Рішення

від 02.03.2021 по справі 640/20238/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 року м. Київ № 640/20238/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомПредставництва "Т.С.Л.-ТРЕЙДІНГ АНД ШІППІНГ ЛОГІСТІКС ГМБХ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Представництво Т.С.Л.-ТРЕЙДІНГ АНД ШІППІНГ ЛОГІСТІКС ГМБХ (далі - позивач та/або Представництво) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2019 №0457310409.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що порушення граничних строків реєстрації податкових накладних відбулося не з вини Представництва, а внаслідок технічної проблеми в роботі сервісу ДПС України в частині зарахування грошових коштів до суми реєстраційного ліміту електронного рахунку. Представництво наполягає, що ним вчинено всіх належних від нього дій, з метою реєстрації податкових накладних в межах граничних строків, встановлених ПК України.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує про правовірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Представництва Т.С.Л.-ТРЕЙДІНГ АНД ШІППІНГ ЛОГІСТІКС ГМБХ , за наслідком якої складено акт перевірки від 09.12.2019 №11146/26-15-04-09-20/26610032 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення Представництвом Т.С.Л.-ТРЕЙДІНГ АНД ШІППІНГ ЛОГІСТІКС ГМБХ граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- податкова накладна №11 від 04.10.2019, дата реєстрації 04.11.2019, кількість днів затримки - 4, штраф - 10%

- податкова накладна №10 від 02.10.2019, дата реєстрації 04.11.2019, кількість днів затримки - 4, штраф - 10%.

28.12.2019 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0457310409, яким до позивача за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовано штраф у розмірі 9455,46 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Рішенням ДПС України від 31.07.2020 №24354/6/99-00-06-02-05-06 скаргу позивача на спірне рішення залишено без задоволення, а останнє - без змін.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В свою чергу, пунктом 1201.1 статті 1201.1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунку.

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти висновку, що платник податків зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Водночас, у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України.

Судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що ним у відповідності до пункту 201.1 статті 201 ПК України складено податкові накладні №10 від 02.10.2019 та №11 від 04.10.2019.

Як стверджує Представництво, ним з метою реєстрації вказаних податкових накладних з власного поточного рахунку на електронний рахунок перераховано необхідні грошові кошти у розмірі 70 000,00 грн. (для поповнення реєстраційного ліміту), що, в свою чергу, підтверджується платіжним дорученням №440 від 28.10.2019.

У відповідності до пункту 201-1.4 статті 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що позивачем вчинено дії з метою зарахування коштів в системі електронного адміністрування шляхом перерахування з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, тобто вчинено дії 28.10.2019 з метою виконання положень пункту 201.10 статті 201 ПК України.

28.10.2019 о 10:07 год. Представництво в системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА) зробило Запит щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на що отримало у відповідь Квитанцію №1, де вказано, що документ не може бути прийнятий - станом на 28.10.2019 в СЕА ПДВ для платника податків 26610032 відсутній відкритий та взятий на облік рахунок.

29.10.2019 о 17:39 год. Представництво в СЕА зробило повторно Запит щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, на який отримало у відповідь Квитанцію № 1, де вказано, що документ не може бути прийнятий - станом на 29.10.2019 в СЕА ПДВ для платника податків 26610032 відсутній відкритий та взятий на облік рахунок.

29.10.2019 - протягом операційного дня Представництво відправило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 02.10.2019, а також податкову накладну від 04.10.2019.

29.10.2019 - Представництво отримало дві квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в обох було вказано, що документ не прийнято, документ не може бути прийнятий тому що сума ПДВ в документі (52 887,67 та 41 666,86 грн.) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні (оскільки ліміт на рахунку складав 32 880,02 грн.).

Як стверджує позивач 29.10.2019 та 30.10.2019 Представництво зверталось на Гарячу лінію ДПС України для з`ясування обставин, де пояснили, що 70 000 грн., які 28.10.2019 Представництво перерахувало на свій електронний рахунок, не були зараховані до суми ліміту з технічних причин, які виникли у зв`язку з несправностями в роботі сервера ДПС України.

31.10.2019 протягом операційного дня Представництво знову відправило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 02.10.2019, а також податкову накладну від 04.10.2019 р.

31.10.2019 позивач отримав дві квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в обох було вказано, що документ не прийнято, тому що сума ПДВ в документі (52 887,67 та 41 666,86 грн.) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні (оскільки ліміт на рахунку складав 32 904,69 грн.).

Між тим, грошові кошти з поточного рахунку позивача на електронний рахунок в системі електронного адміністрування були зараховані 04.11.2019 о 14:45 год.

Згідно із реєстру транзакцій електронного кабінету Представництва 28.10.2019 о 15:22 год. відбулось зарахування коштів в сумі 70 000,00 грн. на його електронний рахунок, однак фактично електронний рахунок поповнився лише 04.11.2019 о 14:45 год., і тільки після цього сума ліміту склала 102 821,36 грн., яка є необхідною для реєстрації податкових накладних.

Одразу після цього, 04.11.2019 позивачем були відправлені на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 04.10.2019 на суму 250001,14 грн. та від 02.10.2019 на суму 317326,04 грн.

Аналіз наявних документів в матеріалах справи дає суду підстави дійти до висновку, що позивачем вчинено всіх залежних від нього дій з метою реєстрації податкових накладних №10 від 02.10.2019 та №11 від 04.10.2019 в межах граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та вчинено дії з метою зарахування коштів в системі електронного адміністрування шляхом перерахування з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Варто відмітити, що відповідач заперечуючи проти задоволення адміністративного суд не навів та не надав жодних належних та достатніх доказів на спростування доводів позивача.

Згідно із пунктом 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вищенаведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

З системного аналізу наведених положень вбачається, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі №826/1700/18.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 23.07.2002 року Справа Компанія Вестберґатаксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні.

Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення, як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції.

Передбачені статтею 120 1 ПК України штрафи, за своєю тяжкістю та каральним характером, цілком відповідають санкціям притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для застосування частин другої статті 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини.

Тобто, застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкових накладних, передбачених статтею 120 1 ПК України можливе лише за наявності його вини.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем вчинено усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації відповідних податкових накладних.

Таким чином, за підсумком наведеного, приймаючи до уваги те, що затримка реєстрації податкової податкових накладних №10 від 02.10.2019 та №11 від 04.10.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, підстави для застосування контролюючим органом штрафних санкцій визначених у спірному рішенні відсутні.

Даний правовий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постановах від 20.03.2018 року у справі №819/777/17, від 30.01.2018 року у справі №815/2745/17.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

З огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь із відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 77-78, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Представництва Т.С.Л.-ТРЕЙДІНГ АНД ШІППІНГ ЛОГІСТІКС ГМБХ (01034, м. Київ, вул. Володимирська, б. 49Б, код ЄДРПОУ 26610032) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 336/19, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2019 №0457310409, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

3. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 336/19, код ЄДРПОУ 43141267) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Представництва Т.С.Л.-ТРЕЙДІНГ АНД ШІППІНГ ЛОГІСТІКС ГМБХ (01034, м. Київ, вул. Володимирська, б. 49Б, код ЄДРПОУ 26610032) сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева