Постанова

від 03.03.2021 по справі 420/4795/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4795/19 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

13.08.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента звернулось із позовною заявою до Одеської митниці ДФС, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що є юридичною особою та здійснює господарську діяльність в сфері оптової торгівлі товарами. 15 березня 2017 року позивачем укладено з Компанією Shanghai Champion Trading Co.,Ltd , Китай, зовнішньоекономічний контракт № SCT-01, відповідно до якого суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює на користь позивача поставку двухстійкових автомобільних підіймачів вантажопід`ємністю понад 4 т (електрогідравлічні), в кількості вказаної в інвойсах, які є невід`ємними додатками до даного контракту. У червні 2019 року позивачем було заявлено до митного оформлення отриманий від Компанії Shanghai Champion Trading Co.,Ltd за вищевказаним контрактом товар: двухстійкові автомобільні підіймачі вантажопід`ємністю понад 4 т (електрогідравлічні), та подано до Одеської митниці вантажну митну декларацію № UA500010.2019.014980 від 10.06.2019 р. Митна вартість вказаного вище товару визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту від 15.03.2019 року № SCT-01 та становить 33704,45 доларів США.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем у декларації митної вартості товару позивачем було подано митному органу певні документи. Одеська митниця посилаючись на те, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: згідно п. 7.1 оплата за товар здійснюється покупцем згідно рахунку продавця, але в наданих до митного оформлення банківських платіжних дорученнях від 19.04.2019 року № 146, від 22.04.2019 року № l53 та від 30.05.2019 року № 166 відсутнє посилання та рахунок-проформу або комерційний інвойс; згідно довідки, що підтверджує вартість перевезення від 05.05.2019 року № SHAIJEG1904104В складає 1641,0 дол. США, але в платіжному дорученні на оплату фрахту від 30.05.2019 року № 169 сума становить 5261,0 дол. США, що значно і вище ніж, ті які включені у вартість товару за умовами поставки; у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 року № 223120190001336416 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється крім того в графі номер договору зазначений інший документ № А190312, ніж поданий до митного оформлення контракт, витребувала у позивача додаткові документи, а саме: каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціям.

За результатом Одеською митницею ДФС прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00242. Рішенням Одеської митниці від 11.06.2019 року № UA500010/2019/000075/2, на підставі вимок статті 64 Митного кодексу України, здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення та встановлено, що митна вартість товару складає 1243 доларів США за одиницю.

Представник відповідача відповідач вважав позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначав, що для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № UA500010/2019/014980 від 10.06.2019 року уповноваженою особою декларанта подані наступні документи (копії документів): пакувальний лист № А190312 від 22.04.2019, рахунок-проформа № А190312 від 12.03.2019, рахунок-фактура (інвойс) № А190312 від 22.04.2019, коносамент № SHALEG1904104 від 30.04.2019, навантажувальний документ наряд РК № 19697096 від 03.06.2019, сертифікат про походження товару № CCPIT700 1901341791 19C4403B6120/02608 від 26.04.2019, банківські платіжні документи, що стосується товару № 146 від 19.04.2019, № 153 від 22.04.2019, № 166 від 30.05.2019, № 169 від 30.05.2019, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № SHALEG1904104B від 05.05.2019, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 11.03.2019, зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCT-01 від 15.03.2017, додаткова угода б/н від 01.08.2018, договір (контракт) про перевезення № Y-2016 від 24.11.2016, лист виробника № 29/06/2018 від 29.06.2018, бухгалтерські довідки б/н від 07.05.2019, від 07.06.2019, лист ТОВ "ТК"ЮВЕНТА" № 04/06 від 04.06.2019, комерційна пропозиція № SCT-1103/2 від 11.03.2019, копія митної декларації країни відправлення № 223120190001336416 від 25.04.2019;

Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UA500010/2019/014980 від 10.06.2019 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України прийняття рішення про коригування митної вартості.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500010/2019/014980 від 10.06.2019 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів митних декларацій митні декларації від 07.05.2019 № UA500010/2019/011326, від 10.05.2019 № UA500010/2019/011392, від 21.05.2019 № UA500010/2019/012676.

Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00242 від 11.06.2019 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю Ювента

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 року. Стягнуто з Одеської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента суму судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9600,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот гривень).

