Постанова

від 25.02.2021 по справі 904/240/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021 року м. Дніпро Справа № 904/240/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Петренко Н.Е.) від 15.10.2020 у справі № 904/240/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград

про стягнення 224 902,70 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 224 902,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.09.2016 № 389-ПУ-ПТП.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2020 у справі № 904/240/20: позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 224 902,70 грн. - задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" основну заборгованість у розмірі 145 908,72 грн. (сто сорок п`ять тисяч дев`ятсот вісім грн. 72 коп.), 3% річних у розмірі 12 600,70грн. (дванадцять тисяч шістсот грн. 70 коп.), інфляційні втрати у розмірі 40 501,47грн. (сорок тисяч п`ятсот одна грн. 47 коп.) та судові витрати у розмірі 2 985,16грн. (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять грн. 16 коп.); в решті позовних вимог позивача - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/2411/20 повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- згідно з умовами укладеного між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" договору про відступлення права вимоги № 45-ДЕ-ДЛТ від 02.01.2020, останне набуло право вимоги за договором від 26.08.2016 про транспортно-експедиторське обслуговування № 789-ДЄ у розмірі 399 470,84грн., укладеного між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік";

- ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" після набуття права вимоги до ТОВ "Рейлтранслогістік" повідомило останнього про залік зустрічних вимог за договорами про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.09.2016 № 389-ПУ-ПТП та від 26.08.2016 № 789-ДЄ;

- договір про відступлення права вимоги № 45-ДЕ-ДЛТ від 02.01.2020 недійсним в судовому порядку не визнавався, а здійснений залік зустрічних вимог відповідає чинному законодавству, тому в суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача зпаборгованості та штрафних санкцій за договором про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.09.2016 № 389-ПУ-ПТП;

- суд першої інстанції безпідставно врахував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі № 916/2286/16 від 17.01.2020, оскільки обставині ціє справи не є аналогічними даній справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2020р., у складі колегії суддів: головуючий суддя - Чередко А.Є., судді - Кузнецов В.Ф., Мороз В.Ф., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2020 у справі № 904/240/20, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 28.01.2021р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2021р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 25.02.2021р.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Кузнецова В.О., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 904/240/20 та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021р. обрано наступну колегію суддів для розгляду справи: головуючий суддя - Чередко А.Є., судді - Коваль Л.А., Мороз В.Ф., якими ухвалою від 25.02.2021р. апеляційну скаргу прийнято до свого провадження.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною, посилаючись при цьому на те, що зобов`язання відповідача за договором про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.09.2016 № 389-ПУ-ПТП не припинилося, оскільки позивачем не було надано згоди на відступлення права вимоги за договором про транспортно-експедиторське обслуговування від 26.08.2016 № 789-ДЄ та згоди на проведення відповідачем заліку, який не відповідає вимогам ст. 601 ЦК України.

Відповідач наданим йому правом участі у судовому засіданні не скористався та звернувся до апеляційного суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, а не явка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника відповідача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 01.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" (експедитор) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № 389-ПУ-ПТП (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, даний договір регулює взаємовідносини сторін, що виникають при організації перевезень вантажів від станцій, узгоджених в заявках Клієнта, в залізничному рухомому складі експедитора, що належить Експедитору на праві власності, оренди, суборенди, фінансової оренди (лізингу) або іншій законній підставі.

Клієнт здійснює авансові платежі експедитору за послуги, що надаються за Договором. Авансові платежі повинні бути здійснені не пізніше ніж за 1 календарну добу до початку здіснення перевезень. Розмір авансових платежів визначається виходячи з вартості організації перевезень, визначеної відповідно до п. 3.2., за 1 день надання послуг на підставі поданої Клієнтом Заявки. Остаточний розрахунок проводиться Клієнтом не пізніше 3 робочих днів після підписання сторонами акту виконаних робіт за фактом здійснення перевезень, на підставі рахунку Експедитора. Розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Експедитора. (пункт 3.1. Договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору протягом одного місяця до закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на кожний наступний календарний рік і на тих же умовах, які передбачені договором та додатковими угодами до нього. (пункт 9.1. Договору).

На виконання умов договору позивачем впродовж січня та лютого 2017 здійснювалось перевезення вантажу відповідача.

Актами № 19 від 31.01.2017, № 20 від 31.01.2017, № 21 від 28.02.2017 виконання робіт по перевезенню вантажу по договору № 389-ПУ-ПТП від 01.09.2016, сторони погодили факт надання послуг на загальну суму 145 908,72грн. (том 1, а.с. 27-30).

В порушення умов договору відповідач за надані послуги у встановлений договором строк не розрахувався, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальній сумі 145 908,72 грн., стягнення якої разом з нарахованими інфляційними втратами, 3% річних та пенею і є предметом даного спору.

Частково задовольняючи позовні вимоги, за виключенням стягнення пені, місцевий господарський суд виходив з обгрунтованості позовних вимог позивача та відсутності підстав для припинення зобов`язання відповідача за Договором внаслідок зарахування зустрічних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні за змістом норми містяться у ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено місцевим господарським судом та не оспорюється відповідачем, строк виконання ним зобов`язань за Договором щодо оплати вартості послуг за актом № 19 від 31.01.2017 на загальну суму 37 242,24 грн.; за актом № 20 від 31.01.2017 на загальну суму 13 380,84 грн.; за актом № 21 від 28.02.2017 на загальну суму 83 795,04 грн.; за актом № 22 від 28.02.2017 на загальну суму 11 490,60 грн. настав, але оплата наданих послуг здійснена не була.

Враховуючи, вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги у розмірі 145 908,72грн., а також нарахованих на заборгованість 3% річних за період з 04.02.2017 по 09.01.2020 у розмірі 4 447,90грн.; за період з 04.03.2017 по 09.01.2020 у розмірі 8 152,80грн. та інфляційних втрат за період з 04.03.2017 по 09.01.2020 у розмірі 39 995,24грн.; за період з 04.02.2017 по 04.03.2017 у розмірі 506,23грн.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо відсутності в нього зобов`язання зі сплати позивачу 145 908,72грн. заборгованості за договором від 01.09.2016 № 389-ПУ-ПТП внаслідок його припинення шляхом зарахування зустрічних вимог.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2020 між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" укладено договір про відступлення права вимоги № 45-ДЕ-ДЛТ.

Відповідно до п. 1.1. цього договору, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором від 26.08.2016 про транспортно-експедиторське обслуговування № 789-ДЄ у розмірі суми 399 470,84грн., укладеного між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік".

За п. 2.2. договору про відступлення права вимоги № 45-ДЕ-ДЛТ, новий кредитор одержує право вимагати від боржника повернення попередньої оплати у сумі 399 470,84грн., сплаченої первісним кредитором, у зв`язку з ненаданням боржником послуг за основним договором на зазначену суму.

АТ "ДТЕК Дніпроенерго" направило ТОВ "Рейлтранслогістік" повідомлення від 30.04.2020р. про відступлення права вимоги за договором про транспортно-експедиторське обслуговування від 26.08.2016 № 789-ДЄ, а ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" направило ТОВ "Рейлтранслогістік" заяву про припинення зобов`язання зарахуванням від 07.05.2020р. за договорами про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.09.2016 № 389-ПУ-ПТП та від 26.08.2016 № 789-ДЄ.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 8.1. договору про транспортно-експедиторське обслуговування № 789-ДЄ від 26.08.2016 передбачено, що жодна з сторін не має права свої права та обов`язки по договору передавати третім особам без письмового погодження сторін.

Позивач заперечує надання Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпроенерго" згоди на відступлення останнім своїх прав за договором про транспортно-експедиторське обслуговування № 789-ДЄ від 26.08.2016 відповідачу.

Відтак зміна кредитора у договорі про транспортно-експедиторське обслуговування № 789-ДЄ від 26.08.2016 не відповідає як умовам цього договору, так і вимогам закону, а тому не може вважатися такою, що відбулась.

Окрім цього, відповідачем не подано до матеріалів справи доказів, які-б підтверджували наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" заборгованості перед Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" у сумі 399 470,84грн., виходячи з предмету договору про транспортно-експедиторське обслуговування № 789-ДЄ від 26.08.2016, зокрема часу та підстав виникнення в позивача зобов`язання з повернення отриманої передоплати за цим договором.

Згідно ж з ст. 601 ЦК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Проте, відповідачем не доведено належними доказами, а ні наявності однорідної вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" до ТОВ "Рейлтранслогістік" за договором про транспортно-експедиторське обслуговування № 789-ДЄ від 26.08.2016 з вимогою останнього до відповідача за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 389-ПУ-ПТП від 01.09.2016, а ні настання у позивача строку виконання зобов`язання перед АТ "ДТЕК Дніпроенерго".

За наведених обставин та враховуючи заперечення ТОВ "Рейлтранслогістік" проти здійснення заліку зустрічних вимог шляхом направлення відповідачу відповідного листа від 15.05.2020р., на заяву останнього від 07.05.2020р. про припинення зобов`язання зарахуванням, зобов`язання відповідача по оплаті наданих послуг за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 389-ПУ-ПТП від 01.09.2016 не може вважатись припиненим та підлягає виконанню в натурі.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги апелянта безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 15.10.2020р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4 477,74грн. слід покласти на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2020 у справі № 904/240/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2020 у справі № 904/240/20 - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 03.03.2021 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз