Постанова

від 02.03.2021 по справі 380/7268/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/7268/20 пров. № А/857/1156/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Большакової О.О., Гінди О.М.,

за участю секретаря судового засідання Михальської М.Р.,

представника позивача Чорненького В.І.,

представника ГУ ДПС у Львівській області Гавриляка Р.А.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі за позовом фермерського господарства Галич-Урожай до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Москаль Р.М.,

час ухвалення рішення - 10:38:10,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 03 грудня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2020 року фермерське господарство Галич-Урожай звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06 серпня 2020 року № 1808057/42629379 та №1808058/42629379; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 26 липня 2020 року та податкову накладну №7 від 28 липня 2020 року, складені ФГ Галич- Урожай .

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що є виробником сільськогосподарської продукції, для здійснення господарської діяльності на правах оренди використовує земельні ділянки, володіє необхідною сільськогосподарською технікою. З метою реалізації вирощеного в 2020 році урожаю картоплі уклало договір поставки з ТОВ Агроінвест-Логістік . Поставка товару за цим договором відбувалась трьома партіями, платник податків склав та подав на реєстрацію податкові накладні №4 від 22 липня 2020 року, №6 від 26 липня 2020 року, №7 від 28 липня 2020 року. На час подання цих податкових накладних на реєстрацію оплата за товар була здійснена частково (лише за партію картоплі, на поставку якої виписано податкову накладну №4 від 22 липня 2020 року). Після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних надіслано контролюючому органу пояснення з повним переліком документів для підтвердження реальності здійснення ним господарських операцій по складених податкових накладних. ГУ ДПС у Львівській області зареєструвало податкову накладну №4 від 22 липня 2020 року, а також прийняло рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №6 від 26 липня 2020 року та №7 від 28 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказавши причиною відмови те, що платник податків не надав копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Оплата за дві партії картоплі (на поставку котрих було виписано податкові накладні №6 від 26 липня 2020 року, №7 від 28 липня 2020 року) здійснена покупцем 03 серпня 2020 року, тобто вже після подання ним пояснень комісії ДПС регіонального рівня. Тому, з огляду на підстави прийняття оскаржених рішень, було надано ці платіжні документи до комісії ДПС України разом із скаргою. Проте, комісія ДПС України за результатами розгляду скарги винесла рішення, в якому навела як підставу відмови зареєструвати податкові накладні ненаданням копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Зазначає, що для розблокування реєстрації податкових накладних №6 від 26 липня 2020 року та №7 від 28 липня 2020 року надано пояснення та всі первинні документи, розрахункові, достатні для прийняття рішення про реєстрацію цих податкових накладних, тому вважає рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних необґрунтованими та протиправними.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06 серпня 2020 року №1808057/42629379, №1808058/42629379. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складені фермерським господарством Галич-Урожай податкові накладні №6 від 26 липня 2020 року, №7 від 28 липня 2020 року.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що податкові накладні виписані по факту настання першої події , котрою в розумінні пункту 187.1 статті 187 ПК України було відвантаження товару, а договір поставки №22/07/20 від 22 липня 2020 року не містить умов щодо здійснення передоплати за поставлений товар, а навпаки - передбачає оплату вартості товару після поставки товару. На момент подання пояснень позивач вже отримав оплату за першу з трьох партій товару, поставлених одному і тому ж покупцю в межах одного тижня, а також повідомив про це відповідача в поясненнях від 02 серпня 2020 року, а тому рішення відповідача є протиправними.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не було надано оцінки, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, що міститься у справі, не було з`ясовано причини не надання на розгляд комісії копій документів, зазначених у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку.

В судовому засіданні представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Представник Головного управління ДПС у Львівській області апеляційну скаргу підтримав, в своїх поясненнях покликався на доводи в ній викладені.

Державна податкова служба України явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, фермерське господарство Галич-Урожай зареєстроване як юридична особа 15 листопада 2018 року, ідентифікаційний код 42629379. Основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11), серед інших видів господарської діяльності є, зокрема, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, оптова торгівля фруктами й овочами. В рамках основного виду господарської діяльності підприємство здійснює господарські операції з реалізації власної сільськогосподарської продукції.

22 липня 2020 року ФГ Галич-Урожай (Продавець) та ТзОВ Агроінвест-Логістік (Покупець) уклали договір поставки №22/07/20, відповідно до якого Продавець зобов`язується поставити та передати належний йому товар, а саме с/г продукцію у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах цього договору. Як обумовлено п. 3.2 Договору Покупець здійснює оплату вартості товару згідно отриманої від Постачальника накладної протягом 5 календарних днів з моменту поставки (а.с.41-42).

На виконання умов цього договору Продавець відвантажив Покупцю товар (картоплю ранню), що підтверджується накладними №13 від 22 липня 2020 року на суму 129150,00 грн (в тому числі ПДВ 21525,00 грн), №15 від 26 липня 2020 року на суму 124182,00 грн (в тому числі ПДВ 20697,00 грн), №16 від 28 липня 2020 року на суму 125658,00 грн (в тому числі ПДВ 20943,00 грн) (а.с.43,44,127).

Транспортування товару від постачальника здійснювалось вантажним транспортом покупця (сідлові тягачі з напівпричепами - рефрижераторами), що підтверджується товарно-транспортними накладними №13 від 22 липня 2020 року, №15 від 26 липня 2020 року та №16 від 28 липня 2020 року (а.с.45,46,126).

ТзОВ Агроінвест-Логістік розрахувалося за першу партію товару 29 липня 2020 року, що підтверджується платіжним доручення №1563 від 29 липня 2020 року на суму 129150,00 грн (а.с.128).

ФГ Галич-Урожай по факту відвантаження згаданих партій товару склало податкові накладні №4 від 22 липня 2020 року, №6 від 26 липня 2020 року та №7 від 28 липня 2020 року і подало такі на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.9,12,15). Документообіг між платником податків та контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних відбувається в електронному вигляді, як це передбачено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Платник податку отримав квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до тексту яких документ (податкову накладну) прийнято, однак реєстрація зазначених податкових накладних зупинена. В квитанціях зазначено, що накладна відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с.10-11, 13-14).

02 серпня 2020 року ФГ Галич-Урожай скерувало до комісії ДПС у Львівській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з письмовим поясненням такого змісту: ФГ Галич Урожай займається вирощуванням зернових культур та овочів, з ТОВ Агроінвест-Логістік працює з 2020 року, що підтверджується договором та накладними. Транспортування картоплі здійснювалося транспортом Замовника, що підтверджується ТТН. Оплата за поставлений товар здійснена частково, що підтверджується випискою банку. Для здійснення господарської діяльності використовує землю, котру орендує в Новосілківської сільської ради, кількість використовуваних площ земель та урожайність відображена в статистичних звітах, що підтверджується договорами. Кількість земель та урожайність відображено в статистичних звітах форми №4сг та №37 сг.

До пояснення від 02 серпня 2020 року ФГ Галич-Урожай додало копії документів (14 додатків) на підтвердження реальності операцій з поставки с/г продукції та факту здійснення підприємством цього виду діяльності: договір поставки №22/07/20 від 22 липня 2020 року, видаткові накладні №13 від 22 липня 2020 року, №15 від 26 липня 2020 року, №16 від 28 липня 2020 року, товарно-транспортні накладні №13 від 22 липня 2020 року, №15 від 26 липня 2020 року, №16 від 28 липня 2020 року, платіжне доручення №1563 від 29 липня 2020 року на суму 129150,00 грн про оплату першої партії картоплі, договори оренди землі від 15 березня 2016 року та від 04 січня 2016 року, Звіт про посівні площі 4 сг від 09 червня 2019 року, квитанція до Звіту про посівні площі 4 сг від 09 червня 2019 року, Звіт про збирання врожаю с/г культур 37 сг від 02 серпня 2020 року, квитанція до Звіту про збирання врожаю с/г культур 37 сг від 02 червня 2019 року (а.с.17-30).

Контролюючий орган за наслідками розгляду наданих платником податків 02 серпня 2020 року пояснень та документів зареєстрував податкову накладної №4 від 22 липня 2020 року на суму 129150,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо двох інших податкових накладних, то комісія ГУ ДПС у Львівській області 06 серпня 2020 року прийняла рішення: - №1808057/42629379 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 26 липня 2020 року (а.с.31-32); - №1808058/42629379 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 28 липня 2020 року (а.с.33-34).

Ці рішення є аналогічними за змістом та обґрунтовані тим, що платник податків не надав копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

03 серпня 2020 року ТОВ Агроінвест-Логістік розрахувалося з ФГ Галич - Урожай за другу та третю партії картоплі (124182,00 грн + 125658,00 грн), що підтверджується платіжним дорученням №1578 від 03 серпня 2020 року на суму 249840,00 грн (а.с.47).

09 серпня 2020 року ФГ Галич-Урожай подало скарги на рішення комісії контролюючого органу з письмовим поясненням такого змісту: ФГ Галич-Урожай просить розблокувати ПН, так як документи були надані в повному обсязі, оплата від контрагента надійшла 03 серпня 2020 року - виписка додається та копіями письмових документів в кількості 10 одиниць (а.с.35, 37).

14 серпня 2020 року Комісія ДПС України прийняла рішення №42512/42629379/2 та №42419/42629379/2, відповідно до яких залишила скарги ФГ Галич Урожай без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Як підставу відмови задовольнити скаргу платника податків Комісія зазначила таке: ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.39,40).

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.п. а, б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно із п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом п.188.1 ст.188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) передбачено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно із п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема на факти реєстрації /зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідність податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок №1165), затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складеноподаткову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку; 4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Пунктом 4 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно із п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Згідно із п. 9 Порядку №1165 платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

Пунктом 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п. 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Критерії ризиковості здійснення операцій встановлені у Додатку 3 до Порядку №1165, а саме: 1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. 2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення. 3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу. 4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається). 5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 року, зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 року, зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги. 6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

З наявних в матеріалах справи квитанцій від 29 липня 2020 року та від 30 липня 2020 року слідує, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН. Проте, у вказаних квитанціях відсутня податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в податкових накладних № 6 від 26 липня 2020 року і №7 від 28 липня 2020 року.

Також, у вищевказаних квитанціях не зазначено і конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

Проте, нечітке формулювання органом ДПС у вказаних квитанціях підстав для зупинення реєстрації податкових накладних з вказівкою про те, що такі податкові накладні відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими були оформлені відповідні господарські операції.

Згідно із п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Аналізуючи вищенаведену норму права, колегія суддів вважає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Із змісту такого слідує, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Відповідно до п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно із п. 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Судом першої інстанції встановлено, що податкова накладна №6 від 26 липня 2020 року сформована позивачем на дату продажу товару, підтверджена копією видаткової накладної №15 від 26 липня 2020 року. Також, податкова накладна №7 від 28 липня 2020 року сформована позивачем на дату продажу товару, підтверджена копією видаткової накладної №16 від 28 липня 2020 року. Оплата за товар підтверджена копією платіжного доручення №1578 від 03 серпня 2020 року.

Згідно матеріалів справи позивачем було подано на розгляд комісії контролюючого органу ГУ ДПС у Львівській області всі необхідні документи, щодо господарських операцій з ТзОВ Агроінвест-Логістік , на підставі якої позивачем сформовано податкові накладні № 6 від 26 липня 2020 року та №7 від 28 липня 2020 року, реєстрацію яких зупинено.

При цьому, на виконання вимог контролюючого органу, позивач 02 серпня 2020 року подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Із змісту відповідного повідомлення слідує, що позивачем направлялись копії документів на підтвердження відповідних обставин, зокрема одночасно з даним поясненням надіслано 14 документів довільного формату із вкладеними сканкопіями документів на підтверджують реальності здійснення господарських операцій, а саме: договір поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписка клієнт-банку, договори оренди землі, звіт про посівні площі, квитанція до звіту про посівні площі, звіт про збирання врожаю с/г культур, квитанція до звіту про збирання врожаю с/г культур.

Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарських операцій, в рамках яких виписано податкові накладні, яка оформлені позивачем до реєстрації в ЄРПН.

Однак, комісією Головного управління ДПС у Львівській області було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, а підставою для відмови у реєстрації ПН стало те, що позивачем не надано копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Проте, у рішеннях не зазначено, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Пунктом 11 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Враховуючи вищенаведене, рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справах №620/3556/18, №815/2791/18, від 14 травня 2019 у справі №817/1356/18, від 22 квітня 2019 року у справі №2040/5445/18.

При цьому, як зазначено вище в матеріалах справи міститься договір, видаткові накладні і докази оплати товару, які були долучені позивачем в якості додатків до пояснень до ПН.

Щодо доводів відповідача про відсутність розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків про оплату покупцем товару, то колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що податкова накладна виписана по факту настання першої події , котрою в розумінні пункту 187.1 статті 187 ПК України було відвантаження товару, а не зарахування коштів на рахунок.

Також, договір поставки №22/07/20 від 22 липня 2020 року не містить умов щодо здійснення передоплати за поставлений товар, а навпаки - передбачає оплату вартості товару після поставки товару.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент подання пояснень позивач вже отримав оплату за першу з трьох партій товару, поставлених одному в тому ж покупцю в межах одного тижня, а також повідомив про це відповідача в поясненнях від 02 серпня 2020 року та надав відповідні докази. Крім цього, пояснення позивача щодо часткової оплати товару та надані ним платіжні документи свідчать про його добросовісність та намагання додатково підтвердити реальність господарських операцій доказами, обов`язку подавати котрі не було.

Разом з цим, ТзОВ Агроінвест-Логістік провело повний розрахунок за поставлений ФГ Галич-Урожай товар 03 серпня 2020 року, тобто вже після скерування повідомлення №1 від 02 серпня 2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №1578 від 03 серпня 2020 року на суму 249840 грн (а.с.47). Позивач скерував це платіжне доручення разом із скаргами на рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації цих податкових накладних ФГ Галич-Урожай до ДПС України. Згідно рішення ГУ ДПС у Львівській області, єдиною підставою для прийняття комісією регіонального рівня оскаржених рішень було ненадання платником податків розрахункових та/або банківських документів . Проте, комісія ДПС України, отримавши такі розрахункові документи, залишила скарги ФГ Галич Урожай без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін; це рішення комісії ДПС України аргументується ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних .

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції та на те, що такі документи надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 6 від 26 липня 2020 року та №7 від 28 липня 2020 року.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18 (№К/9901/14651/19) та у постанові від 23 жовтня 2018 року в справі №822/1817/18 (№К/9901/62472/18).

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Згідно із п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до п.20.2 ст.20 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із п. 2 Порядку №1165 комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підпунктом 14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п.1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно із пп.9 п.4 Положення №227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на ДПС, а також реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні № 6 від 26 липня 2020 року та №7 від 28 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання, оскільки єдиний реєстр податкових накладних формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто саме Державною податковою службою України.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21 березня 2019 року у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18).

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі № 380/7268/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. О. Большакова О. М. Гінда Повне судове рішення складено 03 березня 2021 року.