Постанова

від 17.06.2021 по справі 640/20238/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20238/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Представництва Т.С.Л.-Трейдінг Анд Шіппінг Логістікс ГМБХ до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Представництво Т.С.Л.-Трейдінг Анд Шіппінг Логістікс ГМБХ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2019 №0457310409.

Позов обґрунтовано тим, що порушення граничних строків реєстрації податкових накладних відбулося не з вини позивача, а внаслідок технічної проблеми в роботі сервісу ДПС України в частині зарахування грошових коштів до суми реєстраційного ліміту електронного рахунку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.12.2019 №0457310409, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що якщо платник-продавець товарів та послуг був зобов`язаний зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відтак така звітність підлягає відображенню, та у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН податкової звітності, слід застосовувати штрафні санкції у відповідності до норм п. 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, виписаних у 2019 році, тому застосовані контролюючим органом штрафні санкції є правомірними.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що ним було вчинено усі необхідні дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації відповідних податкових накладних, що свідчить про безпідставність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Представництва Т.С.Л.-Трейдінг Анд Шіппінг Логістікс ГМБХ , за наслідком якої складено Акт перевірки від 09.12.2019 №11146/26-15-04-09-20/26610032.

Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- податкова накладна №11 від 04.10.2019, дата реєстрації 04.11.2019, кількість днів затримки - 4, штраф - 10%;

- податкова накладна №10 від 02.10.2019, дата реєстрації 04.11.2019, кількість днів затримки - 4, штраф - 10%.

У подальшому, 28.12.2019 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0457310409, яким до позивача за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовано штраф у розмірі 9455,46 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 31.07.2020 №24354/6/99-00-06-02-05-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки затримка реєстрації податкових накладних №10 від 02.10.2019 та №11 від 04.10.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, тому підстави для застосування контролюючим органом штрафних санкцій визначених у спірному рішенні відсутні.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними, при цьому це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.

Відповідно до пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Виходячи зі змісту наведених норм ПК України, порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН є податковим правопорушенням, за яке законом передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, з аналізу вказаної статті вбачається, що штраф нараховується у розмірі, що становить певний відсоток від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування.

При цьому, якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи, у відповідності до пункту 201.1 статті 201 ПК України позивачем складено податкові накладні №10 від 02.10.2019 та №11 від 04.10.2019.

З метою реєстрації вказаних податкових накладних позивачем з власного поточного рахунку на електронний рахунок перераховано необхідні грошові кошти у розмірі 70 000 грн. (для поповнення реєстраційного ліміту), що підтверджується платіжним дорученням №440 від 28.10.2019.

У відповідності до пункту 201-1.4 статті 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу.

Аналіз наведеного дає підстави дійти до висновку, що позивачем вчинено дії з метою зарахування коштів в системі електронного адміністрування шляхом перерахування з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, тобто вчинено дії 28.10.2019 з метою виконання положень пункту 201.10 статті 201 ПК України.

У подальшому, 28.10.2019 о 10:07 год. позивачем в системі електронного адміністрування ПДВ зроблено запит щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до квитанції №1 контролюючим органом зазначено, що документ не може бути прийнятий - станом на 28.10.2019 в системі електронного адміністрування ПДВ для платника податків 26610032 відсутній відкритий та взятий на облік рахунок.

29 жовтня 2019 року о 17:39 год. позивачем в системі електронного адміністрування ПДВ зроблено повторно запит щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, на який отримано квитанцію № 1, в якій зазначено, що документ не може бути прийнятий, так як станом на 29.10.2019 для платника податків 26610032 відсутній відкритий та взятий на облік рахунок.

Того ж дня, 29.10.2019 платником податку відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.10.2019 та від 04.10.2019.

У свою чергу, 29.10.2019 надіслано дві квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких вказано, що документ не прийнято, так як сума ПДВ в документі (52 887,67 та 41 666,86 грн.) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні (ліміт на рахунку складав 32 880,02 грн.).

Як зазначає позивач, на гарячій лінії Державної податкової служби України пояснили, що кошти у сумі 70 000 грн, які позивач 28.10.2019 перерахував на свій електронний рахунок, не були зараховані до суми ліміту з технічних причин, які виникли у зв`язку з несправностями в роботі сервера ДПС України.

Надалі, 31.10.2019 протягом операційного дня Представництво Т.С.Л.-Трейдінг Анд Шіппінг Логістікс ГМБХ знову відправило на реєстрацію податкові накладні від 02.10.2019 та від 04.10.2019.

Втім, згідно отриманих квитанцій від 31.10.2019 документ не прийнято, оскільки сума ПДВ в документі (52 887,67 та 41 666,86 грн.) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні (ліміт на рахунку складав 32 904,69 грн.).

Враховуючи, що грошові кошти з поточного рахунку позивача на електронний рахунок в системі електронного адміністрування були зараховані контролюючим органом лише 04.11.2019 о 14:45 год., та тільки після цього сума ліміту склала 102 821,36 грн., позивачем 04.11.2019 знову були відправлені на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 04.10.2019 та від 02.10.2019.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів погожується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем вчинено всі можливі від нього дії з метою реєстрації податкових накладних №10 від 02.10.2019 та №11 від 04.10.2019 в межах граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та перераховано з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

За змістом статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, податкове законодавство пов`язує право податкового органу нарахувати штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише із фактом такого порушення за наявності вини саме платника податків.

Оскільки позивачем 28.10.2019, 29.10.2019 та 31.10.2019 були вчинені дії з метою реєстрації спірних податкових накладних в межах строку, наданого Податковим кодексом України для такої реєстрації, а затримка реєстрації податкових накладних №10 від 02.10.2019 та №11 від 04.10.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, а з огляду на технічні несправності в роботі сервера ДПС України, тому неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації Товариством податкових накладних відбулось саме з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

У свою чергу, відповідачем не було спростовано обставину своєчасного направлення для реєстрації податкових накладних та не було висловлено заперечень щодо того, що надіслані 28.10.2019 позивачем кошти у сумі 70000 грн для поповнення реєстраційного ліміту були зараховані контролюючим органом лише 04.11.2019 о 14:45 год.

Як наслідок, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9455,46 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук