Рішення

від 15.02.2021 по справі 329/1194/15-ц

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 329/1194/15-ц

Провадження № 2/329/6/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Богослова А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіріченко Н.В.,

позивача - керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області,

відповідачів - Чернігівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Литвинця Ю.В.

третіх осіб - Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, Чернігівської районної ради Запорізької області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Чернігівського району Запорізької області, правонаступником якого є керівник Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, до Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 , про визнання незаконними та скасування розпоряджень Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки державі,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року прокурор Чернігівського району Запорізької області (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області (відповідач-1), ОСОБА_1 (відпроівдач-2), про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання державного акта про право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що 29 січня 2009 року районною професійною комісією з питань створення фермерських господарств Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області відповідачеві ОСОБА_1 надано дозвіл на створення фермерського господарства.

16 квітня 2010 року Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області прийнято розпорядження № 149 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 , а 17 листопада 2011 року - розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства.

17 листопада 2011 року розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Новополтавської сільської ради Чернігівського району Запорізької області в контурі № НОМЕР_1 , площею 7,6500га.

22 лютого 2012 року відповідач отримав державний акт на право власності на спірну земельну ділянку серії ЗП №345567.

Прокурорською перевіркою встановлено, що розгляд заяви відповідача ОСОБА_1 про отримання земельної ділянки Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області було проведено без належної перевірки, з формальним підходом до вирішення заяви громадянина, що створило передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності.

Після одержання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не створив фермерського господарства, що свідчить про відсутність його намірів займатися фермерством, і земельна ділянка використовується ним всупереч інтересам держави, встановлених Законом України Про фермерське господарство .

З урахуванням наведеного, прокурор просив суд поновити строк позовної давності для звернення до суду з позовом, мотивуючи тим, що про порушення інтересів держави прокурор дізнався після отримання у червні 2015 року відповідної інформації від Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області; визнати незаконним та скасувати розпорядження першого заступника голови Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області від 16 квітня 2010 року №149 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 ; визнати незаконним та скасувати розпорядження першого заступника голови Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області від 17 листопада 2011року № 467 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 ; визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЗП №345567, виданий 22 лютого 2012 року; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 7,6500га, яка знаходиться на території Новополтавської сільської ради Чернігівського району Запорізької області (контур № НОМЕР_1 ); зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь держави - в особі Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області земельну ділянку площею 7,6500га, яка знаходиться на території Новополтавської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, контур № НОМЕР_1 , шляхом підписання акту прийому-передачі.

Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2016 року позов прокурора Чернігівського району Запорізької області задоволено частково. Поновлено строк позовної давності для звернення до суду. Визнано незаконним та скасовано розпорядження першого заступника голови Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області від 16 квітня 2010 року №149 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано розпорядження першого заступника голови Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області від 17 листопада 2011 року № 467 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 . Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 345567, виданий 22 лютого 2012 року ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області земельну ділянку, площею 7,65 га, кадастровий номер 2325584600:01:010:0070, яка знаходиться на території Новополтавської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, контур № НОМЕР_1 , шляхом підписання акту прийому-передачі. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 31 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 17 липня 2019 року Касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задоволено частково . Рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 31 серпня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Запорізької області Ломейка В.В. від 14 серпня 2019 року цивільну справу прийнято до провадження останнього.

Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 29 січня 2020 року замінено прокурора Чернігівського району Запорізької області його процесуальним правонаступником керівником Бердянської місцевої прокурори Запорізької області.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2020 визначено новий склад суду.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Запорізької області Богослова А.В. від 05 листопада 2020 року цивільну справу прийнято до провадження останнього.

Ухвалами Чернігівського районного суду Запорізької області від 18 листопада 2020 року позовні заяви керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області від 03.06.2020 та від 25.09.2019 залишені без розгляду.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №25944155 від 18.11.2020 третя особа-Чернігівське районне управління юстиції Запорізької області (код 25678909), у складі якого діяла реєстраційна служба цього управління, ліквідоване без правонаступників.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав з підстав, викладених в ньому.

Представник відповідача Чернігівської РДА судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляду справи без його участі. Крім того, Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області згідно діючого на час вчинення процесуальної дії законодавства надала заперечення, в яких зазначила наступне.

Чернігівською РДА були прийняті розпорядження Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 №149 від 16.04.2010 та розпорядження Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 №467 від 17.11.2011. Зазначені розпорядження приймалися у відповідності до законодавства та на підставі повного пакету документів, які були необхідними для отримання земельної ділянок у власність, зокрема були наявні заява ОСОБА_1 та висновок районної професійної комісії з питань створення фермерських господарств. Чернігівська РДА просила відмовити у позові прокурора. Просила також застосувати позовну давність.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечив проти позову та зазначив наступне.

ОСОБА_1 на час звернення до районної ради та районної адміністрації з метою отримання земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства відповідав визначеним ст.5 Закону України Про фермерське господарство вимогам, а саме досяг 18-тирічного віку, виявив бажання створити фермерське господарство та пройшов професійний відбір. Рішення професійної комісії та висновок, виданий на його підставі скасовані не були. Також законодавством не визначений строк створення фермерського господарства після прийняття позитивного рішення комісією з питань створення фермерських господарств чи виділення земельної ділянки. Зазначив, що отримання земельної ділянки у власність для створення фермерського господарства і є необхідною передумовою створення фермерського господарства. Чернігівська РДА приймаючи оскаржувані розпорядження діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законом, підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність не було. Прокурором не доведено, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням. Просив також застосувати позовну давність.

Представник третьої особи Чернігівської районної ради Запорізької області в судове засідання не з`явилися. Від Чернігівської районної ради Запорізької області також надійшло клопотання про розгляду справи без її участі.

Вислухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши докази у їх сукупності та взаємозв`язку, надавши їм оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності кожному, а їх сукупності з точки зору достатності, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до висновку районної професійної комісії з питань створення фермерських господарств №7 від 29.01.2009 рекомендовано Чернігівській РДА виділити земельну ділянку для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 , як такому що пройшов професійний відбір громадян які виявили бажання створити фермерське господарство.

Того ж дня ОСОБА_1 подав до Чернігівської РДА заяву від 29.01.2009 (отримано РДА 29.01.2009 за вхідним №03-01) про надання дозволу на отримання земельної ділянки в розмірі середньої частки (паю) на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області.

Розпорядженням голови Чернігівської РДА Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 №149 від 16.04.2010, ОСОБА_1 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства в розмірі середньої земельної частки (паю) площею 7,65 умовних кадастрових гектари ріллі в контурі поля № НОМЕР_1 із земель державної власності по Новополтавській сільській раді Чернігівського району Запорізької області; зобов`язано ОСОБА_1 замовити в ліцензованій організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства і надати його до державної адміністрації для прийняття відповідного рішення.

Розпорядженням голови Чернігівської РДА Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 №467 від 17.11.2011 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 площею 7,65 га ріллі, в контурі № НОМЕР_1 , на території Новополтавської сільської ради Чернігівського району Запорізької області; передано ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку у власність для ведення фермерського господарства.

На підставі розпорядження РДА №467 від 17.11.2011 ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності не земельну ділянку серії ЯЛ №474427 від 22.02.2012 стосовно земельної ділянки площею 7,65 га ріллі, для ведення фермерського господарства.

Також, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.01.2016 зареєстровано юридичну особу Фермерське господарство Берко Олег Валентинович , дата реєстрації 18.01.2016, номер запису 1 097 102 0000 000479.

Надаючи оцінку підставам представництва прокурором інтересів держави суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.45 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент звернення прокурора до суду із позовом) з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права при здісненні прокурором представництва в суді:

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший, другий частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру );

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетений орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру );

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;

- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;

- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру , застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

Таким чином, прокурор в цивільному процесі може виступати або як окремий учасник процесу звертаючись до суду в інтересах держави в особі компетентного органу, а такий компетентний орган відповідно буде позивачем, або прокурор може набувати, у разі відсутності компетентного органу чи повноважень у компетентного органу, статус позивача

Звертаючись до суду із позовом у жовтні 2015 року прокурор звертався до суду саме в статусі позивача.

В обґрунтування підстав для звернення до суду із позовом прокурор послався на відсутність компетентного органу, який уповноважений здійснювати захист законних інтересів держави. Зазначив, що відсутній компетентний орган, який наділений правом звертатися до суду із позовом про визнання незаконними рішень органів державної влади щодо розпорядженням земельними ділянками, а також скасування державних актів, які видані та скасування державної реєстрації, яка здійснена за наслідками вказаних рішень органів державної влади.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності № 5245-VI від 06.09.2012, набрав чинності 01.01.2013, були внесені зміни в статтю 122 Земельного кодексу України. Стаття 122 Земельного кодексу України викладена в новій редакції згідно якої центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Тобто законодавець замінив суб`єкта, який був уповноважений передавати відповідні земельні ділянки сільськогосподарського призначення із державної власності у власність громадян з районних державних адміністрацій на центральний та територіальні органи з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою КМУ №15 від 14.01.2015 передбачено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №14 від 03.02.2015 передбачено, що Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.

Суд встановив, що на час звернення прокурора до суду із позовом повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, до категорії яких і належала земельна ділянка передана у власність відповідачу ОСОБА_1 , були наділені Головні управління Держгеокадастру в області.

Згідно Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, Головні управленні Держгеокадастру в областях, не були наділені повноваженнями звертатися до суду із відповідними позовами.

Не наділяв відповідними повноваженнями будь-які інші органи державної влади чи місцевого самоврядування також і Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель або інший акт законодавства.

Отже, оскільки в даному випадку не було компетентного органу, який би мав повноваження здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, суд доходить висновку, що прокурор дійсно мав право на звернення до суду. При цьому оскільки процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру , застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а в даному випадку була відсутність компетентного органу, то попереднє звернення до органу, якій взагалі відсутній не вимагається.

Тому процедура звернення прокурора до суду із позовом була дотримана, мали місце підстави для представництва прокурором саме як самостійним позивачем інтересів держави, підстави представництва були достатньо обґрунтовані.

Щодо суті позовних вимог прокурора суд виходить з наступного.

Розділом IV, главою 19 Земельного кодексу України ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначений порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами.

Згідно ч.ч.1,2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом в ч.3 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно ч.6, ч.7, ч.8, ч.9 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення фермерського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної державної адміністрації за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Районна державна адміністрація розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія).

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Пунктом а ч.1 ст.121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Розділом ІІ Закону України Про фермерське господарство ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин ) передбачений порядок створення фермерського господарства.

Згідно ст.5 Закону України Про фермерське господарство право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив бажання та пройшов професійний відбір на право створення фермерського господарства.

Статтею 6 Закону України Про фермерське господарство професійний відбір громадян, які виявили бажання створити фермерське господарство, проводить районна (міська) професійна комісія з питань створення фермерських господарств, склад якої формується і затверджується районною (міською) радою.

Положення про порядок проведення професійного відбору з питань створення фермерських господарств затверджується спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань аграрної політики і з питань праці та соціальної політики за погодженням з Асоціацією фермерів та приватних землевласників України.

Висновок професійної комісії з питань створення фермерських господарств про наявність у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації є умовою для державної реєстрації фермерського господарства і надання (передачі) громадянину у власність або оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель державної і комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України

Згідно п.п.3.6-3.8 Положення про порядок проведення професійного відбору з питань створення фермерських господарств, затвердженого Наказом Міністерства агарної політики, Міністерства праці та соціальної політики України №452/335 від 17.12.2003, рішення професійної комісії оформляється протоколом, який підписують головуючий та всі члени комісії, присутні на засіданні.

Висновок (рішення) професійної комісії (витяг з протоколу, завірений головою комісії) доводиться до претендента, який пройшов професійний відбір, письмово у 5-денний термін з дня проведення відбору.

Висновок професійної комісії про наявність у громадянина достатнього досвіду роботи в сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації є умовою для державної реєстрації фермерського господарства і надання (передачі) громадянину у власність або оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель державної і комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.7 Закону України Про фермерське господарство для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додається рішення професійної комісії з питань створення фермерських господарств щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України Про фермерське господарство після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації.

Таким чином, із системного аналізу положень ст.ст.118,121 Земельного кодексу України, ст.ст.6,7,8 Закону України Про фермерське господарство у їх сукупності та взаємозв`язку вбачається, що для створення та реєстрації фермерського господарства громадянину спочатку потрібно пройти професійний відбір з питань створення фермерських господарств та отримати позитивний висновок професійної комісії з питань створення фермерських господарств. В подальшому громадянину потрібно звернутися до відповідної місцевої державної адміністрації з метою надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства, отримати відповідний дозвіл на розробку проекту, розробити проект відведення земельної ділянки, подати його на затвердження до відповідної місцевої державної адміністрації. Місцева державна адміністрація затверджує відповідний проект та приймає рішення про передачу у власність такої земельної ділянки.

Саме отримання особою у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства і є однією із необхідних передумов створення фермерського господарства. Лише отримавши у власність земельну ділянку для відповідних потреб особа в подальшому зможе здійснити державну реєстрацію фермерського господарства.

При цьому законодавством не встановлений строк, протягом якого особа має зареєструвати фермерське господарство після отримання у власність земельної ділянки.

Позивач стверджує, що ОСОБА_1 не мав права отримувати висновок комісії про відповідність його необхідним критеріям для створення фермського господарства оскільки не мав досвіду та кваліфікації для цього.

Проте позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про відсутність такого досвіду чи кваліфікації. При цьому обов`язок доводити обставини, на які посилається сторона покладається саме на цю сторону. Більше того, позивачем не заявлена позовна вимога про визнання недійсним чи скасування висновку комісії, а тому суд позбавлений можливості перевіряти та надавати законності такому висновку за власною ініціативою, оскільки розгул справи відбувається лише в межах заявлених позовних вимог.

Також позивач стверджує, що підставою недійсності висновку комісії є відсутність в протоколі засідання комісії підписів уповноважених осіб.

Однак з цього приводу суд зауважує знову, що позивачем дійсність висновку комісії не оскаржувалася. Висновок районної професійної комісії з питань створення фермерських господарств №7 від 29.01.2009 недійсним не визнавався, не скасовувався.

Також позивач стверджує, що ОСОБА_1 мав право отримати земельну ділянку лише одночасно будучи членом фермерського господарства та маючи земельну ділянку на праві користування.

Проте таке твердження є хибним та не відповідає проаналізованими судом положеннями Земельного кодексу України та Закону України Про фермерське господарство .

Також позивач стверджує, що після отримання земельної ділянки ОСОБА_1 повинен був створити фермерське господарство та зареєструвати його.

З цього приводу суд зауважує, що положення Закону України Про фермерське господарство чи положення інших законів не передбачають строк протягом якого громадянин повинен зареєструвати фермерське господарство.

Натомість судом встановлено, що Чернігівська РДА приймала оскаржувані розпорядження на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України та Законом України Про фермерське господарство . Порушень процедури прийняття оскаржуваних розпоряджень під час розгляду справи не встановлено.

Більше того, доводи позивача щодо незаконності, на його думку, оскаржуваних розпоряджень фактично зводяться саме до порушення процедури прийняття висновку районної професійної комісії з питань створення фермерських господарств №7 від 29.01.2009, а не до процедури прийняття Чернігівською РДА своїх розпоряджень.

Суд зауважує, що Чернігівська РДА не мала права надавати оцінку висновку районної професійної комісії з питань створення фермерських господарств, який не був визнаним недійним чи був скасованим. Більше того, вичерпний перелік підстав для відмови у надані дозволу на розроблення землевпорядної документації міститься в ст.118 Земельного кодексу України. До таких підстав належить лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже у Чернігівської РДА не було підстав для відмови у наданні дозволу для розробки проекту відведення земельної ділянки, а також підстав для відмови у подальшому його затвердженні і передачі у власність земельної ділянки.

Тому суд не знаходить підстав для визнання незаконними та скасування розпорядження голови Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області від 16 квітня 2010 року №149 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 та розпорядження першого заступника голови Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області від 17 листопада 2011року № 467 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 .

Оскільки під час розгляду справи не встановлено підстав для скасування розпоряджень Чернігівської РДА на підставі яких ОСОБА_1 отримав у власність земельну ділянку, відповідно підстав для визнання недійним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_1 та зобов`язання останнього її повернути на користь держави не вбачається також.

За таких обставин суд доходить висновку про необхідність відмови у позовних вимогах прокурора.

З приводу застосування позовної давності слід зауважити, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

Така правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 509/3589/16-ц.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, то питання застосування позовної давності не розглядається.

Також слід зауважити, що ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області про відкриття провадження від 09.11.2015 прокурору було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з прокурора слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору за ставками, які діяли на момент подання позову до суду. Оскільки Бердянська місцева прокуратура, керівник якої звернувся із позовом до суду, є лише структурним підрозділом Запорізької обласної прокуратури, а саме остання є юридичною особою публічного права, то судовий збір слід стягнути саме із Запорізької обласної прокуратури.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

У позові прокурора Чернігівського району Запорізької області, правонаступником якого є керівник Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, до Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 , про визнання незаконними та скасування розпоряджень Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки державі-відмовити повністю.

Стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь держави судові витрати по сплаті судового збору, сплата якого за подання позовної заяви була відстрочена до ухвалення рішення по цій справі, в розмірі 6090 (шість тисяч дев`яносто гривень) грн 00 коп,

Повний текст рішення складений 25 лютого 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Позивач: керівник Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, адреса місцезнаходження: Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Перемоги,4.

Відповідач-1: Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області, код юридичної особи 02126395, місце знаходження: вул..Соборна,401, смт Чернігівка, Чернігівський район, Запорізька область.

Відповідач-2: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Українська,50, код юридичної особи 39820689, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Українська,50.

Третя особа: Чернігівська районна рада Запорізької області, код юридичної особи 20496285, місце знаходження: вул..Соборна,401, смт Чернігівка, Чернігівський район, Запорізька область.

Суддя А.В. Богослов