добувається з Буряківського родовища (на розширення кар`єру якого саме й ініційовано відчуження земельної ділянки) належить до корисних копалин загальнодержавного значення, і ТОВ Каолін Азов є єдиним потужним промисловим підприємством, яке розробляє зазначене родовище на підставі спеціального дозволу. Угодою про умови користування надрами від 21.06.2006 встановлено конкретні обсяги видобутку піску, а також визначено використання українського потенціалу, що свідчить про необхідність видобутку цієї корисної копалини та її важливість для використання у промисловості. Видобування кварцового піску також становить загальнодержавний інтерес, оскільки продукція реалізовується не тільки на внутрішньому ринку, а й за межами України, що, окрім, надходження коштів до бюджетів усіх рівнів, ще й позитивно відображається на іміджі країни в цілому - як виробника ліквідної промислової продукції. Окрім того, у примусовому вилученні спірної земельної ділянки наявний також й інтерес об`єднаної територіальної громади міста Оріхів, який полягає у тому, що місцевий бюджет наповниться додатковими коштами, буде створено понад 50 робочих місць, підвищиться імідж Оріхівського району в цілому як району, який реанімує промисловість та має і матиме ділові зв`язки з іншими регіонами.

Судом першої інстанції також правильно встановлено, що позивачем дотримано визначену у нормативному порядку процедуру відчуження земельної ділянки, зокрема повідомлено відповідачку про наміри примусового відчуження спірної земельної ділянки, та отримавши відмову від укладення договору купівлі-продажу у добровільному порядку (а.с.63, том І), позивачем ініційовано судовий процес.

У ході судового розгляду справи відповідачка в порядку статті 189 КАС України визнала позов (а.с. 186, том І) і просила його задовольнити.

Судом першої інстанції враховано зазначену заяву відповідачки при прийнятті оскаржуваного рішення, та встановлено, що визнання позову не суперечить закону і не порушує права та інтереси інших осіб в межах даної адміністративної справи.

Під час апеляційного перегляду справи від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ Александр-Агро 2 та письмові пояснення, у яких остання, серед іншого, також підтвердила добровільну згоду на примусове відчуження земельної ділянки в порядку, визначеному Законом № 1559-VI.

У судовому засіданні представник відповідачки підтвердила правову позиція ОСОБА_1 у спірних правовідносинах.

Також на момент перегляду справи у апеляційному порядку умови оплати вартості земельної ділянки у сумі 580 944 грн., виконано.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Щодо доводів апеляційної скарги, Верховний Суд зазначає про таке.

Так, у межах визначених законом повноважень для суду апеляційної інстанції, Верховний Суд під час апеляційного провадження встановив, що ТОВ Александр-Агро 2 оскаржено в судовому порядку, зокрема, розпорядження голови районної державної адміністрації від 15.02.2019 №51 Про викуп Оріхівською районною державною адміністрацією земельних ділянок для суспільних потреб, які перебувають у власності громадян та рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №280/2991/19 (яке набрало законної сили) у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Судом у межах зазначеної справи підтверджено законність проведення порядку відчуження земельних ділянок.

Верховний Суд критично ставиться до доводів скаржника щодо відшкодування йому збитків у вигляді неотриманих доходів як орендарю спірної земельної ділянки, оскільки викуп земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності є підставою для розірвання договору оренди договору оренди землі від 20.02.2014 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Александр-Агро 2 , а дії позивача щодо викупу при додержанні встановленої законом процедури не є неправомірними.

Крім того, відшкодування матеріальної шкоди, яка може бути завдана в результаті припинення договірних відносин відповідача з третіми особами може бути вирішена в приватно-правовому порядку. При розгляді даного адміністративного спору, суд не надає оцінки правомірності будь-яких претензій третіх осіб до відповідача.

Суд зазначає, що можливі вимоги ТОВ Александр-Агро 2 як орендаря спірної земельної ділянки щодо оскарження рішення місцевого органу виконавчої влади, договору купівлі-продажу, укладеного з відповідачем - власником земельної ділянки, викупленої з мотивів суспільної необхідності, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.10.2019 у справі №923/389/19 (провадження №12-154гс19) та постанові Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 856/9/20-а.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги ТОВ Александр-Агро 2 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з правильним застосуванням норм матеріального права та не допустивши порушень норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 267, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Александр-Агро 2 залишити без задоволення.

Рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа

Повний текст постанови складений: 01.03.2021.