Постанова

від 25.02.2021 по справі 473/2005/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

25.02.21

22-ц/812/444/21

Провадження №22-ц/812/444/21

Провадження №22-ц/812/445/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2021 року м. Миколаїв

справа № 473/2005/19

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборності-19 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний реєстратор виконавчого комітету Вознесенської міської ради Бойко Ірина Іванівна, про визнання недійсним рішення установчих зборів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене 09 грудня 2020 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 грудня 2020 року під головуванням судді Лузан Л.В., повний текст судового рішення складений 21 грудня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборності-19 (далі - ОСББ Соборності-19 ) про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 14 травня 2017 року протоколом № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 було прийнято рішення про створення ОСББ Соборності-19 та затверджено його статут. 19 травня 2017 року ОСББ Соборності-19 було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач вважає, що протокол установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 14 травня 2017 року є недійсним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки при створенні ОСББ порушено вимоги ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , згідно яких ОСББ може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках, а скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Між тим будинок АДРЕСА_1 є двоквартирним, тоді як п.1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку передбачено, що багатоквартирним є житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартир, до того ж в установчих зборах ОСББ Соборності-19 приймало участь тільки 2 особи.

Як вказав позивач, будинок АДРЕСА_2 , в якому розташована належна йому на праві власності квартира, розташовано на землях комунальної власності м. Вознесенська, що є одним земельним масивом. Дванадцятиквартирний будинок АДРЕСА_3 обслуговується КП Єдність . В листопаді 2017 року ОСББ Соборності-19 отримало дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки під будинком і прилеглої території у власність. Такий же дозвіл отримано і КП Єдність , але для оформлення землі в постійне користування будинку по АДРЕСА_3 , проте до теперішнього часу жодного проекту землеустрою Вознесенською міською радою не затверджено в зв`язку із наявністю спору по виділенню земельних ділянок. Позивач вважає, що неправомірне створення ОСББ Соборності-19 потягло за собою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під двоквартирним будинком АДРЕСА_1 і прилеглої території у власність, що порушує його права та інтереси.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати недійсним рішення установчих зборів ОСББ Соборності-19 від 14 травня 2017 року, яке оформлене у вигляді протоколу № 1 та скасувати запис про державну реєстрацію ОСББ Соборності-19 від 19 травня 2017 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 15211020000002017.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 25 липня 2019 року, провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 червня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 липня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 квітня 2020 року залучено в якості співвідповідача Центр надання адміністративних послуг Вознесенської міської ради Миколаївської області та замінено відповідача ОСББ Соборності-19 на ОСОБА_2 .

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 травня 2020 року замінено відповідачів ОСОБА_2 та Центр надання адміністративних послуг у м. Вознесенську Вознесенської міської ради на ОСББ Соборності-19 та Вознесеньку міську раду Миколаївської області.

14 травня 2020 року ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, в якій, підтримавши вимогу про визнання недійсними установчих зборів ОСББ Соборності-19 , замінив вимогу про скасування запису про державну реєстрацію цього ОСББ на вимогу про ліквідацію юридичної особи ОСББ Соборності-19 шляхом внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про визнання установчих зборів недійсними та ліквідацію юридичної особи. Також просив винести на розгляд сесії Вознесенької міської ради Миколаївської області рішення про скасування рішення № 21 від 17 листопада 2017 року 43 сесії Вознесенської міської ради про надання дозволу ОСББ Соборності-19 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність.

Ухвалами Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 липня 2020 року та від 06 листопада 2020 року провадження у справі в частині позовних вимог до Вознесенської міської ради про покладення обов`язку щодо винесення на розгляд сесії Вознесенської міської ради рішення про скасування рішення за № 21 від 17 листопада 2017 року та до виконавчого комітету Вознесенської міської ради про ліквідацію юридичної особи шляхом внесення відомостей про визнання установчих зборів недійсними закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Представник ОСББ Соборності-19 позов не визнав, зазначав, що ОСББ створено з дотриманням вимог діючого законодавства. Також вказував, що позивачем не надано доказів порушення його прав утворенням ОСББ, в тому числі неможливості вирішення питання щодо узаконення його самовільного будівництва.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 грудня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ Соборності-19 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 651грн.00коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення від 09 грудня 2020 року і додаткове рішення від 21 грудня 2020 року та ухвалити нове, яким визнати недійсним рішення установчих зборів ОСББ Соборності-19 від 14 травня 2017 року, яке оформлене у вигляді протоколу № 1 установчих зборів ОСББ. Також ОСОБА_1 просив стягнути з ОСББ Соборності-19 на його користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 305 грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 800 грн. 00 коп., витрати пов`язані з явкою до апеляційного суду - 880 грн. 00 коп., а всього - 13 985 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не врахував його доводи про порушення норм закону при створенні ОСББ Соборності-19 . Окрім цього, обґрунтовуючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд вказав на те, що позивачем не було надано доказів щодо порушення його прав безпосередньо внаслідок прийняття оскаржуваного рішення установчих зборів, при цьому не звернув увагу на те, що неправомірне створення ОСББ Соборності-19 потягло за собою розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під двоквартирним будинком АДРЕСА_1 у власність, реєстрацію цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та відмову у реєстрації земельної ділянки за проектом КП Єдність в зв`язку з накладкою двох спірних земельних ділянок. Також внаслідок виготовлення ОСББ Соборності-19 проекту землеустрою була встановлена огорожа, яка перешкоджає в`їзду та виїзду з гаражу, яким користується позивач. Отже, суд проігнорував очевидний причинно-наслідковий зв`язок між неправомірно утвореним ОСББ Соборності-19 та порушенням прав позивача в сфері земельних правовідносин, та не врахував подані позивачем і дослідженні в судовому засіданні письмові і відеодокази порушення його прав з боку відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу державний реєстратор Бойко І.І. просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість. В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції позивач та його представник - адвокат Тітух І.Б. - підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Державний реєстратор Бойко І.І. у відзиві на апеляційну скаргу просила проводити судовий розгляд без її участі.

Від ОСББ Соборності-19 клопотань про відкладення справи не надходило.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач на підставі договору дарування від 21 липня 2011 року є власником квартири АДРЕСА_4 , що складає 2/25 частини жилого домоволодіння з надвірними господарськими та побутовими будівлями і спорудами: 1/6 частина сараю В-1, 1/12 частина вбиральні Е-1 (т. 1 а.с. 18, 20-27). На час звернення з даним позовом до суду зазначений будинок перебував на балансі КП Єдність .

Рішенням установчих зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 було прийнято рішення про створення ОСББ Соборності-19 , затверджено його статут (протокол № 1 установчих зборів від 14.05.2017 року). 19.05.2017 року державним реєстратором Бойко І.І. було здійснено державну реєстрацію юридичної особи ОСББ Соборності-19 (т. 1 а.с. 6-13).

В листопаді 2017 року ОСББ Соборності-19 отримало дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будинком та прилеглої території у власність.

Такий же дозвіл отримало КП Єдність для оформлення земельної ділянки в постійне користування багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 приблизною площею 0,1437 га, відповідно до рішення Вознесенської міської ради Миколаївської області від 23.06.2017 року за № 24 (т. 1 а.с. 14).

Згідно повідомлення державного кадастрового реєстратора від 03.04.2019 року КП Єдність було відмовлено в прийнятті заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, в зв`язку з накладенням земельної ділянки на земельну ділянку, кадастровий номер 4810200000:11:031:0020, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площа співпадає на 1,1791 % (т. 1 а.с. 17).

Земельний спір між суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_3 неодноразово розглядався на засіданнях постійно діючої комісії щодо врегулювання земельних спорів, рекомендовано було внести зміни до проектних документацій обох земельних ділянок.

Зміни до проектної документації не були внесені та розроблені ОСББ Соборності-19 та КП Єдність не були затверджені міськрадою.

З 01 жовтня 2019 року будинок АДРЕСА_3 знято з балансу КП Єдність (т. 2 а.с.22).

В подальшому за вказаною адресою створено ОСББ Бумеранг , 17.03.2020 року проведено державну реєстрацію юридичної особи, керівник ОСББ ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 72-76).

З пояснень ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції вбачається, що дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 вказаному ОСББ не надавався.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 посилався на порушення його прав щодо вільного користування належною йому власністю в зв`язку із самовільно влаштованою ОСББ Соборності-19 огорожею на незначній відстані від його гаражу, що ускладнює використання гаражу за призначенням та унеможливлює вирішення питання щодо оформлення права власності на самочинно збудоване майно (гараж).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що фактично існує спір між землекористувачами по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_3 , який підлягає вирішенню у інший спосіб, а тому відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на нижчевикладене.

Так, за положеннями ст. 4 ЦПК України, ст.ст. 16, 20 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

При цьому спосіб захисту має бути ефективним. Під останнім слід розуміти такий спосіб захисту, що приводить до бажаних правових результатів, наслідків, що дають найбільший ефект для відновлення порушеного права.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та відповідати природі правових відносин між сторонами спору.

На думку позивача, порушення його прав безпосередньо пов`язано із з створенням ОСББ Соборності-19 , якому надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будинком та прилеглої території у власність, який безпосередньо пов`язаний зі створенням ОСББ, а тому він просив захистити свої права шляхом визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ Соборності-19 від 14 травня 2017 року, яке оформлене у вигляді протоколу № 1, та скасування державної реєстрації цієї юридичної особи.

Отже, з огляду на характер правовідносин сторін обраний позивачем спосіб захисту ним не відповідає, оскільки існуючий спір між ОСОБА_1 і ОСББ Соборності-19 щодо користування спірною земельною ділянкою у такий спосіб фактично не буде вирішений.

До того ж надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування або власність, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може бути передана у таке користування чи власність.

За такого надання ОСББ Соборності-19 дозволу на розроблення проектної документації, з яким позивач пов`язує порушення своїх прав, без затвердження такої проектної документації не має юридичних наслідків.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 грудня 2020 року.

При цьому позивач не позбавлений права звернутися до суду з такими позовними вимогами, які ефективно захистять чи поновлять його права.

Щодо вимог апеляційної скарги про скасування додаткового рішення, то слід зазначити таке.

Так, стягуючи з позивача на користь відповідача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 11 651 грн. 00 коп., суд першої інстанції, керуючись ч. 3 ст. 141 ЦПК України, виходив з обґрунтованості та доведеності вказаних витрат.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представником відповідача до суду надавався попередній розрахунок суми судових витрат від 15 травня 2020 року із детальним описом послуг, необхідних для надання правничої допомоги за час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та представництво адвоката в судових засіданнях. (т. 2 а.с. 110)

14 грудня 2020 року, тобто, у межах передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України строку, представником відповідача була подана заява про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ Соборності 19 витрат на правничу допомогу в розмірі 24 383 грн.20 коп.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, представником відповідача було надано до суду акт приймання-передачі послуг правничої (правової допомоги) від 10 грудня 2020 року, з якого вбачається, що адвокатом Чередніченко І.Б. за договором про надання правової допомоги від 25 лютого 2018 року були виконані такі послуги: вивчення матеріалів судової справи ( 1 год.- 630 грн. 60 коп.), попередня консультація (0,5 год.- 315 грн. 30 коп.), формування правової позиції щодо юрисдикції суду ( 1 год. - 630 грн. 60 коп.), підготовка клопотання про закриття провадження (1 год.-1051грн. 00 коп.), вивчення апеляційної скарги (0,5 год.- 315 грн. 30 коп.), підготовка відзиву на апеляційну скаргу (1,5 год.- 1576 грн. 50 коп.), аналіз постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 року та окремої думки від 26.02.2020 року ( 2 год.-1261 грн. 20 коп.), вивчення судової практики : постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 813/6286/15, у справі № 802/2474/17-а, постанови Верховного Суду України у справі № 800/301/16 ( 3 год.- 1891 грн. 80 коп.), практики ЄСПЛ, аналіз чинного законодавства: Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Конституції України, Рішення Конституційного суду України № 14-рп/2011, № 5-рп/2005, № 7-рп/2009, наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 року № 55, постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, ДБН В. 2.2-15-2005, ДБН В 2.2.-15:2019, ДК 018-2000, постанови Ради Міністрів УРСР від 30.04.58 р. № 514 ( 3 год.- 1891 грн. 80 коп.), формування правової позиції щодо суті позовних вимог ( 1 год. - 630 грн. 60 коп.), вивчення рішень суду від 25.07.2019 року, від 10.04.2020 року, від 14.05.2020 року від 06.07.2020 року, від 06.11.2020 року (3год.- 1891 грн. 80 коп.), підготовка процесуальних документів (відзив на позовну заяву, клопотання) (8 год.-8408 грн. 00 коп.), подання документів до суду ( 1 год.-630 грн. 60 коп.), участь у судовому процесі (орієнтовно) (4 год. - 4204 грн. 00 коп.) А всього на виконання цього договору сплачено кошти в загальній сумі 24383 грн.20 коп. відповідно до видаткового касового ордера від 10 грудня 2020 року.(т. 2 а.с. 158 ).

Задовольняючи частково заяву представника відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із співмірності таких витрат зі складністю справи та обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи із принципів розумності і справедливості.

Доводів щодо неспівмірності встановленого судом розміру відшкодування витрат на правничу допомогу апеляційна скарга не містить.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав і для скасування додаткового рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області суду 21 грудня 2020 року.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 грудня 2020 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді О.О. Данилова

Н.О. Шаманська

Повний текст постанови складено 03 березня 2021 року