Рішення

від 23.02.2021 по справі 125/2019/19

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/2019/19

2/125/691/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2021 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Шарапанівської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Садово-городнє товариство Калюс про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов`язання вчинити дії та відшкодування завданої моральної шкоди.

Позивач мотивував свої вимоги тим, що він є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 . На вказаній земельній ділянці він збудував садовий будинок, який зареєстрований у встановленому законом порядку на належній йому земельній ділянці. Його сусід ОСОБА_2 є власником суміжної земельної ділянки. Він самочинно побудував на межі прибудову до будинку, приткнувшись до паркану позивача, впритул вздовж, та збудував будівлю вздовж паркану. Відповідно всі стоки з даху його самочинної будівлі потрапляють на земельну ділянку позивача, чим порушують його права як суміжного землевласника. На підставі звернень позивача головним інспектором будівельного нагляду відділу за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду, було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідачем ОСОБА_2 та за наслідками якої, винесено припис про зобов`язання останнього у термін до 12 листопада 2016 року привести фундамент металевого гаража у відповідність до вимог державних будівельних норм, стандартів та правил. Проте, відповідач ОСОБА_2 не виконав вимог припису, у зв`язку з чим, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та притягнуто до відповідальності. Добровільно усунути перешкоди відповідач не бажає. Тому, позивач змушений звертатися до суду з позовом та просить зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні його земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва - гаражу на бетонному фундаменті, на суміжній земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоді 5000 грн. та судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Самбір О.Є. позовні вимоги підтримала з підстав, що викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав. У судовому засіданні пояснив, що відповідно до висновку експерта № 61/19 від 18 червня 2020 року металевий гараж позивача містить систему водовідведення із даху. Встановити чи відбувається перетікання опадів із самочинного будівництва гаража не вдалося. Крім цього, навіть за умови стікання опадових вод на земельну ділянку ОСОБА_1 , його права ніяким чином не порушуються, оскільки в даній частині земельної ділянки відсутні будь-які об`єкти які б зазнавали негативного впливу від стікання опадових вод. За таких обставин, підстави позовної заяви, щодо стікання опадів на суміжну земельну ділянку належну позивачу, що є порушенням його прав, є не доведеними, а тому підстав для застосування статті 391 ЦК України не має. Позиція експерта щодо накладення земельної ділянки відповідача на земельну ділянку ОСОБА_1 є його суб`єктивною думкою і не відповідає іншим фактичним обставинам справи. Експерт не врахував момент з якого земельна ділянка вважається сформованою. Таким моментом є присвоєння земельній ділянці кадастрового номера. Земельній ділянці ОСОБА_2 присвоєно кадастровий номер з моменту державної реєстрації земельної ділянки, тобто з 27.04.2016 року. Формування земельної ділянки ОСОБА_1 завершилося у 2017 році. З урахуванням дат формування земельних ділянок, невідповідності фактичної площі, якою володіє позивач та наданої йому, слід прийти до висновку, що саме при формуванні земельної ділянки в 2017 році належної ОСОБА_1 відбулося накладення його земельної ділянки на земельну ділянку відповідача. Посилання позивача на порушення з боку ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що підтверджується приписом про зобов`язання відповідача у термін до 12 листопада 2016 привести фундамент металевого гаража у відповідність до будівельних норм, стандартів не заслуговує на увагу. Відповідно до даного припису ОСОБА_2 зобов`язано демонтувати невелику частину вирівнюючої поверхні під гараж, що ним було виконано. Вимога позивача про стягнення моральної шкоди задоволенню не піддягає, оскільки він не довів причинного зв`язку між моральною шкодою та діями відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,004 га в Садово-городньому товаристві Калюс , кадастровий номер 6823386500:07:001:0329, з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка розташована на території Вільховецької сільської ради у Новоушицькому районі Хмельницької області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія НА №720890 від 31 жовтня 2005 року, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6804752152017 від 05 травня 2017 року.

Відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,006 га, кадастровий номер: 6823386500:07:001:0802, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, яка розташована на території Вільховецької сільської ради у Новоушицькому районі Хмельницької області, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №177863522 від 17 серпня 2019 року та №62680491 від 04 липня 2016 року.

Вказані земельні ділянки є суміжними.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01 січня 2011 року, ОСОБА_1 є власником садового будинку, загальною площею 71,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 самочинно побудував на межі з земельною ділянкою позивача прибудову до будинку довжиною 4,2 м., приткнувшись до паркану впритул та збудував будівлю гаража на бетонному фундаменті вздовж паркану. Вказана будівельна споруда не зареєстрована у встановленому законом порядку та відсутні відомості про її право власності, а тому вважається самочинною.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Головним інспектором будівельного нагляду відділу за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду, ОСОБА_3 було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідачем ОСОБА_2 та за наслідками якої, винесено припис про зобов`язання останнього у термін до 12 листопада 2016 року привести фундамент металевого гаража у відповідність до вимог державних будівельних норм, стандартів та правил. Вказане підтверджується копіями актів перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил управління ДАБІ у Хмельницькій області від 11 березня 2016 року та від 12 жовтня 2016 року, копією протоколу про адміністративне правопорушення управління ДАБІ у Хмельницькій області від 12 жовтня 2016 року, копією припису про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил управління ДАБІ у Хмельницькій області від 12 жовтня 2016 року.

Згідно висновку судової земельно-будівельно-технічної експертизи № 61/19 від 18.06.2020 власником суміжної земельної ділянки ОСОБА_2 , на якій збудовано металевий гараж на бетонному стрічковому фундаменті, не дотримані вимоги п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій , стосовно розташування будівель та споруд на межі із суміжною земельною ділянкою ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , т.б. наявні перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 в місці розташування металевого гаража на бетонному стрічковому фундаменті, побудованого на межі. Відстань від фактично розташованих споруд ОСОБА_2 (металевий вагончик на план-схемі позначений під №1) до межі земельної ділянки яка належить ОСОБА_1 є змінною та становить від 0,97 м.-1,03 м.; Споруда (металевий гараж на бетонному фундаменті на план-схемі позначений під №2) частково розташована на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 від межі земельної ділянки зазначеної в обмінних файлах в розмірах від 0,21 м. - 0,43 м. Площа накладання становить 0,0001 га. Відстань від фактично розташованих споруд ОСОБА_2 (металевий вагончик на план-схемі позначений під №1) до межі земельної ділянки яка належить ОСОБА_1 є змінною та становить від 0,97 м. -1,03 м. Споруда (металевий гараж на бетонному фундаменті на план-схемі позначений під №2) частково розташована на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 від межі земельної ділянки зазначеної в обмінних файлах на відстані в розмірах від 0,21 м. - 0,43 м. Площа накладання становить 0,0001 га.

За таких обставин вимога позивача про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого гаража підлягає задоволенню.

Вимога позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Позивач є людиною похилого віку, інвалідом 2-ї групи довічно. Він змушений звертатися до суду для захисту його прав. Внаслідок протиправних дій відповідача він зазнав тривалих душевних страждань, постійного хвилювання.

Відповідно до частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності, настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2 протиправно порушено право власності позивача ОСОБА_1 шляхом створення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в результаті чого останній зазнав тривалих душевних страждань, постійного хвилювання, вимога про відшкодування завданої моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 1000 грн.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Отже, на день звернення до суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, відтак з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 на території Вільховецької сільської ради Новоушицького району у Хмельницькій області, шляхом знесення самочинного будівництва - гаражу на бетонному фундаменті, на суміжній земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн. завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 768,40 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Суддя:

Повне судове рішення складено 03.03.2021