Постанова

від 25.02.2021 по справі 303/1464/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 303/1464/20

провадження № 61-14966св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Закарпатської області,

третя особа - Мукачівська міська рада Закарпатської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року в складі колегії суддів: Бисага Т. Ю., Кожух О. А., Джуги С. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Закарпатської області, третя особа - Мукачівська міська рада Закарпатської області, про визнання незаконним та скасування наказу про припинення дії контракту та звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити дії.

Позов обґрунтовано тим, що 30 серпня 2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора Мукачівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області, строком на 6 років з 30 серпня 2018 року до 30 серпня 2024 року, що підтверджується контрактом № 3/2018.

Рішенням 68 сесії 7-го скликання Мукачівської міської ради Закарпатської області від 28 листопада 2019 року № 1613 Мукачівська міська рада Закарпатської області вирішила реорганізувати шляхом поділу Мукачівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області. Створити внаслідок поділу: Мукачівський заклад дошкільної освіти № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області та Мукачівський ліцей № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області. Встановити, що Мукачівський ліцей № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області та Мукачівський заклад дошкільної освіти № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області є правонаступниками майнових прав та обов`язків реорганізованого Мукачівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області.

Листом від 05 грудня 2019 року № 692/01-35 ОСОБА_1 повідомлено, що дію контракту, укладеного між нею та Управлінням освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, буде припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) після завершення процедури реорганізації Мукачівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області. Оскільки вищезазначеним листом порушувалися трудові права ОСОБА_1 , остання відмовилась ознайомлюватися з ним під підпис, про що 10 грудня 2019 року складено відповідний акт.

Листом від 18 лютого 2020 року № 130/01-32 позивачу запропоновано вакантну посаду вчителя математики у Мукачівському ліцеї № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області, від якої вона 19 лютого 2020 року відмовилася.

Позивач звертала увагу на те, що незважаючи на той факт, що відмова від запропонованої їй посади відбулась тільки 19 лютого 2020 року, наказом Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Закарпатської області, від 18 лютого 2020 року № 49-к дію контракту від 30 серпня 2018 року № 3/2018 припинено та звільнено позивача з посади директора Мукачівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області з 20 лютого 2020 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

У зв`язку з викладеним, позивач вважала, що наказ про звільнення є незаконним, оскільки під час реорганізації Мукачівського начально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області, не відбулося ані скорочення її посади, ані зміна повноважень та обов`язків по її посаді у правонаступника Мукачівського ліцею № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області.

Посилаючись на наведене, позивач просила визнати незаконним та скасувати наказ Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Мукачівської міської ради Закарпатської області від 18 лютого 2020 року № 49-к Про припинення дії контракту від 30 серпня 2018 року № 3/2018 та звільнення ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді директора школи Мукачівського навчально-виховного комплексу № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області з 20 лютого 2020 року та зобов`язати Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Закарпатської області перевести ОСОБА_1 на посаду директора Мукачівського ліцею № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради від 18 лютого 2020 року № 49-к Про припинення дії контракту від 30 серпня 2018 року № 3/2018 та звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора школи Мукачівського навчально-виховного комплексу № 10 з 20 лютого 2020 року та зобов`язано Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради перевести ОСОБА_1 на посаду директора Мукачівського ліцею № 10. Вирішено питання судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку з реорганізацією можливе лише у разі скорочення у цьому навчальному закладі чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями, а в даному спорі, скорочення чисельності штату не відбулось.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року апеляційну скаргу Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Закарпатської області задоволено. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 червня 2020 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з того, що звільнення позивача проведено відповідно до вимог трудового законодавства. При цьому питання щодо призначення безпосереднього керівника закладу загальної середньої освіти відноситься до дискреційних повноважень його засновника - Мукачівської міської ради Закарпатської області і вирішується виключно в порядку конкурсного відбору, що прямо передбачено спеціальним законодавством. Таким чином, зобов`язуючи Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Закарпатської області перевести позивача на посаду директора Мукачівського ліцею №10 Мукачівської міської ради Закарпатської області, суд першої інстанції допустив порушення, взявши на себе повноваження органу управління та засновника закладу щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції органу місцевого самоврядування.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 21 червня 2019 року у справі № 665/1205/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

Звертає увагу на те, що навчальний заклад, посаду директора в якому займала позивач, перетворено на два заклади освіти зі збереженням численності штату працівників.

Вказує на те, що відповідачем в порушення вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України , позивачу не було запропоновано іншу роботу одночасно з попередженням про наступне звільнення. Посада учителя математики Мукачівського ліцею № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області позивачу запропонована 19 лютого 2020 року, тоді як наказ про звільнення датований 18 лютого 2020 року.

У листопаді 2020 року Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Закарпатської області засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначає про безпідставність її доводів та правильність висновків апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Зазначає, що внаслідок реорганізації навчального закладу, на посаді директора якого працювала позивач, утворено два самостійні заклади. В даному випадку, посада директора реорганізованої юридичної особи - Мукачівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-ІІI ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області підлягала скороченню, оскільки у новоутворених закладах визначено та затверджено нові штатні розписи, в тому числі, нові штатні одиниці, зокрема, посада директора дошкільного навчального закладу та посада директора ліцею. Посади директора комплексу у штатних розписах новостворених юридичних осіб не передбачено.

При цьому, керівні посади новоутворених закладів можуть обіймати особи, призначені лише за результатами конкурсного відбору, а не шляхом переведення із реорганізованого навчального закладу.

Так, Наказом Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області від 11 грудня 2019 року № 219 оголошено проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти та затверджено склад комісії. ОСОБА_1 брала участь в зазначеному вище конкурсі, проте за результатами конкурсного відбору не була визнана його переможцем.

Таким чином, на думку відповідача, правильним є висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для поновлення позивача на посаді.

Вважає також безпідставними доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 21 червня 2019 року у справі № 665/1205/17, оскільки він зроблений за інших фактичних обставин справи.

Відповідач також не погоджується з доводами касаційної скарги про те, що позивачу не було запропоновано іншу роботу одночасно з попередженням про наступне звільнення, оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору. Позивача звільнено з посади 20 лютого 2020 року, а посада учителя математики Мукачівського ліцею № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області позивачу запропонована 18 лютого 2020 року, що не заперечувалось ОСОБА_1 під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі з підстав визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, витребувано з Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області матеріали вищезазначеної цивільної справи № 303/1464/20, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного суду - без змін, оскільки її прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 серпня 2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора Мукачівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області, строком на 6 років з 30 серпня 2018 року до 30 серпня 2024 року, що підтверджується контрактом № 3/2018.

Рішенням 68 сесії 7-го скликання Мукачівської міської ради Закарпатської області від 28 листопада2019 року № 1613 Мукачівська міська рада вирішила реорганізувати шляхом поділу Мукачівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області. Створити внаслідок поділу: Мукачівський заклад дошкільної освіти № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області та Мукачівський ліцей № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області. Встановити, що Мукачівський ліцей № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області та Мукачівський заклад дошкільної освіти № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області є правонаступниками майнових прав та обов`язків реорганізованого Мукачівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області.

Листом від 05 грудня 2019 року № 692/01-35 ОСОБА_1 повідомлено, що дію контракту, укладеного між нею та начальником Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Мукачівської міської ради, буде припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України після завершення процедури реорганізації Мукачівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області. Оскільки вищезазначеним листом порушувалися її трудові права, то вона відмовилась ознайомлюватися з ним під підпис, про що 10 грудня 2019 року складено відповідний акт.

Судами також встановлено, що 05 грудня 2019 року позивачу не запропонована інша робота, оскільки штатний розпис був затверджений рішенням Мукачівської міської ради Закарпатської області лише 10 грудня 2019 року.

Відповідно до акта від 10 грудня 2019 року директор Мукачівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області ОСОБА_1 відмовилася ознайомлюватись під розпис з листом управління освіти, молоді та спорту від 05 грудня 2019 року № 692/01-36 Про припинення дії контракту .

Наказом Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області від 11 грудня 2019 року № 219 оголошено проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти та затверджено склад комісії.

Рішенням конкурсної комісії, оформленого протоколом від 23 січня 2020 року №6 визначено переможця конкурсного відбору на заміщення вакантної посади керівника Мукачівського ліцею № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області.

ОСОБА_1 брала участь в зазначеному вище конкурсі, проте за результатами конкурсного відбору не була визнана його переможцем.

Листом від 17 лютого 2020 року № 01-20-17 головою Мукачівської міської організації Профспілки працівників освіти і науки надано згоду на припинення дії контракту з ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України та пункту 5.6 контракту.

18 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомлена, що у зв`язку з прийняттям Рішенням 68 сесії 7-го скликання Мукачівської міської ради Закарпатської області від 28 листопада 2019 року № 1613 про реорганізацію Мукачівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області шляхом поділу, юридична особа припиняє свою діяльність. Дія контракту, укладеного між директором Мукачівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області ОСОБА_1 та Управлінням освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, буде припинено після завершення процедури реорганізації зазначеного вище закладу освіти.

18 лютого 2020 року ОСОБА_1 запропоновано вакантну посаду вчителя математики з повним навантаженням у Мукачівському ліцеї № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області, яку позивач може обіймати, враховуючи попередній досвід роботи, отриману освіту та кваліфікацію.

Наказом Управління освіти, молоді та спорту Мукачівської міської ради Закарпатської області від 18 лютого 2020 року №49-к припинено дію контракту

від 30 серпня 2018 року №3/2018, укладеного між Управлінням освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області та директором Мукачівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області ОСОБА_1, у зв`язку з реорганізацією шляхом поділу на підставі Рішення 68 сесії 7-го скликання Мукачівської міської ради Закарпатської області від 28 листопада 2019 року № 1613. Звільнено ОСОБА_1 з посади Мукачівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області з 20 лютого 2020 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з статтею 11 Закону України Про загальну середню освіту , тут і далі чинного на час звільнення позивача, рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності приймає його засновник (засновники).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України Про освіту , тут і далі в редакції чинній на час звільнення позивача, засновник закладу освіти є орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника.

У статті 25 Закону України Про освіту зазначено, що права і обов`язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються цим Законом та іншими законами України, установчими документами закладу освіти. Засновник закладу освіти або уповноважена ним особа: затверджує установчі документи закладу освіти, їх нову редакцію та зміни до них; укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти; розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти. Засновник або уповноважена ним особа може делегувати окремі свої повноваження органу управління закладу освіти та/або наглядовій (піклувальній) раді закладу освіти. Засновник має право створювати заклад освіти, що здійснює освітню діяльність на кількох рівнях освіти.

Згідно зі статтею 26 Закону України Про освіту керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту. Додаткові кваліфікаційні вимоги до керівника та порядок його обрання (призначення) визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про загальну середню освіту трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України Про освіту , цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом частини другої статті 26 Закону України Про загальну середню освіту керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу. Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки - для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об`єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об`єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники громадських об`єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти. Положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП Українивизначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП Українипро наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40 , частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України , суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Встановивши, що звільнення ОСОБА_1 відбулось з дотриманням вимог трудового законодавства, оскільки позивач була завчасно попереджена про наступне вивільнення, а в період з дати попередження про наступне звільнення до моменту звільнення їй запропоновано всі наявні в новоствореному навчальному закладі вакантні посади, від яких позивач відмовилась, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з відсутністю правових підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді директора створеного внаслідок реорганізації навчального закладу.

Доводи касаційної скарги про те, що звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП Україниу зв`язку з реорганізацією можливе лише у разі реального скорочення у цьому навчальному закладі чисельності або штату працівників, проте таке скорочення не відбулося, є необґрунтованими оскільки внаслідок поділу Мукачівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області, створено Мукачівський заклад дошкільної освіти № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області та Мукачівський ліцей № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області.

Отже, загальна чисельність працівників могла не зменшитись, проте посада, яку займала позивач, фактично скорочувалась. При цьому у новоутворених закладах посаду директора може обійняти особа, лише за результатами конкурсного відбору, а не шляхом переведення із реорганізованого навчального закладу.

Як встановлено судами, ОСОБА_1 брала участь в конкурсі на заміщення вакантної посади керівника Мукачівського ліцею № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області, проте за результатами конкурсного відбору не була визнана його переможцем.

Не заслуговують на увагу також доводи касаційної скарги про те, що позивачу не було запропоновано іншу роботу одночасно з попередженням про наступне звільнення, оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору. Позивача звільнено з посади 20 лютого 2020 року, а посада учителя математики Мукачівського ліцею № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області позивачу запропонована 18 лютого 2020 року, що не заперечувалось позивачем під час розгляду справи судами попередніх інстанцій та зазначено ОСОБА_1 в позовній заяві.

Колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про необхідність застосування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 21 червня 2019 року в справі № 665/1205/17 , оскільки він зроблений за інших фактичних обставин справи. Позивача в справі № 665/1205/17 звільнено до внесення змін до Закону України Про загальну середню освіту , якими запроваджено конкурсний відбір, що передує призначенню керівника закладу загальної середньої освіти.

Розглядаючи зазначений позов, суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, тому Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного суду - залишенню без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.

Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик