Рішення

від 16.02.2021 по справі 925/617/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м. Черкаси справа № 925/617/20

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Г.М. Скиби, за участю секретаря судового засідання Л.В. Романенко, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хольц-Вуд , вул. Джерельна, 1, м. Кам`янка-Бузька, Львівська область

до Zaklad Stolarski Brunon Fogt, ul. Wspolna 18, 86-014 Pawlowek, Poland NIP ідентифікаційний код 554-015-48-15

про стягнення 30423,90 євро, що еквівалентно 879554,95 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Плаз О.М. - адвокат - за ордером;

від відповідача: участі не брав.

В господарський суд Черкаської області з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Хольц-Вуд до Zaklad Stolarski Brunon Fogt, Республіка Польща, про стягнення 30423,90 євро, що еквівалентно 879554,95 грн, з яких:

23730,05 євро основного боргу,

6354,48 євро пені,

339,37 євро - 3% річних, з підстав неналежного виконання відповідачем умов контракту №НW/28/02/19 від 28 лютого 2019 року, та відшкодування судових витрат.

Короткий опис руху справи:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 травня 2020 року було відкрито провадження у справі.

Водночас судом встановлено, що відповідач по справі є нерезидентом України та не має своїх зареєстрованих представництв на території України.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, місцезнаходженням Zaklad Stolarski Brunon Fogt є Республіка Польща, адреса: ul. Wspolna 18, 86-014 Pawlowek, Poland.

Провадження у справі №925/616/20 було зупинено до виконання судового доручення про вручення відповідачеві судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення.

01.06.2020 до Ministerstwo Sprawiedliwosci Departament Wspolpracy Miedzynarodowej i Praw Czlowieka , Al. Ujazdowskie 11, 00-950 Warszawa, PO Box 33, Polska судом було направлено прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів відповідачеві.

23.11.2020 до суду від управненої сторони надійшло підтвердження вручення 16 вересня 2020 відповідачу копії ухвали про відкриття провадження.

24.11.2020 провадження було поновлено, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні суду.

Підготовче провадження було закрито і справу призначено в судовий розгляд на 16.02.2021.

В судовому засіданні:

Представник позивача вимоги підтримав. Представник позивача заперечив отримання від відповідача відзиву чи пропозицій по врегулюванню спору.

Відповідач, належно повідомлений про час і місце проведення засідання суду, відзиву не подав, вимоги не заперечив, пропозицій по врегулюванню спору не представив.

Інших доказів та документів не надано. Додаткові клопотання від учасників не надходили.

За результатами судового розгляду 16.02.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

28.02.2019 між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю Хольц-Вуд (англ. Limited Liabilirity Company Holz-WOOD ) (Продавець, Позивач) та відповідачем - Zaklad Stolarski Brunon Fogt (Покупець, Відповідач), укладено контракт №HW/28/02/19 (далі - Контракт), за умовами п.п. 1.1., 1.2 якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити товар - пиломатеріали в кількості та якості, зазначені у інвойсах (рахунках фактурах на кожну поставку), які є невід`ємною частиною контракту. Строк дії контракту визначений у п.п. 3.1. до 31.12.2020.

Копія знаходиться в матеріалах справи (а.с. 10-15).

Контракт на експорт товару, укладений із іноземним суб`єктом господарювання - нерезидентом, який не має свого представництва на території України, є зовнішньоекономічним контрактом, за яким сторони погодили усі його істотні умови і, зокрема, домовилися про наступне:

п.п. 2.1. - найменування, точний об`єм та вартість товару, проданого згідно даного контракту, зазначені у рахунках-фактурах (інвойсах), які є невід`ємною частиною контракту;

п.п. 2.3 - розрахунковою валютою встановлено Евро (€);

п.п. 2.4 - загальна сума контракту є сума виставлених інвойсів протягом дії контракту;

п.п. 2.5. - в ціну товару закладено вартість тари та упакування;

п.п. 3.2. - продавець повідомляє покупцю про дату відвантаження товару за 10 діб до його поставки;

п.п. 3.3. - датою відвантаження рахується дата оформлення продавцем документів на митниці з її відміткою штемпелем;

п.п. 3.4. - при поставці товару продавець надає наступні документи: інвойс /рахунок-фактуру, товарно-транспортні накладні (CMR), сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій;

п.п. 3.5. - доставка товару здійснюється автотранспортом;

п.п. 4.1 - 4.3. - визначає якість товару;

п.п 4.4. - в разі виникнення претензій за якістю поставленого товару покупець зобов`язаний повідомити письмово протягом 7-ми діб після його отримання з наданням фото та відео доказів на електронну адресу продавця - 0674707509@ukr.net.

п.п. 6.1. - платежі за контрактом здійснюються в евро в наступному порядку: часткова попередня оплата або 100% від вартості товару, зазначеного в рахунку-фактурі, протягом 5-ти днів після доставки товару покупцю;

п.п. 7.1. - … в разі порушення умов оплати покупцем згідно розділу 6 контракту покупець виплачує продавцю штраф в розмірі 0,1 % від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми контракту.

Фактично п.п. 7.1. контракту за своєю правовою природою визначає не штраф, а пеню;

п.п. 9.2. - усі спори, суперечки або вимоги, які виникають за даним контрактом або у зв`язку з ним, в тому числі щодо його тлумачення, виконання, порушення, завершення або недійсності, підлягають вирішенню в господарському суді Черкаської області, Україна.

Цей контракт підписаний повноважними представниками обох сторін, скріплений печатками юридичних осіб, набув чинності з моменту підписання та діє, згідно з п.п. 3.1. - до 31.12.2020.

Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 366 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Пунктом 9.2 контракту сторони погодили, що у випадку якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в господарському суді Черкаської області. Отже, матеріальним правом для вирішення спорів за цим контрактом є матеріальне право України і дана справа підсудна господарському суду Черкаської області.

На виконання умов контракту позивачем здійснено поставку автомобільним транспортом шістьма партіями обумовленого у контракті товару відповідачу на підставі наступних документів:

рахунок-фактура (invoice) №001 від 19.03.2019 року на суму 9.608,80 Евро (EUR - €) на поставку пиломатеріали дубові необрізні, 28-32х140-370х1500-3000 мм, 3-4 сорту в кількості 24,022 м3 (а.с. 16);

сертифікат ЛВ №341801 від 22.03.2019 року про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій (а.с. 17);

митна декларація форми МД-2 №UA209180/2019/019617 (а.с. 18);

міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №248953 від 28.03.2019 року з відмітками митних органів України та Польщі відповідно за 30 березня 2019 рік та відміткою відповідача про отримання товару;

рахунок-фактура (invoice) №002 від 27.05.2019 року на загальну суму 10.840,73 Евро (EUR - €) на поставку: пиломатеріали дубові необрізні, 28-32х180-480х2000-3000 мм, 3-4 сорту в кількості 25,211 м3 (а.с. 20);

сертифікат ЛВ №342912 від 28.05.2019 року про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій (а.с. 21) ;

митна декларація форми МД-2 №UA209180/2019/035133 (а.с. 22);

міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №783204 від 30.05.2019 року з відмітками митних органів України та Польщі, відповідно за 30 та 31 травня 2019 рік, та відміткою відповідача про отримання товару;

рахунок-фактура (invoice) №003 від 31.05.2019 року на загальну суму 10.663,14 Евро (EUR - €) на поставку: пиломатеріали дубові необрізні, 28х170-500х2000-3000 мм, 3-4 сорту в кількості 24,798 м3;

сертифікат ЛВ №343045 від 31.05.2019 року про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій;

митна декларація форми МД-2 №UA209180/2019/038817;

міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №783206 від 13.06.2019 року з відмітками митних органів Польщі за 14 червня 2019 рік та відповідача про отримання товару;

рахунок-фактура (invoice) №004 від 21.06.2019 року на загальну суму 10.682,06 Евро (EUR - €) на поставку: пиломатеріали дубові необрізні, 28-32х140-460х2000-3000 мм, 3-4 сорту в кількості 24,842 м3;

сертифікат ЛВ №343412 від 24.06.2019 року про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій;

митна декларація форми МД-2 №UA209200/2019/015069;

міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А №783224 від 27.06.2019 року з відмітками митних органів Польщі за 29 червня 2019 рік та відповідача про отримання товару;

рахунок-фактура (invoice) №005 від 08.10.2019 року на загальну суму 10.760,75 Евро (EUR - €) на поставку: пиломатеріали дубові необрізні, 28х120-420х2000-3000 мм, 3-4 сорту в кількості 25,025 м3;

сертифікат ЛВ №345188 від 16.10.2019 року про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій;

митна декларація форми МД-2 №UA209180/2019/070889;

міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №0128424 від 25.10.2019 року з відмітками митних органів Польщі за 26 жовтня 2019 рік та відповідача про отримання товару;

рахунок-фактура (invoice) №006 від 25.10.2019 року на загальну суму 10.969,30 Евро (EUR - €) на поставку: пиломатеріали дубові необрізні, 28-30х150-320х2000-3000 мм, 3-4 сорту в кількості 25,025 м3;

сертифікат ЛВ №345401 від 30.10.2019 року про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій; митна декларація форми МД-2 №UA100110/2019/467968;

міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №0110465 від 29.10.2019 року з відмітками митних органів України та Польщі, відповідно за 3 листопада 2019 рік та відповідача про отримання товару (а.с. 23-39).

На виконання умов контракту щодо оплати поставленого товару відповідачем здійснено наступні платежі на рахунок позивача НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ Приватбанк :

платіжним дорученням в іноземній валюті №ASW94786/100419 від 18.04.2019 року на суму 3995,00 EUR за товар згідно інвойсу №001;

платіжним дорученням в іноземній валюті №3906812282 від 23.05.2019 року на суму 5593,80 EUR за товар згідно інвойсу №001;

платіжним дорученням в іноземній валюті №ASW02393/050719 від 08.07.2019 року на суму 5995,00 EUR за товар згідно інвойсу №002;

платіжним дорученням в іноземній валюті №ASW78951/031019 від 03.10.2019 року на суму 10677,06 EUR за товар згідно інвойсу №004;

платіжним дорученням в іноземній валюті №ASW88883/151019 від 15.10.2019 року на суму 7995,00 EUR за товар згідно інвойсу №003;

платіжним дорученням в іноземній валюті б/н від 19.11.2019 року на суму 5468,87 EUR без зазначення деталей платежу (а.с. 40 - 45).

Отже, відповідачем проведено оплату за поставлений позивачем товар на загальну суму 39.794,73 EUR. Залишок несплачених за поставлений і отриманий відповідачем товар становить 23.730,05 EUR.

Станом на момент подачі даного позову загальна заборгованість відповідача за поставлений товар згідно контракту № HW/28/02/19 становить 23.730,05 EUR.

У зв`язку із невиконанням відповідачем свого обов`язку із оплати поставленого товару за контрактом № HW/28/02/19 від 28.02.2019 позивач направив на його адресу претензію №11.09-19 від 16.09.2019 з вимогами про проведення оплати у визначені контрактом строки. Відповідач через електронне листування визнає претензії, але оплату не проводить з посиланням на складнощі у бізнесі (копія претензії та листування позивача з поштової скриньки НОМЕР_2 та відповідача з поштової скриньки bfogt@onet.pl додається).

За розрахунком позивача, станом на дату подання позовної заяви, відповідач не провів оплату поставленого товару на загальну суму 23.730,05 EUR, що за курсом НБУ станом на 10.05.2020 перед подачею позову еквівалентно 686.035,75 грн.

Заборгованість відповідача позивач підтверджує наступними документами, які не спростовані в належний спосіб:

- копія платіжного доручення № 91 від 14.05.2020 про сплату судового збору на суму 13.193,32 грн.;

- контракт № НW/28/02/19 від 28.02.2019 р. на 6 арк. (засвідчена копія);

- рахунок-фактура (invoice) №001 від 19.03.2019 року на 1 арк.; сертифікат ЛВ №341801 від 22.03.2019 року на 1 арк.; митна декларація форми МД-2 №UA209180/2019/019617 на 1 арк.; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №248953 від 28.03.2019 року на 1 арк. Всього на 4 арк. (засвідчені копії);

- рахунок-фактура (invoice) №002 від 27.05.2019 року на 1 арк.; сертифікат ЛВ №342912 від 28.05.2019 року на 1 арк.; митна декларація форми МД-2 №UA209180/2019/035133 на 1 арк.; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №783204 від 30.05.2019 року на 1 арк. Всього на 4 арк. (засвідчені копії);

- рахунок-фактура (invoice) №003 від 31.05.2019 року на 1 арк.; сертифікат ЛВ №343045 від 31.05.2019 року на 1 арк.; митна декларація форми МД-2 №UA209180/2019/038817 на 1 арк.; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №783206 від 13.06.2019 року на 1 арк. Всього на 4 арк. (засвідчені копії);

рахунок-фактура (invoice) №004 від 21.06.2019 року на 1 арк.; сертифікат ЛВ №343412 від 24.06.2019 року на 1 арк.; митна декларація форми МД-2 №UA209200/2019/015069 на 1 арк; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А №783224 від 27.06.2019 року на 1 арк. Всього на 4 арк. (засвідчені копії);

рахунок-фактура (invoice) №005 від 08.10.2019 року на 1 арк.; сертифікат ЛВ №345188 від 16.10.2019 року на 1 арк.; митна декларація форми МД-2 №UA209180/2019/070889 на 1 арк.; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №0128424 від 25.10.2019 року на 1 арк. Всього на 4 арк. (засвідчені копії);

- рахунок-фактура (invoice) №006 від 25.10.2019 року на 1 арк.; сертифікат ЛВ №345401 від 30.10.2019 року на 1 арк.; митна декларація форми МД-2 №UA100110/2019/467968 на 1 арк.; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №0110465 від 29.10.2019 року на 1 арк. Всього на 4 арк. (засвідчені копії);

- платіжні доручення в іноземній валюті №ASW94786/100419 від 18.04.2019 року на суму 4000,00 EUR, №3906812282 від 23.05.2019 року на суму 5608,80 EUR, №ASW02393/050719 від 08.07.2019 року на суму 6000,00 EUR, №ASW78951/031019 від 03.10.2019 року на суму 10682,06 EUR, №ASW88883/151019 від 15.10.2019 року на суму 8000,00 EUR, б/н від 19.11.2019 року на суму 5503,87 EUR. Всього на 6 арк. (засвідчені копії);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 362 за 01.03.19 - 27.03.20 р. на 1 арк.;

- довідка АТ КБ Приватбанк 20.1.0.0.0/7-20200428/561 від 28.04.2020 р, на 1 арк. (засвідчена копія);

- претензія №11/09-19 від 16.09.2019 р. на польській та українській мовах з поштовою квитанцією від 20.09.2019 р. з відміткою в отриманні від 26.09.2019 р., на 7 арк. (засвідчені копії).

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, письмові доводи та пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правовою природою спірний контракт № HW/28/02/19 від 28.02.2019 є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам ст. 655 Глави 54 ЦК України, якою встановлено, що одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати гроші, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Контракт № HW/28/02/19 від 28.02.2019 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, предметом даного спору є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про оплату поставленого товару на зазначену вище суму.

Спірні правовідносини виникли із укладеного зовнішньоекономічного контракту №HW/28/02/19 від 28.02.2019, вимоги позивача витікають із прав і обов`язків сторін за цим контрактом, за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки як різновид купівлі-продажу. Загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Із змісту приписів статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договорів та інші правочинів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 382 Господарського кодексу України, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України Про міжнародне приватне право та іншими законами.

В силу дії приписів статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір не заперечений сторонами, не розірваний та не визнаний судом недійсним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві ( ст.664 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти

господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктом 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За змістом статей 192 та 524 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Грошове зобов`язання може бути виражене у гривні або сторони в договорі можуть визначити грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Як зазначено вище, вартість контракту визначена сторонами у євро. У відповідності до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц визначено, що суд встановлює, чи визначено зобов`язання в іноземній валюті, чи у гривні з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. У разі визначення зобов`язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов`язання і в резолютивній частині рішення має зазначити розмір і вид іноземної валюти, що підлягає стягненню.

Гривневий еквівалент іноземної валюти, що підлягає стягненню, визначається за офіційним курсом НБУ на момент виконання грошового зобов`язання, яким є дата зарахування коштів на рахунок стягувача або видачі йому готівки.

У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.

Прострочення відповідача по оплаті товару за рахунком-фактурою (invoice) №001 від 19.03.2019 розраховується з дати отримання відповідачем товару плюс 5 днів, тобто з 05.04.2019. З врахуванням проведеної відповідачем оплати за вказаним інвойсом 18.04.2019 в сумі 3995,00 EUR прострочення на загальну вартість товару у 9608,80 EUR становить 13 днів, та з врахуванням подальшої оплати за цим інвойсом 23.05.2019 в сумі 5593,80 EUR прострочення на загальну вартість товару у 5608,80 EUR становить 34 дні.

Прострочення відповідача по оплаті товару за рахунком-фактурою (invoice) №002 від 27.05.2019 розраховується з дати отримання відповідачем товару плюс 5 днів, тобто з 05.06.2019. З врахуванням проведеної відповідачем оплати за вказаним інвойсом 08.07.2019 в сумі 5995,00 EUR прострочення на загальну вартість товару у 10840,73 EUR становить 33 дні, та за відсутності подальшої оплати за цим інвойсом на суму залишку в розмірі 4840,73 EUR прострочення з 08.07.2019 до 10.05.2020 (на момент подачі позову) становить 306 днів.

Прострочення відповідача по оплаті товару за рахунком-фактурою (invoice) №003 від 31.05.2019 розраховується з дати отримання відповідачем товару плюс 5 днів, тобто з 19.06.2019. З врахуванням проведеної відповідачем оплати за вказаним інвойсом 15.10.2019 в сумі 7995,00 EUR прострочення на загальну вартість товару у 10663,14 EUR становить 118 днів, та за відсутності подальшої оплати за цим інвойсом на суму залишку в розмірі 2663,14 EUR прострочення з 15.10.2019 до 10.05.2020 (на момент подачі позову) становить 207 днів.

