Постанова

від 01.03.2021 по справі 640/29749/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/29749/20 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Суддя-доповідач: Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Приватного підприємства "Агрофірма-Додола" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Приватне підприємство "Агрофірма-Додола", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: Приватне підприємство "Агрофірма-Додола", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу від 25 листопада 2020 року №4073/5.

Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони державному реєстратору Міністерства юстиції України проводити реєстраційні дії відносно Приватного підприємства Агрофірма-Додола (код ЄДРПОУ 35907907).

Клопотання обґрунтовано тим, що прийнятий відповідачем оскаржуваний наказ містить очевидні ознаки його протиправності, а існуюча на даний час у відповідача можливість приймати відповідні рішення щодо проведення реєстраційних дій відносно ПП Агрофірма-Додола в подальшому може суттєво ускладнити виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог у даному позові.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року вказане клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову - задоволено.

Заборонено державному реєстратору Міністерства юстиції України проводити реєстраційні дії відносно Приватного підприємства Агрофірма-Додола (код ЄДРПОУ 35907907).

При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, відповідач - Міністерство юстиції України, та третя особа - Приватного підприємства "Агрофірма-Додола" - подали апеляційні скарги, просять її скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача щодо вжиття відповідних заходів забезпечення позову,

Відповідач посилається на те, що застосовані судом заходи забезпечення цього позову не є співмірними з відповідними наслідками та заявленими позивачем вимогами і порушують баланс інтересів позивача та інших співвласників Приватного підприємства Агрофірма-Додола , що відповідач діяв за процедурою, визначеною законодавством, що позивачем при зверненні до суду із заявою про вжиття відповідних заходів забезпечення позову взагалі не було обґрунтовано наявності правових підстав для їх застосування та не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилається.

Третя особа посилається на те, що судом не взято до уваги, що на момент винесення ухвали оскаржуваний наказ вже виконано Міністерством Юстиції України; в рамках оскарження одного єдиного наказу Міністерства судом фактично унеможливлено виконання інших наказів Міністерства Юстиції України, які не мають відношення до оскаржуваного акту, оскільки судом не зазначено, що заборона стосується лише наказу №4073/5; відсутні обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, та які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 лютого 2021 року. 11 лютого 2021 року представником ПП Агрофірма-Додола було подано клопотання про доручення матеріалів до справи, у зв`язку з чим розгляд справи було перенесено на 01 березня 2021 року. 22 лютого 2021 року представником ПП Агрофірма-Додола подано заяву про проведення засідання в режимі відео конференції. У період з 22 по 26 лютого 2021 року головуючий суддя брав участь в підготовці суддів апеляційних адміністративних судів згідно з Календарним планом підготовки суддів для підтримання кваліфікації на 2021 рік, у зв`язку з чим отримав вказану заяву лише 01 березня 2021 року.

Порадившись на місці колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні заяви третьої особи про проведення судового засіданні в режимі відео конференції, оскільки вона жодним чином не була обґрунтована та не підтверджена жодними доказами. В той же час, колегія суддів наголошує, що за нормами Кодексу адміністративного суду України, участь сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції не є обов`язковою. При цьому, сторони мають можливість надати письмові пояснення, відзив або заперечення до апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до норм статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Перелік видів забезпечення позову встановлено ч.1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06 березня 2008 року № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Враховуючи викладене, застосування таких заходів є виправданим лише у разі, якщо наявне достатньо обґрунтоване припущення суду, що їх невжиття може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вказані обставини мають бути доведені позивачем.

Заявляючи клопотання про забезпечення позову позивач зазначив, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 - є одним із власників (засновників) Приватного підприємства "Агрофірма-Додола". Іншим співвласником зазначеного підприємства є ОСОБА_2 .

25 листопада 2020 року Міністерством юстиції України було прийнято наказ №4073/5 про задоволення скарги, яким скаргу ОСОБА_2 від 28 серпня 2020 року було задоволено частково. Зокрема, вирішено скасувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26 серпня 2020 року №1004811070018000657 Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу , №1004817770019000657 Корегування від 27 серпня 2020 року № 1004819950020000657 Скасування , проведені державним реєстратором Ювілейної сільської ради ОСОБА_3 щодо Приватного підприємства "Агрофірма-Додола".

Вказаний наказ було прийнято підставі Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 12 листопада 2020 року.

В той же час, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12 жовтня 2020 року було відкрито провадження у справі №923/1000/20 за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Агрофірма-Додола" про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Предметом розгляду даного спору в суді є оскарження рішення загальних зборів Приватного підприємства "Агрофірма-Додола", на підставі якого державним реєстратором Ювілейної сільської ради ОСОБА_3 було проведено реєстраційну дію від 26 серпня 2020 року №1004811070018000657 Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу щодо Приватного підприємства "Агрофірма-Додола".

З огляду на те, що на час прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного рішення між заявником ОСОБА_2 та ПП "Агрофірма-Додола" існував та існує спір щодо того ж самого предмету та з тих же самих підстав, з яких ОСОБА_2 було подано скаргу до Міністерства юстиції України, позивач (заявник) дійшов висновку, що наказ №4073/5 є очевидно протиправним.

Так, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони законних інтересів позивача від можливих порушень з боку відповідача для забезпечення позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, у ч. 2 статті 150 КАС України законодавчо регламентовано чіткі підстави для вжиття заходів забезпечення позову і правова конструкція цієї норми не вимагає встановлення судом на цій стадії протиправності відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, а обмежується достатністю встановлення лише того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Водночас, такі обставини не мають окреслених законодавчих меж та кваліфікуючих критеріїв і в кожній конкретній справі ці поняття є оціночними.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, суд, який постановляє вжити заходи забезпечення позову, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії (Doran v. Ireland) ЄСПЛ визначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до статті 6 КАС України, статті 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права

Перевіряючи доводи апеляційних скарг, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом судового спору в цій справі є правомірність наказу від 25 листопада 2020 року №4073/5.

Підставою для звернення до суду з таким позовом стало те, що п.4 ч.8 статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань чітко встановлено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тами самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.

При цьому, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12 жовтня 2020 року було відкрито провадження у справі №923/1000/20 за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Агрофірма-Додола" про визнання недійсним рішення загальних зборів. Предметом розгляду даного спору в суді є оскарження рішення загальних зборів ПП "Агрофірма-Додола", на підставі якого державним реєстратором Ювілей сільської ради Лихенком О.О. було проведено реєстраційну дію Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу щодо ПП "Агрофірма-Додола".

Тобто, на момент винесення відповідачем оскаржуваного наказу між тими ж самими сторонами існував судовий спір, про той самий предмет та з цієї самої підстави.

Таким чином, оскаржуваний наказ відповідачем було прийнято всупереч приписам чинного законодавства, його прийняття порушує законні права та інтереси позивача.

Обрання судом саме такого способу забезпечення позову, як заборони проводити реєстраційні дії відносно Приватного підприємства Агрофірма-Додола узгоджується з приписами ч.2 статті 151 КАС України та є співрозмірним з заявленими позовними вимогами ОСОБА_1 і відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову.

Під час тимчасового зупинення проведення реєстраційних дій не відбулося втручання у дискреційні повноваження відповідача чи інших осіб, оскільки суд виконував власну компетенцію по здійсненню правосуддя відповідно до наданих Конституцією та законами України повноважень.

Втім, оскільки протиправність оскаржуваного рішення (наказу) Мінюсту є предметом спору в даній справі, то при вирішенні питання про забезпечення позову судом жодним чином не оцінюються дії та рішення відповідача та не надається їм правова оцінка.

Дослідивши матеріали справи та клопотання про забезпечення адміністративного позову, колегія суддів вважає, що наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції прийняв вірне рішення та доводи позивача є такими, що підтверджуються існуванням обставин, передбачених статтею 150 КАС України, за яких може бути застосовано забезпечення позову, оскільки позивачем у клопотанні про забезпечення позову обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову до прийняття у справі судового рішення по суті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення даного адміністративного позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову в цій справі адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами та інтересами інших учасників торгів.

Доводи апелянта про те, що він діє за процедурою, визначеною законодавством, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки дослідження цього питання підлягає здійсненню судом при вирішенні спору по суті заявлених позовних вимог, а не питання про застосування заходів забезпечення позову.

Решта доводів скаржника зводиться до незгоди останнього з самим позовом що, відповідно, виключає можливість надання їм оцінки судом апеляційної інстанції в межах розгляду даної апеляційної скарги на ухвалу суду про забезпечення адміністративного позову.

Докази того, що вжиття заходів забезпечення позову призвело до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалось запобігти, матеріали справи також не містять.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповне з`ясовано обставини, що мають значення для справи чи порушено норми процесуального права.

Отже при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища. Крім того, суд вважає, що застосуванням заходів забезпечення позову не може бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Приватного підприємства "Агрофірма-Додола" - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 01 березня 2021 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев