Постанова

від 25.02.2021 по справі 707/1545/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року

м. Черкаси

справа № 707/1545/20, провадження № 22-ц/821/167/21 категорія 304030000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів: Єльцова В.О., Василенко Л.І.

секретаря: Анкудінова О.І.

учасники справи :

позивач: ОСОБА_1

представник позивача - адвокат Давигора Світлана Анатоліївна

відповідач: ОСОБА_2

представник відповідача - адвокат Жорнік Марія Олегівна

третя особа: приватний нотаріус Черкаського нотаріального округу Старовойтов Олександр Сергійович

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Давигори Світлани Анатоліївни на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Черкаського нотаріального округу Старовойтов Олександр Сергійович про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки, стягнення коштів, у складі: головуючого судді Суходольського О.М., дата складання повного тексту не вказано.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки та стягнення коштів.

Позов мотивовано тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.11.2017 року ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До складу спадкової маси входить земельна ділянка площею 1,43 га, склад угідь рілля - 1,4288 га, розташована на території Дубіївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, передана для ведення товарно сільськогосподарського виробництва.

За життя спадкодавець ОСОБА_3 уклав 07 квітня 2016 року уклав з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,4288 га , строком на 49 років. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 7106013652017 від 14.06.2017 року право оренди зареєстровано за відповідачем, приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С. 07.04.2016 року.

Після отримання у власність земельну ділянку, позивачем було надано відповідачу всі необхідні документи, які підтверджували перехід права власності на майно ОСОБА_3 до ОСОБА_1 .

Позивач вказувала, що укладений договір оренди землі від 07.04.2016 року є таким, що порушує її права як орендодавця. Вона неодноразово зверталася до відповідача із заявами про приведення договору оренди у відповідність, однак у позасудовому порядку сторони згоди не досягли. Крім того, позивач зазначила, що відповідачем починаючи з 2017 року не виплачується орендна плата.

Враховуючи вказане позивач просила суд визнати припиненим договір оренди землі від 07.04.2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо оренди земельної ділянки площею 1,4288 га, кадастровий номер 7124983000:01:001:0230, зареєстрований приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтов О.С., стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену оренду плату за період 2017-2019 роки у розмірі 4120,23 грн. та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2020 року позов у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Старовойтов О.С. про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки, стягнення коштів відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим що, орендар ОСОБА_2 є належним орендарем земельної ділянки площею 1,4288 га, склад угідь - 1,4288 га, кадастровий номер 7124983000:01:001:0203, розташована на території Дубіївської сільської ради Черкаського району Черкаської області на підставі договору оренди землі від 07.04.2016 року, та позивачем не надано до суду доказів порушення ОСОБА_2 істотних умов договору достатніх для припинення дії договору.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по виплаті орендної плати за період з 2017-2019 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, що відповідач ухиляється від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі та строки встановлені договором оренди землі від 07.04.2016 року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Давигори С.А.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Давигора С.А. подала до Апеляційного суду скаргу, в якій просить рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2020 року скасувати повністю та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі та стягнути судові витрати з відповідача на користь позивача.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд встановив обставини, які не існували на час розгляду справи, дійшов до помилкових висновків, які потягли за собою постановлення рішення про відмову в задоволенні позову та застосував норми матеріального права не у відповідності до вимог ЦПК України та ЗУ Про оренду землі .

Надаючи правову оцінку умовам договору оренди в рішенні, суд першої інстанції не встановив, що зобов`язання, які виникли за договором, відповідач не виконував з 2017 року (початок систематичності порушення сплати орендної плати), тобто після набуття права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку.

З поданих до суду доказів сторона позивача довела факт того, що відповідач порушив умови договору оренди, адже після зміни власника орендар мав всю доступну інформацію про нового власника, місце її проживання та перебування, проте ніякого повідомлення про необхідність отримання орендної плати від відповідача не надходило починаючи з часу отримання відомостей про зміну власника.

Судом першої інстанції з усіх викладених вимог не вирішив суть їх частини, зокрема вимоги про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої орендної плати за період 2017-2019 роки в розмірі 4120 грн. Цій позовній вимозі суд взагалі не надав правового обґрунтування, чим позбавив позивача отримати належну орендну плату за визначений період.

Отже, рішення суду першої інстанції не відповідає критеріям законного рішення у постановленого у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, оскільки суд вирішив спір не з урахування всіх позовних вимог, без вмотивованості та правової оцінки кожної підстави позову, тому підлягає до скасування з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ОСОБА_2 - адвоката Жорніка М.О., зазначено, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є не обґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідачем було допущено систематичну несплату за договором оренди починаючи з 2017 року. Наведене не відповідає дійсності, оскільки починаючи з лютого 2018 року, тобто одразу після набуття ОСОБА_1 прав на земельну ділянку, ОСОБА_2 неодноразово письмово просив позивача повідомити платіжні реквізити для перерахування грошових коштів з орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до умов договору оренди, що підтверджується листами, які були направлені на адресу позивача. Проте, у письмових відповідях ОСОБА_1 ігнорувала вимоги відповідача.

Аргументуючи відмову надати платіжні реквізити для перерахування орендарем плати за користування земельною ділянкою, позивач посилається на відсутність такого обов`язку у договорі оренди землі від 07.04.2016 року та ЗУ Про оренду землі . Всупереч наведеному, ст. 31 ЗУ Про оренду землі містить порядок повідомлення особою, яка набула право власності на земельну ділянку, орендаря, регламентований ст. 148-1 ЗК України.

Також зазначає, що з метою зміни існуючих умов Договору оренди землі позивачем було направлено на адресу відповідача додаткову угоду, відповідно до змісту якої розмір орендної плати підлягає збільшенню до 6% від вартості земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Дубіївської сільської ради з урахуванням щорічної компенсації. Листом від 05.03.2019 року відповідачем було направлено протокол розбіжностей та запропоновано встановити орендну плату у розмірі 6% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнту індексації. Проте, позивач відмовився від підписання протоколу розбіжностей, натомість, листом від 08.04.2019 року позивач запропонував збільшити розмір орендної плати до 10% від вартості земельної ділянки з урахуванням щорічної індексації.

Вказує, що запропонований розмір орендної плати є надзвичайно високим для відповідача, таким що значно перевищує середній розмір плати за користування земельними ділянками в Україні, тому відповідач відмовився від пропозиції позивача.

Просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області залишити в силі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом №2-3916 від 07.11.2017 року ОСОБА_1 , є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадкової маси входить земельна ділянка площею 1,43га., склад угідь рілля - 1,4288га. кадастровий номер 7124983000:01:001:0230, розташована на території Дубіївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадкодавець ОСОБА_3 , 07.04.2016 року уклав з ОСОБА_2 договір оренди, земельної ділянки кадастровий номер 7124983000:01:001:0230 загальною площею 1,4288га., строком на 49 років. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7106013652017 від 14.06.2017 року право оренди за умовами договору оренди земельної ділянку зареєстрованого за відповідачем, приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С. 07.04.2016 року.

Позивач не одноразово зверталася до відповідача щодо отримання необхідної їй інформації, зокрема підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 07.04.2016 року та у свою чергу відповідачем на адресу позивача було направлено протокол розбіжностей до договору оренди землі від 07.04.20216 року та додаткової угоди. Між сторонами вказані документи не підписані, згоди не досягнуто.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Давигори С.А. підлягає до часткового задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суди мають керуватися вимогами пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України та враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із частиною другою статті 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України Про оренду землі , Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України ).

Частиною першою статті 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Встановлено, що 07 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 1,43 га, склад угідь 1,4288 га, кадастровий номер 7124983000:01:001:0230, яка розташована на території Дубіївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 10-12).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом №2-3916 від 07.11.2017 року ОСОБА_1 , є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8). До склади спадкової маси входила і вищевказана земельна ділянка.

Відповідно до статей 1216 та 1218 ЦК України до спадкоємця перейшли право власності на земельну ділянку та права й обов`язки орендодавця за договором оренди.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 ЗК України , із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зверталася до ОСОБА_2 щодо отримання інформації, зокрема підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 07.04.2016 року. Відповідачем на адресу позивача було направлено протокол розбіжностей до договору оренди землі від 07.04.20216 року та додаткової угоди. Між сторонами вказані документи не підписані, згоди не досягнуто.

Відповідно до п.2 та п. 3 Договору - в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,4288га у тому числі ріллі 1,4288га та вартість земельної ділянки становить 63252,14грн. (в цінах 2013 року) з урахуванням діючих коефіцієнтів індексації згідно чинного законодавства.

Згідно п.6 вказаного Договору - договір укладено на 49 років з дати його державної реєстрації. Строк дії договору оренди земельної ділянки визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою. Після закінчення строку, орендар, має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 7 даного Договору, встановлено розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством (не менше 2% грошової оцінки земельної ділянки, з врахуванням індексації). Пунктами 8-13 вказаного Договору орендна плата, яка за бажанням орендодавця може здійснюватися у натуральній формі, проводиться за цінами, що не перевищують офіційно повідомлених органами виконавчої влади середніх біржових цін на таку продукцію на момент її передачі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року. орендар, за погодженням з орендодавцем, може перенести термін виплати орендної плати. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожний день прострочення. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними документами. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. В таких випадках розмір орендної плати за земельну ділянку змінюватиметься шляхом внесення змін та доповнень до цього договору у вигляді додаткової угоди.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону , від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 ЗК України .

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13 , 15 , 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Так, у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 викладено висновок про застосування норм права згідно якого систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, якщо договором оренди передбачена сплата орендної плати щорічно, то систематичною може бути визнана несплата протягом 2 і більше років. Якщо сплата орендної плати передбачена щомісячно, то, відповідно, несплата протягом 2 і більше місяців може бути визнана систематичною. Якщо ж має місце лише затримка виплати орендної плати - це не є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Встановлено, що відповідачем від моменту переходу права власності на вказану земельну ділянку до ОСОБА_1 (відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом) не було здійснено жодного орендного платежу, а саме за період з 2017 по 2019 роки.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він неодноразово просив ОСОБА_1 надати йому платіжні реквізити для перерахування орендної плати є безпідставними, оскільки вказане не звільняє відповідача від обов`язку виконувати умови договору оренди землі в частині сплати погодженого розміру орендної плати.

Судом встановлено факт систематичної несплати орендної плати з 2017 по 2019 року, що відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі , пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України та умов договору є правовою підставою для припинення даного договору.

Крім того, відповідач відповідно до вимог частини першої статті 537 ЦК України мав можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо не знав куди відправляти кошти на виконання договірного зобов`язання.

Що стосується стягнення орендної плати, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 7 Договору про оренду землі, встановлено розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством (не менше 2% грошової оцінки земельної ділянки, з врахуванням індексації).

Позивач у позові навела розрахунок орендної плати, а саме:

Орендна плата за 2017 рік становить 1265,04 грн. (взято від вартості землі 2%), індекс інфляції за 2017 рік - 158,63 грн., а всього 1423,63 грн.;

Орендна плата за 2018 рік становить 1265,04 грн. (взято від вартості землі 2%), індекс інфляції за 2018 рік - 112,71 грн., а всього 1377,71 грн.;

Орендна плата за 2019 рік становить 1265,04 грн. (взято від вартості землі 2%), індекс інфляції за 2019 рік - 53,89 грн., а всього 1318,89 грн..

Сукупний розмір невиплаченої орендної плати становить 4120,23 грн.

Вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався.

Колегія суддів приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості по орендній платі є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, а тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягнення орендна плата за період з 2017 по 2019 роки в розмірі 4120,23 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення не відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Давигори С.А. підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції, як ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, до скасування та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передбачаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки та стягнення коштів задоволені в повному обсязі, а тому судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі 4200 грн. (за подачу позовної заяви 1680,00 грн. + за подачу апеляційної скарги 2520,00 грн. = 4200 грн.)

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Давигори Світлани Анатоліївни задовольнити.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2020 року скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Визнати припиненим договір оренди землі, укладений 07 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щодо оренди земельної ділянки площею 1,4288 га, кадастровий номер 7124983000:01:001:0230, зареєстрований приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С. 07 квітня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає АДРЕСА_2 ) не виплачену орендну плату за період 2017-2019 роки в розмірі 4120,23 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 4200 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 01 березня 2021 року .

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді В.О. Єльцов

Л.І. Василенко