Постанова

від 10.09.2007 по справі 13/306-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/306-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2007 р.                                                           Справа № 13/306-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В. , Барбашова С.В.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Атаманової Т.М. (ліквідатор)

1-го відповідача -  Фесенко Р.І. (дов. № 296 від 03.09.07р.)

2-го відповідача - Луценка О.І. (дов. № 15 від 03.09.07р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тростянецький млин", м. Тростянець, Сумська область (вх. № 2419 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 25.06.07р. по справі № 13/306-07

за позовом Науково - виробничого об'єднання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта", с. Боромля, Тростянецький район, Сумська область

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо", м. Тростянець, Сумська область

     2) Приватного підприємства "Тростянецький млин", м. Тростянець, Сумська область

про визнання договору купівлі - продажу недійсним, -     

встановила:

У червні 2007 року Науково-виробниче об'єднання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо"  та  Приватного підприємства "Тростянецький млин" про визнання договору купівлі-продажу від 01.03.2006 року, укладеним між відповідачами недійсним, а також стягнення суми судових витрат.

Рішенням господарського суду Сумської області від 25.06.07р. по справі №13/306-07 (суддя Лиховид Б.І.) позовні вимоги задоволені та визнано недійсним  договір купівлі-продажу нежитлового приміщення: адмінбудівлі двоповерхової під літ. "А" цегляної, площею 306,6 кв.м., що знаходиться за адресою: с. Боромля,  Тростянецький район, Сумська область, вул.  Кірова, 18, розташоване на земельній ділянці території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської  області від 01.03.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо"  та  Приватним підприємством "Тростянецький млин". Крім того, стягнуто з відповідачів витрат з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення пропорційно задоволеним вимогам.

2-й відповідач - Приватне підприємство "Тростянецький млин" з даним рішенням господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що при розгляді справи господарський суд Сумської області порушив норми матеріального і процесуального права та неповно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, в зв'язку з чим скаржник просить дане рішення  скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач та 1-й відповідач пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надали.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників позивача та відповідачів, які підтримали свої позиції у справі, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 01.03.2006 року, укладеного між відповідачами, 1-й відповідач продав, а 2-й відповідач купив нежитлове приміщення:  адмінбудівлю двоповерхову під літ. "А" цегляну, площею 306,6 кв. м., що знаходиться за адресою: с. Боромля, Тростянецький район, Сумська область, вул. Кірова, 18, розташоване на земельній ділянці території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області.

Позивач в обґрунтування своїх вимог про розірвання вищезазначеного договору посилається на те, що 1-й відповідач при укладенні зазначеного договору купівлі-продажу, приховав від нотаріуса та 2-го відповідача інформацію про те, що в господарському суді Сумської області розглядається спір щодо даного нежитлового приміщення, а також те, що вищезазначене нежитлове приміщення використовується як юридична адреса позивача. Крім того, постановою господарського суду Сумської області від 03.10.2005 року № 7/64-05 Науково-виробниче об'єднання Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліта" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а тому вказане нежитлове приміщення відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повинно бути включено до складу ліквідаційної маси банкрута, для погашення кредиторських вимог.

Приймаючи оскаржене рішення про задоволення позовних вимог господарський суд Сумської області виходив з того, що зазначені вище обставини завдають шкоди правам та охоронюваним законним інтересам позивача, а тому  визнав договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 01.03.2006 року, укладений між відповідачами, недійсним, посилаючись на ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Але з такими висновками господарського суду не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки згідно ст.  43  Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на всебічному,  повному  і  об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.  

Відповідно до чинного законодавства рішення суду  є  законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами  матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх  відсутності  -  на  підставі  закону,  що регулює  подібні  відносини,  або  виходячи  із  загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржене рішення суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає, оскільки суд при його прийнятті не взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору, а висновки, викладені в ньому, не узгоджуються з приписами   норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини,  та наявними у справі доказами, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Підставою недійсності правочину, відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а згідно із частиною 3 цієї ж статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин  може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до  ст.  203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може  суперечити  цьому  Кодексу,  іншим  актам цивільного  законодавства,  а також моральним засадам суспільства. Особа,  яка  вчиняє  правочин,  повинна  мати   необхідний   обсяг цивільної дієздатності.  Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків,  що обумовлені ним.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання  угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами   відповідно   до  вимог  статей  33,  34  Господарського процесуального кодексу України.

Проте, правових підстав для визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 01.03.2006 року недійсним, зокрема тих, що наведені  Науково-виробничим об'єднанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" у позовній заяві в обґрунтування його вимог, колегія суддів не знаходить. Разом з цим, доказів невідповідності спірного договору конкретним нормам чинного законодавства позивач не представив, а із матеріалів справи таких обставин не вбачається.

При винесенні оскарженого рішення господарський суд погоджуючись із доводами позивача, зазначив,  що  спірний  договір  суперечить вимогам закону, однак не обґрунтував свій висновок з посиланням на конкретні норми права.  Наведена ж господарським судом норма Цивільного кодексу України, а саме ст. 215 за своїм правовим змістом має загальний характер, в зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про скасування прийнятого у справі рішення та прийняття нового, яким в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Крім того, як стверджує заявник апеляційної скарги та вбачається з матеріалів справи, нежитлове приміщення адмінбудівлі, що розташоване за адресою Сумська область, Тростянецький район, с.Боромля, вул. Кірова, 18 перейшло у власність Приватного підприємства "Тростянецький млин" згідно договору купівлі-продажу, посвідченого  приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Гребіник З.Д.  01 березня 2006 року.

На момент укладення договору купівлі-продажу вищевказане нежитлове приміщення адмінбудівлі, згідно з довідкою, виданою з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, виданого приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Гребіник З.Д. від 01 березня 2006 року за № 681522-2712, під забороною відчуження (арешту) не перебувало.

Також, цим приватним нотаріусом перевірено відсутність реєстрації заборон та арештів за Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (№ 6672499 від 01 березня 2006 року) та відсутність податкової застави за Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави (№ 6672430 від 01 березня 2006 року).

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

З наведеного випливає, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо" були всі правові підстави для реалізації свого права власності по розпорядженню належним йому  майном.

Наявність будь-яких порушень вимог чинного законодавства з боку відповідачів у даній справі на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 01.03.2006р. позивачем не доведена належними та допустимими доказами і посиланням на конкретні приписи законодавчих актів.  

Статтею 655   Цивільного   кодексу   України   встановлено,   що   за   договором  купівлі-продажу  одна  сторона (продавець) передає або зобов'язується передати  майно  (товар)  у власність  другій  стороні  (покупцеві),  а покупець приймає,  або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити  за  нього  певну грошову   суму.  Основними  обов'язками  покупця,  як  сторони  за договором, є прийняття товару, що передається у власність, а також сплата за цей товар певної грошової суми.

Факт повного розрахунку Покупця - Приватного підприємства "Тростянецький млин" з Продавцем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо" за продане спірне нежитлове приміщення адмінбудівлі підтверджується платіжним дорученням № 86 від 01.03.2006 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що Приватне підприємство  "Тростянецький млин" є добросовісним оплатним набувачем спірного майна згідно договору купівлі-продажу від 01 березня 2006 року.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Оцінивши доводи Науково-виробничого об'єднання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта", викладені у позовній заяві, колегія суддів вважає що вони не підлягають задоволенню, оскільки покладені в їх обґрунтування правові норми не є підставами для визнання недійсним договору купівлі-продажу за від 01.03.2006р., укладеним між відповідачами у справі. Разом з цим, відповідачі  вказали на наявність правових підстав для залишення вимог позивача без задоволення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що господарським судом Сумської області при прийнятті оскарженого рішення від 25.06.2007 р. по справі № 13/306-07 було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга  2-го відповідача підлягає задоволенню, а вказане рішення  - скасуванню.   

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача на користь 2-го відповідача витрати з держмита,  пов'язані з розглядом апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тростянецький млин",                             м. Тростянець, Сумська область задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 25.06.07р. по справі №13/306-07 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Науково - виробничого об'єднання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" (42400, с. Боромля, Тростянецький район, Сумська область, р/р 260083092 в СОД АППБ "Аваль", МФО 337483, код ЄДРПОУ 31498640) на користь Приватного підприємства "Тростянецький млин" (42600, Сумська область, м. Тростянець, провулок Гаївський, 1А, р/р 26004301491038 в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Охтирка Сумської області", МФО 337319, код ЕДРПОУ 32118073) 42,50 грн. витрат з держмита за подачу апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                                                                                               Барбашова С.В.