Постанова

від 02.03.2021 по справі 910/13216/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2021 р. Справа№ 910/13216/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі Реуцькій Т.О.

за участю представників:

від позивача: Мішустін М.К. (ордер серія АА №1083705 від 23.02.2021 року);

від відповідача: Савченко О.О. (ордер серія КС №521206 від 01.03.2021 року);

Ахундова (довіреність б/н від 01.03.2021 року),

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ланіка

на рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року

у справі №910/13216/20 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ланіка

до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Прімінвест

про стягнення 140 000, 00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позов заявлено про стягнення основного боргу в сумі 140 000, 00 грн., який становить вартість наданих позивачем відповідачу за договором №03/11/1 від 03.11.2016 року, але неоплачених послуг з пошуку інвестора, яким в подальшому було придбано визначений спірним договором об`єкт.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року у справі №910/13216/20 у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції встановив, що позовні вимоги є недоведеними та непідтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що покупець, з яким відповідач уклав договір купівлі-продажу корпоративних прав, був запропонований позивачем, пославшись на те, що надані сторонами докази, а саме, акти наданих послуг від 03.05.2017 року та додатки до акту від 03.05.2017 року містять відмінності щодо наявності у списку потенціальних покупців спірного об`єкту особи, яка в подальшому і придбала цей об`єкт ( ОСОБА_1 - примітка суду). Проте надані позивачем примірники акту та додатку до акту, на відміну від наданих відповідачем, не містять підпису та печатки відповідача, та, відповідно, не можуть вважатися належними доказами, оскільки за умовами спірного договору всі додатки, доповнення, зміни до чинного договору здійснюються у письмовій формі та підписуються представниками обох сторін.

Крім того, суд першої інстанції зауважив позивачу на тому, що в підтвердження своєї позиції він посилається на те, що укладений між ним та відповідачем договір є договором підряду, а отже, відмова замовника від підписання акту виконаних робіт не звільняє його від обов`язку щодо оплати, проте відповідно до положень вказаного договору він є договором надання послуг.

Не погоджуючись з рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю Ланіка звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року у справі №910/13216/20 та постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 140 000, 00 грн.

У апеляційній скарзі позивач послався на те, що суд першої інстанції не в повному обсязі вивчив матеріали справи і не вірно трактував отримані докази.

У обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на ті ж самі обставини, що й при зверненні до суду з цим позовом, а саме на те, що:

- ним за спірним договором, який за своєю правовою природою є договором підряду, для відповідача були виконані роботи, що підтверджується наданим позивачем актом наданих послуг від 03.05.2017 року та додатком до акту від 03.05.2017 року, які позивачем відповідачу передані для підписання;

- відповідач, хоча і не підписавши але і надавши зауважень проти виконаних за вказаними вище актом з додатком робіт, в силу приписів ст. 853 ЦК України позбавив себе права посилатися на недоліки таких робіт, а отже, має обов`язок їх оплатити.

Крім того у апеляційній скарзі апелянт просив врахувати, що станом на 14.12.2020 року він не отримував відзив і документи від відповідача, а відтак, апелянту невідомо на які саме акти послався відповідач, зазначивши про те, що після ознайомлення з матеріалами справи, апелянт надасть додаткові пояснення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2020 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ланіка на рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року у справі №910/13216/20 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів про сплату судового збору у розмірі 3 153, 00 грн. Роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту. Копію ухвали у справі №910/13216/20 надіслано учасникам справи.

11.01.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду скаржником на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги та документи, що підтверджують сплату судового збору.

З огляду на вказані обставини, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2021 року задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року у справі №910/13216/20, відкрито апеляційне провадження у справі №910/13216/20 та призначено розгляд справи на 02.03.2021 року об 11 год. 00 хв., зупинено дію оскаржуваного рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року у справі №910/13216/20 до закінчення апеляційного провадження у даній справі.

15.02.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач, з посиланням на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме на те, що:

- за весь період дії спірного договору позивачем не було запропоновано відповідачу жодного претендента та потенційного покупця об`єкту доказом чого є надані відповідачем акт надання послуг від 03.05.2017 року з додатком до нього в яких вказано про те, що позивачем знайдено два покупця, які готові придбати об`єкт, а саме, ТОВ НВК Клевер Кідс та ОСОБА_2 , а у зазначених ймовірних покупцях відсутній ОСОБА_1 , якому відповідачем згодом було продано спірний об`єкт, а відтак, твердження позивача, що покупець, з яким був укладений договір купівлі-продажу корпоративних прав був запропонований саме ним, є безпідставними;

- громадянин ОСОБА_1 є давнім клієнтом відповідача переговорний процес щодо купівлі-продажу спірного об`єкта з яким було розпочато задовго до укладення договору №03/11/11 від 03.11.2016 року на підтвердження чого відповідачем до матеріалів справи в суді першої інстанції були додані заява свідка та протокол про наміри від 28.07.2016 року;

- позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом,

- просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Щодо тверджень позивача про неотримання ним відзиву на позов, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про те, що:

- вказаний відзив ним направлено на зазначену позивачем у спірному договір, позовній заяві та апеляційній скарзі адресу докази чого долучені до матеріалів справи, проте згідно із трекінгу AT Укрпошта відправлення було у точці доставки з 05.10.2020 року до 19.10.2020 року, але позивач його не забирав що може свідчити про навмисні дії позивача;

- підтвердженням того, що вказана позивачем адреса дійсна, є отримання позивачем надісланого відповідачем за цією ж адресою клопотання про долучення доказів до матеріалів справи №910/13216/20 з доданими до нього копіями заяви свідка ОСОБА_1 та протоколу про наміри від 28.07.2016 року, які були вручені позивачу 17.10.2020 року;

- в діях позивача вбачається зловживання процесуальними правами з метою порушення права відповідача на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд спору судом для задоволення власних безпідставних інтересів, тому-що на даний час це основна підстава та аргумент у позивача для оскарження рішення у цій справі.

02.03.2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні, 02.03.2021 року під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представники відповідача заперечили проти вимог апеляційної скаргою, просили її залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.11.2016 року відповідач як замовник та позивач як виконавець уклали договір №03/11/1 (далі Договір) в п. 1.1 якого погодили, що виконавець, в інтересах замовника, здійснює фактичні дії, спрямовані на пошук покупця для об`єкту (об`єктів), а замовник - оплачує надані виконавцем послуги. (а.с. 8)

Згідно з п. 1.3 Договору опис та вартість об`єкта(ів) встановлюється замовником в додатку №1.

У Додатку №1 до Договору сторони погодили, що об`єктом за Договором є корпоративні права ТОВ Р.О.С.Т. (код 36081330). (а.с.10) ТОВ Р.О.С.Т. володіє на праві власності нежитловою будівлею - дитячий садок (початкова школа): загальна площа будівлі 2911,30 м2; місце розташування: АДРЕСА_1 . Право власності на корпоративні права підтверджується: статутом, реєстраційними даними з державного реєстру права власності на нежитлову будівлю - витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 01.07.2011 року №30474599, свідоцтвом про право власності САС №249874 від 02.09.2009 року.

У п. 1.2 Договору сторонами погоджено перелік послуг, які надає виконавець:

а) підготовка технічного завдання на об`єкт продажу та розробка стратегії пошуку покупця;

б) управління маркетингом і ведення системного пошуку покупця;

в) збирання, приймання та систематизація вхідної інформації;

г) виявлення осіб, що приймають рішення про купівлю. Ведення попередніх перемовин, у тому числі, перемовин про вартість об`єктів з урахуванням інтересів замовника;

д) розробка структури і процедури угоди,розрахунок сумарних затрат сторін;

є) комплексне ведення угоди на усіх етапах (юридичний, технічній, комерційній супровід);

ж) інші дії, необхідні для виконання договору.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість послуг виконавця складає 3% від вартості основного договору відчуження об`єкта.

Підстава для оплати послуг виконавця - укладення замовником договору відчуження об`єкта з покупцем, який був запропонований виконавцем (п. 3.2).

При цьому, за змістом п. 4.2 Договору у випадку, якщо замовник проведе відчуження об`єкта, вказаного в п. 1 цього Договору на протязі двох років з дати закінчення строку цього Договору самостійно особі, яка була представлена виконавцем в якості потенційного покупця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцю суму в розмірі 3% від вартості договору відчуження об`єкта.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач посилається на те, що ним за умовами Договору були надані послуги з пошуку покупців об`єкту, з одним з яких, а саме ОСОБА_1 і було укладено відповідний договір купівлі-продажу корпоративних прав, з огляду на що відповідач, в силу положень п. 4.2 Договору, повинен виплатити позивачу вартість послуг яка складає 140 000, 00 грн.

На підтвердження факту надання спірних послуг позивачем до матеріалів справи додані акт наданих послуг від 03.05.2017 року (а.с. 13) та додаток №1 до вказаного акту (а.с. 15) в якому серед потенційних покупців, серед іншого, вказаного ОСОБА_1 позивач зазначає про те, що вказані акт та додаток були відповідачу направлені для підписання проте останній не підписавши його, але і не надавши заперечень щодо такого акту фактично прийняв виконанні відповідачем роботи.

При цьому позивач вважає, що Договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відтак до правовідносин сторін мають бути застосовані положення ч.ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України згідно з якими:

- замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі;

- замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

В свою чергу відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши про те, що:

- за весь період дії Договору позивачем не було запропоновано відповідачу жодного претендента та потенційного покупця об`єкту доказом чого є надані відповідачем акт надання послуг від 03.05.2017 року з додатком до нього в яких вказано про те, що позивачем знайдено два покупця, які готові придбати об`єкт, а саме ТОВ НВК Клевер Кідс та ОСОБА_2 , а у зазначених ймовірних покупцях відсутній ОСОБА_1 ;

- громадянин ОСОБА_1 , з яким було укладено договір купівлі-продажу спірного об`єкта, є давнім клієнтом відповідача переговорний процес по купівлі-продажу спірного об`єкта з яким було розпочато задовго до укладення Договору на підтвердження чого відповідачем до матеріалів справи додані заява свідка та протокол про наміри від 28.07.2016 року.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що спірний Договір за своєю правовою природою є саме договором надання послуг.

Згідно з нормами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 4.2 Договору у випадку, якщо замовник проведе відчуження об`єкта, вказаного в п. 1 цього Договору на протязі двох років з дати закінчення строку цього Договору самостійно особі, яка була представлена виконавцем в якості потенційного покупця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцю суму в розмірі 3% від вартості договору відчуження об`єкта.

З матеріалів справи слідує, що сторонами фактично визнається факт укладення Договору, факт надання позивачем відповідачу послуг за цим Договором та те, що об`єкт, пошук покупців якого був предметом Договору, після укладення Договору проданий відповідачем громадянину ОСОБА_1 , проте сторони мають різні думки щодо того, чи покупець, якому був проданий об`єкт ( ОСОБА_1 ) входив до переліку потенційних покупців, який був позивачем відповідачу запропонований та, відповідно, чи, з огляду на вказане, має відповідач обов`язок оплатити надані позивачем за Договором послуги.

Виходячи зі змісту п. 4.2 Договору якщо відповідач на протязі двох років з дати закінчення строку Договору самостійно здійснить відчуження об`єкта особі, яка була представлена позивачем в якості потенційного покупця, відповідач зобов`язаний виплатити виконавцю суму в розмірі 3% від вартості договору відчуження об`єкта.

Отже, враховуючи, що об`єкт був проданий відповідачем громадянину ОСОБА_1 , для вирішення спору сторін по суті слід встановити чи була вказана особа представлена позивачем відповідачу в якості потенційного покупця.

З матеріалів справи слідує, що позивачем на підтвердження того, що громадянина ОСОБА_1 як покупця було запропоновано саме позивачем до позову додані належним чином засвідчені акт наданих послуг від 03.05.2017 року з додатком до нього. Вказані акт та додаток до нього підписані лише позивачем. (а.с. 13-15)

Так зі змісту вказаного акту слідує, що позивачем знайдено два покупця, які готові придбати об`єкт, а саме ТОВ НВК Клевер Кідс та ОСОБА_2 , а у додатку до акту в якості ймовірних покупців, у випадку продажу яким об`єкта, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу 3% від вартості договору відчуження об`єкта на першій сторінці вказаний ОСОБА_1 в графі ПІБ та посада та Інвесткомпанія в графі статус/дія (п. 10 додатку).

Позивач стверджує, що вказаний акт з додатком ним був направлений відповідачу для підпису разом з супровідним листом вих. №2 від 17.07.2017 року, проте останнім з підпису повернутий не був. (а.с.11-12)

При цьому у відповідності до п.6.2. Договору всі додатки, доповнення, зміни до чинного договору здійснюються у письмовій формі та підписуються представниками обох сторін, є невід`ємною частиною та мають юридичну силу.

Враховуючи те, що наданий позивачем додаток до акту наданих послуг від 03.05.2017 року відповідачем не підписаний, він не може бути прийнятий судом в якості належного доказу по справі.

Водночас відповідач надає власні примірники акту наданих послуг від 03.05.2017 року з додатком до нього які підписані обома сторонами. При цьому акт наданий відповідачем за змістом відповідає наданому позивачем акту, а додаток - відрізняється. (.с. 77-82)

Так у вказаному додатку відсутній п. 10 де був би вказаний ОСОБА_1 .

При порівнянні вказаних додатків вбачається, що у наданому позивачем примірнику в якості потенційних покупців фізичні особи зазначені шляхом викладення їх прізвища та ім`я без скорочень, а у наданому відповідачем - шляхом викладення ім`я без скорочень, а прізвища (у більшості випадків) зі скороченням (першої літери прізвища - примітка суду).

При цьому всі сторінки наданого відповідачем додатку до акту, в тому числі і та, на якій міститься підпис та печатка позивача, містять вищезгадані скорочення прізвищ потенційних покупців.

Так, у наданому відповідачем примірнику додатку на першій сторінці вказаний ОСОБА_1 в графі ПІБ та посада та Інвесткомпанія в графі статус/дія (п. 13 додатку).

Водночас у договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 04.08.2017 року укладеного з ОСОБА_1 (договір купівлі-продажу об`єкта - примітка суду) відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 виступає як представник Інвесткомпанії. Вказане не підтверджується і будь-яким іншим з доказів, наявних у матеріалах справи. (а.с. 61)

Слід зазначити і про те, що з наданих відповідачем доказів, а саме заяви свідка ОСОБА_1 від 09.10.2020 року (а.с. 93) та протоколу про наміри від 28.07.2016 року слідує (а.с. 94), що переговорний процес по купівлі-продажу спірного об`єкта з ОСОБА_1 проводився особисто відповідачем і розпочався до укладення Договору.

Отже, наявними у матеріалах справи документальними доказами не підтверджується те, що вказаний у п. 13 додатку до акту від 03.05.2017 року ОСОБА_1 в графі ПІБ та посада та Інвесткомпанія в графі статус/дія є саме ОСОБА_1 - особою з якою укладено договір купівлі-продажу об`єкта.

Згідно з ч. 1 ст. 74 України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає про те, що відповідно до приписів чинного законодавства саме на позивача покладений обов`язок належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тобто у даному випадку саме позивач повинен довести факт надання ним відповідачу послуг, стягнення вартості яких є предметом цього позову, також те, що ОСОБА_1 входить до переліку потенційних покупців які були представлені відповідачу саме позивачем, проте належних та допустимих доказів вказаного позивач до матеріалів справи не надав, а відтак, його посилання на вказані обставини колегією суддів до уваги не приймаються як недоведені.

З огляду на обставини, які викладені вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі.

Щодо посилань відповідача на пропуск строків позовної давності для звернення до суду з цим позовом, колегія суддів зазначає про те, що:

- змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи;

- отже, перш, ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення;

- враховуючи те, що у задоволенні вимог позивача про стягнення заборгованості за Договором в сумі 140 000, 00 грн., відмовляється з підстав їх необґрунтованості, наслідки спливу позовної давності до вказаних вимог не застосовуються.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року у справі №910/13216/20, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ланіка на рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року у справі №910/13216/20 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року у справі №910/13216/20 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Поновити дію господарського суду міста Києва від 10.11.2020 у справі №910/13216/20.

5. Матеріали справи №910/13216/20 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 03.03.2021.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко