Ухвала

від 02.03.2021 по справі 9901/44/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 березня 2021 року

м. Київ

справа №9901/44/21

провадження №П/9901/44/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А.,

перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправними та скасування окремих положень Розпорядження Президента України,

у с т а н о в и в:

26 лютого 2021 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Президента України, у якій він просить:

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Президента України № 977/2014-рп Про зняття позначки Опублікуванню не підлягає та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Президента України від 04 серпня 2014 року, в абзаці 9 частини 2, а саме визнання таким, що втратило чинність Розпорядження Президента України від 17 травня 2006 року № 82 Про довічне грошове утримання, медичне, побутове, транспортне та інше обслуговування колишнього Голови Верховної Ради України ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 4 серпня 2014 року Президент України Розпорядженням № 977/2014-рп Про зняття позначки Опублікуванню не підлягає та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Президента України (надалі - Розпорядження № 977) визнав таким, що втратив чинність, серед іншого, Розпорядження Президента України від 17 травня 2006 року № 82 Про довічне грошове утримання, медичне, побутове, транспортне та інше обслуговування колишнього Голови Верховної Ради України ОСОБА_1 (надалі - Розпорядження № 82).

З врахуванням того, що позивач внаслідок Розпорядження № 82 у законний спосіб набув речових прав та охоронюваних законом інтересів, відповідач видаючи Розпорядження № 977 грубо порушив такі права позивача.

Набувши на підставі Розпорядження № 82 речових прав та охоронюваних законом інтересів позивач одночасно набув гарантії законодавства, зокрема й від незаконного позбавлення таких прав. Тому фактично визнання таким, що втратило чинність Розпорядження № 82 про забезпечення позивача означає позбавлення його відповідних прав, і позов про визнання протиправним та скасування судом Розпорядження № 977 є єдиним можливим способом захисту прав і свобод у такій ситуації.

Розглядаючи питання про можливість відкриття провадження у справі, Верховний Суд бере до уваги таке.

Згідно з частиною четвертою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України передбачені статтею 266 КАС України.

За приписами пункту 3 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Зокрема, частиною шостою статті 161 КАС України зазначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом оскарження в межах заявленого позову є Розпорядження Президента України № 977/2014-рп Про зняття позначки Опублікуванню не підлягає та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Президента України від 04 серпня 2014 року, в абзаці 9 частини 2, а саме визнання таким, що втратило чинність Розпорядження Президента України від 17 травня 2006 року № 82 Про довічне грошове утримання, медичне, побутове, транспортне та інше обслуговування колишнього Голови Верховної Ради України ОСОБА_1 .

Проте, до суду з позовною заявою позивач звернувся лише 26.02.2021, тобто, з пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.

У позовній заяві позивачем зазначено про те, що строк на подання позову ним не пропущений, оскільки позивач про оскаржуване Розпорядження № 977 належним чином проінформований не був та про його наявність дізнався випадково, зокрема:

Позивач залучив адвоката з метою підготовки документів для подачі заяви про перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України. Під час розробки правової позиції та підготовки документів, а саме 29.12.2020, останній досліджував нормативно-правову базу та виявив Розпорядження Президента України № 977/2014-рп від 4 серпня 2014 року про що, невідкладно повідомив Позивача.

Вищевказане підтверджується датою направлення заяви про перерахунок пенсії Позивача до Головного управління Пенсійного фонду України, а саме 29.12.2020. .

При вирішенні питання про поновлення строку на звернення до суду суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, а також іншим умовам, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до реального такого звернення, який у цьому випадку перевищує п`ять років.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження Розпорядження Президента України у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.

Суд звертає увагу, що Розпорядження № 977 було опубліковано на офіційному сайті Президента України, Верховної Ради України, в офіційних друкованих виданнях України, а саме - Урядовому кур`єрі № 141 від 06.08.2014, Офіційному віснику України № 63 від 15.08.2014, Офіційному віснику Президента України № 34 від 19.08.2014, а також в багатьох засобах масової інформації.

Таким Розпорядженням Президента України № 977/2014-рп від 04 серпня 2014 року ОСОБА_1 було позбавлено наступних пільг:

1) довічного грошового утримання в розмірі місячного фонду оплати праці Голови Верховної Ради України;

2) побутового, медичного та санітарно-курортного обслуговування закладами Державного управління справами ОСОБА_1 та його сім`ї;

3) довічного користування будинком АДРЕСА_1 з необхідним обслуговуванням та утриманням за рахунок держави;

4) забезпечення довічно транспортним обслуговуванням;

5) оплати користування житлом, комунальними послугами, газом, електроенергією, телефоном та іншими послугами (50-відсоткова знижка від установлених тарифів).

За таких обставин позивач з моменту втрати чинності Розпорядженням № 82 припинив користування зазначеними пільгами, тож повинен був дізнатися про таке порушення своїх прав та інтересів з боку суб`єкта владних повноважень.

Заявником у позовній заяві не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження його необізнаності щодо видання оскаржуваного Розпорядження № 977 та наявності у позивача непереборних та об`єктивних перешкод або труднощів, які не залежали від його волі, та унеможливили подання позову у межах строку на оскарження такого акту Президента України.

Відповідно до положень частини першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, наведені вище обставини свідчать про недотримання ОСОБА_1 вимог КАС України під час звернення до суду з цим позовом та є недоліками позовної заяви, наявність яких перешкоджає розв`язанню питання про відкриття провадження у справі.

За правилами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи зазначене, зважаючи, що позов ОСОБА_1 подано поза межами строку звернення до Суду, а у позовній заяві не викладені поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, його слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення встановленого судом недоліку шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку та наданням відповідних доказів .

Керуючись статтями 22, 122,123, 160, 169, 248, 266 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправними та скасування окремих положень Розпорядження Президента України, залишити без руху .

2. Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, встановлених в мотивувальній частині ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.

Суддя А.А. Єзеров