На вказане рішення суду Одеська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

15 березня 2017 року між позивачем, як покупцем, та Shanghai Champion Trading Co., Ltd, як продавцем, укладено контракт купівлі-продажу № SCT-01, (т.1 а.с.31-37), про наступне: 6. Предмет договору, 6.1 Поставка покупцю наступного товару: - обладнання і матеріали для станцій техобслуговування; - запасні деталі.7. Умови оплати. 7.1 Оплата за товар проводиться покупцем у відповідності з кількістю і вартістю заказаного обладнання, в кожному випадку відповідно рахунку Продавця, який є додатком до даного Контракту.

10.06.2019 року представником позивача подана митна декларація UA500010/2019/014980 (т.1 а.с.191-193).

У вказаній митній декларації декларантом зазначено, зокрема:

- у графі 12 Відомості про вартість : 912020,46;

- в графі 31 Вантажні місця та Опис товарів : 1. Підіймачі для підіймання транспортних засобів гідравлічні. Стаціонарні автомобільні підіймачі (електрогідравлічні): мод. SR-2040N (двохстійковий) 27 компл. (вантажопід`ємність 4000 кг., висота підйому 1900 мм., потужність двигуна 2, 2 кВт., напруга/живлення 380В/50Гц.); мод. SR-2040N (двохстійковий) 3 компл. (вантажопід`ємність 4000 кг., висота підйому 1900 мм., потужність двигуна 2, 2 кВт., напруга/живлення 220В/50Гц.); мод. SR-2040ЕN (двохстійковий) 9 компл. (вантажопід`ємність 4000 кг., висота підйому 1900 мм., потужність двигуна 2, 2 кВт., напруга/живлення 380В/50Гц.). Цивільного призначення, поставляються у частково розібраному стані для зручності транспортування. Виробник SHANGHAI CHAMPION TRADING CO. LTD). Торгівельна марка SkyRack. Країна виробництва CN.

- у графі 42 Ціна товару : 32076,00;

- у графі 44 Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи :

0271*A190312 22.04.19

0325* A190312 12.03.19

0380* A190312 22.04.19

0705*SHALEG1904104 30.04.19

0787*Наряд РК № 19697096 03.06.19

0861*ССРІТ700 1901341791 19С4403В 26.04.19

6120/02608

3001* 146 19.04.19

3001* 153 22.04.19

3001* 166 30.05.19

3001* 169 (оплата фрахта) 30.05.19

3007*SHALEG1904104B 05.05.19

3014*б/н 11.03.19

4103*Додаткова угода б/н 01.08.18

4104*SCT-01 15.03.17

m4203*Додаткова угода № 7 31.12.18

m4207* 7 11.10.11

4301*Y-2016 24.11.16

9000*Бухгалтерська довідка б/н 07.05.19

9000*Бухгалтерська довідка б/н 07.06.19

9000*Комерційна пропозиція № SCT- 11.03.19

1103/2

9000*Лист виробника № 29/06/2018 29.06.18

9000*Лист ТОВ ТК ЮВЕНТА № 04/06 04.06.19

9610* 223120190001336416 25.04.19

- у графі 45 Коригування : 896394,22;

- у графі 46 Статистична вартість : 896,39422.

Заявою, вих. № 11/06-19/1 від 11.06.2019 року (т.1 а.с.233-235), у відповідь на запит митниці, щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно МД UA500010/2019/014980, ТОВ Брокерські системи повідомив ВМО № 1 м/п Одеса -центральний , зокрема, що:

- згідно п. 7.1 оплата за товар здійснюється покупцем згідно рахунку Продавця, але в наданих до митного оформлення банківських платіжних дорученнях від 19.04.2019 № 146, від 22.04.2019 № 153 та від 30.05.2019 № 166 відсутнє посилання та рахунок-проформу або комерційний інвойс, в вищевказаних платіжних документах, що надані для підтвердження митної вартості товарів, що декларуються, йде посилання на зовнішньоекономічний контракт, що є основою комерційних відносин між покупцем та продавцем. Також заповнення графи 70 (призначення платежу) платіжного доручення в іноземній валюті здійснюється відповідно до правил банку-платника та правил НБУ. Оскільки в платіжних документах йде посилання на один з існуючих комерційних документів, що безпосередньо стосується поставки товару, що заявлений до митного оформлення та остаточно існує можливість ототожнення зовнішньоекономічного контракту № SCT-01 від 15.03.2017 року до поставки в адресу компанії, товару що декларується, заявник вважає зауваження митниці не відповідають дійсності та є незаконними;

- згідно довідки, що підтверджує вартість перевезення від 05.05.2019 року № SHALEG1904104В складає 1641,0 дол. США, але в платіжному дорученні на оплату фрахту від 30.05.2019 № 169 сума становить 5261,0 дол. США, що значно вище ніж, ті які включені у вартість товару за умовами поставки при подачі митної декларації до митного органу, декларантом одразу було внесено до графи 44 митної декларації пояснювальний лист № 04/06 від 04.06.2019 року, в якому йшлось про те, що сума 5261,0 доларів США є оплатою за фрахт одразу за декілька різних контейнерів. Вартість фрахту у сумі 1641,0 долар США за один контейнер (відповідного типу, який заявлений до МД) є загальновідомою і загальнодоступною інформацією і відповідає ринковій вартості на таку послугу. Вищевказане зауваження митниці говорить про банальну неуважність і некомпетентність інспектора митниці;

- наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 року №223120190001336416 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється крім того в графі номер договору зазначений інший документ № А190312, ніж поданий до митного оформлення контракт в копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 року № 223120190001336416 в графі номер договору зазначено номер документа А190312, цей номер - є номером комерційного інвойсу та пакувального листа, що були надані для митного оформлення, це надає змогу цілком ідентифікувати копію митної декларації відправлення з партією товарів, що надійшли на адресу компанії, оскільки в комерційному інвойсі А190312 є посилання на зовнішньоекономічний контракт № SCT-01 від 15.03.2017 року;

- позивач є офіційним дистриб`ютором компанії Shanghai Shenxia Machinery Manufacturing Co., Ltd виробляє ексклюзивне обладнання для ТОВ ТК Ювента відповідно до наданих вимог та креслень. Креслення є власністю позивача. Поставка обладнання в Україну здійснюється під торгівельною маркою SkyRack за контрактом № SCT-01 від 15.03.2017 року, укладеним між ТОВ ТК Ювента і Shanghai Shenxia Machinery Manufacturing Co., Ltd. Торговельна марка SkyRack є власністю ТОВ ТК Ювента та зареєстрована відповідно до вимог українського законодавства з питань захисту прав інтелектуальної власності. Вказана інформація підтверджена листом виробника від 26.09.2018 року, який декларант щоразу надає для цілей митного оформлення і реквізити даного листа вказані в графі 44 ВМД;

- ціна за одиницю товару в порівнянні з попередніми поставками залишається незмінною, що можна підтвердити наступними митними деклараціями UA500010/2019/000226 від 08.01.2019 р., UA500010/2019/012676 від 21.05.2019 р.;

- на запит митниці надано додаткові документи для підтвердження митної вартості, а саме Висновок експертного дослідження товару № 728/19 від 11.06.2019 р., що виданий НДІ Судової експертизи та оцінки;

- інші документи, на протязі 10 днів, надати немає змоги, оскільки повний обсяг документів окрім Висновку експертного дослідження, було надано одразу при поданні митної декларації до оформлення, що видно у графі 44 МД UA500010/2019/014980.

До даної заяви було додано висновок Науково-дослідного інституту судової експертизи та оцінки експертного дослідження товару від 11.06.2019 року № 728/19. (т.1 а.с.236-239)

11.06.2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 за ВМД UA50010/2019/014980. (т.1 а.с.188-189)

Згідно зі змістом цього рішення, зокрема:

- у графі 18 Додаткова інформація/подані документи зазначено:

1101UА500010/2019/014980 10.06.2019

3001 146 19.04.2019

3007SНАLEG1904104B 05.05.2019

3014б/н 11.03.2019

4103Додаткова угода б/н 01.08.2018

4104SСТ-01 15.03.2017

4203Додаткова угода № 7 31.12.2018

4207 7 11.10.2011

4301Y-2016 24.11.2016

9000Лист виробника № 29/06/2018 29.06.2018;

- у графі 33 Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено:

- розділ IIІ Митна вартість товарів та методи її визначення, глава 9, ст. 49-64 МКУ. До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 15.03.2017 № SCT-01 та додаток до нього, рахунок-фактура (інвойс) від 22.04.2019 № А190312 та інші документи;