Прострочення відповідача по оплаті товару за рахунком-фактурою (invoice) №004 від 21.06.2019 розраховується з дати отримання відповідачем товару плюс 5 днів, тобто з 05.07.2019. З врахуванням проведеної відповідачем оплати за вказаним інвойсом 03.10.2019 в сумі 10677,06 EUR прострочення на загальну вартість товару становить 90 днів.

Прострочення відповідача по оплаті товару за рахунком-фактурою (invoice) №005 від 08.10.2019 розраховується з дати отримання відповідачем товару плюс 5 днів, тобто з 01.11.2019. З врахуванням проведеної відповідачем оплати за вказаним інвойсом 19.11.2019 в сумі 5468,87 EUR прострочення на загальну вартість товару у 10760,75 EUR становить 18 днів, та за відсутності подальшої оплати за цим інвойсом на суму залишку в розмірі 5256,88 EUR прострочення з 20.11.2019 до 10.05.2020 (на момент подачі позову) становить 172 дні.

Прострочення відповідача по оплаті товару за рахунком-фактурою (invoice) №006 від 28.10.2019 розраховується з дати отримання відповідачем товару плюс 5 днів, тобто з 09.11.2019 до 10.05.2020 (на момент подачі позову). З врахуванням відсутності оплати за даним інвойсом на суму 10969,30 EUR прострочення становить 183 дні.

За порушення строків виконання зобов`язання п.п. 7.1. контракту фактично встановлена пеня в розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг) за кожний день такого прострочення, але не більше 10% від вартості контракту. Згідно з п. 2.4. контракту - загальна сума контракту є сума виставлених інвойсів протягом дії контракту. Відповідачу до оплати виставлено шість інвойсів на загальну суму 63.524,78 EUR. 10% від даної суми становить 6354,48 EUR.

Розмір пені за розрахунком позивача станом на момент подачі позову становить 7348,94 EUR, що перевищує 10% від вартості контракту (6352,48 EUR).

Враховуючи встановлене контрактом обмеження розміру договірної неустойки до 10% від вартості контракту, розмір пені за прострочення оплати відповідачем за отриманий від позивача товар становить 10% від суми контракту - 6352,48 EUR, що за курсом НБУ станом на 10.05.2020 еквівалентно 183.650,20 грн.

У відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач для спрощення здійснює розрахунок з останньої дати платежу за контрактом 19.11.2019, на яку утворилася дебіторська заборгованість відповідача на суму 23730,05 EUR основного боргу.

Строк прострочення з 19.11.2019 до 10.05.2020 становить 173 дні. 3% річних від простроченої суми становить 339,37, що за курсом НБУ станом на 10.05.2020 р. еквівалентно 9.811,19 грн.

Позивач використав належний спосіб захисту свого порушеного права та його відновлення відповідно до приписів ст.ст. 15-16 ЦК України.

Позивач вірно визначився з підсудністю даного спору на умовах договору.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення Агрокомплекс проти України №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення Серявін проти України №4909/04 від 10.02.2010, рішення Трофімчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України №4994/04 від 09.09.2011).

У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі Чепмен проти Сполученого Королівства ( Chapman vs. the United Kingdom ), заява №27238/95, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

У пункті 49 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів про якість судових рішень зазначається, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.

Загальна матеріально-правова вимога позивача до відповідача про оплату поставленого товару з врахуванням пені становить 30.423,90 (23730,05+6354,48+339,37) EUR, що за курсом НБУ станом на 10.05.2020 еквівалентно 879.554,95 грн. Позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно ст.ст. 129-130 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 13193,32 грн судового збору та 7500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: Zaklad Stolarski Brunon Fogt (Заклад Столарски Брунон Фогт), NIP (податковий ідентифікаційний номер): НОМЕР_3 (юридична адреса - ul. Wspоlna 18, 86-014 Pawlowek, Poland), номер рахунку в банку невідомий

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хольц-Вуд (юридична адреса: вул. Джерельна, буд. 1, м. Кам`янка-Бузька, Кам`янка-Бузький район, Львівська область, 80400), ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42708743, номер рахунку в банку невідомий

23.730,05 EUR основного боргу, 6.354,48 EUR пені, 3% річних від простроченої суми 339,37 EUR , а всього 30.423,90 EUR (за курсом НБУ станом на 10.05.2020 еквівалентно 879.554,95 грн), 13.193,32 грн судового збору та 7500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення, або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 26.02.2021

Суддя Г.М. Скиба