Ухвала

від 24.02.2021 по справі 276/95/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №276/95/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретаря: ОСОБА_5

обвинуваченого: ОСОБА_6

захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8

прокурора: ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12018060140000166 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 09 грудня 2020 року, яким засуджено

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грабняк, Володарсько-Волинського району, Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 (п`ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з дня звернення вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався до набрання вироком законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користьдержави процесуальні витрати, які складаються з витрат на проведення судових експертиз в розмірі 4576 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень, а саме:

- 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №3/471 від 26.06.2018 року;

- 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №3/470 від 25.06.2018 року;

- 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №3/469 від 30.07.2018 року;

- 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. за проведення комплексної судової транспортно-трасологічної експертизи та експертизи механізму та обставин ДТП №3/963 від 17.12.2018 року.

Цивільний позов прокурора Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Хорошівської центральної районної лікарні до ОСОБА_6 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілих від злочину задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Хорошівської центральної районної лікарні кошти за лікування потерпілих від злочину в розмірі 3813 (три тисячі вісімсот тринадцять) грн. 56 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 07.05.2018 року на автомобіль марки «Renault», моделі «Megеne», д.н.з. НОМЕР_1 та мопед марки «Viper», рама № НОМЕР_2 б/н, ухвалено скасувати.

Речові докази після вступу вироку в законну силу:

- автомобіль марки «Renault» моделі «Megеne», д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику зберігання транспортних засобів УЛМТЗ ГУ НП в Житомирській області, - ухвалено повернути власнику;

- мопед марки «Viper», рама № НОМЕР_2 б/н, який зберігається на зберігання транспортних засобів УЛМТЗ ГУ НП в Житомирській області, - ухвалено повернути власнику ОСОБА_10

в с т а н о в и л а:

Як встановив суд 08 квітня 2018 року близько 22:00 год. ОСОБА_6 , керуючи в стані алкогольного сп`яніння технічно справним автомобілем марки "Renault Megane", р/н НОМЕР_1 , належним ОСОБА_11 , рухаючись зі швидкістю близько 45 км/год поблизу будинку №3 по вул.Героїв України в смт.Хорошів Хорошівського району Житомирської області, в напрямку вул.Древлянської, порушуючи вимоги п.п.10.1, 11.3, розділу 34 (дорожня розмітка 1.1.) Правил дорожнього руху України, проявивши неуважність до дорожньої обстановки, перед початком зміни напрямку руху вліво не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав переваги водію мотоцикла марки "Viper V110A", номер шасі НОМЕР_2 , б/н ОСОБА_10 , який рухався у зустрічному до нього напрямку, перетнувши лінію 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з вищевказаним мотоциклом. Під час даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла марки "Viper V110A", номер шасі НОМЕР_2 , без р/н ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у виді садна верхніх та нижніх кінцівок, садна голови, перелому кісток склепіння та основи черепа, що супроводжувався гемоліквореєю з лівого вушного проходу, крововиливу під тверду та м`яку мозкові оболонки, геморагічного забою головного мозку. Дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_12 .

Пасажир мотоцикла марки "Viper V110A", номер шасі НОМЕР_2 , без р/н ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження у виді відкритого перелому лівої стегнової кістки у вигляді рани (дном рани є фрагменти наколінника) зі зміщенням, перелому міжвиросткового підвищення великогомілкової кістки з допустимим зміщенням, що мають ознаки середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що не є небезпечними для життя, але призвели до тривалого розладу здоров`я.

Водій мотоцикла марки "Viper V110A", номер шасі НОМЕР_2 , без р/н ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у виді вивиху лівої стегнової кістки, що має ознаки середньої тяжкості тілесного ушкодження, що не є небезпечним для життя, але призвело до тривалого розладу здоров`я.

Так, необережні дії водія автомобіля "Renault Megane", р/н НОМЕР_1 ОСОБА_6 виразилися в порушенні вимог пунктів 10.1, 11.3, розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, а саме: п.10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.11.3 - на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу; розділ 34 (дорожня розмітка 1.1) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей, лінію перетиняти забороняється; якщо цією лінією позначено місце стоянки або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, то лінію перетинати дозволяється; як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати дану лінію для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Вказані необережні дії ОСОБА_6 перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням його смерті, потерпілій ОСОБА_13 середньої тяжкості тілесних ушкоджень та потерпілому ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесного ушкодження.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 вважає, що вирок суду є незаконним у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

На переконання апелянта суд припустився порушень, які є підставою для скасування обвинувального вироку та закриття кримінального провадження за недоведеністю вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд безпосередньо не досліджував надані прокурором докази документи, а поклав цей обов`язок на прокурора, який лише частково їх оголосив;

Сторона обвинувачення не довела належність та допустимість доказів, а суд з власної ініціативи, порушуючи принцип змагальності перебрав на себе цю функцію, а при розгляді провадження проявляв очевидну упередженість тиснув на свідків.

Суд безпідставно визнав допустимим доказом результати токсикологічного дослідження крові ОСОБА_6 на наявність алкоголю (1,71 проміле), хоча біологічні зразки крові, речовими доказами не визнані та до матеріалів кримінального провадження не долучені. Також, у матеріалах провадження відсутня інформація щодо законності відібрання біологічних зразків крові ОСОБА_6 , роз`яснення йому його прав, даних про порядок, час відбору та проведення дослідження уповноваженою особою.

Належних доказів, що підтверджують перебування ОСОБА_6 , в стані алкогольного сп`яніння в матеріалах провадження не має, це не підтверджується показаннями свідків, а рішення в порядку КУпАП щодо даних обставин не приймалося, експертиза щодо з`ясування цих питань не проводилася, а тому такий висновок суду є необґрунтованим.

Суд необґрунтовано визнав допустимим доказом протокол огляду місця ДТП та додатки до нього залишивши поза увагою те, що схема ДТП не підписана слідчим, а фототаблиці понятими, не з`ясував звідки у додатках з`явився СД-диск, оскільки у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди не зазначені технічні носії за допомогою яких проводилося фіксування. Також, в якості понятого було залучено працівника правоохоронного органу, при проведенні цієї дії не було забезпечено участі ОСОБА_6 .

При цьому, вважає, що при проведенні огляду місця події було незаконно проведено обшук транспортних засобів та їх вилучення, оскільки добровільну згоду на це власники не надавали, судові рішення про надання дозволу на обшук слідчими суддями не приймалися.

Крім того, суд не врахував, що зазначений протокол не відповідав вимогам процесуального закону, оскільки він не був інформативний (відсутній опис обстановки), а в схемі не конкретизовано найменування осипу уламків.

В порушення ст. 236 КПК України безперервне фіксування відеозйомкою огляду приватної власності громадян - транспортних засобів не здійснювалося.

Вважає, що заява потерпілого ОСОБА_10 про добровільну видачу мотоцикла не є допустимим доказом, оскільки вона стороні захисту не відкривалася.

Огляд транспортного засобу (мотоцикла) було проведено без участі ОСОБА_6 та його захисника.

Зазначає, що органом досудового розслідування було порушено їх право на захист, оскільки їм при відкритті матеріалів кримінального провадження не було надано доступ до речових доказів пошкоджених в ДТП транспортних засобів.

При проведенні слідчих експериментів з потерпілими ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , в протоколах не було повідомлено учасників про застосування засобів фіксації, а сам зміст цих протоколів свідчить про існування суттєвих розбіжностей щодо повідомлених обставин потерпілими та протоколом огляду місця події.

Крім того, орган досудового розслідування, в порушення ст. 240 КПК України склав протокол слідчого експерименту від 06.12.2018 р. до участі якого не залучалися свідки, потерпілі чи підозрюваний.

Враховуючи, що похідними для проведення комплексної судово транспортно трасологічної експертизи обставин і механізму ДТП від 17.12.2018 р. №3/963 були вище зазначені джерела доказів, які є недопустими це свідчить, що і вказаний висновок експертизи є недопустимим доказом який не міг бути покладений в основу вироку.

Суд не вправі був визнавати допустимими доказами висновок СМЕ за результатами обстеження трупа ОСОБА_12 , оскільки тіло потерпілого при проведенні даного обстеження судово медичному розтину не піддавалося, а при проведенні експертизи був використані акти досліджень проведених спеціалістами, а також медична карта щодо витребування якої у процесуальний спосіб (рішення суду, слідчого судді) відсутня інформація, ці документи стороні захисту не відкривалися.

З підстав відсутності рішень суду про надання тимчасового доступу та вилучення медичних карток, надання експертам слідчим цих документів, які містять лікарську таємницю вважає, що є недопустимими і висновки судово медичних експертиз за якими було встановлено наявність та тяжкість тілесних ушкоджень виявлених у потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_10 .

Вказує, що суд безпідставно відхилив клопотання сторони захисту про проведення слідчого експерименту з потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , під час якого можна було б встановити відстань, на якій водію та передньому пасажиру мопеда «Вайпер» при даних погодних умовах видні елементи автомобіля «Рено Меган» та перевірити можливість належного керування транспортним засобом ОСОБА_10 при пасажирі ОСОБА_13 , яка розміщена на баку мотоцикла перед його водієм.

Суд не надав оцінку показанням свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які свідчили на користь обвинуваченого та вказували на винуватість водія мотоцикла.

На його думку досудовим розслідуванням та судом не надано правової оцінки діям потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_10 , що полягало в передачі ОСОБА_10 керування транспортним засобом неповнолітній ОСОБА_13 , їзда без шоломів, без світла фар, перевезення на мотоциклі трьох осіб, перебування в стані алкогольного сп`яніння.

Судом не була з`ясована думка потерпілої ОСОБА_21 щодо міри покарання обвинуваченому, оскільки вона безпосередньо не допитувалася, участь потерпілих у судових дебатах судом не забезпечена.

Вважає, що суд не вправі був задовольняти цивільний позов прокурора про відшкодування з обвинуваченого на користь медичного закладу витрат на лікування потерпілих, оскільки на такі дії прокурора ніхто не уповноважував.

Просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України закрити у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні даного кримінального правопорушення. Скасувати арешт на автомобіль марки «Renault Megane» та повернути його законному власнику - ОСОБА_6 .

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, міркування прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК Україниобґрунтувавши це належним чином у вироку з посиланням на докази та надавши їм відповідну оцінку.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 , в порушенні правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_12 , а потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Так, в суді першої інстанції свідок потерпіла ОСОБА_13 пояснила, що на початку квітня 2018 року вона разом з ОСОБА_10 , який був за кермом, на мотоциклі їхали по смт. Хорошів, вона сиділа попереду, на баку.

Біля будинку культури вони повернули та проїхали 50 метрів. В цей час по зустрічній смузі руху прямолінійно до мотоцикла їхав автомобіль. Після цього пам`ятає лише як лежала на землі.

Автомобіль знаходився на їхній смузі руху лівою стороною. Водій мотоцикла ОСОБА_10 рухався по своїй смузі руху. Під час руху вони були без мотошоломів. Через 20-25 хвилин після ДТП її забрали в лікарню.

Потерпілий ОСОБА_10 , в суді першої інстанції пояснив, що 08 квітня 2020 року близько 22 год. він разом з ОСОБА_12 , який сидів позаду та ОСОБА_13 , яка сиділа спереду, на мотоциклі рухалися по смт. Хорошів. Він перебував за кермом та рухався по своїй смузі руху, з ближнім світлом фар, зі швидкістю близько 40-50 км/год.

Біля магазину «Престиж» він побачив автомобіль, який в подальшому виїхав на його смугу руху, де і відбулося зіткнення. Під час руху видимість була добра, опадів не було, жодних маневрів він не робив. Рухаючись по своїй смузі руху, зміщувався до бровки на відстані близько 1,10 - 1,20 м від роздільної смуги.

Свідок ОСОБА_16 в суді першої інстанції пояснила, що очевидцем ДТП не була, зіткнення не бачила. Коли вона підійшла до місця пригоди, автомобіль стояв посередині дороги мопед лежав біля автомобіля.

Свідок ОСОБА_19 в суді першої інстанції пояснив, що він був понятим при огляді місця події та допомагав працівникам поліції робити заміри від фар до мопеда, після чого склали протокол та схему, яку він підписав. Всі заміри відповідали дійсності.

В ДТП потрапили автомобіль Рено Меган та мотоцикл. Водіїв на місці ДТП він не бачив, потерпіла дівчина була на дорозі, лікарі надавали їй медичну допомогу. Автомобіль стояв біля приміщення суду на роздільній лінії. Мотоцикл лежав на проїжджій частині на своїй смузі руху.

Транспортні засоби при ньому не переставляли та нічого не вилучалось. ДТП сталася 08 квітня 2018 року після 22 год., опадів не було, зіткнення відбулося у бампер автомобіля, оскільки на землі лежала пластмаса. На зустрічній смузі руху лежала фара. Освітлення на даній ділянці дороги не було.

Свідок ОСОБА_20 в суді першої інстанції пояснила, що 08 квітня 2018 року близько 22 год. вона перебувала в центрі селища Хорошів. Бачила як автомобіль рухався в бік відділення поліції, а мотоцикл - в зустрічному напрямку. Потім почула звук, характерний для ДТП.

Бачила, що в автомобілі пошкоджений бампер. Передня частина автомобіля була на роздільній лінії дороги колесами на зустрічній смузі.

Одразу був складений протокол, який вона підписала та жоден з учасників будь-яких зауважень до нього не мав.

Свідок ОСОБА_22 в суді першої інстанції пояснив, що працював слідчим СВ Хорошівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області.

Після повідомлення про ДТП він в складі оперативної групи виїхали на місце пригоди. По приїзду побачив автомобіль та мотоцикл. Було залучено двох понятих та проведено огляд місця події.

При огляді місця події ним було проведено фотозйомку за допомогою фотоапарату. Фототаблиця не підписана, оскільки вона роздруковувалась пізніше. Фото були перенесені на комп`ютер та записані на диски.

Мотоцикл та автомобіль залишилися на місці. Потім він та ОСОБА_23 поїхали до лікарні, щоб отримати дозвіл від власників мотоцикла та автомобіля на їх вилучення. В лікарні знайшли лише власника мотоцикла, а власника атвомобіля не знайшли. Після цього повернулися до місця пригоди і вилучили мотоцикл. Оскільки в них не було ключів від автомобіля і в наявності не було евакуатора, то автомобіль залишився на місці пригоди. В подальшому його до відділку доставив сам ОСОБА_6 .

Відповідно до висновку експерта №2273/162 від 08.11.2018 року при судово-медичному розтині трупа ОСОБА_12 та згідно медичних документів були виявлені тілесні ушкодження: зашита рана волосистої частини голови, трепанаційний отвір кісток черепа справа, точкові рани згинальних поверхонь обох ліктьових суглобів (сліди медичних маніпуляцій); садна верхніх та нижніх кінцівок, садна голови, перелом кісток склепіння та основи черепа, що супроводжувався гемоліквореєю з лівого вушного проходу, крововиливи під тверду (стан після видалення) та м`яку мозкові оболонки, геморагічний забій головного мозку. Дані тілесні ушкодження (окрім слідів медичних маніпуляцій) виникли від дії тупого (их) предмета (ів), якими могли бути виступаючі чи переважаючі частини легкового авто, мопеду, дорожнє покриття і т.п., можливо при обставинах та в термін, вказаний в медичних документах та в обставинах справи, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_12 настала від набряку набухання головного мозку, який розвинувся внаслідок відкритої черепно-мозкової травми - переломів кісток склепіння та основи черепа з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку. (том №2 а.п.53-55)

Відповідно до висновку експерта №1895 від 07.08.2018 року у ОСОБА_13 було виявлено: закриту черепно-мозкову травму у вигляді саден та синця на чолі зліва, струсу головного мозку, що відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я; множинні садна (без зазначення форми, локалізації та розмірів), що відносять до легких тілесних ушкоджень; відкритий перелом лівої стегнової кістки у вигляді рани (дном рани є фрагменти надколінника) зі зміщенням, перелому міжвиросткового підвищення великогомілкової кістки з допустимим зміщенням, які відносяться до середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до тривалого розладу здоров`я. Вищевказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, не виключено при ДТП. (том №2 а.п. 122-123)

За висновком експерта №1898 від 08.08.2018 року у ОСОБА_10 було виявлено вивих лівої стегнової кістки, який утворився від дії тупого твердого предмету, не виключено при ДТП, та відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як таке, що не є небезпечним для життя, але призвело до тривалого розладу здоров`я. (том №2 а.п. 127)

Згідно висновку експерта №3/471 від 26.06.2018 року на момент ДТП робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина мопеда "Viper", рама № НОМЕР_2 знаходились в технічно працездатному стані.

В процесі дослідження технічного стану гальмівної системи, рульового керування і ходової частини даного мопеда не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних непрацездатностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в прямому причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди. (том №2 а.п.57-66)

Відповідно до висновку експерта №3/470 від 25.06.2018 року на момент ДТП робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля "Renault Megane", р/н НОМЕР_1 знаходились в технічно працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану гальмівної системи, рульового керування і ходової частини даного автомобіля не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних непрацездатностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в прямому причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди. (том №2 а.п. 72-83)

Згідно висновку експерта №3/469 від 30.07.2018 року при зовнішньому огляді автомобіля "Renault Megane", р/н НОМЕР_1 визначена наявність слідів і пошкоджень ударно-динамічного характеру, які сконцентровані в його передній частині і виражені слідами згинів, тертя, вдавлювання, металу. При цьому загальний порядок слідоутворюючої сили, що утворили вищевказані сліди та пошкодження ударно-динамічного характеру був спрямований з переду назад та під кутом справа наліво відносно повздовжньої вісі автомобіля.

При зовнішньому огляді мопеда "Viper", рама № НОМЕР_2 визначена наявність двох незалежних груп слідів і пошкоджень ударно-динамічного характеру: перша група - пошкодження, які сконцентровані в його передній частині і виражені слідами згинів, тертя, вдалювання металу, друга група - пошкодження, які сконцентровані в його правій частині. При цьому загальний порядок слідоутворюючої сили, що утворила сліди та пошкодження ударно-динамічного характеру 1-ої групи був направлений спереду назад та під кутом справа наліво відносно поздовжньої вісі мопеда. Пошкодження 2-ї групи могли бути утворені внаслідок контактування з твердим дорожнім (асфальтобетонним) покриттям, після зіткнення з автомобілем "Renault Megane", р/н НОМЕР_1 . Первинний контакт досліджуваних транспортних засобів відбувся між передньою частиною автомобіля "Renault Megane", р/н НОМЕР_1 (передній бампер та його підсилювач, кришка капоту) з передньою частиною мопеда "Viper", рама № НОМЕР_2 (переднє колесо, передня телескопічна вилка). З технічної точки зору зіткнення вказаних транспортних засобів відбулось на смузі руху мопеда "Viper", рама № НОМЕР_2 в районі лівої межі осипу уламків. (том №2 а.п.86-98)

За даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою та фотоілюстраціями від 08.04.2018 року на вул.Героїв України в смт.Хорошів, Житомирської області було виявлено автомобіль марки "Renault Megane", р/н НОМЕР_1 , ліва передня частина якого перебуває на зустрічній смузі руху, на ньому маються пошкодження у вигляді деформації передньої частини капоту, відсутність передньої решітки та лівої фари освітлення. Також виявлено мопед марки "Viper" без н/з в межах його смуги руху, який має пошкодження у вигляді відсутності фари освітлення, деформації рами та передньої вилки, а також зафіксовано осип уламків на смузі руху мотоцикла (том №2 а.п.21-33).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 29.08.2018 року зі схемою та фототаблицями за участю потерпілої ОСОБА_13 остання на місцевості розповіла та вказала на обставини дорожньо-транспортної пригоди за її участю, яка мала місце 08.04.2018 року. Зокрема згідно до пояснень потерпілої експериментально було встановлено, що за 8.7 метра вона побачила як автомобіль, що рухався назустріч став рухатися в напрямку руху мотоцикла, подолавши відстань 5.4 м., в момент зіткнення автомобіль частково розташовувався на смузі руху мотоцикла на відстані 1,4 м. від правого переднього та 3,5 м. лівого переднього кутів автомобіля до роздільної смуги (том №2 а.п. 130-137)

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 29.08.2018 року зі схемою та фототаблицями за участю потерпілого ОСОБА_10 останній на місцевості розповів та вказав на обставини дорожньо-транспортної пригоди за його участю, яка мала місце 08.04.2018 року. Повідомив, що керував мотоциклом, рухався з ближнім світлом фар на відстані 1,3-1,5 м. від осьової лінії, раптово побачив автомобіль, який розташовувався на відстані 0,6 м попереду, та на відстані 0,8 м від переднього правого і 2,0 м. переднього лівого кутів автомобіля до суцільної лінії розмітки, через мить відбулося зіткнення (том №2 а.п.138-143)

Зі змісту протоколу проведення слідчого експерименту від 06.12.2018 року зі схемою та фототаблицями, проведеного на підставі клопотання експерта ДНДЕКЦ МВС України №3/963 від 23.11.2018 року, слідує, що експериментальним шляхом було встановлено додаткові вихідні дані по факту ДТП, яка мала місце 08.04.2018 року, а саме: автомобіль марки «Renault Megane», р/н НОМЕР_1 в моменту зіткнення знаходився на відстані 0,8 м від переднього правого кута автомобіля та 2,0 м від переднього лівого кута до суцільної лінії 1.1 ПДР, а задня його частина знаходилася на відстані 2,0 м від заднього правого кута автомобіля до лінії 1.1 ПДР на зустрічній смузі руху в напрямку вул. Древлянської.

Також експериментальним шляхом було встановлено відстань, яку подолав автомобіль марки «Renault Megane» з моменту виїзду на зустрічну смугу руху до місця зіткнення. Дана відстань становить 2,8 м. (том №2 а.п.161-166)

Згідно висновку експертів №3/963 від 17.12.2018 року з технічної точки зору зіткнення автомобіля "Renault Megane", р/н НОМЕР_1 та мотоцикла "Viper" без р/н відбулось на смузі руху мопеда "Viper", рама № НОМЕР_2 в районі лівої межі осипу уламків.

Покази потерпілої ОСОБА_13 та водія мотоцикла ОСОБА_10 відносно розташування місця зіткнення транспортних засобів не суперечить слідовій інформації, що міститься в протоколі огляду місця ДТП.

З технічної точки зору покази водія автомобіля марки "Renault Megane", р/н НОМЕР_1 ОСОБА_6 стосовно розташування місця зіткнення транспортних засобів є необґрунтованими. В умовах даної пригоди (при заданих вихідних даних) водій мотоцикла Viper без р/н ОСОБА_10 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем "Renault Megane", р/н НОМЕР_1 шляхом своєчасного застосування гальмування для зупинки мотоцикла з метою уникнення зіткнення.

В наведеній дорожній обстановці водію автомобіля "Renault Megane", р/н НОМЕР_1 ОСОБА_6 необхідно було діяти відповідно до вимог п.1.10 "Дорожні умови", "Дорожня обстановка", 10.1, 11.3, розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України. При заданих вихідних даних, в наведеній дорожній обстановці дії водія автомобіля "Renault Megane", р/н НОМЕР_1 ОСОБА_6 не відповідали вищевикладеним технічним вимогам Правил дорожнього руху України.

В наведеній дорожній обстановці водію мотоцикла Viper без р/н ОСОБА_10 необхідно було діяти відповідно до вимог п.12.3, 12.4, 12.9 б Правил дорожнього руху України.

В умовах пригоди, при заданих вихідних даних, з технічної точки зору дії водія мотоцикла Viper без р/н ОСОБА_10 щодо виконання ним вимог п.п.12.3 ПДР не знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. З технічної точки зору, при заданих вихідних даних, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП знаходиться виїзд автомобіля "Renault Megane", р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 на смугу руху мотоцикла Viper без р/н під керуванням ОСОБА_10 (том №2 а.п. 171-185)

За результатами токсикологічного дослідження методом ГХ крові на вміст алкоголю від 11.04.2018 року в доставленому зразку крові ОСОБА_6 було виявлено етиловий алкоголь в концентрації 1,71 проміле. (том №2 а.п.186, 187)

Судом у вироку в повному обсязі безпосередньо досліджено всі обставини вчинення правопорушення, а також надано оцінку та спростовано доводи сторони захисту, що аналогічні доводам апеляційної скарги, розглянуто клопотання захисту про визнання недопустимими доказів обвинувачення та обґрунтовано відмовлено у їх задоволенні, з таким рішенням погоджується і апеляційний суд.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги про порушення судом принципу безпосереднього дослідження письмових доказів наданих стороною обвинувачення, оскільки як вбачається з звукозапису та журналу судового засідання кожен з цих доказів оголошувався в судовому засіданні, в необхідному для цього обсязі, сторона захисту знайомилася з цими доказами, мала можливість задати запитання стороні обвинувачення, свідкам, потерпілим, експертам стосовно цих доказів, при цьому щодо цих доказів сторона захисту та обвинувачення висловлювали свої думки при їх оголошенні, а в послідуючому після закінчення дослідження сторона захисту заявила клопотання про визнання цих доказів недопустимими.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що судом було дотримано вимоги ст. 23, 358 КПК України, фактичне оголошення письмових доказів сторони обвинувачення її представником в судовому засіданні не свідчить про недотримання судом вимоги безпосереднього дослідження, оскільки судом вони особисто оглядалися та долучалися до справи, права учасників щодо можливості ознайомлення з цими доказами, висловлення своїх думок, заперечень, з`ясуванні інших питань щодо цих доказів судом були дотримані. (т.2 а.с. 185)

Будь-яких сумнівів щодо належності та допустимості доказів, які суд поклав в обґрунтування вироку колегія суддів не вбачає, суд першої інстанції розглянув у нарадчій кімнаті при постановленні вироку усі клопотання сторони захисту щодо неналежності та недопустимості доказів та прийнявши рішення про відмову у задоволенні клопотань ґрунтовно навів мотиви свого рішення.

Так, відповідно до п.9 « Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» №1103 від 17.12.2008 року проведення огляду водіїв транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої є постраждалі, обов`язкове.

Згідно вимог п.10-14 вказаного Порядку огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ.

У разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов`язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог п.13-14 вказаного Порядку, розділу Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів указаної Інструкції для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Згідно відповіді КПН "Обласний медичний спеціалізований центр "Житомирської обласної ради від 31.01.2020 року №395 підставою для проведення токсикологічного дослідження крові методом газової хроматографії ОСОБА_6 було направлення Хорошівської центральної районної лікарні крові на наявність етилового спирту в лабораторію КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради. Згідно до направлення 08.04.2018 р. о 23.30 у присутності лікаря ОСОБА_24 , медсестрою ОСОБА_25 у ОСОБА_6 з ліктьової вени було відібрано 5 мл. Крові. (том 3 а.п.132-133)

ОСОБА_6 був учасником ДТП, не мав статусу підозрюваного, доставлявся у лікувальний заклад, а тому його огляд, в тому числі забір і дослідження зразків біологічного середовища (крові) здійсненого до початку досудового розслідування як і проведення аналогічних дій стосовно водія мотоцикла ОСОБА_10 відповідало вимогам нормативних документів, що це регулюють. Результат токсилогічного дослідження № 1775 від 12.06.18 р., яким у ОСОБА_6 було виявлено 1.71% алкоголю у крові є документом, що відповідає критеріям визначеним ст. 99 КПК України, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що він є належним та допустимим доказом підтверджуючим перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп`яніння.

Не може погодитися апеляційний суд і з доводами захисника про необхідність визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця ДТП від 08.04.2018 р. та додатків до нього, які також перевірялися судом першої інстанції, оскільки на думку колегії суддів, слідчим ОСОБА_22 при огляді місця події були дотримані вимоги ст.237 КПК України, а певні незначні недоліки при заповненні процесуальних документів не досягають того рівня, що свідчать про їх істотність та суттєве порушенням умов проведення цієї слідчої дії.

Доводи сторони захисту про те, що слідчим при проведенні огляду 08.04.2018 року не було забезпечено присутність ОСОБА_6 та його захисника, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки після ДТП ОСОБА_6 не перебував у статусі підозрюваного та був доставлений у лікарню.

При проведенні огляду була забезпечена присутність понятих ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які підтвердили у суді свою участь при проведенні цієї дії, об`єктивність відображених у протоколі, схемі до протоколу, фототаблицях даних, в тому числі проведених замірів, розташування транспортних засобів та їх уламків на проїжджій частині.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, що ОСОБА_19 правомірно був залучений в якості понятого, оскільки він як фахівець Держпродспоживслужби не здійснює правоохоронні та правозастосовчі функції, його посада пов`язана з суто технічною роботою щодо прийому, відправки кореспонденції, тощо, а тому він не є працівником правоохоронного органу(т.3 а.с. 184).

Апеляційний суд вважає, що відсутність підпису слідчого на схемі ДТП, яка є додатком до відповідного протоколу, а також підписів на фототаблицях з огляду на те, що вони робилися після виконання процесуальної дії, не зазначення у протоколі огляду найменування використаного пристрою для здійснення фотозйомки не є істотними порушеннями, які дають підстави для визнання цих доказів неналежними чи недопустимими.

Сторона захисту не наводить даних, які б свідчили про те, що при збиранні цих доказів були істотно порушенні права та свободи людини, фактичних даних, які б ставили під сумнів достовірність цих доказів не має.

Не конкретизація у схемі до протоколу огляду уламків не свідчить, що вказаний доказ є неналежним, а може вказувати на те, що стан цих уламків не давав можливості на час проведення слідчої дії їх чітко ідентифікувати.

Про те, сукупність інших доказів фототаблиці, дані протоколу огляду CD диску, експертизи стану траснпортних засобів, показань понятих дають можливість, з огляду на пошкодження пластмасового бамперу автомобіля визначити, що саме уламки цих деталей були розташовані на проїжджій частині дороги.

Також, колегія суддів вважає надуманими доводи апеляційної скарги про проведення обшуку транспортних засобів на місці ДТП, не виконання вимог ч.10 ст. 236 КПК, їх незаконне вилучення, незаконне накладення на них арешту та необхідність визнання цих доказів недопустимими.

Транспортний засіб «RenaultMegane», д.н.з. НОМЕР_1 при проведенні ОМП не вилучався, був забраний з місця ОСОБА_6 , а на наступний день після ДТП (09.04.2018 р) був самостійно доставлений ОСОБА_6 до Хорошівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області для забезпечення виконання експертиз у кримінальному провадженні, що ним не заперечується.

Транспортний засіб мотоцикл «ViperV110A» був добровільно переданий за заявою власника, якій була надана оцінка в судовому засіданні, добровільність передачі транспортного засобу потерпілий ОСОБА_10 не заперечував. Підстав вважати вказану заяву недопустимим доказом у зв`язку з цим не має.

Постановою слідчого СВ Хорошівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_22 від 09.04.2020 року мотоцикл марки «ViperV110A» номер шасі НОМЕР_2 , без д.н.з. та автомобіль марки «RenaultMegane», д.н.з. НОМЕР_1 . визнано речовими доказами.

Зазначені транспортні засоби залишені на території тимчасового зберігання транспортних засобів Хорошівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області.

Законність перебування транспортних засобів на території тимчасового зберігання транспортних засобів не оспорювались стороною захисту, клопотання про повернення майна не заявлялися.

Згідно супровідного листа №757/215/02 (а.с.48 т.2) клопотання про накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні було направлено слідчим СВ Хорошівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_22 до Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області 13.04.2018 року.

Ухвалами слідчого судді від 07.05.2018 року на вилучені транспортні засоби мотоцикл «ViperV110A» та автомобіль «RenaultMegane» накладено арешт як на речові докази у кримінальному провадженні №12018060140000166.

Доводи захисника про те, що при проведенні огляду місця ДТП орган досудового розслідування проводив обшук автомобіля є надуманими, жодних об`єктивних даних, що це підтверджують він не наводить.

Обов`язку проводити безперервну фіксацію при проведенні огляду місця ДТП, яким є ділянка проїжджої частини дороги ст. 236 КПК України не передбачає.

Згідно до вимог ст. 87 КПК України підставою для визнання доказів недопустимими є не будь-яке порушення процесуального закону, а порушення фундаментальних прав і свобод особи, яких як вважає колегія суддів при отриманні зазначених доказів не встановлено.

Не вбачає колегія суддів підстав для визнання недопустимими доказами протоколу огляду слідчим мотоцикла, а також висновків експертавід 25.06.2018року №3/470,від 26.06.2018№3/471,від 17.02.2018року №3/963та від 30.07.2018 року № 3/469, згідно яких досліджено автомобіль марки «RenaultMegane» та мотоцикл марки «ViperV110A» оскільки їх огляд та дослідження здійснювалося після прийняття слідчим суддею рішення про накладення на них арешту.

Участь при проведенні вказаного огляду транспортного засобу, який належить ОСОБА_10 іншого учасника ДТП ОСОБА_6 , який мав статус свідка ст. 237 КПК України не є обов`язковою.

Погоджується колегія суддів і з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недопустимими доказами висновку експерта від 08.11.2018 року №2273/162, який стосується тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_12 під час дорожньо-транспортної пригоди та причин його смерті.

З дослідницької частини висновку вбачається, що саме експертом ОСОБА_26 , який виконував судово-медичне дослідження, проводився розтин тіла ОСОБА_12 16.04.2018 року та видавалось лікарське свідоцтво про смерть № 1220 від 16.04.2018 року від 08.11.2018 року №2273/162 проведено дослідження внутрішніх органів ОСОБА_12 .

Не вбачає колегія суддів підстав для визнання недопустимими висновків експертиз №1895, № 1898 щодо виявлених у потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_13 тілесних ушкоджень з підстав отримання медичних карток слідчим у медичному закладі за супровідним листом, без ухвали слідчого судді та їх надання для проведення дослідження експерту, оскільки зазначені особи, а саме стосовно них в медичних документах містилася персональна інформація та медична таємниця законності цих дій не заперечують та не оспорюють.

Доводи сторони захисту, що слідчий міг отримати вказані медичні документи лише за ухвалою слідчого судді колегія суддів вважає помилковими, оскільки такі дані можуть бути надані добровільно за згодою особи, якої вони стосуються.

Ці обставини стороною захисту на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду щодо наявності згоди потерпілих на видачу медичним закладом документів, що стосуються їх стану здоров`я для проведення експертизи під сумнів не ставилися, а з огляду на те, що сторона захисту у відповідності до положень ст. 22 КПК України повинна самостійно обстоювати свою позицію і її довести колегія суддів вважає зазначені доводи захисника безпідставними та надуманими.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання органом досудового розслідування вимог ст.290 КПК України, оскільки стороні захисту були відкриті усі матеріали кримінального провадження, в тому числі процесуальні документи щодо визнання транспортних засобів речовими доказами, поміщення їх для зберігання на майданчик відділку поліції, ухвала про арешт, протоколи огляду та висновки експертних досліджень, що ними не заперечується.

Стороною захисту клопотань про їх бажання оглянути вказані транспортні засоби, які внаслідок їх громіздкості зберігалися та майданчику тимчасового зберігання при відкритті їм матеріалів не заявлялось, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду, що сторона захисту, не вважала за доцільне скористатися на даній стадії провадження правом на безпосередній доступ до вказаних транспортних засобів. Наведене свідчить про відсутність доказів порушення будь-яких прав сторони захисту під час відкриття їй матеріалів кримінального провадження. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження судом за клопотанням захисту була надана можливість доступу ОСОБА_6 до автомобіля за клопотанням захисника(т.3 а.с.159)

Не знаходить колегія суддів підстав для визнання недопустимими та неналежними доказами протоколів слідчих експериментів з участю свідка ОСОБА_10 та з участю потерпілої ОСОБА_13 29.08.2018 р.

Відповідність дорожніх умов при проведенні слідчих експериментів дорожній обстановці, яка була на моменту ДТП, підтверджена допитаними у судовому засіданні учасниками слідчих експериментів та свідком ОСОБА_27 , який був понятим на вказаних слідчих експериментах.

Істотних суперечностей у інформації яку повідомили свідок та потерпіла з встановленою при огляду місця події суд апеляційної інстанції не вбачає.

Кожен з них лише повідомив про ті обставини, які він безпосередньо спостерігав зі свого місця у певний проміжок часу.

Відповідно до вимог ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.

До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

Аналіз вказаної норми закону свідчить про те, що доводи захисту про неналежність такого доказу як слідчий експеримент від 06.12.2018 р., який проведений слідчим ОСОБА_28 без залучення підозрюваного, потерпілого, свідків є хибними, оскільки ця слідча дія не передбачає обов`язковості залучення цих осіб.

При проведенні цієї слідчої дії, яка виконувалася за клопотанням експерта щодо надання додаткових даних, а зокрема відстані, яку подолав автомобіль «RenaultMegane» з моменту його виїзду на смугу зустрічного руху, як вбачається зі змісту протоколу було враховано вже зафіксовані вихідні дані отримані при проведенні ОМП та слідчих експериментах з участю свідка ОСОБА_10 та потерпілої ОСОБА_13 29.08.2018 р. та експериментальним шляхом встановлено відстань яку він подолав 2,8 м. (т.2 а.с. 161-166)

Судом першої інстанції було надано оцінку доводам сторони захисту щодо наявності причинного зв`язку між діями власника мотоцикла ОСОБА_10 та як він вважає водія ОСОБА_13 , грубих порушень ПДР (керування мотоциклом неповнолітньою ОСОБА_13 , їзда на вказаному мотоциклі без шолому та без посвідчення водія, їзда на мотоциклі без світла, перевезення на мотоциклі трьох осіб, керування мотоциклом ОСОБА_10 у стані алкогольного сп`яніння)

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії водія мотоцикла не перебувають в причинному зв`язку з ДТП, а можуть свідчити про наявність адміністративного правопорушення .

Так, за висновком комплексної судової транспортно-трасологічної експертизи та судової експертизи механізму дорожньо-транспортної пригоди від 17.12.2018 року №3/963 дії водія автомобіля "Renault Megane", р/н НОМЕР_1 ОСОБА_6 не відповідали технічним вимогам Правил дорожнього руху України п.1.10 "Дорожні умови", "Дорожня обстановка", 10.1, 11.3, розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору дії водія мотоцикла Viper без р/н ОСОБА_10 щодо виконання ним вимог п.12.3 ПДР не знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

З технічної точки зору, при заданих вихідних даних, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП знаходиться виїзд автомобіля "Renault Megane", під керуванням ОСОБА_6 на смугу руху мотоцикла Viper під керуванням ОСОБА_10 .

Цим висновком підтверджується відповідність показань ОСОБА_10 та ОСОБА_13 слідовій інформації, що міститься в протоколі огляду місця ДТП, а показання водія ОСОБА_6 стосовно розташування місця зіткнення транспортних засобів визнано неґрунтовними («в момент зіткнення передня ліва кутова частина автомобіля розташовувалася на суцільній лінії, а задня ліва кутова частина на відстані 1.4 м. від суцільної лінії, мотоцикл в момент зіткнення розташовувався на смузі руху автомобіля на відстані 0,5-0,7 м. від суцільної ліні дорожньої розмітки»), оскільки місцем зіткнення згідно слідової та предметної інформації є смуга руху мотоцикла, в районі лівої межі осипу уламків.

Цей висновок в суді першої інстанції підтвердив експерт ОСОБА_29 .

Підстав вважати вказаний висновок необґрунтованим, суперечливим, неповним про що вказує апелянт колегія не знаходить. При проведенні вказаної комплексної експертизи, яку проводили експерт за спеціальністю «Транспортно- трасологічні дослідження» та експерт з кваліфікацією «Дослідження обставин і механізму дорожньо транспортних пригод» були використані об`єктивно встановлені при проведенні огляду місця ДТП, дослідженні транспортних засобів вихідні дані, які були співставленні з показаннями учасників ДТП.

Доводи про те, що суд неповно з`ясував усі обставини справи, оскільки відхилив клопотання сторони захисту про проведення слідчого експерименту з потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , є безпідставними, оскільки зазначене клопотання суд розглянув і прийняв по ньому відповідне обґрунтоване рішення, яке у апеляційній скарзі не спростоване.

За змістом закону, допит додаткових свідків, проведення повторних експертиз та здійснення інших процесуальних дій є правом, а не обов`язком суду. Тому відмова в задоволенні клопотань сторони захисту з цього приводу свідчить не про істотне порушення кримінального процесуального закону та неповноту дослідження обставин кримінального провадження, а про відсутність аргументованих доводів щодо необхідності вчинення цих дій, оскільки обставини, поставлені захистом під сумнів, були перевірені шляхом дослідження інших доказів, яким надано належну оцінку (т.3 а.с. 188).

Потерпілі в суді підтвердили, що мотоциклом керував ОСОБА_10 , а неповнолітня ОСОБА_30 сиділа спереду на баку та частково на сидінні, що логічно могло створити враження здійснення нею функцій керування у осіб, що спостерігають за рухом. При цьому, жодних підстав введення суду в оману щодо особи яка керувала мотоциклом у потерпілих не встановлено їх показання були послідовними як на досудовому розслідуванні так і у суді. Крім того, причиною ДТП за висновками експертизи обставин ДТП стали не дії водія мотоцикла, а водія автомобіля який не надав переваги в русі зустрічного транспортного засобу та перетнув суцільну лінію розмітки.

Не може колегія суддів погодитися з доводами сторони захисту про те, що показання допитаних в суді першої інстанції свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 спростовують висновки суду про те, що причиною ДТП стали саме дії обвинуваченого.

Так, свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 були понятими при проведенні огляду мотоцикла на території відділу поліції 14.06.2018 р., очевидцями ДТП не були, жодної інформації, яка б давала підстави для висновку про невідповідність висновків суду не повідомляли, а лише підтвердили свою участь у слідчій дії.

Свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 очевидцями ДТП не були, свідок ОСОБА_16 повідомила, що коли підійшла на місце ДТП бачила, що автомобіль стояв посередині дороги, мопед лежав біля автомобіля, потерпіла була без мотошолому, що не суперечить висновкам суду.

Свідки ОСОБА_27 підтвердив свою участь у слідчому експерименті, що проводився з потерпілою ОСОБА_13 розповідав як потерпіла показувала на місці розташування транспортних засобів після чого робились заміри, складався протокол, який він підписав.

Свідок ОСОБА_19 підтвердив свою участь у проведенні огляду місця ДТП та обставин зафіксованих у протоколі та схемі, зазначив, що при проведенні огляду обстановка не змінювалася. Зазначив, що на дорозі розміщувалися уламки пластмаси, проводилися заміри.

Такі ж показання дала і свідок ОСОБА_20 , яка була понятою.

Не спростовують правильність висновків суду і показання допитаних у суді свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , які також безпосередньо моменту зіткнення транспортних засобів не бачили. Вони повідомляли про обставини, які передували зіткненню, а те, що вони вказували про перебування на мотоциклі трьох людей без мотошоломів, а спереду дівчини узгоджується з обставинами, які встановлені судом. Обставин, які б свідчили на користь обвинуваченого та підтверджували його показання про те, що він змінював рух намагаючись уникнути зіткнення, що водій мотоцикла їхав по його смузі руху та раптово змінив напрямок, коли він намагався його об`їхати, що зіткнення відбулося на смузі руху автомобіля вони не повідомляли.

За таких обставин апеляційний суд не вбачає невідповідності висновків суду з показаннями вказаних свідків.

Згідно змісту ст. 352 КПК України при проведенні допиту свідка суд зобов`язаний контролювати хід його допиту, має право зажадати від нього конкретної відповіді, якщо він висловлюється нечітко або коли з його показань не зрозуміло визнає чи заперечує він певні обставини, суд також вправі задавати свідку питання, а тому доводи захисника про очевидну упередженість судді яка задавала питання свідку, вимагала надати конкретну та чітку відповідь, що він розцінює як тиск є безпідставними.

Не вбачає суд істотних порушень при проведенні судових дебатів у відсутність потерпілих.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_10 після їх допиту судом (т.1 а.с. 124, т.2 а.с. 195) вказали, що не бажають і не будуть приїжджати на інші судові засідання та висловилися щодо міри покарання.

Потерпіла ОСОБА_12 з`явилася лише на підготовче судове засідання після чого надсилала суду неодноразово заяви про розгляд справи без неї та її представника. В тому числі 18.11.2020 р. подала заяву зі змісту якої вбачається, що вона просить судові засідання проводити без неї, оскільки вона опікується дитиною, яка у неї залишилася.

Суд з`ясовував в учасників можливість переходу до судових дебатів і у відсутність заперечень закінчив з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами перейшовши до судових дебатів.

Потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 вирок щодо ОСОБА_33 не оскаржують, до суду апеляційної інстанції не з`явилися, клопотань та заперечень не подавали, хоча були завчасно та належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому у колегії суддів відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції було істотно порушено їх право на участь у судовому розгляді.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Апеляційний суд вважає законним та обґрунтованим рішення суду про задоволення цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі Хорошівської центральної районної лікарні до ОСОБА_6 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілих від злочину, оскільки прокурором обґрунтовано представництво інтересів держави в суді у відповідність до повноважень передбачених Законом України «Про прокуратуру» (неможливість медичного закладу самостійного звернення до суду у зв`язку з відсутністю юриста та наявність відповідного прохання до прокурора) та підтвердження розміру витрат бюджетних коштів на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , в сумі 3142 грн.

Питання про речові докази судом вирішено у відповідність до вимог ст. 100 КПК України, арешт на транспортний засіб марки "Renault" моделі "Megеne", д.н.з. НОМЕР_1 судом скасовано, а його повернуто власнику, яким згідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ є ОСОБА_11 , що не перешкоджає володільцю за наявності відповідних документів, що підтверджують його право на користування отримати це майно.

Покарання ОСОБА_6 на переконання колегії суддів призначено з дотриманням ст.65 КК України з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Злочин, який вчинив обвинувачений є тяжким, вчинено його ОСОБА_6 в стані алкогольного сп`яніння, внаслідок його дій одна молода людина загинула, а двоє отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, потерпіла ОСОБА_13 просила суворо покарати обвинуваченого, а тому за даних обставин лише реальне покарання у виді позбавлення волі зможе виправити особу та попередити вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Судом при визначенні строку покарання було враховано дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується, наявність у нього утриманців, часткове відшкодування ним шкоди потерпілій, підстав вважати, що призначене йому покарання є несправедливим внаслідок його суворості не має.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які давали б підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 09 грудня 2020 року щодо ОСОБА_6 - без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: