Рішення

від 05.02.2021 по справі 510/1013/20

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1013/20

Провадження № 2/510/223/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2021 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача - Ренійський міський голова Ізмаїльського району Одеської області Плєхов І.В. будь-яких заперечень щодо позову не надав, просив розглянути справу у його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила про розгляд справи у її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія державного акту серії ОД №077522 від 10.03.2005р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 2,15 га, розташовані на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (масиви №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , ділянки №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оформленого на ім`я ОСОБА_4 ; копія довідки Лиманської сільської ради Ренійського району від 26.12.2019р. про склад сім`ї ОСОБА_4 ; копія довідки Лиманської сільської ради Ренійського району від 26.12.2019р. про склад сім`ї ОСОБА_5 ; копія довідки Лиманської сільради від 04.12.2002р. про належність земельної ділянки площею 0,26 га; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія заповіту від 02.03.2007р., оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія Витягу про реєстрацію заповіту в Спадковому реєстрі; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія рішення виконкому Лиманської сільської ради Ренійського району від 26.02.2007р. № 20; копія свідоцтва про народження позивача; копія довідки КП Ренійське БТІ від 22.04.2008р. про належність Ѕ частини житлового будинку ОСОБА_5 ; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; копія домової книги; копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_6 із ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 .

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

За життя ОСОБА_5 належало наступне майно:

на підставі даних погосподарської книги виконавчого комітету Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області - Ѕ частина житлового будинку із надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_4 належало наступне майно:

на підставі даних погосподарської книги виконавчого комітету Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області - інша Ѕ частина житлового будинку із надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 ;

на підставі державного акту серії ОД №077522 від 10.03.2005р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 2,15 га, розташовані на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (масиви №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , ділянки №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На випадок смерті ОСОБА_5 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями першої черги за законом були його дружина - ОСОБА_4 та син - ОСОБА_1 , які мешкали із спадкоємцем разом, прийняли спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, від прийняття спадщини не відмовилися. Отже, спадкоємцям ОСОБА_5 перейшла спадщина у вигляді ј частини житлового будинку із надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 - кожному з них.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . За життя матір позивача розпорядилася належним їй майном, 02.03.2007р. склала заповіт на ім`я позивача. Таким чином, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй майно: ѕ частини житлового будинку із надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 ; земельні ділянки згідно державного акту серії ОД №077522 від 10.03.2005р. на право власності на земельну ділянку.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті матері позивач не звернувся до нотаріуса із заявою для прийняття спадщини за заповітом. Проте, навіть у випадку своєчасного звернення, оформити спадщину було б неможливо у зв`язку із тим, що в нього були відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів, а щодо спадкового будинку - ця нерухомість не була зареєстрована у єдиному державному реєстрі прав власності на нерухомість.

Останні роки перед смертю матері позивач мешкав разом із нею, доглядав за матір`ю, як син. Відповідачі у справі на спадщину не претендують, не заперечують, щоб спадщину оформив позивач.

У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані житловий будинок та земельні ділянки, про що нотаріусом було винесено відповідну постанову. Що стосується житлового будинку, то і його неможливо оформити, як спадщину, оскільки свого часу ця нерухомість не була внесена батьками позивача до державного реєстру нерухомості.

Необхідні нотаріусу документи (стосовно земельних ділянок) позивач надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачем не було оформлено, він не в змозі отримати дублікат державного акту про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акта на право власності на земельну ділянку - при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки та житловий будинок, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину: за законом - в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_5 (1/4 частина житлового будинку), та за заповітом - в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_4 (3/4 частини житлового будинку та земельні ділянки), і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачі на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом та за заповітом.

Після смерті ОСОБА_5 ані позивач, ані ОСОБА_4 своєчасно не звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, але вони прийняли спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Після смерті матері позивач у передбачений законом строк для прийняття спадщини не звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Однак, він спільно мешкав разом із спадкодавцем - матір`ю до її смерті. Як зазначив позивач, після смерті батьків у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки та житловий будинок. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач також не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично (після батьків), оскільки його воля, як спадкоємця за законом та за заповітом, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих та технічних документів на земельні ділянки та нерухомість, мешкання у житловому будинку, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивач прийняв спадщину за законом та за заповітом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки він постійно проживав разом із спадкодавцями на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на земельні ділянки та житловий будинок з підстав прийняття спадщини за законом та за заповітом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1235, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом (після смерті батька) та за заповітом (після смерті матері) право власності на:

- житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 (який складається в цілому з: житлового будинку літ. А. загальною площею 49,80 кв.м., житловою площею 26,60 кв.м., підсобною площею 23,20 кв.м.; веранди літ. а; літньої кухні літ. Б; прибудови літ. б; сараю літ. В; сараю літ. Г; котельні літ. Е; вбиральні літ. Ж; огорожі № 1-4; споруди № 5);

-земельні ділянки загальною площею 2,15 га із кадастровими номерами 5124181700:01:002:0302 (№ НОМЕР_3 ) та 5124181700:01:001:0642 (№ НОМЕР_4 ), розташовані на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (масиви №№ 19-20, НОМЕР_2 , ділянки №№ 28, НОМЕР_4 ), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту серії ОД №077522 від 10.03.2005р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник