Ухвала

від 01.03.2021 по справі 635/1575/21

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/1575/21

Провадження № 1-кс/635/430/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021225770000114 від 09.11.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

до Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021225770000114 від 09.11.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на майно із забороною відчуження, користування та розпорядження, а саме на магазин та земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтовується тим, що невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи майном, а саме приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході досудового розслідування були допитані потерпілий ОСОБА_4 та свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6

22.02.2021 проведений огляд місця за адресою: АДРЕСА_1 . Проведеним оглядом встановлено, що на вказаній земельній ділянці розташований магазин.

Відповідно до предмету договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 28.08.2020 року продавець ОСОБА_6 продає нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 (передає у власність) а Покупець Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича фірма «Зірка» купує (приймає у власність) нежитлову будівлю за вказаною адресою. Також встановлено, що договір укладений між ОСОБА_7 , який діє від імені ОСОБА_6 з однієї сторони, та ТОВ ВФ «Зірка» в особі директора ОСОБА_4 , а відповідно до підписів, які проставлені у вказаному договорі встановлено, що підпис від імені Продавця виконаний від імені ОСОБА_7 , а в графі підпис від імені Покупця стоїть підпис від імені ОСОБА_8 , а не ОСОБА_4 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на нежитлову будівлю (торгівельний павільйон) зареєстроване за ТОВ ВФ «Зірка», код ЄДРПОУ 43745016.

Таким чином, вказане приміщення магазину та земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є речовими доказами, тобто предметом, що були об`єктом злочину та отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор Харківської місцевої прокуратури № 6 в Харківській області ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, через канцелярію Харківського районного суду Харківської області надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не викликались з метою забезпечення арешту майна.

Вивчивши надані документи та матеріали, якими обґрунтоване клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Згідно п. 7, ч. 2, ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до п. 1, ч. 1, ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 2, ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно п. 1, ч. 2, ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно ч. 3, ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, а саме є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально - протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 91 КПК України зазначене в клопотанні майно, має важливе доказове значення в рамках даного кримінального провадження.

Згідно ч. 2, ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи те, що майно, яке зазначене у клопотанні, має значення в якості речового доказу, для його збереження та забезпечення подальшого проведення судових експертиз та інших слідчих дій, з метою забезпечення кримінального провадження в цілому, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора.

Керуючись ст. ст. 91, 131, 170-175 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021225770000114 від 09.11.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України про арешт майна задовольнити.

Накласти арештна майно із забороною відчуження, користування та розпорядження, а саме на магазин та земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1