Рішення

від 25.02.2021 по справі 662/2580/19

НОВОТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

662/2580/19

2/662/19/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

в складі: головуючого судді - Решетова В.В.

секретар судового засідання - Сушко Н.І.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ПУСК , ПСП УШБА , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області Савченко Катерини Михайлівни про усунення перешкод у користуванні належної їй земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

27.11.2019 року ОСОБА_1 , в інтерсах якої діє адвокат Ковальчук І.М. звернулася до суду з позовом до ТОВ ПУСК , ПСП УШБА , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області Савченко Катерини Михайлівни, який в подальшому уточнила, про усунення перешкод у користуванні належної їй земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,22 га, яка розташована на території Воскресенської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.04.2012 року, після смерті матері ОСОБА_2

01.11.2006 року між матір`ю позивача та відповідачем ТОВ ПУСК було укладено договір оренди землі, строком на 12 років, зареєстрований у Новотроїцькому районному реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, про що в Державному реєстрі вчинено запис 01.06.2007 року за №4АА002199-040772700112. Таким чином строк закінчення цього договору, відповідно до реєстрації закінчувався 01.06.2019 року. Позивач, після оформлення своїх спадкових прав, 30.04.2019 року звернулась з листом до ТОВ ПУСК з проханням повернути належну їй земельну ділянку після спливу дії договору оренди землі, а саме 01.06.2019 року, відповіді на яке не отримала. 06.06.2019 року позивач звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу економічного, регіонального розвитку та торгівлі Новотроїцької РДА Демків І.В. із заявою про припинення договору оренди землі від 01.08.2007 року, але 11.06.2019 року отримала рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, так як додатковою угодою від 01.08.2017 року між померлою ОСОБА_2 та ТОВ ПУСК достроково розірвано договір оренди та 01.08.2017 року зареєстровано новий договір оренди між померлою ОСОБА_2 та ПСП УШБА . З зв`язку з цим позивач звернулась з позовом до суду та просила усунути перешкоди у користуванні належною їй земельної ділянкою шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди від 01.08.2017 року до договору оренди від 01.11.2006 року та договору оренди землі від 01.08.2017 року укладеного між померлою ОСОБА_2 та ПСП УШБА , зобов`язання ПСП УШБА повернути їй земельну ділянку площею 4,22 га, стягнути з відповідача понесені судові витрати на оплату судового збору.

Представник позивача адвокат Ковальчук І.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, вказала, що ніяких переговорів між позивачем та відповідачами з приводу продовження договірних відносин до оренди земельної ділянки, яка належить позивачу, не ведуться, бажання у ОСОБА_1 укладення мирової угоди відсутнє.

Відповідач ТОВ ПУСК до судового засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, повідомлені завчасно, належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом надсилання судових повісток та отримання поштових повідомлень про вручення таких повісток, відзиву на позов не надали.

Представник відповідача ПСП УШБА до судового засідання не з`явилась, надала заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що між сторонами відбуваються перемовини щодо подальшої співпраці, надали відзив і якому просили відмовити в задоволенні позову.

Відповідач державний реєстратор виконавчого комітету Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області Хмара Л.А. до судового засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, повідомлена завчасно, належним чином, про дату, час та місце розгляду справи.

Суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 4,22 га, яка розташована на території Воскресенської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, право посвідчено свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 20.04.2012 року за № 81/11.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

За визначенням частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками; право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку, що також відповідає загальним вимогам вчинення правочину, визначеним цивільним законодавством України. При цьому орендодавцями земельних ділянок є, зокрема, громадяни, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (частина перша статті4 названого Закону).

За визначенням статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; за загальним правилом частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 .

Після смерті останньої відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 4,22 га, яка знаходиться на території Воскресенської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області з кадастровим номером 6524481000:02:008:0009 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.04.2012 року, після смерті ОСОБА_2 , спадкоємцем її майна є дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.п. 8/.

Відповідно до говору оренди землі від 01.11.2006 року його сторонами є ОСОБА_2 та ТОВ ПУСК , строк дії договору 12 років, відповідну реєстрацію у регіональній філії Центру ДЗК договір пройшов 01.06.2007 року. Тобто строк дії даного договору закінчився 01.06.2019 року.

З листа-повідомлення від 30.04.2019 року вбачається, що позивач, як спадкоємиця земельної ділянки ОСОБА_2 звернулась до ТОВ ПУСК про небажання продовжувати договірні відносини.

Рішенням Державного реєстратора Демків І.В. від 11.06.2019 року відмовлено в державній реєстрації припинення речового права так як наданий на реєстрацію припинення договір припинено 26.09.2017 року на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди землі б/н від 01.08.2017 року та зареєстровано право оренди земельної ділянки за іншим орендарем /а.п. 12/.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21.08.2019 року №178315307 вбачається, що земельна ділянка площею 4,22 га кадастровий номер 6524481000:02:0085:0009, яка належить на праві власності ОСОБА_2 відповідно до договору оренди землі від 01.08.2017 року, державна реєстрація від 26.09.2017 року є у користуванні ПСП УШБА /а.п.13/.

З договору оренди землі від 01.08.2017 року кладеного між ОСОБА_2 та ПСП УШБА , вбачається, що підпис орендодавця проставлено від імені ОСОБА_2 , але на час укладення вказаного договору оренди орендодавець вже давно померла ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

У відповідності до ст. 317 ч. 1 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ч. ч. 1, 2 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ч. 1, ст. 373 ч. 4 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 387 , 391 ЦК України , власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У постанові Верховного Суду України у справі № 6-162цс13 від 19.02.2014, вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами.

Позивач, яка є власником земельної ділянки площею 4,22 га, яка розташована на території Воскресенської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, заперечує підписання з відповідачем додаткової угоди до договору оренди землі 01.11.2006 року, яка укладена 01.08.2017 року і волевиявлення на її укладення у неї, як спадкоємиці, не було. Її мати ОСОБА_2 на момент підписання цієї угоди померла (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Тому з наведеного випливає, що підписання оскаржуваної додаткової угоди до договору оренди землі не відповідало волевиявленню позивача та було здійснено всупереч бажанню ОСОБА_1 , що свідчить про порушення істотних умов договору та його невідповідність вимогам ст. 203 ЦК України .

Враховуючи наведене, а також специфіку договорів оренди землі, а саме необхідність обов`язкового повідомлення сторони про певні істотні умови договору та його державну реєстрацію, суд вважає, що відсутність особистого підпису сторони в додатковій угоді до договору оренди землі свідчить про те, що сторони не узгодили всі істотні умови договору, передбачені Законом.

Отже підпис на додатковій угоді до договору оренди землі є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого у письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Унаслідок вказаного, підписання правочину здійснюється кожною із сторін власноручно або власноручно уповноваженими на те стороною особами.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, ПСП УШБА самовільно зайняло земельну ділянку, площею 4,22 га на території Воскресенської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Враховуючи підстави позову наведені позивачем у уточнених позовних вимогах в яких позивач наполягає на поверненні їй земельних ділянок, шляхом усунення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою та правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 16.06.2020 року №145/2047/16- ц, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог ч.2 п.1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею, документально підтверджені судові витрати.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.4, 16 Закону України Про оренду землі , статей 78, 116, 152 Земельного кодексу України, статей 15, 16, 202, 203, 215, 316, 317, 321 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 2-4, 12, 13, 82, 89, 141, 200, 206, 223, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 351, 352, 354, 355, підпунктом15.5 пункту1 розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ ПУСК , ПСП УШБА , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області Савченко Катерини Михайлівни про усунення перешкод у користуванні належної їй земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку - задовольнити повністю .

Усунути ОСОБА_1 , як власнику, перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою площею 4,22 га, кадастровий номер 6524481000:02:008:0009.

Скасувати державну реєстрацію додаткової угоди №б/н від 01.08.2017 року до договору оренди землі від 01 листопада 2006 року, зареєстрованого 01 червня 2007 року за №4АА002199-040772700112, укладену між померлою 04 січня 2011 року ОСОБА_2 та ТОВ Південна українська соєва компанія , та скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 01.08.2017 року, укладеного між померлою 04 січня 2011 року ОСОБА_2 та ПСП УШБА , що були зареєстровані 26 вересня 2017 року державним реєстратором Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області Савченко Катериною Михайлівною, на земельну ділянку площею 4,22 га, кадастровий номер 6524481000:02:008:0009.

Зобов`язати Приватне сільськогосподарське підприємство УШБА повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,22 га, кадастровий номер 6524481000:02:008:0009 з незаконного володіння.

Стягнути з кожного окремо в рівних частинах з ТОВ ПУСК та ПСП УШБА на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на сплату судового збору 768,40 грн., а саме по 384,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Решетов