справа № 208/1219/21
№ провадження 1-кс/208/426/21
УХВАЛА
Іменем України
22 лютого 2021 р. м. Кам`янське
Слідчий суддяЗаводського районногосуду м.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора Дніпродзержинськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_3 ,слідчого ОСОБА_4 ,підозрюваногоОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпродзержинська Дніпропетровська обл., проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, не працюючий, судимий останній раз: 17.09.2019 Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська за ч.2 ст.185 КК України до покарання вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, на підстав ч.4 ст.70 КК України дане покарання поглину покарання за вироком Петриківського районного суду від 04.07.2018, до відбування 3 роки 2 місяці позбавлення волі, вирок набув законної сили 18.10.2019;11.02.2020 Заводським районним судом міста Дніпродзержинська за ч.3 ст.185 КК України до покарання вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, на підстав ч.4 ст.70 КК України частково приєднати покарання за вироком Баглійського районного суду від 17.09.2019, до відбування 3 роки 4 місяці позбавлення волі; вирок набув законної сили 13.03.2020, звільнення 02.10.2020 по відбуванню строку покарання.
в с т а н о в и в:
Слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України ОСОБА_5 .
Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та / або суду, вчините інше кримінальне правопорушення майнової спрямованості, так як підозрюваний вже не вперше вчинив кримінальне правопорушення майнової спрямованості, при цьому не маючи постійного місця роботи та заробітку.
В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання, посилався на обставини зазначені в клопотанні, наполягав на обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні, наполягала на обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що не має наміру переховуватись від органів слідства та суду, просив застосувати відносно нього більш м?який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного,вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
У провадженні СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12020040160000169 від 21.02.2021 за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у невстановлені в ході досудового розслідування час та місце у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на проникнення до приміщення магазину "Платформа 164 км", який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та таємне викрадення звідти чужого майна.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, діючи повторно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, керуючись корисливою метою, 21.02.2021 приблизно о 02.00 год. ОСОБА_5 на автомобілі "NissanMaxima" реєстраційний номер НОМЕР_1 , прихав на трасу Н08, де зупинився на відстані приблизно 250 метрів від перехрестя траси Н08 із вул. Житнєю с. Карнаухівка м. Кам`янського Дніпропетровської області. Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_5 підійшов до магазину "Платформа 164 км" та впевнившись, що ні в магазині, ні поряд із ним нікого немає та за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи таємний характер свого діяння, та о 02.21 год. шляхом зламу ролету та віджиму пластикової двері проник до приміщення магазину, тобто до іншого приміщення. Перебуваючи у приміщенні, ОСОБА_5 зібрав з вітрин магазину цигарки, пляшку ігристого вина "Asti" та пляшку ігристого вина "Summer" (на загальну суму приблизно 10 000 гривень), які належать ТОВ "ПОТЯГ ЛТД" (код ЄДРПОУ43456352). Приблизно о 02.35 год. ОСОБА_5 помістив зазначене майно до пакетів та, утримуючи викрадене майно при собі, підійшов до виходу з приміщення вказаного магазину, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не зміг його закінчити з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охоронної фірми.
21 лютого 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185КК України.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане із проникненням до іншого приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»: існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення; факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність; обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні; стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
Слідчий суддя наголошує, що стандарт «обґрунтованості підозри» не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. При вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
Отже вказане може бути підставою для обрання запобіжного заходу.
Щодо існування ризиків слідчий суддя зазначає наступне:
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування таких ризиків:
- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;
- вчините інше кримінальне правопорушення.
Ризики переховування від органів досудового розслідування та вчините інше кримінальне правопорушення: тяжкістю злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ; не має стійких соціальних зв`язків, не працює, раніше притягувався до кримінального правопорушення майнової спрямованості.
Оцінюючи доводи щодо існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, який є тяжким злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_5 зможе переховуватися від органів досудового розслідування, з огляду на таке.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінуються у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Обґрунтованим вважає слідчий суддя і твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для обрання запобіжного заходу.
Щодо не можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри; доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що цих обставин, у сукупності із наданими документами достатньо для того, щоб обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В свою чергу, достатніх документів на спростування доводів, наведених слідчим та прокурором в обґрунтування неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, сторона захисту не надала. Так само, як і не надала документів, які мають враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.
Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів.
З огляду на ці обставини відсутні підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя враховуючи викладене приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та жодний із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що дає суду вважати, що останній може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення та визначити розмір застави 181600 грн., що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
у х в а л и в:
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати у рамках кримінального провадження № 12021040160000169 від 21.02.2021 р. до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді триманняпід вартоюстроком до 16.04.2021 року включно.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави в розмірі 181 600 гривень. У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов`язання, які він повинен буде виконувати строком до 16.04.2021 року:
- з`являтися за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Заводський районний суд м.Дніпродзержинська |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2021 |
Оприлюднено | 27.01.2023 |
Номер документу | 95278545 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Заводський районний суд м.Дніпродзержинська
Похваліта С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні