Постанова

від 10.12.2009 по справі 2а-2606/09/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

10 грудня 2009 року                               Справа № 2а-2606/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап’юк С.В.

за участю секретаря Дутчак Л.В.

представника позивача  Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську до товариства з обмеженою відповідальністю «Європол» про стягнення коштів в дохід бюджету за рахунок активів платника податків в розмірі 62737,33 гривень, -

ВСТАНОВИВ :

23.09.2009 року Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Європол» (далі - відповідач) про стягнення коштів в дохід бюджету за рахунок активів платника податків в розмірі 62737,33 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" допустив заборгованість самостійно задекларованих сум зобов’язань з податку на прибуток в розмірі 54480,45 гривень, за несплату такого зобов’язання позивачем до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3172,80 гривень та нараховано пеню в розмірі 5084,08 гривень. Загальна сума несплаченого податкового боргу відповідача становить 62737,33 гривень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в друкованому засобі масової інформації за останнім відомим місцем знаходження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 27.03.2008 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Європол», якого взято Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську на облік як платника податків та зборів.

Закон України "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Пунктом 3 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 4 цього ж Закону визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Пунктом 2.1.1 статті 2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено платників податку на прибуток з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані  подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Судом встановлено, що відповідачем 04.11.2008 року було подано позивачу податкову звітність з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року, якою визначено податкові зобов’язання з сплати вказаного податку в розмірі 59849 гривень. 30.03.2009 року позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, якою встановлено, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання з сплати податку на прибуток в розмірі 55995,37 гривень (а. с. 11).

У відповідності до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Таким чином суд приходить до висновку, що податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 55995,37 гривень є узгодженим.

Підпунктом 17.1.7. статті 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

Відповідно підпункту 6.1. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Судом встановлено, що позивачем податковими повідомленнями-рішеннями за №0004831501/0 та №0004841501/0 від 08.04.2009 року до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1792,80 гривень за несплату узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 55995,37 гривень.

Згідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно абзацу 2 підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Пунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 1.4. статті 1 зазначеного Закону, пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, обов'язок сплати якої передбачено підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1 зазначеного Закону.

Судом встановлено, що відповідачем не було здійснено сплати податку на прибуток в розмірі 55995,37 гривень, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1792,80 гривень, за несплату податкових зобов'язань позивачем на вказані суми позивачем нараховано пеню в розмірі 4949,16 гривень.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що самостійно обрахована відповідачем сума податкових зобов'язань з сплати податку на прибуток в розмірі 55995,37 гривень, застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1792,80 гривень та нарахованої пені в розмірі 4949,16 гривень, є його податковим боргом, який ним не сплачено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

    Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Європол» податкового боргу в розмірі 62737,33 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

    Позов задовольнити повністю.  

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Європол», 76000, вулиця Крайківського, 1, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 35765703 в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі – 62737 (шістдесять дві тисячі сімсот тридцять сім) гривень 33 копійок.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства  України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства  України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                     С.В. Остап’юк

Постанова в повному обсязі складена 15.12.2009 року.