ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" лютого 2021 р. Справа№ 910/10867/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Алданової С.О.
при секретарі ГуцалО.В.
за участю представників зазначених в протоколі від 22.02.2021р.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційні
скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІТ АВТО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажавтосервіс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2020р.
у справі № 910/10867/20 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІТ АВТО"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажавтосервіс"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІТ АВТО" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вантажавтосервіс" звернулися до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про:
- визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (нова назва Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України) від 29.05.2020 за № 60/24-р/к у справі № 19/60/21-рп/к.20 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (надалі - Рішення № 60/24-р/к, спірне рішення).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення адміністративної колегії територіального відділення АМКУ прийнято з грубим порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні та не доведенні обставин, які мають значення для справи, а тому підлягає визнанню недійсним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 у справі №910/10867/20 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІТ АВТО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажавтосервіс" до Антимонопольного комітету України відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІТ АВТО" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вантажавтосервіс" звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 у справі №910/10867/20 скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2021 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІТ АВТО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажавтосервіс" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Алданова С.О., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІТ АВТО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажавтосервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 у справі №910/10867/20, розгляд справи призначено на 03.02.2021 року.
28.01.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 у справі №910/10867/20 без змін.
01.02.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивачів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 03.02.2021 не з`явилися уповноважені представники учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 року розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІТ АВТО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажавтосервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 у справі №910/10867/20 відкладено на 22.02.2021 р.
Представник позивачів у поясненнях наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 у справі №910/10867/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши доказ; проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справ; правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила таке.
Правовідносини, пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Так, в силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 за № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.
Вчинення суб`єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб`єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.
З урахуванням приписів частини третьої статті 6 названого Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов`язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який:
- свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб`єктів господарювання;
- спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення зазначених дій.
Пов`язані з наведеним обставини з`ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.
Суд має з`ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.
При цьому, саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб`єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо).
Крім того, у вирішенні спорів, пов`язаних з оцінкою дій чи бездіяльності суб`єктів господарювання як погодженої конкурентної поведінки (стаття 5, частини перша - четверта статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), слід з`ясовувати та перевіряти належними засобами доказування фактичні обставини, пов`язані з наявністю або відсутністю безпосереднього впливу таких дій (бездіяльності), - наприклад, укладання угоди або прийняття рішення в будь-якій формі, - на умови виробництва, придбання чи реалізації певного товару, в тому числі на такі параметри ринку, як можливі обсяги реалізації, загальний рівень цін на ринку тощо.
Під час розгляду справи № 19/60/21-рп/к.20 Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділенні Антимонопольного комітету України (надалі - Колегія) було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" ідентифікаційний код юридичної особи 38482820 (надалі - ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС") та товариство з обмеженою відповідальністю "ХІТ АВТО", ідентифікаційний код юридичної особи 40003049 (надалі - ТОВ "ХІТ АВТО") подали тендерні пропозиції на участь у наступних тендерних процедурах закупівель, які проводились за допомогою системи "Prozorro", а саме:
- "Технічне обслуговування та ремонт вантажопасажирських та легкових, спеціалізованих автомобілів, легкових автомобілів" (Лоти № № 1, 2), яка проводилась комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕІІЛОЕНЕРГО" (далі - Замовник-1), ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2019-04-08-001268-b (дачі Процедура закупівлі-1). Очікувана вартість заупівлі - 5 500 000,00 гри з ПДВ;
- "Технічне обслуговування та ремонт екскаваторів, вантажних, спеціальних автомобілів та причепів" (Лот № 4), яка проводилась Замовником-1, ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2019-04-09-001931-а (далі Процедура закупівлі-2). Очікувана вартість закупівлі за Лотом № 4 - 4 000 000,00 гри з ПДВ;
- "Гарантійне обслуговування транспортних засобів" (Лот № 11), яка проводилась Замовником-1, ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2019-04-10-000513-а (далі Процедура закупівлі-3). Очікувана вартість закупівлі за Лотом № 11 - 1 873 980,00 грн з ПДВ;
- "Код 50110000-9 (ДК 021:2015) "Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання" (Ремонт та Технічне обслуговування легкових автомобілів та грузових автомобілів МАЗ, 3ІЛ, BUCHER CityCat2020)" (Лоти № № 1, 2, 3, 4) яка проводилась комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району" м. Києва (далі - Замовник-2), ідентифікатор закупівлі в системі UA-2019-02-28-000464-a (далі - Процедура закупівлі-4). Очікувана вартість закупівлі - 4 065 000,00 грн з ПДВ;
- "Послуги з діагностування, ремонту та технічного обслуговування колісних транспортних засобів" (Лоти № № 1, 2, 3) яка проводилась комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району" м. Києва (далі Замовник-3), ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2019-04-08-000591-b (далі - Процедура закупівлі-5). Очікуючи-вартість закупівлі - 1 100 000,00 гри з ПДВ;
- "Ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів" (Лот № 2), яка проводилась комунальним підприємством "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС" (далі - Замовник-4), ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2019-02-19-000270-a (далі - Процедура закупівлі-6) Очікувана вартість закупівлі за лотом № 2 - 130 000,00 грн з ПДВ.
Рішенням Антимонопольного комітету України від 29.05.2020 року № 60/24-рп/к у справі № 19/60/21-рп/к.20 про порушення законодавства про захист економічно конкуренції на TOB "XIТ АВТО" та ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" (далі разом також - Учасники) накладено штрафи за вчинення 5 (п`яти) порушень передбачених пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Пре захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, як стосуються спотворення результатів згаданих вище тендерних процедур закупівель, як проводились за допомогою системи "Prozorro".
В обгрунутування позовних вимог позивачі зазначають, що до початку розгляду справи Територіальним органом АМКУ вже були зібрані докази та фактично прийняте рішення про порушення позивачем-1 та позивачем-2 законодавства про захист економічної конкуренції, а відтак здійснення процесуальної дії по збиранню доказів Територіальним відділенням АМКУ відбулось поза межами розгляду справи, тобто до винесення розпорядження про початок розгляду справи, що є грубим порушенням порядку визначеного Правилами та Законом України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та орган місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межа повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначалось вище, Законом України "Про захист економічної конкуренції", а саме частиною 1 ст. 3 встановлено, що законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, складається із цього Закону, Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийняти відповідно до цих законів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державнім органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захист конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель та відповідно до статті даного Закону, одним із основних завдань Комітету участь формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом т пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавств про захист економічної конкуренції.
За змістом приписів ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", для реалізації завдань, покладених на Комітет, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватися міжобласні територіальні відділення. Територіальне відділення Антимонопольного комітету України очолює голова територіального відділення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", голову територіального відділення Антимонопольного комітету України наділено повноваженнями вимагати, зокрема, від суб`єктів господарювання інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках.
Таким чином, з огляду на вищенаведені приписи законодавства, вбачається, що повноваження голови Відділення, визначені статтею 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" щодо направлення вимог суб`єктам господарювання в інших передбачених законом випадках, надані останньому з метою організації та забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на територіальне відділення та його адміністративні колегії.
При цьому, статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що суб`єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та працівники зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
З огляду на зазначені норми, обов`язок надання інформації на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України повинен виконуватись суб`єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом Антимонопольного комітету України справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом, зокрема, для встановлення наявності чи відсутності порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку суб`єктів господарювання. При цьому законодавство про захист економічної конкуренції не ставить у залежність від наявності або відсутності заяви про порушення, прийнятті розпорядження, тощо право голови територіального відділення Комітету вимагати і суб`єктів господарювання інформацію, у тому числі з обмеженим доступом.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закон України "Про Антимонопольний комітет України" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттю розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.
Виявлення ознак порушення здійснюється шляхом направлення відповідних вимог, на підставі статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", за допомогою яких Відділенням здійснюється збір необхідної інформації з метою встановлення наявності або відсутності ознак відповідного порушення.
Таким чином, виходячи з положень норм чинного законодавства про захист економічної конкуренції, право органу Антимонопольного комітету України вимагати відповідну інформацію у суб`єктів господарювання не ставиться в залежність від факту початку ним розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, таким чином суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що посилання позивачів на неправомірність дій Комітету в цій частині є необґрунтованими.
Доводи позивачів викладені як в позовній заяві та в апеляційній скарзі зводяться до того, що обставини, встановлені Комітетом під час розгляду № 19/60/21-рп/к.20 та які були покладені в основу Рішення № 60/24-рп/к, а саме - не зниження позивачами цінових пропозицій, вхід в аукціон, поданням тендерних пропозицій, звітуванням в органи ДПС з одних ІР-адрес, керування рахунками з однакових ІР-адрес, зокрема з ІР-адреси, що належні одному із позивачів, господарські відносини між позивачами, однакові властивості майже всіх файлів тендерних пропозицій та синхронність дій позивачів, не свідчить про узгодженість дій позивача-1 та позивача-2 під час проведення закупівель.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції", узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
Згідно ч. 3 ст. 6 "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб`єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції" ;порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
У підпунктах 8.2 та 8.3 пункту 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що з урахуванням приписів частини третьої статті 6 названого Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов`язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який:
- свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб`єктів господарювання;
- спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення зазначених дій.
Пов`язані з наведеним обставини з`ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.
Ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб`єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій).
Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб`єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.
Висновок органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).
Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).
Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією; встановлені органом Комітету обставини виключають таку змагальність, що свідчить про узгоджену поведінку суб`єкта господарювання, яка й призвела до спотворення результатів торгів.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного суду від 27.03.2018 у справі № 910/8144/15-г, від 27.02.2018 у справі № 910/17389/16, від 28.02.2018 у справі № 910/28569/15, від 28.02.2018 у справі № 910/28569/15, від 13.03.2018 у справі № 924/381/17, від 20.03.2018 у справі № 913/52/17, від 24.04.2018 у справі № 924/380/17, від 22.05.2018 у справі № 922/2573/17, від 05.06.2018 у справі № 910/15019/17, від 12.06.2018 у справі № 922/5616/15, від 12.06.2018 у справі № 923/971/17, від 26.06.2018 у справі № 910/14625/17, від 07.08.2018 у справі № 924/978^17, від 11.09.2018 у справі № 916/505/17, від 20.11.2018 у справі № 910/22523/17.
Так під час розгляду справи № 19/60/21-рп/к.20 Комітетом встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження ТОВ "ХІТ АВТО" на момент проведення Процедур закупівель є 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 72. Також, відповідно до витягів з ЄДР, позивачі використовували у своїй господарській діяльності спільний номер мобільного телефонного зв`язку - (067) 447-99-91. При цьому на фірмових бланках ТОВ "ХІТ АВТО" та ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС", на яких зазначені суб`єкти господарювання подавали документи для участі у вказаних вище процедурах закупівель, вказана адреса: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 72, при тому що за інформацію, яка була надана позивачами Комітету, останні орендували приміщення за зазначеною адресою у одного суб`єкта господарювання - Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904" (дана обставина не заперечується позивачами).
Вищезазначене свідчить про те, що під час проведення Торгів позивачі знаходились за однією адресою, що не спростовується внутрішніми корпоративними змінами, які відбувались у позивача-1 та позивача-2 та зазначені обставини змін у складі засновників не спростовують факту об`єктивної можливості обміну між позивачами інформацією щодо участі у Торгах, підготовки документації, тощо, при тому що в умовах справжньої конкуренції суб`єкти господарювання, які позиціонують себе як конкуренти по відношенню один до одного, будуть уникати ситуацій щодо оренди приміщень за однією адресою.
ТОВ "ХІТ АВТО" листом від 02.10.2019 №0210 (вх. АМКУ № 8-01/11340 від 02.10.2019) (додаток 2) повідомило Комітет, що вказаний вище номер мобільного телефонного зв`язку використовує з 17.07.2019, тобто не у період проведення Торгів. Разом із тим, зазначений номер зв`язку вказаний у ЄДР з моменту державної реєстрації ТОВ "ХІТ АВТО" - 10.09.2015 та ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" - 19.11.2012. А відтак, використання засобу зв`язку, який до часу створення та державної реєстрації використовувався конкурентом - ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС", свідчить про тісну співпрацю між зазначеними суб`єктами господарювання та наявності можливості для обміну інформації та в умовах справжньої конкуренції суб`єкти господарювання, які позиціонують себе як конкуренти по відношенню один до одного, будуть уникати ситуацій щодо зазначення одного мобільного номера телефонного зв`язку у відкритих джерелах Інтернету, особливо, у разі невикористання зазначених номерів телефону під час здійснення своєї господарської діяльності.
Наведені обставини - знаходження ТОВ "ХІТ АВТО" та ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" за однією адресою та використання одного засобу зв`язку, свідчать про наявність умов для обміну інформацією між Учасниками та узгодження ними дій під час підготовки та участі у всіх Процедурах закупівель, яка у сукупності та за наявності доводів та встановлених обстави Комітетом є ознакою вчинення анти конкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.
Комітетом було встановлено, що Учасники під час участі у Процедурі закупівлі-4 та Процедурі закупівлі-6 подавали свою фінансову звітність з однієї ІР-адреси, а ТОВ "ХІТ АВТО" - під час участі у Процедурі закупівлі-1, Процедурі закупівлі-2, Процедурі закупівлі-3 та Процедурі закупівлі-5 з ІР-адреси, які у період проведення Процедури закупівлі-1, Процедури закупівлі-2, Процедури закупівлі-3, Процедури закупівлі-4, Процедури закупівлі-5 та Процедури закупівлі-6 використовувались єдиним засновником (учасником) ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС", при тому що АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" повідомило, що ТОВ "ХІТ АВТО" та ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" здійснювали керування своїми банківськими рахунками за допомогою системи "Клієнт-банк" з одних ІР-адрес і такий збіг обставин, за висновками Комітету не може бути випадковим, оскільки подання електронної податкової звітності обома позивачами свідчить про узгодженість своєї поведінки при підготовці до участі та участі у торгах, зокрема про обмін інформацією між ними, адже подання податкової звітності з однієї ІР-адреси свідчить про спільне ведення звітності за результатами господарської діяльності, що дає підстави вважати, що останні були обізнаними про фінансову спроможність один одного, що у свою чергу свідчить про те, що Учасники в однакові проміжки часу та протягом тривалого періоду (звітування в органи ДПС) використовували одні ІР-адреси для вчинення однакових дій, в тому числі, під час участі у Процедурах закупівель.
При цьому вхід до аукціону, під час якого здійснюється зміна цінових пропозицій з однієї ІР-адреси у близький проміжок часу під час Процедури закупівлі-4, -6, на думку Комітету, свідчить про можливість Учасників бути обізнаними щодо подальшої поведінки конкурента, що призводить до спотворення обрання переможця конкурсу за принципом, визначеним статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі" - добросовісної конкуренції серед учасників та у свою чергу, здійснення фінансових операцій з однієї ІР-адреси Учасниками однієї Процедури закупівлі під час проведення останньої свідчить про спільне ведення. господарської діяльності та обізнаності Учасників про фінансову спроможність одні одного.
Вищезазначене вказує на те, що під час підготовки документів та участі у Процедурах закупівель між ТОВ "ХІТ АВТО" та ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" відбувався обмін інформацією, зокрема в електронному вигляді, що є свідченням того, що під час підготовки документів, необхідних для участі у Процедурах закупівель Учасники діяли узгоджено.
Також Комітетом, за результатом проведеного дослідження, встановлено, що між ТОВ "ХІТ АВТО" та ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" існували сталі господарські відносини, зокрема у період проведення Процедур закупівель, у вигляді оплати за товари та послуги, при тому що лише у період проведення всіх процедур закупівель ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" закуповувало у свого конкурента товар на загальну суму 168 913,44 грн, а ТОВ "ХІТ АВТО" - на загальну суму 153 442,97 грн, а відтак наявність таких господарських відносин зумовлює виникнення у суб`єктів господарювання, які пов`язані такими відносинами, певних прав та обов`язків.
При цьому суд приймає до уваги доводи Комітету з приводу того, що ринок з ремонту транспортних засобів на території України є конкурентним та характеризується широким суб`єктним складом його учасників, при тому що координація (узгоджені дії) суб`єктів господарювання може здійснюватися в будь-якій узгодженій поведінці (дія, бездіяльність) суб`єктів ринку, зокрема при укладанні ними угод у якій-небудь формі.
Дійсно, законодавство України не забороняє суб`єктам господарювання, що приймають участь в одній процедурі закупівлі мати господарські договірні відносини між собою. Водночас, відсутність змагальності у торгах, наслідком якої є обмеження конкуренції під час обрання переможця при проведенні торгів (тендерів) з метою забезпечення перемоги певного суб`єкта господарювання, погоджена поведінка суб`єктів господарювання (учасників тендеру) усуває змагальність (конкуренцію) між ними і, як наслідок, призводить до спотворення конкурентного середовища при виборі замовником кращої пропозиції, яка можлива лише при справжніх умовах змагальності.
Разом з цим, за результатами аналізу файлів, завантажених Учасниками до системи "Prozorro" для участі у Торгах, Комітетом було встановлено, що майже всі файли тендерних пропозицій ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" та ТОВ "ХІТ АВТО" мають спільні властивості, були завантажені з одного додатку (pdftk 2.02 - www.pdftk.com), за допомогою одних онлайн-інструментів (EPSON Scan; itext-paulo-155 (itextpdf.sfnetlowagie.com) та в одній версії 1.4 (Acrobat 5.x) та при цьому позивачі повідомляли Комітет про те, що не залучали до підготовки та/або збору документів, поданих у складі своїх тендерних пропозицій третіх осіб.
У зв`язку із зазначеним вбачається, що Комітет дійшов обґрунтованого висновку про те, що дані фактичні обставини дають підстави, що це знову не простий збіг обставин, а належно встановлений факт узгодженої поведінки, що слугує одним із сукупності доказів у справі № 19/60/21-рп/к.20.
Разом з цим, виходячи із обставин справи № 19/60/21-рп/к.20, що розглядалась АМКУ та на підставі якої було винесене Рішення 60/24-рп/к, на думку суду, найбільш визначальним фактом, що свідчить про узгодженість дій позивачів під час проведення Процедур закупівель є не зниження цінових пропозицій Учасниками, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, за визначенням ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції", узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання.
Частина 1 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. При цьому пунктом 4 ч. 2 цієї статті встановлено, що антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
При цьому антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Таким чином, враховуючи положення статті 5 та частини першої та пункту четвертого частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентна узгоджена поведінка може виражатися у будь-якій формі.
Водночас, за приписами 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення, які встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
Комітетом встановлено, що у Процедурах закупівель, протягом Торгів ТОВ "ХІТ АВТО" та ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" не змінювали свої цінові пропозиції, зокрема:
- Процедура закупівлі-1: за Лотом-1 - початкова тендерна пропозиція ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" становила 3 360 000, 00 грн та початкова тендерна пропозиція ТОВ "ХІТ АВТО" становила 3 500 000, 00 грн; ціни під час закупівлі не знижувались; за Лотом-2 початкова тендерна пропозиція ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" становила 2 000 000, 00 грн та початкова тендерна пропозиція ТОВ "ХІТ АВТО" становила 1 950 000, 00 грн; ціни під час закупівлі не знижувались;
- Процедура закупівлі-2: за Лотом-4 - початкова тендерна пропозиція ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" становила 3 985 000, 00 грн та початкова тендерна пропозиція ТОВ "ХІТ АВТО" становила 4 000 000,00 грн; ціни під час закупівлі не знижувались;
- Процедура закупівлі-3: за Лотом-11 - початкова тендерна пропозиція ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" становила 1 873 975, 00 грн та початкова тендерна пропозиція ТОВ "ХІТ АВТО" становила 1 864 303, 00 грн; ціни під час закупівлі не знижувались;
- Процедура закупівлі-4: за Лотом-1 - початкова тендерна пропозиція ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" становила 499 000, 00 грн та початкова тендерна пропозиція ТОВ "ХІТ АВТО" становила 500 000, 00 грн; ціни під час закупівлі не знижувались; за Лотом-2 - початкова тендерна пропозиція ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" становила 2 910 000, 00 грн та початкова тендерна пропозиція ТОВ "ХІТ АВТО" становила 2 915 000, 00 грн; ціни під час закупівлі не знижувались; за Лотом-3 - початкова тендерна пропозиція ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" становила 399 000, 00 грн та початкова тендерна пропозиція ТОВ "ХІТ АВТО" становила 400 000, 00 грн; ціни під час закупівлі не знижувались; за Лотом-4 - початкова тендерна пропозиція ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" становила 234 800, 00 грн та початкова тендерна пропозиція ТОВ "ХІТ АВТО" становила 235 000, 00 грн; ціни під час закупівлі не знижувались;
- Процедура закупівлі-5: за Лотом-1 - початкова тендерна пропозиція ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" становила 597 810,00 грн та початкова тендерна пропозиція ТОВ "ХІТ АВТО" становила 600 000,00 грн; ціни під час закупівлі не знижувались; за Лотом-2 - початкова тендерна пропозиція ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" становила 295 680,00 грн та початкова тендерна пропозиція ТОВ "ХІТ АВТО" становила 298 560,00 грн; ціни під час закупівлі не знижувались; за Лотом-3 - початкова тендерна пропозиція ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" становила 200 000, 00 грн та початкова тендерна пропозиція ТОВ "ХІТ АВТО" становила 170 300, 00 грн; ціни під час закупівлі не знижувались;
- Процедура закупівлі-6: за Лотом-2 - початкова тендерна пропозиція ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" становила 115 860,00 грн та початкова тендерна пропозиція ТОВ "ХІТ АВТО" становила 125 400, 00 грн; ціни під час закупівлі не знижувались;.
Суд зазначає, що встановлення ознак та доказів порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, згідно статті 41 цього-ж Закону здійснюється на основі будь-яких фактичних даних у їх сукупності. Водночас процедури закупівлі передбачають здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця. Змагальність учасників процедур закупівель ґрунтується на тому, що кожен з них, не маючи впевненості щодо змісту та ціни пропозицій інших учасників, пропонує кращі умов за найнижчими цінами. У випадку, коли учасники тендеру домовляються між собою щодо умов своїх пропозицій - усувається непевність, а відтак усувається конкуренція між ними. Така домовленість проявляється обміном інформацією, шляхом спільної підготовки та документів, надання у будь-якій формі допомоги потенційному конкуренту. Якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, оскільки замовник у ході здійснення процедури торгів обмежений лише тими пропозиціями, які подані.
Таким чином, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює результат, порушуючи тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції. При кваліфікації дій суб`єктів господарювання за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору учасників. Дії, які стосуються спотворення результатів аукціонів, заборонені законом незалежне від настання наслідків від таких дій. Недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.
Для визнання вчинення суб`єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції органу Комітету достатньо встановити й довести наявність наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі, оскільки наслідки у вигляді спотворення результатів процедури закупівлі не сталися не у зв`язку з тим, що суб`єкти господарювання відмовилися від своїх дій щодо координації своєї поведінки в процесі проведення процедури закупівлі, не у зв`язку з добровільним припиненням ними таких дій, а з інших причин (через відміну торгів замовником).
Таким чином, для доведення порушення у вигляді спотворення результаті торгів не е обов`язковим аналіз цінових пропозицій учасників процедури закупівлі на предмет їх економічної обґрунтованості, оскільки доведенню підлягає обмін або намір обмінятись інформацією.
При цьому, суд враховано, що змагальність учасників Процедур закупівель ґрунтується на тому, що кожен з них, не маючи впевненості щодо змісту та ціни пропозицій інших учасників, пропонує кращі умов за найнижчими цінами.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного суду від 27.02.2018 у справі № 910/17389/6, від 07.08.2018 у справі № 924/978/17, 27.03.2018 у справі № 910/8144/15-г., від 27.02.2018 у справі № 910/17389/6, від 07.08.2018 у справі № 924/978/17, 27.03.2018 у справі № 910/8144/15-г.
Вказані вище факти, а в першу чергу - відсутність зниження цін в процесі означених вище Процедур закупівель за згаданими Лотами в сукупності з іншими обставинами, що встановлені Комітетом свідчать про спільну підготовку суб`єктами господарювання до участі в Процедурах закупівель та їх взаємну обізнаність щодо участі один одного в Процедурах закупівель.
Судом прийнято до уваги, що для визнання органом АМКУ порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі. Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.
Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону "Про захист економічної конкуренції" передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, у тому числі, від 13.03.2018 зі справи № 924/381/17, від 12.06.2018 зі справи № 922/5616/15, від 18.10.2018 зі справи № 916/3214/17, від 18.12.2018 зі справи № 922/5617/15, від 05.03.2020 зі справи № 924/552/19.
Таким чином, спільна бездіяльність ТОВ "ХІТ АВТО" та ТОВ "ВАНТАЖАВТОСЕРВІС" щодо не змінення цінових пропозицій в Процедурах закупівель вказує на узгодженість поведінки та відсутності мети запропонувати меншу ціну з метою здобуття перемоги у торгах. Відсутність обставин щодо зміни ціни позивачами свідчить про узгоджену цінову поведінку останніх, з огляду на що висновки, викладені в Рішенні № 60/24-р/к щодо цінової поведінки під час участі у Процедурах закупівлі -1,-2,-4,-6 у сукупності із іншими доводами є ознакою вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.
Згідно зі статтею 59 Закону України Про захист економічної конкуренції підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Згідно частини другої статті 59 Закону № 2210 порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Колегією суддів за результатом детального аналізу заяв по суті справи дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних висом, оскільки позивачами не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи відповідача, та не спростовують законних і обґрунтованих висновків місцевого господарського суду.
Таким чином, під час розгляду даної справи фактичні її обставини встановлені господарським судом на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження поданих сторонами доказів.
З урахуванням наведених законодавчих приписів та з огляду на встановлені обставини справи Господарський суд міста Києва, з`ясувавши факти наявності в діях апелянта порушення законодавства про захист економічної конкуренції та недоведеність останнім існування будь-яких передбачених Законом № 2210 підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним, дійшов заснованого на законі висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Водночас вимога пункту 1 статті 6 названої Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обставини викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІТ АВТО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вантажавтосервіс" в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2020 р. у справі № 910/10867/20 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, та з додержанням норм матеріального й процесуального права, у зв`язку із чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІТ АВТО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажавтосервіс" не підлягає задоволенню.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІТ АВТО" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вантажавтосервіс".
Керуючись ст.ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІТ АВТО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажавтосервіс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2020 р. у справі № 910/10867/20 - без змін.
2. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІТ АВТО" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вантажавтосервіс".
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 03.03.2021р.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді В.В.Андрієнко
С.О. Алданова
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2021 |
Оприлюднено | 04.03.2021 |
Номер документу | 95269189 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Мартюк А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні