Справа № 598/553/19
провадження № 2/598/25/2021
РІШЕННЯ
іменем України
"16" лютого 2021 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого суду Гудими І.В.
секретаря Жиляк Н.Я.
з участю представника позивача - адвоката Мевші В.Д., представника відповідача - адвоката Пастух В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Збаражі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Мевша Денис Васильович, до товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ПРОМИСЛОВА ФІРМА КАЛИНА с.Киданці Збаразького району Тернопільської області про усунення перешкод у користуванні належною на праві власності земельною ділянкою шляхом повернення вказаної ділянки,-
в с т а н о в и в :
До Збаразького районного суду звернулася ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Мевша Денис Васильович, з позовом до ТОВ АГРО-ПРОМИСЛОВА ФІРМА КАЛИНА с.Киданці Збаразького району Тернопільської області про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 20 березня 2014 року, укладеного між сторонами по справі, про оренду належної їй земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2792 га, кадастровий номер 6122484200:01:002:0224, що розташована на території Киданецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, та скасувати вчинену державну реєстрацію даного договору оренди, що було проведено реєстраційною службою Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області 13 червня 2014 року, номер запису в державному реєстрі прав 5999347.Свої вимоги позивач мотивує тим, що їй стало відомо, що належна їй на праві приватної власності спірна земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ АПФ КАЛИНА відповідно до договору оренди землі б/н від 20.03.2014 року. Зазначений договір оренди землі вона з відповідачем не укладала, не погоджувала жодних умов договору оренди землі та не мала такого наміру, в зв`язку з чим просить вищевказаний договір оренди земельної ділянки визнати недійсним та скасувати вчинену державну реєстрацію даного договору оренди, а також стягнути на її користь з відповідача судові витрати.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 06 травня 2019 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, вирішено витребувати із Збаразького ВП Підволиського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області належним чином завірені копії договору оренди землі б/н від 20.03.2014 року, який було укладено між ОСОБА_1 і ТОВ АПФ КАЛИНА , та копію висновку почеркознавчої експертизи щодо підпису у вказаному договорі, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження №12016210090000100 від 18.03.2016 року.
Представник відповідача - адвокат Пастух В.В.до початку розгляду справи по суті подала відзив на позов, в якому заперечила щодо наведених позивачем обставин, а саме визнання недійсним договору оренди землі б/н від 20.03.2014 року та скасування вчиненої державної реєстрації даного договору оренди. При цьому зазначила, що посилання позивача на те, що остання не підписувала договору оренди землі від 20.03.2014 року є невірним, оскільки остання підписувала даний договір та отримувала орендну плату в період з 2014 року по 2017 рік. Таким чином вважає, що відсутні підстави для задоволення даного позову.
20 травня 2019 року до суду надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Пастух В.В. про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, мотивуючи це складністю розгляду справи та тим, що в підготовчому засіданні необхідно вирішити питання про виклик свідків, проведення експертиз, та витребування відповідних документів.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 06.09.2019 року розгляд даної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.
Перед початком підготовчого судового засідання представником позивача адвокатом Мевшою Д.В. було заявлено клопотання про залишення без розгляду вказаної позовної заяви в частині позовних вимог щодо скасування реєстрації права оренди земельної ділянки площею 2.2792 га, кадастровий номер 6122484200:01:002:0224.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 20.11.2019 року вказану позовну заяву в частині позовних вимог щодо скасування реєстрації права оренди земельної ділянки площею 2.2792 га, кадастровий номер 6122484200:01:002:0224, залишено без розгляду.
Під час підготовчого провадження, а саме 17 лютого 2020 року, до суду надійшло клопотання від представника відповідача - адвоката Пастух В.В. про застосування під час вирішення даної справи строків позовної давності.
Під час підготовчого провадження представником позивача - адвокатом Мевшою Д.В.подано до суду відповідь на відзив, в якій ствердив, що позивач дізналась про порушення свого права, а саме існування договору оренди землі, що належить їй на праві власності, лише 18.03.2016 року, тобто в день, коли в Збаразькому ВП Підволочиського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення в ЄРДР за №12016210090000100. А тому, вважає, що початком перебігу строків позовної давності у даній справі є саме 18.03.2016 року. При цьому, вважає, що оскільки даний позов було надіслано до Збаразького районного суду поштовим відправленням до спливу загального строку позовної давності у три роки, тому строк позовної давності позивачем не пропущено.
Під час підготовчого провадження, а саме 12.10.2020 року, до суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Мевші Д.В. про зміну предмету позову, в зв`язку з чим просить усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належної їй на праві власності земельної ділянки площею 2,2792 га, кадастровий номер 6122484200:01:002:0224, що розташована на території Киданецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом повернення їй вказаної земельної ділянки , посилаючись при цьому на те, що, оскільки позивач спірний договір оренди землі без номера від 20.03.2014 року не укладала та не підписувала, а тому даний договір вважається таким, що не відбувся, тобто є не укладеним, з огляду на що належна їй земельна ділянка перебуває в користуванні відповідача без встановлених законом підстав.
04 грудня 2020 року, під час підготовчого провадження, представником відповідача - адвокатом Пастух В.В. подано до суду відзив на заяву позивача з врахуванням зміни предмету позову, в якому заперечила щодо задоволення позову, зазначивши, що 20.03.2014 року між сторонами було укладено спірний договір оренди земельної ділянки строком до 13.06.2024 року, в зв`язку з чим сторони перебувають у договірних відносинах на підставі укладеного договору. А одним із доказів підписання позивачем даного договору є те, що при підписанні договору позивач надала орендодавцю власні установчі документи, які зберігаються у відповідача разом з договором оренди землі. Вказані документи були необхідні для здійснення державної реєстрації договору оренди землі та були надані позивачем відповідачу для цієї мети, оскільки без вказаних документів державну реєстрацію не можливо було б здійснити. Тобто, позивач надала вказані документи для реєстрації договору, а отже знала і не могла не знати про його існування та реєстрацію. Крім того, з 2014 року по 2019 рік відповідач в строки та в розмірі встановленому договором сплачує орендодавцю орендну плату по договору та належним чином виконує умови укладеного між сторонами договору, а тому вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Представник позивача - адвокат Мевша Д.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги щодо усунення перешкод в користуванні належної ОСОБА_1 на праві власності спірної земельної ділянки і повернення даної ділянки шляхом витребування її у відповідача, просив позов задовольнити, пославши при цьому на ті ж обставини, що було викладено ним у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача - адвокат Пастух В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених нею у відзивах.
Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, та дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом є власником земельної ділянки площею 2,2792 га, кадастровий номер 6122484200:01:002:0224, що розташована на території Киданецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, номер запису в державному реєстрі про право власності 4049556. Дана обставина стверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 грудня 2013 року (т.1 а.с.10), копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №15379947 від 25.12.2013 року (т.1 а.с.157), та не заперечується представником відповідача.
Відповідно до договору оренди землі б/н від 20.03.2014 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ТОВ АГРО-ПРОМИСЛОВА ФІРМА КАЛИНА уклали договір оренди вищевказаної земельної ділянки площею 2,2792 га, кадастровий номер 6122484200:01:002:0224, що розташована на території Киданецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років. Згідно даного договору ОСОБА_1 надала, а відповідач ТОВ АПФ КАЛИНА прийняло в строкове платне користування дану спірну земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с.65-69).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 вказаний договір оренди землі б/н від 20.03.2014 року не укладала та не підписувала. Дана обставина знайшла своє підтвердження висновком експерта №1.1-60/19 від 27.02.2019 року судової почеркознавчої експертизи, яку було проведено на підставі постанови слідчого від 11.02.2019 року в межах розгляду кримінального провадження за №12016210090000100 від 18.03.2016 року. Згідно висновків вказаної експертизи підписи навпроти прізвища ОСОБА_1 , в частині "Орендодавець", в рядку підпис у двох договорах оренди землі від 20.03.2014 року - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Встановити ким виконанні підписи навпроти прізвища ОСОБА_1 , в частині Орендодавець , в рядку підпис у двох договорах оренди землі від 20.03.2014 року не видалося можливим (т.1 а.с.53-59). При цьому, суд приймає до уваги те, що одним із договорів оренди землі від 20.03.3014 року, який був об`єктом дослідження даної експертизи, і є вищевказаний спірний договір оренди.
Судом також встановлено, що в даний час спірна земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні відповідача. При цьому, вказана обставина не заперечувалася представником відповідача.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно ч.1 ст.627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на дату, зазначену у спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій формі.
Згідно ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Змінивши предмет позову, ОСОБА_1 просила суд усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом повернення (витребування у відповідача) даної земельної ділянки, зазначаючи, що належне їй майно (спірна земельна ділянка) знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.
Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Таким чином, у цьому випадку, з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки (негаторний позов).
При цьому, суд враховує те, що вищевказаний договір оренди землі б/н від 20.03.2014 року є неукладеним, тому саме із цих підстав підлягають задоволенню позовні вимоги про повернення земельної ділянки.
Таким чином, вимоги позивача про повернення, а саме витребування у відповідача, земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2792 га, кадастровий номер 6122484200:01:002:0224, що розташована на території Киданецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, якій така земельна ділянка належать на праві власності, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності при вирішенні даної справи, оскільки негаторний позов, як в даному випадку, можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав власника земельної ділянки. Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного суду, що викладена у постановах від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц.
Суд не приймає до уваги тверджень представника відповідача про те, що доказом укладення позивачем спірного договору оренди земельної ділянки б/н від 20.03.2014 року є те, що у відповідача знаходяться установчі документи, в тому числі свідоцтво на спадщину за заповітом, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.12.2013 року №15379947 на земельну ділянку, копії паспорта позивача та ідентифікаційного коду, які позивач передала відповідачу при укладенні договору, оскільки наявність у відповідача зазначених копій документів саме по собі не може свідчити про укладення даного договору оренди позивачем.
Суд також не приймає до уваги тверджень представника відповідача про те, що доказом укладення позивачем спірного договору є те, що відповідачем, на виконання вищевказаного договору оренди земельної ділянки б/н від 20.03.2014 року, сплачувалася позивачу орендна плата в період з 2014 по 2019 роки, що на її думку свідчить про укладення даного договору. При цьому суд виходить з того, що переказ коштів відповідачем позивачу, що підтверджується копіями фіскальних чеків поштового переказу за №17 і №18 від 03.10.2018 року (т.1 а.с.170) та копією видаткового касового ордеру від 20.12.2019 року (т.2 а.с.34), не спростовує тієї обставини, що спірний договір не було укладено. Також, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача, як на доказ укладення спірного договору, на надані суду чотири аркуші, які представником позивача вказані як витяги з відомостей на отримання паю (т.1 а.с.117-120), оскільки вважає їх неналежними доказами, так як чітко не можна ідентифікувати зазначені аркуші як письмовий документ - доказ по даній справі, тобто, що зазначені аркуші і є саме витягом з відомостей про отримання позивачем орендної плати за спірним договором оренди.
Не приймає до уваги суд і тверджень представника відповідача про те, що висновок експерта №1.1-60/19 від 27.02.2019 року судової почеркознавчої експертизи, є неналежним доказом у справі, оскільки вказану експертизу було проведено в межах розгляду кримінального провадження за №12016210090000100 від 18.03.2016 року, оскільки вважає, що вказаний висновок судової експертизи, яку було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, в тому числі і ст.102 ЦПК України, поза межами даної справи, є належним та допустимим доказом в даній справі, який оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України. При цьому, судом не здобуто доказів того, що вказану експертизу було проведено із істотними порушеннями, які б ставили під сумнів результати даної експертизи.
Твердження представника відповідача про те, що примірник договору оренди земельної ділянки б/н від 20.03.2014 року, який знаходився у відповідача, не був предметом дослідження вищевказаної судової почеркознавчої експертизи, в зв`язку з чим не можна зробити висновку про те, чи підписувала позивач примірник даного договору, суд не приймає до уваги, оскільки надані суду відповідачем примірник договору (т.1 а.с.112-116) та примірник договору, який було досліджено експертом (т.1 а.с.65-69), є ідентичними. З цих же підстав, суд відхиляє твердження представника позивача про те, що в нього виникли сумніви щодо даної експертизи, оскільки проводилося дослідження двох договорів оренди землі від 20.03.2020 року. Суд вважає, що предметом дослідження даної почеркознавчої експертизи був, в тому числі і спірний договір оренди землі. При цьому, суд враховує і ту обставину, що відповідно до п.46 спірного договору оренди, вказаний договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.
Разом з тим, суд зазначає, що сумніви представника відповідача щодо висновку експерта №1.1-60/19 від 27.02.2019 року судової почеркознавчої експертизи могла спростувати почеркознавча експертиза, яку можливо було б призначити в межах даної справи, і про призначення якої заявляла представник відповідача в своєму клопотанні (т.1 а.с.81-82) під час підготовчого провадження, та від проведення якої в подальшому сама ж і відмовилася. Суд вважає, що таким чином представник відповідача реалізувала своє право щодо подачі доказів по справі та про можливості призначення експертизи.
Суд, згідно з вимогами ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача 768 гривень 40 копійок сплаченого судового збору. Стягуючи вказані кошти суд бере до уваги квитанцію 0.0.1299567894.1 від 18.03.2019 року про сплату позивачем 768.40 грн. судового збору (а.с.1).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3, 11, 15, 16, 391 ЦК України, ст.ст.14, 15, 18Закону України Про оренду землі , ст.ст.4, 12, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 351-354 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Мевша Денис Васильович, до товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ПРОМИСЛОВА ФІРМА КАЛИНА с.Киданці Збаразького району Тернопільської області про усунення перешкод у користуванні належною на праві власності земельною ділянкою шляхом повернення вказаної ділянки задовольнити.
Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належною їй на праві власності земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2792га, кадастровий номер 6122484200:01:002:0224, що розташована на території Киданецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, шляхом витребування вказаної ділянки у товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ПРОМИСЛОВОЇ ФІРМИ КАЛИНА (місцезнаходження с.Киданці Збаразького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 32807588) та повернення даної земельної ділянки її власнику ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ПРОМИСЛОВОЇ ФІРМИ КАЛИНА (місцезнаходження с.Киданці Збаразького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 32807588) в користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 768 гривень 40 копійок сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 26 лютого 2021 року.
Суддя: І.В.Гудима
Суд | Збаразький районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2021 |
Оприлюднено | 02.03.2021 |
Номер документу | 95225193 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні