Ухвала

від 03.03.2021 по справі 160/8804/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 березня 2021 року

м. Київ

справа № 160/8804/20

адміністративне провадження № К/9901/4504/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Рамонда

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року

у справі №160/8804/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рамонда

до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіївни,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство Сетам ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Діксон ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рамонда (далі -ТОВ Рамонда ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіївн, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. щодо не вирішення питання про її заміщення у виконавчому провадженні №59901401 іншим виконавцем;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. вирішити питання про заміщення у виконавчому провадженні № 59901401 іншим виконавцем;

- відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. у строк протягом 10 днів з дня набрання законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення.

01 жовтня 2020 року позивачем надано до суду заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, заяву ТОВ Рамонда про зміну предмету позову повернуто заявникові без розгляду.

11 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги ТОВ Рамонда на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №160/8804/20.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

За правилами частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі ; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Як вбачається із оскаржуваних судових рішень та підтверджується матеріалами касаційної скарги, 30 липня 2020 року ТОВ Рамонда звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державне підприємство Сетам про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року та від 02 жовтня 2020 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб АТ КБ ПриватБанк та ТОВ Діксон відповідно.

01 жовтня 2020 року ТОВ Рамонда подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про зміну предмету позову та ухвалою суду від 02 жовтня 2020 року зазначену задоволено, судом вирішено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

29 жовтня 2020 року ТОВ Рамонда подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року заяву ТОВ Рамонда про зміну предмету позову повернуто заявникові без розгляду.

Повертаючи заяву про зміну предмету позову без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину другу статті 167 КАС України, дійшов висновку, що подання заяви про зміну предмету позову поза межами встановленого процесуального строку є недоліком, що не дає можливості розглянути заяву.

Аналізуючи положення статей 47 та 166 КАС України, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що встановлений строк на реалізацію позивачем свого процесуального права змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, закінчується або у день закінчення підготовчого засідання (якщо справа слухається за правилами загального позовного провадження) або за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Судами було встановлено, що дана справа стосовно правомірності дій приватного виконавця розглядається в порядку спрощеного позовного провадження на підставі статті 287 КАС України та відноситься до термінових справ, перше судове засідання відбулось 22 жовтня 2020 року (з урахуванням ухвал суду про виправлення описки та відкладення слухання цієї справи з 13 на 22 жовтня 2020 року).

Вирішуючи питання про повернення заяви про зміну предмета позову заявникові, судами попередніх інстанцій враховано, що позивач вважався завчасно та належним чином повідомленим про судове засідання, яке призначалося на 22 жовтня 2020 року з огляду на направлення на його офіційну адресу електронної пошти судової повістки та дотримання судом першої інстанції вимог процесуального закону щодо повідомлення учасника справи про розгляд справи і наявність у позивача можливості завчасно подати про зміну предмету позову до судового засідання, призначеного на 22 жовтня 2020 року.

Повістка про виклик у судове засідання на 22 жовтня 2020 року об 11:00 була надіслана позивачеві 16 жовтня 2020 року на його офіційну адресу електронної пошти, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, направивши позивачеві 16 жовтня 2020 року судову повістку про виклик на 22 жовтня 2020 року електронною поштою на офіційну адресу електронної пошти позивача, суд першої інстанції діяв у порядку, визначеному КАС України, та позивача слід вважати завчасно та належним чином повідомленим про судове засідання, яке призначалося на 22 жовтня 2020 року.

Таким чином, позивач мав можливість завчасно надати суду заяву про зміну предмету позову до судового засідання, призначеного на 22 жовтня 2020 року.

Отже враховуючи, що ТОВ Рамонда подало до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову лише 29 жовтня 2020 року (тобто через кілька днів після судового засідання), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про подання позивачем заяви щодо зміни предмету позову з пропуском строку для подання відповідної заяви та її повернення заявникові.

Крім цього, судами враховано клопотання позивача про поновлення строку для подання даної заяви та з огляду на наявність обставин і спростування їх відповідними доказами, наявними в матеріалах справи.

Також Верховний Суд звертає увагу на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо повернення заяви про зміну предмету позову без розгляду, оскільки такі доводи зводяться лише до цитування Конституції України, норм КАС України, практики Європейського суду з прав людини, викладення основних положень Конвенції про захист прав людини і основних свобод та викладення позивачем обставин цієї справи.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскільки позивачем подано заяву про зміну предмету позову з пропуском строку для подання заяви про уточнення позовних вимог, така заява підлягає поверненню без розгляду.

Крім цього, відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, скаржником в касаційній скарзі такі обставини теж не зазначені, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, у зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Мотиви, наведені в оскаржуваних судових рішеннях та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судами норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необгрунтованою.

Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ Рамонда на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року необхідно відмовити.

Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Рамонда на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №160/8804/20.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду