Постанова

від 02.03.2021 по справі 234/466/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 234/466/20

Номер провадження 22-з/804/13/21

Єдиний унікальний номер 234/466/20

Номер провадження 22-з/804/13/21

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді Халаджи О. В.

суддів: Азевича В. Б. Новікової Г.В,,

секретар Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут клопотання ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський завод Станкомаш до ОСОБА_1 , Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Задорожний Дмитро Володимирович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки нежитлового приміщення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 30 липня 2020 року в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський завод Станкомаш до ОСОБА_1 , Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Задорожний Дмитро Володимирович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки нежитлового приміщення відмовлено.

Із вказаним рішенням суду не погодився директор ТОВ Краматорський завод Станкомаш Смереканець С.М., та подав апеляційну скаргу.

Постановою Донецького апеляційного суду від 24 грудня 2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський завод Станкомаш залишено без задоволення, а рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30 липня 2020 року без змін.

30 грудня 2020 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 , надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому відповідач просив стягнути з позивача на його користь, витрати пов`язані з розглядом справи № 234/466/20, що становить 82 610,04 грн, з яких витрати на правову допомогу у розмірі 82 300 грн та поштові витрати в розмірі 310,04 грн.

Учасники справи про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

У ч.4 ст. 270 ЦПК України зазначено, що у випадку необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи у судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заяви про прийняття додаткової постанови з наступних підстав.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 2 статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом Рогожуком С.Л. було укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 02.12.2018 року (т.5 а.с.80).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.(Постнова Великої Палати Верховного Суду справа № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року).

Відповідно до Акту виконаних робіт по договору про надання правової допомоги у цивільній справі № 234/466/20 від 25 грудня 2020 року сума до оплати за послуги адвоката становить 82 610,04 грн. (т.5 а.с.81).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 1/24/11 від 24.11.2020 року ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_4 , за судове засідання, відзив на апеляційну скаргу та добові 23-24.11.2020 року 15300,00 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 1/08/12 від 08.12.2020 року ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_4 , добові, за судове засідання та додаткові пояснення 8900,00 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 1/24/12 від 24.12.2020 року ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_4 , за судове засідання, добові та гонорар успіху 56500,00 грн

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 1/25/12 від 25.12.2020 року ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_4 , за клопотання про стягнення судових витрат 1600,00 грн

Всього відповідачем відповідно до касових ордерів було сплачено ОСОБА_4 82 300 грн (т.5 а.с.82).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання відзиву на апеляційну скаргу та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що зазначені представником ОСОБА_1 адвокатом Рогожук СЛ витрати на правничу допомогу в розмірі 82 610, 04 грн.. є завищеними.

З прейскуранту цін на адвокатські послуги ОСОБА_4 , вбачається, що участь у судовому засіданні в апеляційній або касаційній інстанції коштує 6000 грн (т.5 а.с 79).

Відповідно до акту виконаних робіт за судове засідання апеляційної інстанції 24.12.2020 року адвокату було сплачено 6000 грн (т.5 а.с.81).

З протоколу судового засіданні Донецького апеляційного суду від 24.12.2020 року вбачається, що розгляд справи тривав 12 хвилин, почато судове засідання о 14:05:19 закрито судове засідання 14:17:32 (т5 а.с.52)

Колегія суддів бере до уваги, що судове засідання апеляційного суду від 24.11.2020 року тривало 1 (одну) годину 28 хвилин (т.5 а.с.5-7), засідання від 08.12.2020 року 1 (одну) годину 20 хвилин (т.5 а.с.28-29).а тому сума 6000 гривень за судове засідання 24.12.2020 року яке тривало 12 хвилин, є завищеною та необґрунтованими та задоволенню не підлягає.

Також апеляційний суд вважає, що не надано доказів які б підтверджували витрати на відрядження (добові), а саме: квитки, чеки за оплату проїзду, чеки з готелю та інше, а тому вимоги за оплату відрядження у розмірі 2000 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви відповідача про стягнення з відповідача понесених витрат пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (надання консультації, складання відзиву на апеляційну скаргу, додаткових пояснень та участь у судових- засіданнях), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з позивача на користь відповідача 74610,04 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про стягнення судових витрат задовольнити частово.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський завод Станкомаш на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 74 610 (сімдесят шість тисяч шістсот десять) гривень 04 копійки.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02 березня 2021 року.

Судді О.В. Халаджи

В.Б. Азевич

Г.В. Новікова