Постанова

від 02.03.2021 по справі п/320/920/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/920/20 Суддя першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Собківа Я.М. та Черпіцької Л.Т.,

при секретарі - Василенко Ю.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 8 Золотий півник Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа - Білоцерківська міська рада Київської області про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2020 року позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 8 Золотий півник Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа - Білоцерківська міська рада Київської області про застосування заходів реагування, в якому просив:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) нежитлової будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №8 Золотий півник Білоцерківської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд. 165, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 27.12.2019 року №1070.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 8 Золотий півник Білоцерківської міської ради Київської області та Білоцерківська міська рада Київської області звернулись з апеляційними скаргами, в яких просили суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року апеляційну скаргу Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 8 Золотий півник Білоцерківської міської ради Київської області - повернуто апелянту.

15 лютого 2021 року, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області надіслано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач повністю заперечує про ти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, наголошує на необхідності застосування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07.10.2019 року у справі № 815/140/18, від 29.10.2020 року у справі № 819/1853/17, від 26.02.2020 року № 826/7073/18 тощо, крім того, право на освіту, на яке посилається відповідач, не є співмірним та не може бути вище ніж життя та здоров`я людей, які перебувають на вказаному об`єкті з порушенням норм техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

24 лютого 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 7966, Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу № 8 Золотий півник Білоцерківської міської ради Київської області подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із несприятливою епідеміологічною ситуацією у країні, спричиненої поширенням короновірусної хвороби COVID-19, втім, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів заборони, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211, скасовані, та запроваджені нові заходи, які не перешкоджають учасникам провадження, зокрема відповідачу, прибути до суду, а лише покладають додаткові обов`язки щодо дотримання правил карантину. Відтак, об`єктивні перешкоди прибути до суду апеляційної інстанції відсутні.

Крім того, участь сторін у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, відповідно до норм КАС України не є обов`язковою.

24 лютого 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 8090, Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу № 8 Золотий півник Білоцерківської міської ради Київської області подано відзив на апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради, відповідно до змісту якого просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 року та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

26 лютого 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 8311, Білоцерківською міською радою подано клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до змісту якого, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-12 до 30.04.2021 року на території України продовжено дію карантину, у зв`язку з чим просить відкласти розгляд справи на інший час та дату.

Колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні даного клопотання з підстав, викладених вище в постанові.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання , хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі доказів усунення усіх порушень, встановлених у акті перевірки від 27.12.2019 року №1070 Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу № 8 Золотий півник Білоцерківської міської ради Київської області не надано, як не надано і доказів, разом з тим, зазначені у акті перевірки порушення не є формальними, вони створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №8 Золотий півник Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 22200998, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд. 165) зареєстрований в якості юридичної особи 27.12.1994 р., про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006223713 від 22.01.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що 13.12.2019 року Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ №1359 про проведення перевірок, яким вирішено провести позапланові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, зокрема, Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №8 Золотий півник Білоцерківської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд. 165.

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 13.12.2019 року №10694 на проведення позапланової перевірки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №8 Золотий півник Білоцерківської міської ради Київської області.

У період з 26.12.2019 року по 27.12.2019 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка щодо дотримання Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу №8 Золотий півник Білоцерківської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 27.12.2019 року №1070.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу №8 Золотий півник Білоцерківської міської ради Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - не виконано ремонт автоматичної пожежної сигналізації в закладі;

2) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - не обладнано приміщення закладу системою оповіщення;

3) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - не оснащено двері евакуаційних виходів пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах;

4) пункт 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не замінено пожежні рукави на нові, що знаходяться у пожежних кран-комплектах у приміщеннях дошкільного навчального закладу;

5) пункт 2.15 глави 2 розділу III ППБУ - стаціонарні зовнішні пожежні сходи не утримуються пофарбованими;

6) пункт 2.27 глави 2 розділу III ППБУ - не забезпечено відкривання дверей запасних евакуаційних виходів з усіх груп безпосередньо на зовні у напрямку виходу;

7) пункт 2.32 розділу III ППБУ - не змонтовано над евакуаційними виходами з будівлі світлові покажчики з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або такі, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення;

8) пункт 22 розділу II ППБУ - на шляху евакуації у ДНЗ допускається влаштування перепаду висот більше ніж 0,05 м, ДБН В.1.1-7:2016;

9) пункт 2.9 глави 2 розділу III ППБУ - не поновлено надписи на вхідних дверях складських приміщень категорію щодо вибухопожежної небезпеки відповідно до ДСТУ Б В.1.1-36:2016, а також клас зони за НПАОП 40.1-1.32-01.

Судом встановлено, що акт перевірки від 27.12.2019 року №1070 підписаний відповідачем без зауважень та вручений останньому 27.12.2019 року, про що свідчить підпис директора на вказаному акті.

При цьому, відповідач у вказаному акті зазначив, що порушення за №№ 1, 2, 4, 5, 6 будуть виконані при наявності фінансування, а порушення за №№ 3, 7, 8, 9 будуть виконані до 15.01.2020 року.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності визначає Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI (далі - Кодекс №5403-VI).

У свою чергу, статтею 55 Кодексу №5403-VI передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини 1 якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина 2 статті 55 Кодексу №5403-V).

Відповідно до статті 8 Закону України від 13.05.1999 №651-XIV Про загальну середню освіту (далі - Закон №651-XIV, чинний на час проведення перевірки) заклад загальної середньої освіти - це заклад освіти, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти.

Статтею 38 Закону №651-XIV визначено, що саме заклад загальної середньої освіти охороняє життя і здоров`я учнів (вихованців), педагогічних та інших працівників закладу.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 року №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V).

Частиною 4 статті 4 Закону №877-V передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У свою чергу, частина 1 статті 67 Кодексу №5403-VI передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин 1, 2 статті 68 Кодексу №5403-VI посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст. 70 КЦЗ).

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зупинення експлуатації приміщень є заходом, який застосовується за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4.3 ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Отже, законодавець відносить пожежі до надзвичайних ситуацій та пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Тобто, загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або які підвищують ризик розвитку пожеж.

Поряд з цим, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).

Так, належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, проте такого Акту матеріали справи не містять, натомість, відповідно до наявних матеріалів справи вбачається наявність порушень, які є суттєвими та не усунуті відповідачем, кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на високий ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Так, як встановлено судом першої інстанції та зазначено самим апелянтом в апеляційній скарзі, відповідачем було усунуто 6 (шість) порушень (з 2 по 5, з 7 по 9 включно), зазначених в акті від 27.12.2019 року№1070, та на теперішній час відповідачем не усунуто лише 3 (три) порушення, а саме: не виконано ремонт автоматичної пожежної сигналізації в закладі, чим порушено вимоги пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ; не обладнано приміщення закладу системою оповіщення, чим порушено вимоги пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; не забезпечено відкривання дверей запасних евакуаційних виходів з усіх груп безпосередньо на зовні у напрямку виходу, чим порушено вимоги пункту 2.27 глави 2 розділ III ППБУ.

Вказана обставина підтверджується актом позапланової перевірки від 24.06.2020 року №256, який підписаний відповідачем без зауважень та вручений останньому 24.06.2020, про що свідчить підпис завідувача на вказаному акті. При цьому, відповідач у вказаному акті зазначив, що порушення будуть усунені при наявності коштів. Колегія суддів наголошує, що вищевказаним, відповідачем підтверджено, що як на момент звернення позивача із даним позовом, так і на момент розгляд даної справи апеляційним судом, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували усунення усіх виявлених порушень вимог пожежної безпеки, що стали підставою для звернення Головного управління ДСНС у Київській області до суду для застосування заходів реагування.

На переконання колегії суддів, порушення які відповідачем фактично не усунуто, не є формальними, а є такими, що створюють реальну загрозу для життя і здоров`я людей.

Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №823/589/16 (адміністративне провадження №К/9901/30861/18).

Апелянтом, Білоцерківською міською радою наголошено, що питання щодо виділення коштів на автоматичну пожежну сигналізацію перебуває на розгляді, адже обсяг коштів міського бюджету обмежений і виділення коштів з міського бюджету відбувається поступово, проте такі доводи, на переконання колегії суддів є недостатніми, адже свідчать лише про спробу вирішити спірні питання, однак лише наміри по обладнанню приміщень системами протипожежного захисту не є доказом усунення порушення вимог протипожежної безпеки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 року у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84899742).

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 року у справі №826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84987953).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, не усунене відповідачем порушення є істотним та несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників та відвідувачів комплексу існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

В апеляційній скарзі Білоцерківська міська рада наголошує на тому, що позивачем - Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області не доведено своєю адміністративної процесуальної дієздатності, проте колегія суддів вважає такі посилання необґрунтованими, з огляду на наступне.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, відповідно до Положення про ДСНС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, основними завданнями ДСНС України є:

1. реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2. здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

3. внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах;

4. реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок до закону.

Головне управління ДСНС України у Київській області (далі - Головне управління) у відповідності до Кодексу цивільного захисту України та Положення про Головне управління ДСНС України у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 року № 3 (у редакції наказу ДСНС 12.11.2018 року № 661) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, а отже є належним позивачем в межах спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.М.Собків

Л.Т.Черпіцька

Повний текст виготовлено 02 березня 2021 року.