Постанова

від 24.02.2021 по справі 640/18806/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18806/19 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

за участю секретаря: Яковіна Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Голови Бориспільської міської ради Київської області Федорчука Анатолія Соловйовича на окрему ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, третя особа: комунальне некомерційне підприємство "Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бориспільської міської ради Київської області про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Київським окружним адміністративним судом від 14.08.2020 року постановлено окрему ухвалу для застосування заходів реагування у вигляді притягнення до відповідальності за неналежну поведінку юрисконсульта комунального некомерційного підприємства "Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" ОСОБА_2 .

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Голова Бориспільської міської ради Київської області Федорчук А.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, що з`явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за ініціативою суду, на підставі ст.49 КАСУ, до участі у розгляді справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено комунальне некомерційне підприємство "Бориспільській міський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бориспільської міської ради Київської області, представництво інтересів якого здійснювала юрисконсульт КНП Дзюба О.М.

11 серпня 2020 року представникові третьої особи ОСОБА_2 судом першої інстанції було роз`яснено предмет спору, визначені обставини, які підлягають доказуванню та докази, потреба в яких обумовила покладення на неї обов`язку надати їх у наступне судове засідання, тобто 14.08.2020 року за переліком, який судом було визначено під час підготовчого засідання та доведено до відання представника.

Проте, ОСОБА_2 , усвідомлюючи факт того, що подальший розгляд справи було поставлено судом в залежність від виконання нею обов`язку надати витребувані докази, 14.08.2020 року, у судове засідання не з`явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, докази суду не надала без будь-яких пояснень причин невиконання судового рішення.

Надаючи правову оцінку прийнятому рішенню, колегія суддів виходить із наступного.

За приписами п.2- 4, 6 ч.5 ст.44 КАСУ, до кола обов`язків учасника справи віднесено, в тому числі, обов`язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Імперативними нормами ст.45 КАСУ, учасникам справи заборонено зловживати наданими їм процесуальними правами.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 17.05.2018 року № №916/36/16.

Зокрема, у зазначеній ухвалі Верховний Суд визнав прик ладом зловживання особою процесуальними правами дій, які полягають у "вчиненні інших ніж визначено Кодексом аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи".

Відповідно до ч.1 ст.2 КАСУ, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", пункт 28, No 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", пункт 24, No 26976/06, від 20.01.2011).

Неподання позивачем витребуваних судом доказів у визначений строк та умисна неявка у судове засідання представника третьої особи Дзюби О.М. суд першої інстанції розцінив як зловживання процесуальними правами, оскільки така бездіяльність мала своїм наслідком відкладення судового засідання та затягування питання вирішення спору по суті, що грубо порушує права інших учасників.

У цьому зв`язку варто знову звернутися до прецедентної практики ЄСПЛ, який акцентував увагу на тому, що неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі No 30979/96 "Фрідлендер проти Франції" (Frydlender v. France)).

Неприпустимість зловживання процесуальними правами як принцип адміністративного судочинства забезпечується гарантіями дотримання судом усіх інших основних засад, встановлених ст.2 КАСУ таких як: учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися наданими процесуальними правами; суд з метою запобігання зловживанням правами активно забезпечує справедливий баланс використання учасниками процесу своїх прав та обов`язків, не спростовуючи принцип змагальності сторін.

Зловживання процесуальними правами це адміністративне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників адміністративного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників процесу (їх представників), перешкоджають гарантованому п. 1 ст. 6 ЄКПЛ правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Одним із засобів реагування суду на виявлене допущене учасником справи зловживання процесуальними правами є постановлення окремої ухвали, в тому числі і у випадку порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків.

Київським окружним адміністративним судом було встановлено зловживання представником третьої особи ОСОБА_2 своїми процесуальними правами шляхом неналежного виконання професійних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону,

Виходячи з наведеного, судова колегія не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Голови Бориспільської міської ради Київської області Федорчука Анатолія Соловйовича залишити без задоволення.

Окрему Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.

Повний текст постанови виготовлено - 01 березня 2021 року.