Рішення

від 29.01.2021 по справі 26

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 26

Провадження № 2-90/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Бондаренко Є.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Войтенко К.В.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_3 про визначення правочину недійсним та припинення дії, яка порушує право,

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2019 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_3 про визначення правочину недійсним та припинення дії, яка порушує право, просить визнати недійсним договір іпотеки від 21 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ Райффайзен Банк Аваль , посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур О.І. та зареєстрований в реєстрі за №2091, в частині предмету іпотеки - земельної ділянки площею 0,12 га, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223186802:10:003:0027. Скасувати запис про державну реєстрацію іпотеки під номером запису про іпотеку № 4674829 та запис про заборону відчуження, обтяження № 26914189 від 21.03.2007 року, запис про іпотеку № 26914240 від 21.03.2007 року в частині об`єкту обтяження - земельної ділянки площею 0,12 га, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223186802:10:003:0027, також просила стягнути з відповідачів на її користь понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 31 липня 2014 року рішенням Обухівського районного суду Київської області у справі №372/1457/14-ц, позов ОСОБА_2 задоволено, а саме визнано недійсним договір купівлі-продажу від 21.03.2007 року, щодо придбання ОСОБА_3 (відповідач №2) земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_1 , площею 0,12га, кадастровий номер 3223186802:10:003:0027; визнано недійсними та спаровано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,12га у АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_3 , виданий на підставі договору купівлі-продажу від 21.03.2007 року земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186802:10:003:0027; визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,12га у АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 , кадастровий номер 3223186802:10:003:0027; витребувано із незаконного володіння у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,12га у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186802:10:003:0027. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1078 гривень 00 копійок. Окрім того, її право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186802:10:003:0027 підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 149394221 від 13.12.2018 року. Їй стало відомо, що ОСОБА_3 та ВАТ Райффайзен Банк Аваль було укладено іпотечний договір від 21.03.2017 року, серія та номер: 2094, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур О.І., зареєстрований в реєстрі за № 2094, предметом якого є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_1 , площею 0,12 га кадастровий номер 3223186802:10:003:0027; земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_1 , площею 0,12 га кадастровий номер 3223186802:10:003:0024; земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_1 , площею 0,12 га кадастровий номер 3223186802:10:003:0025; земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_1 , площею 0,12 га кадастровий номер 3223186802:10:003:0026. Дані обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Тому, 25 вересня 2018 року нею, на адресу ВАТ Райффайзен Банк Аваль було направлено заяву з проханням припинити іпотеку та обтяження на земельну ділянку у АДРЕСА_1 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3223186802:10:003:0027. Однак, ВАТ Райффайзен Банк Аваль заяву від 25.09.20181 року не задовольнив Також, стверджує, що між нею, як власником майна, та ВАТ Райффайзен Банк Аваль будь-яких кредитних договорів та договорів іпотеки - ніколи не укладалось. Отже накладене обтяження у вигляді іпотеки, виникло неправомірно та порушує її право у вільному користуванні, володінні та розпорядженні майном, тому враховуючи вищевикладене вна вимушена звернутись до суду з даним позовом.

20 листопада 2019 року винесено ухвалу про залишення без руху позовної заяви, надано позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.

29 січня 2020 року винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадженні у цивільній справі, проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого провадження у справі.

07 липня 2020 року винесено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі та відмову в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

10 листопада 2020 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (через мережу EasyCon).

07 грудня 2020 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

26 січня 2021 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (через мережу EasyCon).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Пояснив, що відповідно до рішення суду договір купівлі-продажу належної позивачу земельної ділянки ОСОБА_3 було визнано недійсним. Позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки у АДРЕСА_1 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3223186802:10:003:0027, що підтверджується Витягом з державного реєстру. В подальшому позивачу стало відомо про договір іпотеки, відповідно до якого належна позивачу земельна ділянка є предметом іпотеки. Проте сама позивач ОСОБА_2 будь-яких договорів з відповідачем акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль не укладала. Враховуючи викладені обставини, вважає, що таким чином порушується право позивача, як власника земельної ділянки. Вказаний договір іпотеки був визнана ний недійним рішенням суду, а тому існування іпотеки необхідно припинити. Про порушення свого права власника позивачу стало відомо 29.10.2019 року.

Представник відповідача акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль - Войтенко К.В. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила в повному обсязі та просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Пояснила, що позивач не довела свої позовні вимоги, оскільки на момент оскаржуваного правочину, вона не була власником земельної ділянки, власником земельної ділянки на той час була відповідач ОСОБА_3 банк не порушував чиновного законодавства про укладенні правочину. Вважала сумнівним рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, яким позивачу ОСОБА_2 , було виділено спірну земельну ділянку. Просила застосувати строки позовної давності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила, хоч про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подала.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , перевіривши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31 липня 2014 року рішенням Обухівського районного суду Київської області у справі №372/1457/14-ц, позов ОСОБА_2 задоволено, а саме визнано недійсним договір купівлі-продажу від 21.03.2007 року, щодо придбання ОСОБА_3 (відповідач №2) земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_1 , площею 0,12га, кадастровий номер 3223186802:10:003:0027; визнано недійсними та спаровано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,12га у АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_3 , виданий на підставі договору купівлі-продажу від 21.03.2007 року земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186802:10:003:0027; визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,12га у АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 , кадастровий номер 3223186802:10:003:0027; витребувано із незаконного володіння у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,12га у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186802:10:003:0027. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1078 гривень 00 копійок, що підтверджується копією рішення.

Позивачу на праві власності належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186802:10:003:0027, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 149394221 від 13.12.2018 року.

Позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 та ВАТ Райффайзен Банк Аваль було укладено іпотечний договір від 21.03.2017 року, серія та номер: 2094, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур О.І., зареєстрований в реєстрі за № 2094, предметом якого є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_1 , площею 0,12 га кадастровий номер 3223186802:10:003:0027; земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_1 , площею 0,12 га кадастровий номер 3223186802:10:003:0024; земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_1 , площею 0,12 га кадастровий номер 3223186802:10:003:0025; земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_1 , площею 0,12 га кадастровий номер 3223186802:10:003:0026.

Дані обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

25 вересня 2018 року позивачем, на адресу ВАТ Райффайзен Банк Аваль було направлено заяву з проханням припинити іпотеку та обтяження на земельну ділянку у АДРЕСА_1 , площею 0,12 га, кадастровий номер 3223186802:10:003:0027. Однак, ВАТ Райффайзен Банк Аваль заяву від 25.09.20181 року не задовольнив.

Між позивачем, як власником майна, та ВАТ Райффайзен Банк Аваль будь-яких кредитних договорів та договорів іпотеки - ніколи не укладалось. Отже накладене обтяження у вигляді іпотеки, виникло неправомірно та порушує її право у вільному користуванні, володінні та розпорядженні майном.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч, 1 ст. З, ст.321 Цивільного кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Відповідно до ст. 316. 317. 328 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.1, ст.5 Закону України Про іпотеку , Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, предметом іпотеки може бути лише нерухоме майно, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Об`єкти нерухомого майна можуть бути предметом іпотеки лише за таких умов: майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; воно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відсутність хоча б однієї з указаних ознак є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.

Згідно з ч. 1ст. 17 Закону України Про іпотеку , визнанні іпотечного договору недійсним є підставою для припинення іпотеки.

Як визначено ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається,

Статтею 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Як роз`яснено п 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Таким чином, враховуючи визнання в судовому порядку договору купівлі-продажу від 21.03.2017 року недійсним, на підставі якого відповідачем №2 було набуте право власності на спірне майно, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, відповідач №2 не набував права власності на майно, передане відповідачу №1 в іпотеку, тому не мав законних правомочностей власника майна щодо розпорядження майном, яке належало позивачу.

Дана правова позиція висловлена Вищим господарським судом України від 12.12.2011 року при розгляді справи № 48/621 та Верховним Судом України в листі від 01.02.2015 року ОСОБА_2 судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна .

Як роз`яснено в розділі III ОСОБА_5 Верховного Суду України від 01.02.2015 року ОСОБА_2 судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна у випадках, коли на час передачі нерухомості в іпотеку іпотекодавець був власником майна, що підтверджувалось Правовстановлюючими документами, зокрема, на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасоване з відмовою іпотекодавцто у визнанні права власності на це майно, або на підставі договору, за яким іпотекодавець набув у власність конкретне нерухоме майно і який після укладення іпотечного договору судом був визнаний недійсним, необхідно враховувати, що в результаті судового вирішення справи не на користь іпотекодавця відбувається відновлення суб`єктивного речового права на майно у певної особи, у зв`язку із чим іпотекодавець не може вважатися його власником. У такій ситуацій не може бути застосовано положення ст. 23 Закону № 898-ІV згідно з яким у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, оскільки на момент передачі майна в іпотеку іпотекодавець не був її власником.

Таким чином у разу задоволення судом позову власника про витребування майна із чужого незаконного володіння після набрання рішенням суду законної сили, іпотека цього майна припиняється.

Аналогічні позиції викладені у справах № 583/1318/16-ц, № 911/2136/16, № 522/5582/16-ц

У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України - при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, у відповідності до зазначених правових висновків Верховного суду в контексті заявленого позову належним способом захисту прав позивача є: визнання недійсним договору іпотеки від 21 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ Райффайзен Банк Аваль , посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур О.І. та зареєстрований в реєстрі за №2091, в частині предмету іпотеки - земельної ділянки площею 0,12 га, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223186802:10:003:0027, скасування запису про державну реєстрацію іпотеки під номером запису про іпотеку № 4674829 та запису про заборону відчуження, обтяження № 26914189 від 21.03.2007 року, запис про іпотеку № 26914240 від 21.03.2007 року в частині об`єкту обтяження - земельної ділянки площею 0,12 га, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223186802:10:003:0027.

Звернувшись до суду з позовом, в тому числі і про скасування запису про державну реєстрацію права власності, позивачем надано відповідні докази того, що внесення запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно порушує його речове право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене суд вважає звернення позивача правомірним, відповідачі переконливих заперечень на позов не подали, доводи позивача не спростували, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, підстав для застосування строку позовної давності за заявою представника відповідача суд не вбачає, оскільки як вбачається матеріалів справи позивач ОСОБА_2 дізналася про своє порушене право лише 29.10.2019 року. А тому строки звернення з даним позовом до суду не пропущено.

Правомірним суд визнає і вимоги позивача про відшкодування відповідачами понесених ним судових витрат в повному обсязі, оскільки такі вимоги відповідають ст. 141 ЦПК України та підтверджуються наявним в матеріалах справи доказами.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 109, 193, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 15, 16, 202, 203, 204, 215, 216, 316-18, 321, 328 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 5, 17 Закону України Про іпотеку , суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір іпотеки від 21 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ Райффайзен Банк Аваль , посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур О.І. та зареєстрований в реєстрі за №2091, в частині предмету іпотеки - земельної ділянки площею 0,12 га, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223186802:10:003:0027.

Скасувати запис про державну реєстрацію іпотеки під номером запису про іпотеку № 4674829 та запис про заборону відчуження, обтяження № 26914189 від 21.03.2007 року, запис про іпотеку № 26914240 від 21.03.2007 року в частині об`єкту обтяження - земельної ділянки площею 0,12 га, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223186802:10:003:0027.

Стягнути з акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі по 768 грн. 40 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В.Кравченко