Рішення

від 21.05.2010 по справі 2-126/10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬК

Справа №2-126/10.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2010 року Ле ніський районний суд міста Л уганська у складі :

головуючого - судді Ліб стера А.С.,

при секретарі - Салманово й А.С., Рубан М.Б.,

розглянувши у відкрит ому судовому засіданні в зал і суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до О СОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Комунального закладу «Лу ганська середня загальноосв ітня школа І-ІІІ ступенів № 20» про відшкодування матеріаль ної та моральної шкоди, завда ної злочином, та по зустрічно му позову ОСОБА_5, ОСОБА_ 4 до ОСОБА_1, ОСОБА_6 пр о відшкодування моральної шк оди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до су ду із відповідним позовом в і нтересах свого неповнолітнь ого сина, в обґрунтування поз ову зазначив, що його сину бул о завдано тілесних ушкоджень ОСОБА_3., внаслідок яких си н перебував на стаціонарному лікуванні, лікувався амбула торно, на що було витрачено ко шти в сумі 990 гривень 77 копійок, також сину було завдано мора льну шкоду, він переживав, хви лювався, наслідки травми не н адають сину можливості отрим ати в подальшому освіту, пост ійно болить голова, він швидк о втомлюється. Просив стягну ти з відповідачів ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду та моральну шкоду в сумі 10.000 грив ень. А також витрати на наданн я правової допомоги, оплату е кспертизи.

На момент розгляду справ и ОСОБА_2 досяг повноліття і набувши цивільної процесу альної дієздатності вступив у справу в якості позивача. В судовому засіданні його інте реси за довіреністю представ ляв ОСОБА_1 - його батько . В судовому засіданні предст авник позивача позовні вимог и підтримав в повному обсязі просив суд їх задовольнити, т акож зазначав, що факт завдан ня шкоди підтверджений поста новою суду від 25.03.2005 року по кри мінальній справі № 3-05/05р., надан і суду копії квитанцій, довід ок, проведена експертиза.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 позовні в имоги не визнали в повному об сязі. Зазначили, що дійсно О СОБА_3 вдарив ОСОБА_2 в об личчя, але це було наслідком п ротиправної поведінки остан нього, окрім того, на момент ск оєння злочину ОСОБА_3 був малолітнім та шкода завдана малолітньою особою відшкодо вується батьками лише у разі , якщо вони не доведуть, що шко да не є наслідком несумлінно го здійснення або ухилення н ими від здійснення виховання та нагляду за малолітньою ос обою. Надали суду копії грамо т, подяк, відзнак, характерист ик сина, на підтвердження їх с умлінного ставлення до вихов ання малолітнього. Також на п ідтвердження заперечень заз начили, що після того, що стало ся між дітьми вони зверталис ь до ОСОБА_2 з приводу нада ння допомоги в оплаті лікува ння сина, але остання жодних к витанцій не надали. Вважають , що позов не обґрунтований. Ок рім того, експертиза щодо вст ановлення спричинення морал ьної шкоди була проведена зі спливом часу визначеного дл я її проведення, експертизу п овинні були проводити експер ти фахівці в галузі медицини . Моральна шкода не була завда на.

Представник співвідпові дача Комунального закладу «Л уганської середнйої загальн оосвітньої школи І-ІІІ ступе нів № 20» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в по вному обсязі, просив суд стяг нути матеріальні збитки та м оральну шкоду з ОСОБА_3, ос кільки на момент розгляду сп рави ОСОБА_3 досяг повнолі ття і набувши цивільної проц есуальної дієздатності всту пив до участі в справі в якост і самостійного відповідача, а навчальний заклад вжив всі необхідні заходи для усунен ня наслідків проступку ОСО БА_3

В ході судового розгляду справи відповідачами ОСО БА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 було подано зустр ічний позов про відшкодуванн я моральної шкоди. В обґрунту вання зустрічного позову заз начили, що протягом тривалог о часу вони не мають можливос ті виховувати свого сина, вис ловлюють на їх адресу погроз и. Коли вони зі свого боку нама гались вирішити питання про відшкодування шкоди, ОСОБА _4 навіть вигнали з квартири ОСОБА_2. Батько ОСОБА_1 не займається вихованням си на, не працює, позов лише спосі б отримати кошти. Просили від городити їх родину від напад ок родини ОСОБА_2 та компе нсувати моральну шкоду в роз мірі 1 гривні.

Відповідачі по зустрічн ому позову ОСОБА_1, ОСОБА _6 зазначили, що позов був под аний лише у зв' язку з завдан ням ОСОБА_3 пошкоджень О СОБА_2. Саме з боку ОСОБА_3 на їх адресу висловлювались образи, погрози. Вважають поз ов зустрічний необґрунтован ий. Вважають, що зустрічний п озов є фактично заперечення ми проти позову.

Суд заслухавши поясненн я сторін, дослідивши докази п о справі в їх сукупності прих одить до наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК Укр аїни, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверне нням фізичних чи юридичних о сіб, поданим відповідно до ць ого Кодексу, в межах заявлени х ними вимог і на підставі док азів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України в ирок у кримінальній спр аві, що набрав законної сили, а бо постанова суду у справі пр о адміністративне правопору шення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивіль но-правові наслідки дій особ и, стосовно якої ухвалено вир ок або постанову суду, з питан ь, чи мали місце ці дії та чи вч инені вони цією особою.

Відповідно до постанови Ленінського районного суду м.Луганська від 25.03.2005 року по кр имінальній справі № 3-05/05р. було встановлено, що дії ОСОБА_3 підпадають під ознаки суспі льно-небезпечного діяння, пе редбаченого статтею 122 ч.1 КК Ук раїни, за ознаками навмисног о середньої тяжкості тілесно го пошкодження, тобто навмис не пошкодження, безпечне для життя та таке, що не потягло н аслідків передбачених ст.121 КК України, але потягло за собою тривалий розлад здоров' я. В наслідок того, що на момент вч инення зазначених дій ОСОБ А_3 не досяг віку, з якого мож лива кримінальна відповідал ьність за дане суспільно-неб езпеченне діяння відносно ос таннього було застосовано пр имусові заходи виховного ха рактеру.

Відповідно до ст.1166 ЦК Укра їни, майнова шкода, завдана не правомірними рішеннями, діям и чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також ш кода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкод овується в повному обсязі ос обою, яка її завдала.

Відповідно до ст..22 ЦК Укра їни особа, якій завдано збитк ів в результаті порушення її цивільного права, має право н а їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1178 ЦК У країни шкода, завдана малолі тньою особою (яка не досягла ч отирнадцяти років), відшкодо вується її батьками (усиновл ювачами) або опікуном чи іншо ю фізичною особою, яка на прав ових підставах здійснює вихо вання малолітньої особи, - я кщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ним и від здійснення виховання т а нагляду за малолітньою осо бою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1178 ЦК Укр аїни, якщо малолітня особа за вдала шкоди під час перебува ння під наглядом навчального закладу, закладу охорони здо ров' я чи іншого закладу, що з обов' язаний здійснювати на гляд за нею, а також під нагляд ом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на під ставі договору, ці заклади та особа зобов' язані відшкоду вати шкоду, якщо вони не довед уть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Відповідно до ч. 5 ст.1178 ЦК Ук раїни, обов' язок осіб, визна чених частиною першою цієї с татті, відшкодувати шкоду, за вдану малолітньою особою, не припиняється у разі досягне ння нею повноліття. Після дос ягнення повноліття особа мож е бути зобов' язана судом ча стково або в повному обсязі в ідшкодувати шкоду, завдану н ею у віці до чотирнадцяти рок ів життю або здоров' ю потер пілого, якщо вона має достатн і для цього кошти, а особи, які визначені частиною першою ц ієї статті, є неплатоспромож ними або померли.

За змістом постанови від 25.03.2005 року також встан овлено, що висновком СМЕ №2691 ві д 06.09.2004 року у ОСОБА_2 було вс тановлено тілесні ушкодженн я у вигляді: струсу головного мозку, контузія лівої глазни ці тяжкого ступеню, травмати чний параліч верхніх прямих м' язів та парез нижніх прям их м' язів лівого ока. Ці пошк одження виникли внаслідок за вдання удару тупим твердим п редметом, згідно до медичної документації 07.05.2004 року. Безпос ередньо травматичний паралі ч був віднесений експертом д о категорії середньої тяжкос ті тілесний пошкоджень. Тако ж в постанові зазначено, що тв ердження Курбацького щодо на явності тілесних ушкоджень щ е до завдання ним удару ОСО БА_2, а також те, що ОСОБА_2 побили в той час коли він пере бував у лікарні, розцінені як голословні, та такими, що не з найшли підтвердження в ході судового розгляду справи.

Позивач ОСОБА_2 переб ував на стаціонарному лікува нні в Луганській міській дит ячій лікарні № 4 з 07.05.2004 року по 20.05 .2004 року, в період з 19.05.2004 року по 07.0 6.2004 року також отримував стаці онарне лікування у Луганські й міській клінічній дитячій лікарні № 3 в офтальмологічно му відділенні протягом 19 днів . Після виписки із стаціонару , знаходився під наглядом оку ліста та невролога. В період з 09.09.2004 - 27.09.2004 року знаходився на л ікуванні в Луганській обласн ій дитячій клінічній лікарні .

Суд вважає, що причин но-наслідковий зв' язок між протиправними діями відпові дача ОСОБА_3, що призвели д о погіршення стану здоров' я позивача ОСОБА_2 встановл ений, але врахувуючи те, що О СОБА_3 заподіяв шкоду ОСОБ А_2 07.05.2004 року на урокі фізики в кабінеті № 301 КЗ «Луганська се редня загольноосвітня школ и І-ІІІ ступенів № 20», тобто під час перебування під наглядо м навчального закладу, то суд вважає, що позивачу ОСОБА_2 .повинна бути відшкодована ш кода за рахунок навчального закладу, оскільки представни к відповідача, КЗ «Луганська середня загольноосвітня шк оли І-ІІІ ступенів № 20» не нада в суду доказів того, що ОСОБ А_2 була завдана шкода не з їх вини.

Комунальний заклад «Луг анська середня загальноосві тня школа І-ІІІ ступенів № 20» / і д. код № 25058383/ є самостійною юрид ичною особою, про що свідчить свідоцтво про державну реєс трацію юридичної особи серії А00 № 323836 від 06.08.1999 року видане держ авним реєстратором О.І. Калін іченко.

Суд враховує, що на момент винесення рішення ОСОБА_3 досяг повноліття, але відпов ідно до вимог ст. 1178 ЦК України, при заподіянні шкоди малолі тньою особою яка перебувала під наглядом навчального зак ладу, навіть при досягненні н ею повнолітня, навчальний за клад не звільняється від обо в' язку по відшкодуванню шко ди.

Суд вважає, що позов в час тині відшкодування матеріал ьної шкоди підлягає частково му задоволенню, лише за довед еними позивачем витратами ва ртості лікування. А саме на су му 97,26 гривень. Інші надані пози вачем та його представниками квитанції, довідки не свідча ть про проведення оплати без посередньо позивачем та його представниками вартості лік ування , а тому в цій част ині заявлених позовних вим ог повинно бути відмовлено.

Відповідно до ст. 1167 ЦК Украї ни, моральна шкода, завдана ф ізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, ді ями чи бездіяльністю, відшко довується особою, яка її завд ала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених част иною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК Укра їни, особа має право на відшко дування моральної шкоди, зав даної внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає : у фізичному болю та страждан нях, яких фізична особа зазна ла у зв' язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров' я ; розмір грошового відшкодув ання моральної шкоди визнача ється судом залежно від хара ктеру правопорушення, глибин и фізичних та душевних страж дань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізац ії, ступеня вини особи, яка зав дала моральної шкоди, якщо ви на є підставою для відшкодув ання, а також з урахуванням ін ших обставин, які мають істот не значення. При визначенні р озміру відшкодування врахов уються вимоги розумності і с праведливості.

В ході розгляду справи бу ло проведено судово-психолог ічну експертизу №14/28, згідно до якої визначено, що у позивача ОСОБА_2 вбачається напруж еність з переживанням почутт я обурення, страху, тревоги, у зв' язку із завданими йому т ілесними ушкодженнями, ці пс ихологічні переживання носи ли умірений характер та трив али більше року. Експертизу б уло проведено експертом, що м ає відповідну кваліфікацію з а спеціальністю «Психологіч ні дослідження», стаж експер тної роботи з 1996 року, експерт б ув попереджений про кримінал ьну відповідальність. Тобто, встановлено, що дійсно позив ачу було завдано моральну шк оду, він зазнав душевних страждань, було принижено йо го честь і гідність, був позба влений спокою та нормального життєвого устрою . Але пі д час визначення розміру, що п ідлягає відшкодуванню, судом враховується, що позивач О СОБА_2 після отриманих пошк оджень знаходився на лікуван ні у стаціонарі, тривалий час отримував амбулаторне лікув ання та фактично, як вбачаєть ся з постанови від 25.03.2005 року, мі ж ОСОБА_2 та ОСОБА_3. від бувся конфлікт, внаслідок як ого ОСОБА_3 завадав удар ОСОБА_2.Також судом врахову ється, що відповідач ОСОБА_ 3 характеризується позитив но за місцем навчання, отрима в велику кількість подяк, гра мот, після події у 2004 році, отри мує вищу освіту, навчається у ВУЗІ. Виходячи з засад розумн ості та справедливості суд в важає можливим задовольнити позов в частині стягнення мо ральної шкоди частково в роз мірі 1.500 гривень.

Що стосується зустрічно го позову, суд вважає його так им, що не підлягає задоволенн ю.

Відповідно до 23 ЦК Укр аїни, особа має право на відшк одування моральної шкоди, за вданої внаслідок порушення ї ї прав. Моральна шкода поляга є у фізичному болю та стражда ннях, яких фізична особа зазн ала у зв'язку з каліцтвом або і ншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких ф ізична особа зазнала у зв'язк у з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душев них стражданнях, яких фізичн а особа зазнала у зв'язку із зн ищенням чи пошкодженням її м айна; у приниженні честі та г ідності фізичної особи, а так ож ділової репутації фізично ї або юридичної особи.

Доказів на підтвердженн я зазначених обставин суду н е надано. Доводи викладені у з устрічному позову фактично с удом розцінюються як запереч ення проти первинного позову .

Відповідно до ст. 88 ЦК Укра їни, на користь позивача підл ягає стягненню витрати пов' язані із оплатою послуг адво ката, який був присутній в суд ових засіданнях, подані квит анції та угода на надання доп омоги. Також суд вважає за нео бхідне стягнути з відповідач ів по первинному позову судо ві витрати на користь позива ча, а саме витрати на проведен ня експертизи, що підтвердже но відповідними квитанціями , на надання правової допомог и, а також на користь держави - державне мито та витрати на і нформаційно-технічне забезп ечення розгляду справи.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 22, 23, 31, 1166, 1167, 1178, 1180 Ц К України, ст.ст. 10, 11, 61, 66, 84, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, Постанови Плену му Верховного Суду України "П ро судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задо вольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу «Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20» на користь ОСО БА_2 в рахунок відшкодуванн я матеріальної шкоди - 97,26 гри вень, в рахунок відшкодуванн я моральної шкоди - 1500 гривень , витрати на надання правової допомоги в сумі 500 гривень та в итрати на оплату експертизи в сумі 1692 гривні, а всього стягн ути - 3789 /три тисячі сімсот віс імдесят дев' ять/ гривень 26 ко пійок.

В іншій частині відмовит и за не обґрунтованістю.

В задоволенні зустрічно го позову ОСОБА_5, ОСОБА_ 4 до ОСОБА_1, ОСОБА_6 пр о відшкодування моральної шк оди відмовити за необґрунтов аністю.

Стягнути з Комунального закладу «Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20» на користь держ ави державне мито в сумі 51 /п' ятдесят одна/ гривня та витра ти з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ и в сумі 30 /тридцять/ гривень.

Рішення набирає законно ї сили після закінчення деся тиденного строку на апеляцій не оскарження.

Рішення може бути оскарж ено в апеляційному суді Луга нської області через районни й суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: суддя А.С. Лібстер