Ухвала

від 02.03.2021 по справі 916/519/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/519/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк „Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1) про забезпечення позову вх. ГСОО №2-3187/20 від 20.07.2020 року подану по справі №916/2097/20:

за позовом: Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, код ЄДРПОУ 14352406)

до відповідачів: 1. Приватного підприємства "БОГУСЛАВСЬКЕ" (67100, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, Великомихайлівська селищна рада, комплекс будівель і споруд № 6, код ЄДРПОУ 30817070)

2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,)

3. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про стягнення 3979706, 56 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 01.03.2021 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" вх. ГСОО №538/21 до відповідачів - Приватного підприємства "БОГУСЛАВСЬКЕ", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів у розмірі 3979706, 56 грн., з яких: 2 816 000 грн. - заборгованість за кредитом, 703 600 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 59 185, 37 грн. - заборгованість за поточними процентами, 343 114, 49 грн. - заборгованість за простроченими процентами, 39 469, 67 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 18 337, 03 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків, а також покласти на відповідачів судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами умов укладених договорів, зокрема, кредитного договору №290819-АТ від 29.08.2019 року та договорів поруки від 26.03.2020 року, в частині повернення кредитних коштів, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Разом з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-275/21), в порядку ст.ст. 136-138 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до змісту заяви про забезпечення позову, заявник просить суд вжити заходи до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ПП БОГУСЛАВСЬКЕ на комплекс будівель та споруд № 6 за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Великомихійлівська селещна рада загальною площею 5197,8 кв.м. Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1366752951216, ОСОБА_1 на квартиру загальною площею 50,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер об`єкту 15167304 та ОСОБА_2 на земельну ділянку № 61 масив №13 площею 4,7347 га за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, сщ/рада Великомихайлівська. Кадастровий номер земельної ділянки 5121683200:01:001:0690.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно зі ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.п.3, 4, 6 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

У відповідності до ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що при розгляді позовної заяви Банку в судовому порядку відповідачі будуть недобросовісно користуватись процесуальними правами, затягувати розгляд справи з метою приховування активів задля уникнення від виконання рішення суду про стягнення заборгованості. При цьому, як зазначає позивач, відповідачі не виконують належним чином свої зобов`язання за кредитним договором, та договором поруки, тому є обґрунтовані підстави вважати, що вони можуть вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду, і наявне у відповідачів майно бути відчуженим на користь третіх осіб, в результаті чого виконання рішення суду стане значно утрудненим або неможливим.

Розглянувши подану Акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" заяву про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків:

Так, реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України та багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести суду необхідність вжиття у справі заходів забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також необхідним, в даному випадку, є обґрунтування заявником обставин, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, у заяві про забезпечення позову, позивач посилається на те, що відповідачами не вчиняється будь-яких дій направлених на погашення заборгованості, а тому є побоювання, що майно, грошові кошти, які є у їх власності на момент пред`явлення даної заяви може бути відчужено на користь третіх осіб.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже, саме лише посилання в заяві на потенційну недобросовісність відповідачів та відчуження наявного в них майна без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

При цьому суд відзначає, що, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що наразі відповідачі здійснюють будь-які дії, спрямовані на відчуження належного йому майна, або здійснюють підготовку до вчинення таких дій.

Аналізуючи в цілому такі вимоги, суд зазначає, що заявником подано заяву про забезпечення позову, як і позов в цілому, зокрема до Приватного підприємства "БОГУСЛАВСЬКЕ" та до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як поручителів за ПП БОГУСЛАВСЬКЕ перед банком за відповідним договором про стягнення грошових коштів у розмірі 3979706, 56 грн., однак не доведено жодними доказами відсутність у даних осіб грошових коштів у визначеній сумі.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не підтверджено належними доказами наявності на час подання заяви про забезпечення позову фактичних обставин, з якими пов`язується застосування даного виду забезпечення позову.

Водночас, суд відзначає, що наявність/відсутність обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом будуть встановлюватись під час ухвалення рішення по суті спору.

Враховуючи вищезазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" за вх. ГСОО №2-275/21 від 01.03.2021 року про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Ю.М. Невінгловська