Рішення

від 01.03.2021 по справі 580/5978/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року справа № 580/5978/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України в Черкаській області та МВС України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

24 грудня 2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління МВС України в Черкаській області, МВС України, в якому просить (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.01.2021 вх. №2501/21):

1) визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850;

2) визнати протиправним та скасувати висновок від 19.10.2020, затверджений директором Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850;

3) зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області повторно надіслати до МВС України документи для призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850;

4) зобов`язати МВС України прийняти рішення щодо призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 250 кратного прожиткового мінімуму, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 26.04.2019 Черкаський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків, зобов`язано управління МВС України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду у даній справі. Дане рішення залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020. 30.10.2020 відповідач листом №К-246 повторно відмовив позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з тих підстав, що позивачем не надано постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) захворювання. Позивач вважає, що відповідачем не прийнято до уваги Експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 1185 від 22.07.2020, на який посилається позивач, як на доказ того, що його захворювання пов`язане з конанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки він суперечить вимогам Порядку, а саме в даному випадку вказаний факт необхідно підтвердити постановою відповідної військово- карської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 28.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 1 проти позову заперечив. 16.01.2021 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2020 у справі № 520/620/19 УМВС України в Черкаській області направлено матеріали до МВС України. 22.10.2020 листом МВС України повідомило ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області про відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки матеріали не відповідають вимогам п. 7 Порядку №850. Крім того, відповідачем 1 подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки даний позов не може розглядатись в окремому судовому порядку, а дані вимоги повинні розглядатись в порядку ст. 382 КАС України.

27.01.2021 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій він заперечує проти закритті провадження та просить позов задовольнити повністю. Крім того, надав заяву про уточнення позовних вимог.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Позивач з 25.02.1984 по 11.05.1994 проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом Управління внутрішніх справ Черкаського облвиконкому від 25.02.1984 № 101 о/с, ОСОБА_1 було призначено пожежником 3-ї підпорядкованої воєнізованої пожежної частини по охороні Соснівського району м. Черкаси та присвоєно спеціальне звання - «старший сержант внутрішньої служби» .

Перебуваючи на посаді пожежного ПВПЧ-3 позивач прийняв участь у заходах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Наказом МВС України Управління внутрішніх справ Черкаської ОДА від 11.05.1997 позивач був звільнений з державної пожежної частини з охорони Черкаського виробничого об`єднання «Азот» у званні - «старший сержант внутрішньої служби» .

Згідно з випискою до акта огляду МСЕК серії ЧЕР № 005710, позивачу внаслідок первинного огляду встановлено ІІІ групу інвалідності, загальне захворювання.

У відповідності до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії № 43 від 02.03.2017, остання дійшла висновку, що захворювання позивача пов`язане з виконанням службових обов`язків під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 541555, з 16.05.2017 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності безтерміново, у зв`язку з наявністю захворювання пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На звернення позивача щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності Управління МВС України в Черкаській області листом від 17.08.2018 № К-694 повідомив позивача про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, оскільки позивач не відноситься до категорії працівників міліції у зв`язку з тим, що має спеціальне звання внутрішньої служби.

Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом.

26.04.2019 Черкаський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків, зобов`язано управління МВС України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду у даній справі. Дане рішення залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2020 у справі № 520/620/19 УМВС України в Черкаській області направлено матеріали до МВС України. 22.10.2020 листом МВС України повідомило ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області про відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки матеріали не відповідають вимогам п. 7 Порядку №850.

19.10.2020 директором Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України затверджений висновок про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850

Не погоджуючись з відмовою відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (втратив чинність 7 листопада 2015 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону України «Про міліцію» Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.

02 липня 2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію» , згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» , зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» .

Згідно з пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.

Відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 вказаного Порядку № 850).

Аналіз наведених норм законодавства, дає підстави для висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію" , виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з виконання службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а тому останній має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію» , виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850.

Суд звертає увагу, що позивачем в пакеті документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги подано експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 22.07.2020 №1185.

Листом від 17.06.2020 № 22/-169 Міністерством внутрішніх справ, Центральною медичною (військово-лікарською комісією) рекомендовано ОСОБА_1 звернутись до Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем протиправно не прийнято до уваги експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 22.07.2020 №1185, оскільки він підтверджує факт того, що захворювання позивача пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850 та визнати протиправним та скасувати висновок від 19.10.2020, затверджений директором Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850.

Проаналізувавши зміст листа Управління МВС України в Черкаській області від 30.10.2020 №К-246 суд встановив, що незважаючи на те, що позивач під час звернення до відповідача надав весь необхідний пакет документів, відповідач протиправно відмовив йому у виплаті одноразової грошової допомоги.

Відповідно до п. п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами ч. ч. 3-4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 року у справа № 461/2579/17, від 20.03.2018 року у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 року справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може» .

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14.

Отже, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача, на думку суду призведе до чергової відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги та як наслідок потягне за собою необхідність повторного звернення позивача до суду з метою захисту порушених прав, що не відповідає меті адміністративного судочинства України.

Таким чином, при розгляді даної адміністративної справи суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача, слід прийняти рішення, яким зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області повторно надіслати до МВС України документи для призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850 та зобов`язати МВС України прийняти рішення щодо призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 250 кратного прожиткового мінімуму, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Клопотання відповідача про закриття провадження задоволенню не підлягає, оскільки поданий позов не є ідентичним позову в адміністративній справі №580/620/19. Зокрема в даній справі оскаржується висновок від 19.10.2020, який прийнятий на підставі того, що позивачем подано не повний пакет документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, а у справі 580/620/19 позивачу відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки позивач не відноситься до категорії працівників міліції, в зв`язку з тим, що має спеціальне звання внутрішньої служби.

Керуючись ст.ст. 14, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850.

Визнати протиправним та скасувати висновок від 19.10.2020, затверджений директором Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області повторно надіслати до МВС України документи для призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850.

Зобов`язати МВС України прийняти рішення щодо призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 250 кратного прожиткового мінімуму, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення, з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 01.03.2021.

Суддя В.П. Тимошенко