Рішення

від 17.02.2021 по справі 362/4171/20

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4171/20

Провадження № 2/362/693/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Харченко А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 2,306 га, що розташована на території Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області, кадастровий номер 3221487100:03:006:0085 (Державний акт серії КВ № 039147 - 7004 виданий ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Васильківської районної державної адміністрації № 338 від 09.07.2003 року).

В обґрунтуванні позову зазначено, що 22.05.1977 року в Саливінківському сільському ЗАГС Васильківського району Київської області, актовий запис № 10, зареєстрували шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .. Після реєстрації шлюбу дружині ОСОБА_6 присвоєно прізвище ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в родині ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в селі Саливінки Васильківського району Київської області народився син ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Саливінки Васильківського району Київської області в родині ОСОБА_8 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_1 .. ОСОБА_5 є сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 встановлено державним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Остранициною О.Б. та засвідчено в постанові про відмову у вчинені нотаріальної дії № 517/02-31 від 20.04.20019 року.

Після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, на підставі розпорядження голови Васильківської районної державної адміністрації № 338 від 09.07.2003 року, видано Державний акт серії КВ № 039147 - 7004 на право власності на земельну ділянку розташовану на території Саливонківської сільської ради, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221487100-03-006-0085.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер. Спадкоємцями першої черги до майна померлого ОСОБА_5 є: ОСОБА_3 , дружина спадкодавця, ОСОБА_2 , син спадкодавця.

20.04.2019 року звернувшись до державного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області Остранициної О.Б. із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 2,360 га, що розташована на території Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області, кадастровий номер 3221487100:03:006:0085, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 отримали Постанову про відмову у видачі Свідоцтв про право на спадщину в зв`язку із реєстрацією права власності на вищевказану земельну ділянку після смерті спадкодавця.

При цьому, нотаріусом зазначено, що ОСОБА_5 після смерті спадкодавця ОСОБА_4 за заявою про прийняття спадщини, поданої до Гребінківської державної нотаріальної контори Київської області 10.10.2010 року, зареєстрованої за № 324, на підставі якої заведена спадкова справа № 338/2000 р., оригінал якої зберігається у справах Гребінківської державної нотаріальної контори Київської області, спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав, оскільки право власності на земельну ділянку за життя ОСОБА_4 не виникло .

Таким чином, несвоєчасною видачею Рішення органу місцевого самоврядування та реєстрацією права приватної власності на земельну ділянку після смерті ОСОБА_4 порушено право позивачів як спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину в силу вимог ст. 1268 ЦК України, на спадкування.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.08.2020 року прийнято до провадження цивільну справу за правилами загального позовного провадження (а.с. 22-23).

Позивачі у судове засідання не з`явились, представник позивачів надіслала заяву про розгляд справи без їх участі, позов просила задовольнити (а.с. 49).

Відповідач в судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності та визнання позовних вимог (а.с. 25).

Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 3 ст.200, ч. 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову на підготовчому судовому засіданні , та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи визнання позову відповідачем, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 10.04.2000 року Саливонківською сільською радою Васильківського району, актовий запис № 20 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_5, після смерті ОСОБА_4 , на підставі розпорядження голови Васильківської районної державної адміністрації № 338 від 09.07.2003 року, видано Державний акт серії КВ № 039147 - 7004 на право власності на земельну ділянку розташовану на території Саливонківської сільської ради, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221487100-03-006-0085 (а.с.18).

Факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 встановлено державним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Остранициною О.Б. та засвідчено в постанові про відмову у вчинені нотаріальної дії № 517/02-31 від 20.04.2019 року (а.с. 15-17).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , син спадкодавця ОСОБА_4 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 видане 27.11.2015 року виконавчим комітетом Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області, актовий запис № 45 (а.с. 11).

З огляду доказів наданих позивачами, останні є спадкоємцями першої черги до майна померлого ОСОБА_5 , зокрема ОСОБА_3 , дружина спадкодавця, наявність зареєстрованого шлюбу з якою підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 22.05.1977 року Саливінківським сільським ЗАГС Васильківського району Київської області, актовий запис № 10, та паспортом громадянина України НОМЕР_4 виданим 24.02.2001 року Гребінківським СВМ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області (а.с. 6);

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - сини спадкодавця, існування родинних відносин яких з померлим підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 7).

20.04.2019 року постановою державного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області Остранициної О.Б. відмовлено позивачам у видачі Свідоцтв про право на спадщину в зв`язку із реєстрацією права власності на вищевказану земельну ділянку після смерті спадкодавця (а.с. 15-17).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

За нормою частини першої статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Зазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину, повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Згідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно зі ст. 126 Земельного кодексу України (що діяв на момент виникнення права спадкодавця на земельну ділянку) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Як роз`яснено п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від, 30 травня 2008 року, Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Як передбачено у п.216 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, провадиться нотаріусом після подання оригіналів право встановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцю.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування визнання права власності на спадкове майно, в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 зазначається, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Також, у даному листі, зазначено, що найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем .

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними положеннями діючого цивільного законодавства України та враховуючи той факт, що померла ОСОБА_4 дійсно набула право на земельну ділянку площею 2,306 га, що розташована на території Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області, кадастровий номер 3221487100:03:006:0085, яку потім успадкував її син ОСОБА_5 , але за життя не встиг отримати свідоцтво на право власності на неї, позивачі в силу вимог ст. 1268 ЦК України будучи спадкоємцями за законом, прийняли спадщину після смерті батька, але реалізувати своє право на оформлення спадщини вони не можуть в зв`язку з відмовою нотаріальної контори видати свідоцтво про право власності на спадщину, тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 329, 1216, 1217, 1226, 1258, 1268, 1269, 1270, 1272, 1296, 1297 ЦК України, статтями 12, 19, 77-81, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом, право власності по 1/3 частині на земельну ділянку площею 2,306 га, що розташована на території Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області, кадастровий номер 3221487100:03:006:0085 (Державний акт серії КВ № 039147 - 7004 виданий ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Васильківської районної державної адміністрації № 338 від 09.07.2003 року).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 26.02.2021 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко