Герб України

Постанова від 03.03.2021 по справі 823/61/16

Шостий апеляційний адміністративний суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/61/16 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Черкаська обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів, за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.10.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Черкаська обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, в якій з урахуванням уточнення позовних вимог просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління національної поліції України в Черкаській області Пустовара В.В. від 04.01.2016 № 1 о/с По особовому складу в частині звільнення ОСОБА_1 з лав Національної поліції на підставі п. 9, 10, 11 ч. 2 ст. 3 Закону України Про Національну поліцію ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого Канівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області з 22.01.2016;

- зобов`язати Головне управління національної поліції в Черкаській області виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.01.2016 по день поновлення на посаді враховуючи посадовий оклад, надбавки за спеціальне звання, стаж служби, збільшення посадового окладу з жовтня 2016 року та зарахувати період вимушеного прогулу у вислугу років;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку за 1 місяць.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що звільнення із займаної посади вважає незаконним, оскільки не вчиняла дій, передбачених п.п. 10, 11 ч. 2 ст. 3 Закону України Про очищення влади , а оскаржуваний наказ прийнято всупереч положенням Конституції України, міжнародним договорам, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших норм міжнародного права.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 року позов задоволено повністю.

Постановою Верховного суду від 06.08.2020 касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 року вирішено скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції (Черкаській окружний адміністративний суд).

Верховним Судом зазначено, що суди попередніх інстанцій не надано оцінки та не перевірено обставини такого критерія як, дії зі складання клопотання до суду про обрання запобіжних заходів особі можуть охоплюватися пунктом 10 частини другої статті 3 Закону України Про очищення влади як такі, що сприяли складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Законів України Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань або Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили виключного кола документів, що стали підставою для прийняття спірного наказу про звільнення позивача від 04 січня 2016 року № 1 о/с, обмежившись лише довідкою Управління запобігання корупції та проведення люстрації МВС України від 15 грудня 2015 року № 24/1-10080.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.01.2016 №1 о/с, з урахування внесення до нього змін наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 13.09.2016 №154 о/с в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 з 22 січня 2016 року.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 14 серпня 2020 року № 212 о/с на виконання постанови Верховного Суду від 06.08.2020 у справі №823/61/16.

Поновлено ОСОБА_1 з 23 січня 2016 на посаді старшого слідчого Канівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, та просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, та з огляду на заходи щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи убачається, що наказом від 07.11.2015 №1 о/с ОСОБА_1 призначено старшим слідчим Канівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та присвоєно звання підполковник поліції.

15 грудня 2015 року Управлінням запобігання корупції та проведення люстрації МВС України складено довідку № 24/1-10080 Про проведення перевірки щодо застосування заборон, передбачених Законом України Про очищення влади відносно окремих співробітників ГУНП в Черкаській області , якою встановлено, що в рамках кримінального провадження № 12014250040000308 слідча ОСОБА_1 складала повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та клопотання до суду про обрання запобіжних заходів та підпадає під дію пунктів 10 та 11 частини другої статті 3 Закону України Про очищення влади , як працівник правоохоронного органу, який складав повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а також як слідчий органу досудового розслідування, який проводив слідчі дії стосовно осіб, звільнених від кримінальної відповідальності відповідно до Законів України Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань від 29 січня 2014 року № 737-VII та Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України від 21 лютого 2014 року № 743-VII.

За результатами перевірки запропоновано дати доручення Голові Національної поліції вжити заходи, які передбачені пунктом 14 статті 5 Закону України Про очищення влади , відносно службових осіб, дії яких підпадають під заборони, визначені пунктами 9, 10, 11 частини 2, частини 3 статті 3 зазначеного Закону.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.01.2016 №1 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції у запас Збройних Сил з 04.01.2016.

Наказом ГУ НП в Черкаській області від 18 березня 2016 року № 40 о/с внесено зміни до зазначеного наказу № 1 о/с в частині дати звільнення, якою зазначено 22 січня 2016 року.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області Кожухівського В.О. від 13 вересня 2016 року № 154 о/с були внесені зміни в накази Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.01.2016 №1о/с та від 18.03.2016 № 40о/с в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 та викладено їх в наступній редакції:

У відповідності до пунктів 10, 11 частини 2 статті 3 Закону України Про очищення влади та пункту 5 статті 77 Закону України Про очищення влади звільнити зі служби в поліції: - підполковника поліції ОСОБА_1 (М-012660) - старшого слідчого Канівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, 22 січня 2016 року.

23 лютого 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/4815/17, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано довідку Управління запобігання корупції та проведення люстрації МВС України від 15 грудня 2015 року № 24/1-10080 щодо застосування заборон, передбачених Законом України Про очищення влади відносно окремих співробітників ГУПН в Черкаській області в частині застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої пунктами 10, 11 частини другої статті 3 Закону України Про очищення влади та зобов`язано Міністерство юстиції України вилучити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення зазначеного закону.

Позивач, вважаючи звільнення протиправним, звернулася до суду з позовом за захистом свої порушених прав та законних інтересів.

Як встановлено, наказом ГУ НП в Черкаській області від 14 вересня 2018 року № 373 о/с на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від у справі № 14.09.2018 у справі №823/61/16, підполковника поліції ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого слідчого Канівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 15.09.2018.

Наказом ГУ НП в Черкаській області від 18 січня 2019 року № 13 о/с внесено зміни в пункт наказу ГУ НП від 14.09.2018 №373/ос щодо поновлення ОСОБА_1 та викласти його в такій редакції: на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 у справі №823/61/16:

- скасувати пункт наказу ГУ НП від 04.01.2016 №1 о/с з урахуванням внесених змін до нього наказом ГУНП від 18.03.2016 №40 о/с та наказом ГУ НП від 13.09.2016 №154 о/с про звільнення зі служби в поліції за п. 9 ч. 2 ст. 3 ЗУ Про очищення влади та п. 5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст. 77 ЗУ Про національну поліцію ;

- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 старшого слідчого Канівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 23.01.2016. .

Разом з тим, Наказом ГУ НП в Черкаській області від 14 серпня 2020 року № 212 о/с на виконання постанови Верховного Суду від 06.08.2020 у справі №823/61/16:

- скасовано пункт наказу ГУ НП від 14.09.2018 №377 о/с, виданий на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 у справі №823/61/16 частині поновлення на посаді старшого слідчого Канівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 ;

- скасовано пункт наказу ГУ НП від 18.01.2019 №13 о/с, виданий на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі №823/61/16 в частині поновлення на службі в поліції на посаді старшого слідчого Канівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 .

Судом першої інстанції задоволено позовні вимоги з огляду на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва скасована довідка Управління запобігання корупції та проведення люстрації Міністерства внутрішніх справ України від 15 грудня 2015 року № 24/1-10080, яка стала підставою для прийняття Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області наказу про звільнення позивача зі служби в поліції, а інших документів, що стали підставою для прийняття спірного наказу про звільнення позивача не існує і не надано, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню..

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апелянтів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначено Законом України Про очищення влади від 16 вересня 2014 року N 1682-VII (надалі - Закон N 1682-VII).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про очищення влади № 1682-VII, очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Частиною 1 та 2 ст. 1 Закону визначено базові, основоположні принципи очищення влади та надано визначення терміну очищення влади , виходячи з яких і застосовуються інші норми цього Закону до конкретних обставин та осіб у їх системному взаємозв`язку з принципами їх застосування, тобто дотримання вказаних принципів є передумовою застосування наслідків, передбачених цим Законом.

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3 , підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Застосовані люстраційним законодавством заходи не можуть вважатися заходами юридичної відповідальності, оскільки не є санкцію за конкретне протиправне діяння. Їхня мета полягала у відновленні довіри до органів державної влади, а не у притягненні до відповідальності посадових осіб.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 січня 2019 року у справі № 800/186/17.

Разом з тим, Закон України Про очищення влади визначає конкретні правові підстави для застосування для відповідних осіб установлених ним заборон та сукупність умов, за наявності яких виникають такі підстави.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України Про очищення влади протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбаченої частиною першою статті 4 цього Закону.

На виконання пункту 10 ч. 1 ст. 2 Закону №1682-VII заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України Про очищення влади протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Відповідно до пунктів 10, 11 частини 2 статті 3 Закону України Про очищення влади заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням:

- працівника правоохоронного органу, який брав участь у затриманні осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України від 21 лютого 2014 року № 743-VII (пункт 9);

- працівника правоохоронного органу, який складав та/або своєю дією сприяв складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України від 21 лютого 2014 року № 743-VII (далі - Закон № 743-VII), та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням (пункт 10);

- слідчого органу досудового розслідування, дізнавача, оперативного працівника, інспектора, який проводив слідчі та оперативні дії стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України від 21 лютого 2014 року № 743-VII (пункт 11).

Передбачена пунктами 9, 10, 11 частини другої статті 3 Закону № 132-VIII заборона щодо перебування на посаді працівника правоохоронного органу може бути застосована не лише до працівників правоохоронних органів, які приймали участь у здійсненні слідчих або оперативних дій, затриманні, врученні підозри, складанні обвинувального акта стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Законів України Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань або Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України , а й до тих, які своїми діями сприяли складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно вказаних Законів.

Стаття 5 Закону України Про очищення влади передбачає проведення перевірки наявності заборон за цим законом.

Звільнення проводиться за наслідками висновку такої перевірки (ч. 14 ст. 5 Закону України Про очищення влади ).

Керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п`ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

Як встановлено, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2018 у справі №826/4815/17, яке набрало законної сили, встановлено, що згідно з інформацією, наданою Генеральною прокуратурою України у листі від 23.06.2017 № 23/1/3-34330-15, повідомляється про те, що Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014250000000039 за фактами вчинення протиправних дій працівниками правоохоронних органів та суду в період проведення мирних акцій протесту, що мале місце протягом січня 2014 року у м. Черкасах за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 365, ч.ч. 1, 3 ст. 371, ч. 1 ст. 372, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 171, ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 376, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст.28, ст. 340, ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 371 Кримінального кодексу України.

Під час досудового розслідування до матеріалів вищезазначеного кримінального провадження долучено матеріали кримінального провадження №12014250040000308.

З наданих Генеральною прокуратурою України копій матеріалів кримінального провадження №12014250040000308 убачається, що повідомлення про підозру від 24 січня 2014 року, яким повідомлялося ОСОБА_4 , що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 341 та ч. 1 ст. 294 КК України, було складене старшим слідчим СВ Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області Самойленком Ю.В. і погоджене заступником прокурора Городищенського району Василенком С.І.

У матеріалах кримінального провадження №12014250040000308 наявне складене 25 січня 2014 року старшим слідчим СВ Канівського МВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 , погоджене прокурором Канівської міжрайонної прокуратури Степанцем Б.М. і адресоване слідчому судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області.

З урахуванням викладеного, довідка Управління запобігання корупції та проведення люстрації МВС України від 15 грудня 2015 № 24/1-10080 Про проведення перевірки щодо застосування заборон, передбачених Законом України Про очищення влади відносно окремих співробітників ГУНП в Черкаській області містить недостовірні відомості щодо складання слідчим ОСОБА_1 повідомлення про підозру у рамках кримінального провадження №12014250040000308, а також щодо проведення нею слідчих дій стосовно осіб, звільнених від кримінальної відповідальності відповідно до Закону України Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань від 29.01.2014 № 737-VII, Закону України Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України від 21.02.2014 № 743-VII.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2018 у справі №826/4815/17 визнано протиправною та скасовано довідку Управління запобігання корупції та проведення люстрації Міністерства внутрішніх справ України від 15 грудня 2015 року № 24/1-10080 щодо застосування заборон, передбачених Законом України Про очищення влади відносно окремих співробітників ГУПН в Черкаській області в частині застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої пунктами 10, 11 частини 2 статті 3 Закону України Про очищення влади.

Дії зі складання клопотання до суду про обрання запобіжних заходів особі можуть охоплюватися пунктом 10 частини другої статті 3 Закону України Про очищення влади як такі, що сприяли складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Законів України Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань або Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України .

Водночас, згідно з наданою Генеральною прокуратурою України інформацією у листі від 23.06.2017 року №23/1/3-34330-15 у матеріалах кримінального провадження №12014250040000308 відсутні відомості щодо складання позивачем відносно будь-яких осіб письмових повідомлень про підозру, а також проведення нею будь-яких слідчих (розшукових) дій.

Інших документів, що стали підставою для прийняття спірного наказу про звільнення позивача від 04 січня 2016 року № 1 о/с, суду не надано через відсутність таких.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки довідка 24/1-10080, яка стала підставою для прийняття Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області наказу про звільнення позивача зі служби в поліції скасована, а інших документів, що стали підставою для прийняття спірного наказу про звільнення позивача не існує і не надано, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст.235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Зокрема, суд першої інстанції під час здійснення його розрахунку керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 94 Закону України Про Національну поліцію : поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пункт 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016р. №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за №669/28799 (далі - Порядок №260) визначає, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Пункт 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачає, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Апелянт вказує, що Постанова Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , на яку посилається суд першої інстанції, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки Наказом МВС України №260 від 06.04.2016 були затверджені Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.

Водночас, спірні правовідносини виникли в момент звільнення позивача та в цей час не діяв Порядок №260 отже, судом першої інстанції правомірно застосовано Порядок №100.

Таким чином, суд першої інстанції вірно розрахував суму грошового забезпечення, яке підлягає стягненню, та застосував матеріальні норми, які повинні застосуватися для його розрахунку.

Враховуючи викладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апелянтів їх не спростовують.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Черкаська обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 03.03.2021

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення03.03.2021
Оприлюднено04.03.2021
Номер документу95277032
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —823/61/16

Ухвала від 27.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

Ухвала від 25.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

Постанова від 03.03.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Володимир Володимирович

Ухвала від 19.01.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Володимир Володимирович

Ухвала від 19.01.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Володимир Володимирович

Ухвала від 24.11.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Володимир Володимирович

Рішення від 02.10.2020

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.П. Тимошенко

Рішення від 02.10.2020

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.П. Тимошенко

Ухвала від 18.08.2020

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.П. Тимошенко

Постанова від 06.08.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Загороднюк А.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні