Рішення

від 25.02.2021 по справі 908/3391/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/216/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021 Справа № 908/3391/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом : Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІПКОМ" (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, буд. 61, кв. 6 , код ЄДРПОУ 37020719)

про стягнення 11055,26 грн.

Без участі представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

29.12.2020 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІПКОМ" про стягнення 11055,26 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2020 р. справу №908/3391/20 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 29.12.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3391/20 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/216/20. Вирішено розгляд справи по суті розпочати з 28.01.2021 р.

Ухвалою від 28.01.2021 р. оголошено перерву до 25.02.2021 р. о 10 год. 00 хв. без виклику (повідомлення) сторін.

У судовому засіданні 25.02.2021 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 21.09.2017 р. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "СІПКОМ укладено договір оренди державного нерухомого майна № 3667/д, що перебуває на балансі Харківської філії Концерну "Військторгсервіс". Відповідно п. 1.1 Договору, Орендарю було передано в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення №29 та частину приміщення спільного користування (площею 4,0 кв.м.), загальною площею 16.1 кв.м., другого поверху будинку побуту (Літ.А-2); реєстровий номер 33689922.25.ААААЕЕ567, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 80а (надалі - Майно). Пунктом 10.1 Договору визначено, що останній укладено з 21.09.2017 р. по 19.09.2020 р. включно. 08.07.2020 р. за згодою сторін було підписано договір про розірвання від 08.07.2020 р. № 12/1-64/3 667/д та повернуто Орендарем Майно Балансоутримувачу, про що свідчить акт приймання - передавання державного нерухомого майна від 15.09.2020 р. Станом на 17.12.2020 р., Орендар має заборгованість з орендної плати до Державного бюджету України за Договором за червень 2019 - вересень 2020 року в сумі 8933,08 грн. За період з 16.05.2019 р. по 15.09.2020 р. Орендарю нарахована пеня у сумі 1228,87 грн. Пунктом 3.8 Договору сторони погодили, що в разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості. Таким чином, у зв`язку із наявністю заборгованості по Договору за червень 2019 - вересень 2020, Орендарю нараховано штраф в розмірі 893,31 грн. Оскільки Орендарем не виконуються належним чином зобов`язання за Договором по сплаті орендної плати, у Орендодавця є підстави для розірвання вищевказаного договору. На підставі вищевикладеного, керуючись умовами Договору, зі змінами, ст.ст. 611, 526 Цивільного кодексу України, ст. 25 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" просить суд стягнути з ТОВ „СІПКОМ" на користь Державного бюджету України за договором оренди від 21.09.2017 р. №3667/д заборгованість з орендної плати у сумі 8933,08 грн., пені у сумі 1228,87 грн. та штрафу у сумі 893,31 грн.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який отримано судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "СІПКОМ" (код ЄДРПОУ 37020719) є 69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, буд. 61, кв. 6.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 29.12.2020 р. про відкриття провадження у справі №908/3391/20 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на вказану адресу місцезнаходження відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно оригіналу рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6900119655270 від 31.12.2020 р., уповноважена особа ТОВ "СІПКОМ" 05.01.2021 р. отримала копію ухвали суду від 29.12.2020 р. про відкриття провадження у справі №908/3391/20.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Запропонований ухвалою суду від 29.12.2020 р. про відкриття провадження у справі №908/3391/20, письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, відповідач на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2017 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю СІПКОМ (далі - Орендар) укладено договір оренди державного нерухомого майна №3667/д.

Згідно наказу Фонду державного майна України Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України від 17.01.2019 р. № 39 Регіональне відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.

Відповідно п. 1.1 договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення №29 та частину приміщення спільного користування (площею 4,0 кв.м.), загальною площею 16,1 кв.м., другого поверху будинку побуту (Літ. А-2); реєстровий номер 33689922.25.ААААЕЕ567, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 80-а (далі - Майно).

Орендоване майно перебуває на балансі Новомосковської філії Концерну Війскторгсервіс , код ЄДРПОУ 35378909.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що останній укладено з 21.09.2017 р. по 19.09.2020р. включно.

У Додатку №1 до договору сторони погодили розрахунок орендної плати.

Відповідно до Акту приймання-передавання (Додаток №2 до договору) від 21.09.2017р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, за участю Балансоутримувача - Новомосковської філії Концерну Війскторгсервіс передало, а ТОВ СІПКОМ прийняло в строкове платне користування державне нерухоме майно, зазначене в п. 1.1. договору.

12.12.2017 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та ТОВ СІПКОМ укладено договір про зміни №1 до договору оренди від 21.09.2017 р. №3667/д, в якому сторони у п. 1.1. погодили, по тексту договору оренди та Акта приймання-передавання замість слів Новомосковська філія Концерну Військторгсервіс , код ЄДРПОУ 35378909 слід читати Харківська філія Концерну Військторгсервіс , код ЄДРПОУ 38746882 .

08.07.2020 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Орендодавець) та ТОВ СІПКОМ (далі - Орендар) укладено договір про розірвання № 12/1-64/36 договору оренди від 21.09.2017 р. №3667/д, зі змінами, державного нерухомого майна.

У пункті 1 договору про розірвання договору від 21.09.2017 р. №3667/д сторони визначили, що орендоване майно перебуває на балансі Східної філії Концерну Військторгсервіс , код ЄДРПОУ 38746882.

Відповідно до п. 2 договору про розірвання договору від 21.09.2017 р. №3667/д зобов`язання, виконання яких сторонами почалося до укладення договору про розірвання, повинні бути виконані в наступному порядку:

- сплатити орендну плату, пеню та штраф по договору:

- згідно з п.п. 5.10, 10.10 договору повернути орендоване майно Балансоутримувачу відповідно до акта приймання-передавання за участю Орендодавця;

- в разі не повернення орендованого майна сплатити Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної орендної плати за останній повний місяць оренди за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору оренди до підписання акта приймання-передавання, який підтверджує фактичне повернення майна;

- повернути Орендодавцю примірник підписаного Орендарем договору про розірвання в строк 10 календарних днів. Після отримання договору про розірвання;

- надати Орендодавцю копію платіжного доручення про сплату орендної плати, пені та штрафу нарахованих до дати повернення майна.

Відповідно до п. 3 договору про розірвання договору від 21.09.2017 р. №3667/д з моменту набуття чинності договору про розірвання сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та зобов`язаннями по договору оренди від 21.09.2017 р. №3667/д, зі змінами, крім передбачених в п. 2 договору про розірвання.

Договір про розірвання набирає чинності з моменту підписання його сторонами та є невід`ємною частиною договору. (п. 4)

15.09.2020 р. ТОВ СІПКОМ передало, а Регіональне відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, за участю Балансоутримувача - Східної філії Концерну Військторгсервіс прийняло зі строкового платного користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення №29 та частину приміщення спільного користування (площею 4,0 кв.м.), загальною площею 16,1 кв.м., другого поверху будинку побуту (Літ. А-2), розміщеного за адресою: м. Запоріжжя, вул.Військбуд, 80-а, що підтверджується Актом приймання-передавання державного нерухомого майна орендованого по договору оренди від 21.09.2017 р. №3667/3, зі змінами. Вказаний Акт підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1 та 4 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до розрахунку заборгованості з орендної плати до державного бюджету (70%) по вказаному договору, наданого позивачем, станом на 17.12.2020 р., ТОВ СІПКОМ має заборгованість з орендної плати за період з червня 2019 р. по вересень 2020 р. в сумі 8933,08 грн.

Відповідачем належних та допустимих доказів сплати вказаної заборгованості суду не надано, отже заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди державного нерухомого майна №3667/д від 21.09.2017р. в сумі 8 933,08 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 1 228,87 грн. за період з 16.05.2019 р. по 15.09.2020 р. та 10% штрафу від суми заборгованості в розмірі 893,31 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до статті 551 ЦК України, розмір неустойки встановлюється договором.

Згідно з п. 9.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, на дату нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Суд перевіривши розрахунок пені, наданого позивачем, за допомогою КП «Законодавство» зазначає, що він здійснений з урахуванням заборгованості по кожному місяцю окремо за загальний період з 16.05.2019 р. по 15.09.2020 р. та є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, отже сума пені в розмірі 1 228,87 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

У пункті 3.8 договору сторони погодили, що в разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Отже, у зв`язку із наявністю у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів по вказаному договору за період з червеня 2019 р. по вересень 2020 р., тобто більш ніж три місяці, позивачем здійснено розрахунок 10 % штрафу від загальної суми заборгованості 8933,08 грн. в розмірі 893,31 грн., який є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та штраф в сумі 893,31 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІПКОМ" (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, буд. 61, кв. 6 , код ЄДРПОУ 37020719) на користь Державного бюджету України за договором оренди від 21.09.2017 р. №3667/д заборгованість з орендної плати у сумі 8 933 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять три) грн. 08 коп., пеню в сумі 1228 (одна тисяча двісті двадцять вісім) грн. 87 коп., штраф в сумі 893 (вісімсот дев`яносто три) грн. 31 коп. шляхом перерахування грошової суми за наступними реквізитами: Отримувач: державний бюджет Олександрівського району, 22080300; Код ЄДРПОУ: 38025440; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA158999980313030094000008003. Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 42767945). Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "СІПКОМ" (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, буд. 61, кв. 6 , код ЄДРПОУ 37020719) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 42767945) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено 02.03.2021 р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.