- згідно п. 7 оплата за товар здійснюється покупцем згідно рахунку Продавця, але в наданих до митного оформлення банківських платіжних дорученнях від 19.04.2019 року № 146, від 22.04.2019 року № 153 та від 30.05.2019 № 166 відсутнє посилання на рахунок-проформу або комерційний інвойс;

- згідно довідки, що підтверджує вартість перевезення від 05.05.2019 року № SHALEG1904104B складає 1641,0 дол. США, але в платіжному дорученні на оплату фрахту від 30.05.2019 року № 169 сума становить 5261,0 дол. США, що значно вище ніж ті, які включені у вартість товару за умовами поставки;

- у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 року № 223120190001336416 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється крім того в графі номер договору зазначений інший документ № А190312, ніж поданий до митного оформлення контракт;

11.06.2019 року декларантом було надіслано висновок про експертні дослідження товару від 11.06.2019 року № № 728/19 та лист від 11.06.2019 №№ 11/06-19/1 щодо неможливості ненадання інших документів. В наданому висновку про експертні дослідження товару від 11.06.2019 року № № 728/19 експертом не здійснено аналіз на подібні (аналогічні) товари.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної товару № 1 підіймачі для підіймання транспортних засобів гідравлічні митне оформлення, яких вже здійснено ТОВ Торгівельна компанія Ювента (митну вартість декларантом по товару було скориговано самостійно) є більшим та становить 2,02 дол. США/кг нетто (МД від 07.05.2019 № UA500010/2019/011326, від 10.05.2019 № UA500010/2019/011392, від 21.05.2019 № UA500010/2019/012676) ніж заявлено декларантом 1,39 дол. США/кг нетто.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 року, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод и визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купі в лі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Як встановлено підставою прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, стали висновки митного органу про те, подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

З приводу цього суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно п. 7 оплата за товар здійснюється покупцем згідно рахунку продавця, але в наданих до митного оформлення банківських платіжних дорученнях від 19.04.2019 року № 146, від 22.04.2019 року № 153 та від 30.05.2019 року № 166 відсутнє посилання на рахунок-проформу або комерційний інвойс. Згідно довідки, що підтверджує вартість перевезення від 05.05.2019 року № SHALEG1904104B складає 1641,0 дол. США, але в платіжному дорученні на оплату фрахту від 30.05.2019 № 169 сума становить 5261,0 дол. США, що значно вище ніж ті, які включені у вартість товару за умовами поставки;

У наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 року № 223120190001336416 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється, крім того в графі номер договору зазначений інший документ № А190312, ніж поданий до митного оформлення контракт.

Крім цього, у відповідь на запит митниці, щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно МД UA500010/2019/014980, ТОВ Брокерські системи повідомив ВМО № 1 м/п Одеса-центральний , зокрема, що, надані до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 року № 223120190001336416 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється крім того в графі номер договору зазначений інший документ № А190312, ніж поданий до митного оформлення контракт в копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 року № 223120190001336416 в графі номер договору зазначено номер документа А190312, цей номер - є номером комерційного інвойсу та пакувального листа, що були надані для митного оформлення, це надає змогу цілком ідентифікувати копію митної декларації відправлення з партією товарів, що надійшли на адресу компанії, оскільки в комерційному інвойсі А190312 є посилання на зовнішньоекономічний контракт № SCT-01 від 15.03.2017 року.

Дійсно, в митній експортній декларації Китайської Народної Республіки митний номер: 223120190001336416 від 25.04.2019 року, в графі Номер договору зазначено: А190312.

Проте, даний номер відповідає номеру наданих до митного оформлення документів, а саме, рахунку-проформи від 12.03.2019 року, рахунку-фактури (інвойсу) від 22.04.2019 року, в яких наявне посилання на контракт купівлі-продажу № SCT-01 від 15.03.2017 року, та пакувального листа від 22.04.2019 року, що дозволяє ідентифікувати надану до митного оформлення копію митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 № 223120190001336416 з партією товарів, що оцінювалась відповідачем.

Так, колегія суддів зазначає, що митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані позивачем для митного оформлення товару. При цьому, дані документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому Одеською митницею безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 року у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 року у справі №803/1212/14 та ін.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що контролюючому органу позивач надав повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідач не довів, що документи подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом (ціною договору). Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведено.

Крім того, щодо визначення митним органом митної вартості товару на підставі цінової інформації ЄАІС суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України , затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Отже, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є безумовною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Враховуючи викладене у сукупності колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.