Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 450/2167/16-ц
провадження № 61-9894св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Висоцької В. С., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дем`яновська Юлія Дмитрівна, на постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Струс Л. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про виділ частки у праві спільної власності.
Позовна заява мотивована тим, що за договорами купівлі-продажу
від 21 серпня 2014 року сторони набули у спільну сумісну власність житловий будинок АДРЕСА_1 з усіма господарськими будівлями та спорудами, а також земельну ділянку площею 0,1734 га,
з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована у селі Сокільники Пустомитівського району Львівської області.
Вказувала, що між сторонами існують суперечки щодо володіння і користування вказаним домоволодінням, внаслідок чого виникають конфліктні ситуації, тому необхідно здійснити реальний розподіл цього майна.
Під час розгляду справи було проведено судову будівельно-технічну експертизу для визначення можливості реального розподілу житлового будинку та земельної ділянки.
На підставі викладеного ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просила провести реальний розподіл житлового будинку
з господарськими будівлями та спорудами, а також земельної ділянки відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області
від 16 березня 2018 року позов задоволено.
Проведено реальний розподіл житлового будинку
АДРЕСА_1 і земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1734 га, що розташована
у селі Сокільники Пустомитівського району Львівської області, припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , виділивши
у власність:
ОСОБА_1 :
- приміщення житлового будинку I (приміщення гаражу площею 51,3 кв. м),
II (коридор площею 11,7 кв. м), III (коридор площею 12,2 кв. м),
IV (приміщення підвалу площею 25,1 кв. м), V (приміщення підвалу площею 9,7 кв. м), VI (коридор площею 7,6 кв. м), 1-1 (коридор площею 7,9 кв. м),
1-2 (коридор площею 0,9 кв. м), 1-3 (ванну площею 5,1 кв. м), 1-4 (вбиральню площею 1,6 кв. м), 1-5 (кухню площею 17,7 кв. м), 1-6 (житлову кімнату площею 16,2 кв. м), 1-8 (коридор - частину холу площею 9,3 кв. м), балкон, сходову площадку з огорожами на головному фасаді будинку, а всього по будинку 176,3 кв. м;
- частину сараю літ. Б - приміщення літньої кухні з входом і з підвалом та горище над цією частиною, частину огорожі з
АДРЕСА_1 (25, 29 п. м), ворота № 2 хвіртку № 1 ;
- земельну ділянку площею 0,079915 га з геометричними розмірами по периметру за ходом годинникової стрілки від т. А в м: 2; 7,19; 5,61; 3,12; 2,99; 13,23; 4,12; 44,88; 7,14; 0,70; по стіні сараю літ. Б , 12,83; по стіні житлового будинку (2,01; 12,57; 11,51) 32,72;
- для земельної ділянки біля стін житлового будинку ОСОБА_1
з геометричними розмірами по довжині в м: 12,51; 13,57; 2,01; шириною 1 м, загальною площею 0,002809 га, і земельної ділянки для користування вигрібною ямою площею 0,002915 га (2; 7,19; 3,6; 8,8; 1,86) встановити сервітут;
ОСОБА_2 :
- приміщення житлового будинку 1-7 (житлову кімнату площею
15,9 кв. м), 1-8 (частину холу площею 42,3 кв. м зі сходами на другий поверх), 1-9 (коридор площею 15,2 кв. м), 1-10 (житлову кімнату площею
12,1 кв. м), 1-11 (вбиральню площею 1,7 кв. м), 1-12 (кладову площею
2,9 кв. м), 1-13 (житлову кімнату площею 17,2 кв. м), 1-14 (житлову кімнату площею 16,8 кв. м), 1-15 (житлову кімнату площею 15,8 кв. м), а всього по житловому будинку 139,9 кв. м;
- частину сараю літ. Б - приміщення площею 13,08 кв. м і дворову вбиральню літ. В , яка межує з даним приміщенням, та, відповідно, горище сараю над даним приміщенням, вхідний ганок зі сторони дворового фасаду, частину огорожі з АДРЕСА_1 (13,22 п. м) і частину огорожі № 3 (39 п. м);
- земельну ділянку площею 0,079915 га з геометричними розмірами по периметру за ходом годинникової стрілки від т. А в м: 32,72; по стіні житлового будинку (12,57; 9,50) 12,83; по стіні сараю літ. Б ; 0,7; 3,01; 42,87; 4,06; 10,93; 6,41; 6,21; 6,25; 6,32; 0,1;
- для земельної ділянки біля стін житлового будинку ОСОБА_2
з геометричними розмірами по довжині в м: 13,57 і 10,5, шириною 1 м, загальною площею 0,002407 га, встановити сервітут.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 52 319 грн компенсації вартості за відступлення від рівності часток, за рахунок коштів, що внесені на депозитний рахунок суду відповідно до квитанції від 07 березня
2018 року № 12.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 12 551,20 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 6 338,80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами тривалий час існують неприязні стосунки, часто виникають конфлікти, що унеможливлює спільне користування спільним сумісним майном, а саме житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, а також земельною ділянкою. Між сторонами по справі існує спір щодо користування будинком та земельною ділянкою.
Внаслідок проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи експертом зроблено висновок про можливість проведення розподілу спірного будинку з господарськими будівлями та спорудами, а також земельної ділянки.
Місцевий суд взяв до уваги висновок експерта, яким визначено розподіл житлового будинку в частках, наближених до ідеальних часток співвласників (сторін у справі), та зазначив, що варіант розподілу земельної ділянки обрано відповідно до варіанту розподілу господарських будівель і споруд, який також найбільше відповідає інтересам сторін. Експертом визначена технічна можливість розподілу житлового будинку на ізольовані квартири з окремими виходами на земельну ділянку, включаючи і можливість перетворення частини будинку в ізольоване приміщення шляхом відповідного переобладнання згідно з чинними нормативними документами у будівництві.
Також, судом встановлено вартість компенсації за відступлення від ідеальних часток, яку ОСОБА_1 повинна сплатити на користь
ОСОБА_2 .
При цьому, відповідач не заявляла клопотань про призначення додаткової або повторної експертиз.
Наданий ОСОБА_2 висновок експертного дослідження Товариства
з обмеженою відповідальністю СЕРБ від 19 жовтня 2017 року судом спростовано, оскільки дослідження проводилось на підставі поданих документів без проведення огляду спірного домоволодіння, а експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову
в задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновком експерта встановлено можливість розподілу будинку при спільному виконанні співвласниками робіт по переобладнанню будинку, зокрема відповідач повинна влаштувати автономні інженерні мережі, що передбачає втручання в інженерні системи загального користування та свідчить про необхідність отримання відповідних дозволів, зокрема погодження для встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання.
Разом з тим, місцевий суд, поділивши спірний будинок, при переобладнанні якого передбачається влаштування автономних інженерних мереж, залишив поза увагою, що у матеріалах справи вказані вище висновки відповідних служб відсутні, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дем`яновська Ю. Д., просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права .
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що сторони є співвласниками житлового будинку загальною площею 316,2 кв. м.
Між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 існує спір щодо користування будинком та земельною ділянкою, які фактично можуть бути поділені між сторонами.
Розподіл майна, що знаходиться у спільній власності сторін, передбачає можливість передачі їм певної ізольованої частини житлового будинку та будівель господарського призначення у частках, наближених до ідеальних. У висновку експерта зазначено про можливість розподілу будинку на ізольовані квартири з окремими виходами на земельну ділянку. Можливість перетворення частини будинку в ізольоване приміщення шляхом відповідного переобладнання визначено експертом згідно з чинними нормативними документами у будівництві.
При цьому, місцевим судом обрано варіант розподілу земельної ділянки відповідно до варіанту розподілу господарських будівель і споруд, який також найбільше відповідає інтересам сторін.
Висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності отримання погоджень відповідних служб є лише припущенням і суперечить переліку будівельних робіт, зазначених в експертизі, на виконання яких не вимагається дозвіл.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_2 подала до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що відповідно до висновку експерта відповідач повинна влаштувати автономні інженерні мережі, що передбачає втручання в інженерні системи загального користування, та свідчить про необхідність отримання відповідних дозволів.
Разом з тим, суд першої інстанції, поділивши спірний будинок, при переобладнанні якого передбачається влаштування автономних інженерних мереж, залишив поза увагою, що у матеріалах справи вказані вище висновки відповідних служб відсутні. Такі висновки не надано і суду апеляційної інстанції.
Отже, місцевий суд дійшов помилкового висновку про задоволення позову, натомість апеляційний суд належним чином дослідив зібрані у справі докази та дійшов правильного висновку про відмову в позові.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.
07 серпня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку від 21 серпня 2014 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 набули у спільну сумісну власність житловий будинок АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 серпня 2014 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 набули у спільну сумісну власність земельну ділянку, площею 0,1734 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована у селі Сокільники Пустомитівського району Львівської області.
Спірне домоволодіння складається з нового житлового будинку загальною площею 316,2 кв. м, з урахуванням площі опалювального цокольного поверху. До житлового будинку відносяться наступні господарські будівлі і споруди: сарай літ. Б , вбиральня літ. В , хвіртка № 1, ворота № 2, огорожа № 3, септик (вигрібна яма).
Між сторонами по справі існує спір щодо користування будинком та земельною ділянкою.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області
від 29 березня 2017 року за клопотанням позивача призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи
від 21 липня 2017 року, з урахуванням наявного планування житлового будинку, експертом запропоновано один варіант розподілу житлового будинку в частках, наближених до 1/2 ідеальної частини, згідно з яким
у власність ОСОБА_1 переходять приміщення у житловому будинку:
I (приміщення гаражу площею 51,3 кв. м), II (коридор площею
11,7 кв. м), III (коридор площею 12,2 кв. м), IV (приміщення підвалу площею 25,1 кв. м), V (приміщення підвалу площею 9,7 кв. м), VI (коридор площею 7,6 кв. м), 1-1 (коридор площею 7,9 кв. м), 1-2 (коридор площею 0,9 кв. м),
1-3 (ванна площею 5,1 кв. м), 1-4 (вбиральня площею 1,6 кв. м), 1-5 (кухня площею 17,7 кв. м), 1-6 (житлова кімната площею 16,2 кв. м), частина холу, площею 9,3 кв. м, балкон, сходова площадка з огорожами на головному фасаді будинку, а всього по будинку - 176,3 кв. м; частина сараю літ. Б - приміщення літньої кухні з входом і з підвалом і горище над цією частиною, частина огорожі з АДРЕСА_1 (25,29 п. м), ворота № 2, хвіртка № 1.
При цьому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 52 319 грн компенсації вартості за відступлення від рівності часток.
У власність ОСОБА_2 переходять приміщення житлового будинку:
1-7 (житлова кімната площею 15,9 кв. м), частина 1-8 (частина холу площею 42,3 кв. м зі сходами на другий поверх), 1-9 (коридор площею 15,2 кв. м),
1-10 (житлова кімната площею 12,1 кв. м), 1-11 (вбиральня площею
1,7 кв. м), 1-12 (кладова площею 2,9 кв. м), 1-13 (житлова кімната площею 17,2 кв. м), 1-14 (житлова кімната площею 16,8 кв. м), 1-15 (житлова кімната площею 15,8 кв. м), а всього по житловому будинку - 139,9 кв. м; частина сараю літ. Б приміщення площею 13,08 кв. м і дворова вбиральня літ. В , яка межує з даним приміщенням, горище сараю над даним приміщенням, вхідний ганок зі сторони дворового фасаду, частина огорожі
з АДРЕСА_1 (13,22 п. м) і частина огорожі № 3 (39 п. м).
При цьому співвласникам необхідно: розібрати частину дерев`яної підлоги
у приміщенні літ. 8 (хол) і встановити перегородку для влаштування коридору шириною 1,1 м для співвласника ОСОБА_1 ; демонтувати вхід на цокольний поверх з приміщення холу літ. 8 ; ОСОБА_1 - обладнати сходи з головного фасаду для входу у виділену частину першого поверху житлового будинку (які згідно з проектом і мали би бути); другому співвласнику - ОСОБА_2 у приміщенні літ. 1-3 другого поверху необхідно обладнати кухню (над кухнею літ. 1-5 першого співвласника);
у приміщенні літ. 1-12 обладнати ванну з входом з житлової кімнати
літ. 1-1 або об`єднати з вбиральнею літ. 1-11 і влаштувати сумісний санвузол, дверний проріз з приміщення літ. 1-12 у приміщення літ. 1-13 (майбутня кухня) закласти.
При запропонованому варіанті розподілу співвласникам необхідно розділити інженерні мережі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 370 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Звертаючись до суду з позовом про виділ у натурі частки із майна позивач повинен довести (обґрунтувати) технічну можливість виділити частку, що зазвичай підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи. Виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.
Проведеною у справі експертизою підтверджено технічну можливість виділити частку кожного із співвласників спірного майна, зокрема відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири).
Відповідно до положень статті 152 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР) (в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) , який набрав чинності 05 квітня 2015 року) виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.
Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила),
переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.
Указаними Правилами також визначено, що до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
Отже, отримання відповідних документів на переобладнання та перепланування жилого будинку необхідне лише у випадку втручання
у несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування
у іншому випадку дозвільна документація не є необхідною.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що позивач не надала документів щодо отримання дозволу (висновків) від компетентних органів на переобладнання жилого будинку, оскільки експертним висновком передбачено втручання в інженерні системи загального користування житлового будинку.
Проте, апеляційний суд не врахував того, що виділ часток (поділ) жилого будинку, який перебуває у спільній власності сторін, відповідно до зазначеного висновку експерта є можливим, і кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру), є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром є найбільш наближеними до ідеальних часток співвласників
у праві власності.
Експертом запропоновано лише один варіант розподілу спірного будинку.
При цьому експертом зазначено, що для пропонування інших варіантів розподілу необхідно розробити проект на перепланування з відповідними розрахунками, виконанням великих обсягів вартісних демонтажних
і монтажних робіт, а саме: демонтаж двох вікон в приміщенні літ. 1-8 , закладання віконних прорізів, облаштування нових віконних прорізів
з встановленням перемичок, що призведе до зміни фасаду житлового будинку, монтаж металевих балок довжиною 6,5 м, влаштування нового залізобетонного перекриття по металевим балкам, демонтаж частини покриття підлоги в приміщенні холу для влаштування перегородок на першому поверсі для облаштування нових житлових приміщень, встановлення додаткових перегородок на другому поверсі, влаштування нової підлоги на перекритті другого поверху, демонтаж існуючого каміну, тощо.
Разом з тим, у запропонованому висновком судової будівельно-технічної експертизи варіанті поділу домоволодіння
АДРЕСА_1 вказано про можливість виконання робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку без втручання в несучі конструкції.
Крім того, зазначено про обов`язок співвласників домоволодіння розділити наявні інженерні мережі, для чого у відповідній ліцензованій проектній організації необхідно замовити проекти поділу інженерних мереж з подальшим затвердженням у встановленому законом порядку.
Отже, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з доводами апеляційної скарги, не врахував зазначених вимог закону та висновку судового експерта про можливість реального розподілу домоволодіння шляхом проведення перепланування і переобладнання приміщень існуючого житлового будинку для відокремлення двох ізольованих квартир.
При цьому, експертом зазначено, що подальші роботи щодо забезпечення частин будинку автономними системами інженерного обладнання та встановлення необхідних приладів повинні проводитися кожним із співвласників.
Тобто питання облаштування своїх часток автономними інженерними мережами, у тому числі електро-, газо-, водопостачання та виготовлення проектів поділу інженерних мереж вирішується кожним співвласником самостійно.
Разом з тим, експертом фактично підтверджена необхідність влаштування співвласниками автономних інженерних мереж, однак не вказано, чи потребує таке переобладнання втручання в інженерні системи загального користування, про які зазначено у статті 152 ЖК УРСР.
Зазначене свідчить, що апеляційний суд не з`ясував належним чином, чи передбачають вищевказані роботи втручання в інженерні системи загального користування та не перевірив, чи потрібні висновки відповідних органів про допустимість пов`язаних з поділом будинку переобладнань і перепланувань для вірного вирішення спору на час розгляду справи.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Визнавши підставою для відмови у позові лише відсутність дозволу на поділ інженерних мереж, апеляційний суд не з`ясував вищезазначеного та,
у разі необхідності, не запропонував сторонам подати клопотання про відкладення розгляду справи з метою подання до суду вищевказаної документації та не попередив про наслідки вчинення або невчинення зазначених процесуальних дій.
Отже, апеляційний суд у порушення вимог статті 12 ЦПК України не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, не роз`яснив учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, не роз`яснив сторонам право надати суду, у разі необхідності, вказані вище документи та відповідні висновки, зокрема, погодження для переобладнання інженерних мереж, встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання, тощо.
При цьому, враховуючи висновки експерта щодо обов`язку кожного
зі співвласників спірного домоволодіння виконати певні (конкретно визначені) роботи, апеляційний суд не встановив хто саме із сторін та які саме дозволи (висновки) компетентних органів повинен подати до суду з метою поділу вищевказаного нерухомого майна.
Також суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи мають сторони об`єктивну можливість отримати дозвіл на поділ інженерних мереж, та не роз`яснив право сторін на звернення з клопотанням про надання відповідними органами висновків про переобладнання чи перепланування.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не встановив усіх фактичних обставин, що мають істотне значення для вирішення зазначеної справи, не вирішив спір по суті та конфлікт між сторонами не усунув, а відтак не виконав покладених на нього завдань цивільного судочинства щодо справедливого та своєчасного вирішення цивільної справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав та інтересів заявника.
Отже, висновки суду апеляційної інстанції про відмову ОСОБА_1
в позові є передчасними.
При цьому, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, тому з огляду на вимоги процесуального закону, не здійснює переоцінку доказів, у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.
Оскільки недоліки, допущені судом апеляційної інстанції, не можуть бути усунуті при касаційному розгляді справи, судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно об`єктивно перевірити обґрунтованість позовних вимог, сприяти вирішенню заявлених у справі вимог, надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам
в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню
з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дем`яновська Юлія Дмитрівна, задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді В. С. Висоцька
С. О. Карпенко
І. В. Литвиненко
В. А. Стрільчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2021 |
Оприлюднено | 03.03.2021 |
Номер документу | 95241782 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Фаловська Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні