Ухвала

від 26.02.2021 по справі 640/8637/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

26 лютого 2021 року м. Київ № 640/8637/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву товариства з обмеженою відповідальністю Вугільна компанія Альтенердж про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2020 в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вугільна компанія Альтенердж до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Вугільна компанія Альтенердж із заявою, в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса місцезнаходження: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053), яка полягає у невиконанні рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2020 у справі № 640/8637/20;

постановити окрему ухвалу і направити копію ухвали суб`єкту владних повноважень -Державній податковій службі України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса місцезнаходження: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2020 у справі № 640/8637/20, яке набрало законної сили;

встановити Державній податковій службі України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) строк для виконання та надання до Окружного адміністративного суду м. Києва відповіді на окрему ухвалу суду.

Згідно з частиною п`ятою статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Дослідивши подану заяву, суд вважає за необхідне розглянути її у порядку письмового провадження.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021 у даній справі, позов задоволено повністю:

визнано протиправними та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1163720/41616730 від 15.05.2019, № 1163719/41616730 від 15.05.2019, № 1163718/41616730 від 15.05.2019, № 1171137/41616730 від 24.05.2019, № 1171138/41616730 від 24.05.2019, № 1171129/41616730 від 24.05.2019, № 1171131/41616730 від 24.05.2019, № 1171135/41616730 від 24.05.2019, № 1171132/41616730 від 24.05.2019, № 1171134/41616730 від 24.05.2019, № 1171136/41616730 від 24.05.2019, № 1171130/41616730 від 24.05.2019, № 1171133/41616730 від 24.05.2019, № 1171128/41616730 від 24.05.2019, № 1171126/41616730 від 24.05.2019, № 1171124/41616730 від 24.05.2019, № 1171125/41616730 від 24.05.2019, № 1171127/41616730 від 24.05.2019, № 1258321/41616730 від 21.08.2019;

зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні складені товариством із обмеженою відповідальністю Вугільна компанія Альтенердж від 05.12.2018 № 51, від 07.12.2018 № 52, від 08.12.2018 № 53, від 10.02.2019 № 15, від 10.02.2019 № 16, від 15.02.2019 № 18, від 16.02.2019 № 19, від 17.02.2019 № 20, від 17.02.2019 № 21, від 17.02.2019 № 22, від 18.02.2019 № 23, від 18.02.2019 № 24, від 19.02.2019 № 25, від 20.02.2019 № 26, від 21.02.2019 № 27, від 21.02.2019 № 28, від 23.02.2019 № 29, від 28.02.2019 № 30, від 10.04.2019 № 69 датою їх фактичного подання;

стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю Вугільна компанія Альтенердж (01042, місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 20-Б, код ЄДРПОУ 41616730) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 969,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267);

стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю Вугільна компанія Альтенердж (01042, місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 20-Б, код ЄДРПОУ 41616730) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 969,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду у справі набрало законної сили 25.01.2021 та з метою його виконання Окружним адміністративним судом м. Києва 29.10.2020 видано виконавчі листи.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частина третя цієї статті передбачає, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі й приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

З аналізу вищевказаних норм права вбачається, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 лютого 2020 року у справі №640/10843/19.

Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, що забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. постановою від 10.12.2020 відкрито виконавче провадження №63844072 з примусового виконання виконавчого листа від 29.10.2020 №640/8637/20.

Згідно поданих доказів вбачається, що державним виконавцем проведені виконавчі дії з накладення на боржника штрафу згідно постанови від 13.01.2021.

Частиною першою статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини другої даної статті, виконавець зобов`язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Крім того, частиною третьою статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено які виконавчі дії під час виконавчого провадження має право здійснити виконавець.

Враховуючи, що на даний час триває примусове виконання рішення суду, а державний виконавець має встановлені законом повноваження щодо впливу на боржника (накладення штрафу, ставити питання про притягнення до кримінальної відповідальності, ін.), та такі дії державним виконавцем станом на час розгляду заяви вчинені не були, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо невиконання вказаного судового рішення.

Позивачем не доведено належними доказами свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим його прав.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З огляду на недоведення у спірних відносинах протиправної бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду у цій справі, суд приходить до висновку про залишення заяви, яка розглядається, без задоволення.

Щодо винесення окремої ухвали суд відзначає, що відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно частини третьої статті 249 КАС України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Слід наголосити, що суд має право, але не зобов`язаний постановляти окрему ухвалу.

З огляду на викладене вище, суд наголошує, що окрема ухвала це не обов`язок суду, а право, яким суд може користуватись лише під час розгляду справи.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження існування підстав для необхідності винесення у цій справі окремої ухвали.

Таким чином, заява позивача про винесення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Вугільна компанія Альтенердж про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2020 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5. Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя В.П. Шулежко