Рішення

від 24.02.2021 по справі 635/6201/19

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №635/6201/19

Провадження по справі № 2/635/1518/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бобко Т.В.,

секретар судового засідання - Дзюба А.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД ,

представник відповідача - Попов Олександр Ігорович,

третя особа - ОСОБА_3 ,

третя особа - приватне акціонерне товариство Київський страховий дім ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД , треті особи - ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство Київський страховий дім , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди ,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Позивач, від імені якого на підставі ордеру, виданого відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , діє адвокат Кузнецов А.І., звернувся до суду з позовом, шляхом пред`явлення позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД , в якому просив стягнути з відповідача 135524,55 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди та 50000 гривень - в рахунок моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 22 квітня 2017 року на автодорозі сполученням Київ-Харків сталася дорожня-транспортна пригода за участю транспортного засобу Renault Trafic реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 та автопоїзда у складі тягача марки Scania R420 реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом цистерною марки Magyar SR34EBNA реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , який працював на посаді водія в ТОВ "Транспортна компанія "ТЕХНО-ТРЕЙД". Зазначені тягач і напівпричіп на час ДТП належав ТОВ "Транспортна компанія "ТЕХНО-ТРЕЙД". Під час дорожньо-транспортної пригоди родичі ОСОБА_1 , які знаходились в автомобілі Renault Trafic реєстраційний номер НОМЕР_1 отримали тілесні ушкодження, зокрема: ОСОБА_5 (сваха позивача) отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, ОСОБА_6 (невістка позивача) - легкі тілесні ушкодження. Внаслідок ДТП належний позивачу автомобіль Renault Trafic отримав механічні пошкодження. Вироком Баришівського районного суду Київської області від 19 лютого 2019 року, який набрав законної сили 22 березня 2019 року, ОСОБА_3 визнаний винним у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами . З метою визначення вартості матеріального збитку завданого позивачу, як власнику транспортного засобу, ФОП ОСОБА_7 був складений звіт № 67/05/17 від 02 червня 2017 року про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, відповідно до якого загальна сума матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу Renault Trafic реєстраційний номер НОМЕР_1 становить - 135 524,55 гривенть. При цьому, для проведення незалежної оцінки завданих збитків і огляду транспортного засобу позивача було запрошено керівництво ТОВ "ТК "ТЕХНО-ТРЕЙД", учасника ДТП ОСОБА_4 і представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката Кравченко С.С. Огляд транспортного засобу здійснювався 26 травня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , за участю ОСОБА_4 , представника відповідача і захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Чупилки Ю.С., представника потерпілої - адвоката Кравченко С.С. За проведення експертного дослідження позивачем було сплачено кошти у розмірі 1500 гривень.Цивільно-правова відповідальність тягача і напівпричепа на момент ДТП була застрахована в ПрАТ Київський страховий дім згідно полісу № АК/2216141 та № АК/2216142. На теперішній час, на офіційному сайті ПрАТ Київський страховий дім міститься інформація про те, що загальними зборами акціонерів ПрАТ Київський страховий дім від 10 серпня 2018 року прийнято рішення про припинення Приватного акціонерного товариства Київський страховий дім шляхом ліквідації у добровільному порядку за рішенням органу Товариства, уповноваженого на це установчими документами (за рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ Київський страховий дім ). На адресу ліквідатора ПрАТ Київський страховий дім та до Харківської обласної дирекції ПрАТ Київський страховий дім представником позивача направлялись адвокатські запити щодо підтвердження вищезазначеної інформації, на які відповіді надано не було. Також, 23 липня 2019 року на адресу відповідача була направлена претензія за підписом адвоката Кузнецова А.І., який діяв інтересах позивача, щодо виплати матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП, на яку 05 серпня 2019 року отримано відповідь ТОВ ТК Техно-Трейд щодо відмови розглядати зазначену претензію у зв`язку з ненаданням адвокатом засвідченої копії договору про надання правової допомоги. Однак, адвокат не повинен був надавати зазначений документ, оскільки до претензії надавався ордер, який був належним чином оформлений і містився у додатках. У зв`язку із тим, що відповідач проігнорував вимогу щодо сплати матеріальної шкоди, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав. Отже, оскільки ПрАТ Київський страховий дім на теперішній час знаходиться в стані ліквідації і потерпілий фактично не має можливості звернутись із заявою щодо страхового відшкодування, виходячи з правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постановах від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-954цс16 та від 14 лютого 2018 року у справі № 344/10730/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к, позивач звертається безпосередньо до власника сідлового тягача і напівпричепа, яким є ТОВ "Транспортна компанія "ТЕХНО-ТРЕЙД", з метою відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи, що 22 квітня 2017 року водій сідлового тягача марки Scania R420 реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом Magyar SR34EBNA реєстраційний номер ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди працював у ТОВ "Транспортна компанія "ТЕХНО-ТРЕЙД" на посаді водія і фактично виконував свої службові обов`язки позивач, на його думку, має законне право вимагати від відповідача виплатити понесені збитки його транспортному засобу відповідно до звіту № 67/05/17 від 02 червня 2017 року у розмірі 135 524,55 гривень, а також відшкодувати витрати, понесені у зв`язку з проведенням цього дослідження у розмірі 1500 гривень. Окрім матеріальної шкоди позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних хвилюваннях, які він зазнав у зв`язку із тим, що його родичі потрапили в дорожньо-транспортну пригоду, а також у зв`язку із пошкодженням його транспортного засобу, який був єдиним засобом пересування для всієї сім`ї. Так, у зв`язку із повним знищенням автомобіля позивач не має можливості вільно пересуватись на своєму автомобілі, який по сьогоднішній час знаходиться в неробочому стані та взагалі відновленню не підлягає. Позивач є літньою людиною, інвалідом ІІ групи, а тому всі хвилювання та зусилля, спрямовані на поновлення його порушених прав в багато разів важчі. Хвилювання та думки про те, як придбати новий транспортний засіб, вже більше 2 років тримають позивача у постійній нервовій та психологічній напрузі, що вплинуло на відносини з сім`єю, близькими та родичами. Окрім того, позивач був змушений змінити свій звичайний день, оскільки витратив безліч часу на поїздки до Київської області, а саме до експертів щодо встановлення вартості завданих збитків, страхової компанії, станцій технічного обслуговування, органів досудового розслідування та судової влади, з метою визначення вартості відновлювальних робіт, отримання необхідних документів для підтвердження розміру шкоди, що спричинило ряд незручностей та проблем, марно згаяного часу, який би міг бути витрачений на сім`ю.Через такі обставини , змінився нормальний життєвий уклад позивача та його сім`ї. Крім того, якби сім`я позивача була в менш надійному автомобілі, не відомо, чим би все закінчилось, враховуючи силу удару і характер пошкоджень. Позивач переніс моральні страждання за свою родину, які через ДТП потрапили до реанімації та більше року відновлювали стан свого здоров`я, у зв`язку з чим він отримав дуже великий додатковий стрес. Враховуючи те, що поновлення порушених прав позивача вимагає додаткових, раніше непередбачуваних зусиль, третя особа і відповідач, після ДТП самостійно навіть не вважали за необхідне добровільно, самостійно і в повному обсязі відшкодувати завдані позивачу матеріальні збитки. Отже, виходячи з наведеного позивач вважає, що має право на отримання моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень, який є співмірним із завданими переживаннями.

26 вересня 2019 року представником позивача ОСОБА_2 надана відповідь на відзив відповідно до ст. 179 ЦПК України, в якому він зазначив, що на його думку відповідач фактично визнав позовні вимоги, оскільки у своєму відзиві на позов не навів жодних доводів спростування обґрунтувань позову та не надав будь-які документи на підтвердження викладених обставин. Більш того, Відповідач підтвердив факт своєї вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та завдання матеріальних збитків позивачу, а також підтвердив, що водій автопоїзда у складі сідлового тягача Scania R420 реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом цистерною Magyar SR34EBNA реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 працював на посаді водія в ТОВ "Транспортна компанія "ТЕХНО-ТРЕЙД". Так, відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на той факт, що звіт № 67/05/17 від 02 червня 2017 року про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу не є належним та допустимим доказом по справі. У своїй відповіді за вих. № 115 від 01 червня 2019 року ТОВ ТК Техно-Трейд відмовилось розглядати претензію позивача, посилаючись на те, що адвокат не надав засвідчену копію договору про надання правової допомоги та той факт, що на арк. 3 протоколу огляду т/з Renault Trafic реєстраційний номер НОМЕР_1 від 26 травня 2017 року не міститься підпису особи, яка проводила огляд та зазначення її ініціалів та прізвища. Для з`ясування вказаних обставин на адресу ФОП ОСОБА_7 було направлено адвокатський запит, на який отримано відповідь від 09 серпня 2019 року, зі змісту якої вбачається, що відповідно до ст. 9 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні оцінювач при проведенні оціночних процедур керується методиками та іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна що затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. З усіх діючих нормативних актів з оцінки, лише частина 5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України №145/5/2092 від 24.11.03 р.) регламентує процедуру проведення технічного огляду КТЗ, відповідно до якої протокол технічного огляду не складається і відповідно правил по його оформленню не містить, а тому підпис оцінювача на кожному аркуші протоколу огляду, який було складено оцінювачем за власним бажання, не є обов`язковим. Крім того, на 2 і 3 сторінці протоколу огляду своїм підписом підтвердили найменування і відповідність пошкоджених деталей особи, які були присутні при огляду, а саме: ОСОБА_4 ; представник відповідача і третьої особи - адвокат Чупилка Ю.С.; представник потерпілої особи по кримінальному провадженню - адвокат Кравченко С.С. Отже, оскільки представник відповідача і третьої особи- адвокат Чупилка Ю.С., яка також представляє інтереси Відповідача в зазначеній справі, своїм підписом підтвердила дійсність пошкоджених деталей і не подавала будь-яких заперечень щодо проведення цієї оцінки, тому зазначений доказ є належним і допустимим. Представник позивача також зазначив про наявність достатніх доказів на підтвердження факту факт споріднення ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та інших зазначених позивачем осіб. Представник позивача також зазначив про те, що ОСОБА_5 отримала наступні ушкодження: закриту травму грудної клітини (перелом 2-4 ребер зліва, емфіземи середостіння і перикардіальної порожнини, двосторонній гідротаракс), струс головного мозку, рану язика, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, ОСОБА_6 отримала наступні ушкодження: струс головного мозку, перелом кісток носа, рану в ділянці голови зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

19 листопада 2019 року представник позивача подав до суду додаткові пояснення, в яких надав додаткові пояснення в частині наміру укладання Договору про повну матеріальну відповідальність між ТОВ ТК Техно-Тред і ОСОБА_3 . Так, представник позивача зазначив, що відповідач не оспорює той факт, що з 02 лютого 2015 року по теперішній час ОСОБА_3 знаходиться у трудових взаємовідносинах з ТОВ ТК Техно-Тред , де займає посаду водія. Виходячи зі змісту ст. 135-1 Кодексу законів про працю України, Положення про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, затвердженого Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 липня 1976 року, та Переліку, затвердженого постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питанням та ВЦРПС від 28 грудня 1977 року, договори про повну матеріальну відповідальність з працівниками, чиї посади (виконувана робота) не вказані в Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, юридичної сили не мають. Такі висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом в постанові від 29 січня 2018 року по справі № 743/1641/15-ц. Матеріальна відповідальність працівника - це обов`язок відшкодувати в установлених законодавством розмірах та порядку шкоду, спричинену роботодавцю при виконанні трудових обов`язків винною та протиправною дією (бездіяльністю) працівника. Отже, виходячи з вимог ст. 134 КЗпП, якщо і фактично наявний Договір про повну матеріальну відповідальність, укладений між відповідачем і третьою особою, він містить обов`язок ОСОБА_3 відшкодувати шкоду лише власнику майна - ТОВ ТК Техно-Тред , і не розповсюджується на відшкодування шкоди третім особам, яким є позивач. Крі того, відповідач суперечить своїй позиції, оскільки 25 квітня 2017 року після дорожньо-транспортної пригоди, ТОВ ТК Техно-Тред зверталося до страхової компанії Київський страховий дім , посилаючись на те, що воно є потерпілим, намагаючись стягнути страхове відшкодування. Однак, відповідно до умов укладеного Договору про повну матеріальну відповідальність від 03 січня 2017 року, в такому разі Відповідач повинен був стягнути завдану сідловому тягачу Scania R420 та напівпричепу цистерні Magyar SR34EBNA шкоду з водія ОСОБА_3 , який був матеріально відповідальною особою за цей транспортний засіб. Також, при постановлені рішення представник позивача просив врахувати позицію Великої палати Верховного Суду, викладену в постанові від 19 червня 2019р. у справі № 465/4621/16-к, в якій зазначено, що потерпіла особа не зобов`язана звертатися до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди, таке право, може бути реалізоване безпосередньо шляхом подання відповідного позову до суду, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Аргументи учасників справи.

12 вересня 2019 року представником відповідача ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД Чупилка Ю.С. наданий відзив на позов, в якому вона вважала вимоги ОСОБА_1 незаконними та не обґрунтованими, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних обставин. ОСОБА_3 прийнятий на посаду водія автотранспортного ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД з 02 лютого 2015 року. На підставі наказу № 1509/1 від 15.09.2016 року за водієм ОСОБА_3 закріплений транспортний засіб - Сідловий тягач-Е SCANIA R420 державний реєстраційний номер НОМЕР_4 з ніпівпречепом-цистерною -Е MAGYAR державний реєстраційний номер НОМЕР_5 . Сідловий тягач SCANIA R420 реєстраційний номер НОМЕР_2 та спеціалізований напівпричіп Н/ПР-ЦИСТЕРНА-Е MAGYAR SR34EBNA реєстраційний номер НОМЕР_5 зареєстровані на праві власності за ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД і відповідно до протоколів перевірки технічного стану ТЗ після проходження технічного контролю є технічно справним. Цивільно-правова відповідальність ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД , як власника сідлового тягача-Е SCANIA R420 державний реєстраційний номер НОМЕР_4 і ніпівпречепа-цистерни -Е MAGYAR державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , застрахована у ПрАТ Київський страховий дім на кожен окремо на страхову суму на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 200 000 гривень, за шкоду, заподіяну майну - 100000 гривень, розмір франшизи - 500 гривень відповідно. 22 квітня 2017 року на автомобільній дорозі державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Renault Trafic реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та сідлового тягача-Е SCANIA R420 реєстраційний номер НОМЕР_4 з Н/ПР-ЦИСТЕРНА-Е MAGYAR реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_3 . За фактом зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, враховуючи отримання пасажирами Renault Trafic тілесних ушкоджень, Баришівським відділенням поліції Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області 22 квітня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження за №12017110070000204 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст.286 КК України. Діючи відповідно до вимог підп..33.1.4 п.33.1 статті 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідачем невідкладно, не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово було надано страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка. В той же час позивачем не надано доказів вчинення аналогічних дій, які б в подальшому стали правовою підставою для отримання страхового відшкодування шкоди завданої пошкодженням транспортного засобу. Під час досудового розслідування ОСОБА_1 не заявляв цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вироком Баришівського районного суду Київської області від 19 лютого 2019 року, який набрав законної сили 22 березня 2019 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді трьох років обмеження волі з позбавленням права керування транспортним засобом на три роки з одночасним звільненням від відбування покарання за даним вироком на підставі п. в ст.1 ЗУ Про амністію у 2016 році. 30 липня 2019 року на адресу відповідача надійшла претензія від 23 липня 2019 року щодо виплати матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП на суму 137 024, 55 гривень за підписом адвоката Кузнецова А.І. 02 серпня 2019 року відповідачем було направлено відповідь на зазначену претензію, яка отримана позивачем 08 червня 2019 року та його представником - адвокатом Кузнецовим А.І., в якій відповідач повідомив заявника про відсутність правових підстав для розгляду по суті зазначеної претензії з мотивів відсутності засвідчених належним чином додатків до претензії, не підписаного протоколу огляду ТЗ, який є додатком до звіту №67/05/17 від 02.06.2017 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного ТЗ та викладених зауважень підприємства до документів, які підтверджували повноваження адвоката Кузнецова А.І. Доказів подання позивачем заяви про страхове відшкодування останнім долучено до позовної заяви не було. Натомість, позивач посилається на той факт, що ПрАТ Київський страховий дім на теперішній час перебуває у стані ліквідації і тому, на думку позивача, він фактично не може звернутися з заявою щодо страхового відшкодування . Однак відповідач не погоджується з такою позицією позивача, оскільки позивач у такому випадку не обмежений законом у поданні заяви про страхове відшкодування до страхової компанії або вчиненні дій регламентованих ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Щодо правової позиції позивача стосовно абсолютного права пред`явлення позову до заподіювача шкоди з посиланням на позиції ВСУ від 26 жовтня 2016 у справі № 6-954цс16; від 14 лютого 2018 року у справі № 344/10730/15ц, відповідач вважає за необхідне звернути увагу суду на правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 26 червня 2019 року у справі № 287/463/15-ц. Відповідач вважає, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37 Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання ж обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18). Отже враховуючи той факт, що відповідач має застраховану цивільно-правову відповідальності, як власник наземних транспортних засобів за відповідними полісами на загальну страхову суму за шкоду, заподіяну майну - 199 000 гривень (200000 гривень - 1000 гривень франшиза), відповідач вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з підприємства заявленої позивачем суми майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Стосовно заявленого позивачем розміру матеріальної шкоди внаслідок пошкодження ТЗ та доказів, які підтверджують цю обставину, відповідач звертає увагу суду на відсутність доказів понесених позивачем витрат , пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу. Враховуючи те, що наданий позивачем звіт №67/05/17 від 02 червня 2017 року про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного ТЗ, складений ФОП ОСОБА_7 , не є висновком судового експерта, а тому не відповідає вимогам статті 102 ЦПК України, відповідач має законні підстави вважати даний доказ неналежним та недопустимим. Також відповідач зазначив, що ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД внаслідок ДТП отримало пошкодження транспортного засобу - сідлового тягача-Е SCANIA R420 реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом-цистерною-Е MAGYAR реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартість відновлювального ремонту яких склала 500 173,10 гривень. Щодо доводів позивача про заподіяння моральної шкоди, представник зазначила наступне. Відповідач не визнає та заперечує проти задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не надано доказів родинних зв`язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який керував ТЗ в момент ДТП, та подальших родинних зв`язків з переліченими позивачем особами, яких він вважає членами його сім`ї. По-друге, виходячи зі змісту свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 , транспортний засіб Renault Trafic реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_4 , є Спеціалізованим вантажним фургоном маловантажним-В . Враховуючи те, що ОСОБА_4 перевозив пасажирів, а саме три повнолітні особи та дві малолітні особи з порушенням вимог п. 21.1, підп. в) п. 21.11 ПДД України, внаслідок чого ОСОБА_5 зазнала тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості представник відповідача вважає, що відсутні правові підстави вважати відповідача заподіювачем моральної шкоди позивачу. Позивач з власної волі надав ОСОБА_4 транспортний засіб, який не прилаштований для перевезення пасажирів, з метою поїздки ОСОБА_4 та членів його сім`ї до родичів. Крім того, представник відповідача зазначив, що заявлені позивачем витрати на проведення експертизи у розмірі 1500 гривень, як судові витрати по справі, не відносяться до видів судових витрат, вичерпний перелік яких встановлений ч. 3 статті 133 ЦПК України.

08 жовтня 2019 року директор ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД Запорожець А.П. надав письмові заперечення в порядку ст. 180 ЦПК України, в яких зазначив наступне. Так, відповідач вважає, що посилання представника позивача у відповіді на відзив на фактичне визнання позовних вимог відповідачем, підтвердження факту своєї вини у вчиненні ДТП та завдання матеріальних збитків позивачу є виключно припущенням представника позивача. Відповідач не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 . Посилаючсиь на Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції та Фондом державного майна України №145/5/2092 від 24 листопада 2003 року, вважає необґрунтованими міркування представника позивача про те, що підпису оцінювача на кожному аркуші протоколу огляду, який було складено оцінювачем за власним бажанням, який не є обов`язковим. Повторно наголошував, що наданий позивачем звіт №67/05/17 від 02 червня 2017 року про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного ТЗ не є висновком судового експерта, отже не відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України, відповідач обґрунтовано вважає даний доказ неналежним та недопустимими. З приводу заявленої позивачем суми в рахунок моральної шкоди вважає її не розумною. Крім того, надані позивачем докази на підтвердження споріднення зазначених ним в позові осіб, на думку відповідача, не доводять вказаних обставин.

Треті особи ОСОБА_3 таПриватне акціонерне товариство Київський страховий дім пояснень не надали, з будь-якими клопотаннями та заявами не звертались.

Рух справи.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 серпня 2019 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 листопада 2019 року клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Техно-Трейд Запорожець А.П. про витребування доказів задоволено. Витребувано від уповноваженої особи з ліквідації ПАТ Київський страховий дім (код ЄДРПОУ 25201716, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема 37-41) інформацію стосовно звернень за виплатою страхового відшкодування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 чи їх уповноважених представників за полісами №АК/2216142 від 26 січня 2017 року та №АК/2216141 від 26 січня 2017 року, страхувальниками за якими є Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Техно-Трейд (код ЄДРПОУ 36181877). Ухвала про витребування станом на день постановлення рішення не виконана, витребувані судом докази не надані.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2019 року заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД Запорожець А.П. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача задоволено. Залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД , третя особа - ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору уповноважену особу з ліквідації Приватного акціонерного товариства Київський страховий дім .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 червня 2020 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2020 року замінено неналежну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, по цивільній справі з уповноваженої особи з ліквідації Приватного акціонерного товариства Київський страховий дім на Приватне акціонерне товариство Київський страховий дім .

Представник позивача Кузнецов А.І. у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених в позові, у відповіді на відзив та у додаткових поясненнях.

Представник відповідач ОСОБА_8 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якому підтримав обставини, викладені відповідачем у відзиві.

Представник Приватного акціонерного товариства Київський страховий дім у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Як встановлено вироком Баришевського районного суду Київської області від 19 лютого 2019 року, 22 квітня 2017 року ОСОБА_3 , керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача марки Scania R420 , реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом цистерною марки Magyar SR34EBNA , реєстраційний номер НОМЕР_3 , грубо порушив вимоги п.1.5., 2.3. (б), 10.1., 12.2., 1.10 Правил дорожнього руху України, та на 55 км+800м автодороги сполученням Київ-Харків на території Баришівського району Київської області, допустив зіткнення з автомобілем марки Renault Trafic , реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який знаходився на узбіччі в нерухомому стані з увімкненою аварійною світловою сигналізацією. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки Renault Trafic ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості: закрита травма грудної клітини (перелому 2-4 ребер зліва, емфіземи середостіння і перикардіальної порожнини, двосторонній гідроторакс), струс головного мозку, рана язика.

Зазначеним вироком ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки, на підставі в ст.1 Закону України Про амністію у 2016 році ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання. Вирок набрав законної сили 22.03.2019.

В результаті зазначеною дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки Renault Trafic ОСОБА_6 також отримала легкі тілесні ушкодження: струс головного мозку, перелом кісток носа, рана в ділянці голови зліва, що підтверджується наданим позивачем висновком судово-медичної експертизи № 48/д від 18.07.2017, проведеної в кримінальному провадженні.

ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з відповідачем - працював на посаді водія в ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД , та на момент дорожньо-транспортної пригоди виконував трудові обов`язки, що підтверджується наказом №2 ос від 02.02.2015 про прийняття ОСОБА_3 на роботу на посаду водія, наказом № 1509/1 від 15.09.2016 про закріплення за ОСОБА_3 автотранспортних засобів, товарно-транспортною накладною № 352079 від 21.04.2017, свідоцтвами про допущення транспортних засобів до перевезення вантажів. Ці обставини визнаються сторонами, а також підтверджуються змістом вироку Баришевського районного суду Київської області.

Власником спеціалізованого вантажного сідлового тягача-Е марки Scania R420 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та спеціалізованого напівпричепу з цистерною марки Magyar SR34EBNA , реєстраційний номер НОМЕР_3 , є ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ).

Власником спеціалізованого вантажного фургону малотонажного марки Renault Trafic , реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 ).

Позивачем наданий звіт ФОП ОСОБА_7 №67/05/17 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ), виготовлений оцінювачем ОСОБА_9 02.06.2017, згідно висновку якого величина вартості матеріального збитку, нанесеного власнику пошкодженого КТЗ, з врахуванням допусків в межах яких відбулась оцінка, з врахуванням ПДВ 20% та інших загально державних податків і зборів (обов`язкових платежів) дорівнює ринковій вартості транспортного засобу та складає 135524,55 гривень.

Позивачем 27 травня 2017 року сплачено за складення звіту про оцінку вартості збитку завданого власнику пошкодженого КТЗ 1500 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 02/05 від 29.05.2017.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД , як власника транспортних засобів спеціалізованого вантажного сідлового тягача-Е марки Scania R420 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та спеціалізованого напівпричепу з цистерною-Е марки Magyar SR34EBNA , реєстраційний номер НОМЕР_3 , застрахована Приватним акціонерним товариством Київський страховий дім відповідно до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , відповідно поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/2216141 від 26.01.2017 та АК/2216142 від 26.01.2017 на страхову суму за кожним полісом на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю - 200000,00 гривень, за шкоду заподіяну майну - 100000,00 гривень, розмір франшизи - 500 гривень.

Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_1 як власника автомобіля марки Renault Trafic , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована ТДВ Страхова компанія Альфа-гарант , поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/0069689 від 03.08.2016.

25 квітня 2017 року представником ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД Шевченко С.В. направлено на адресу ПрАТ Київський страховий дім повідомлення про подію, що може бути визнана страховою, яким повідомлено про дорожньо-транспортну пригоду 22 квітня 2017 року за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , повідомлення містить відомості про прийняття та реєстрацію страховою компанією.

26 квітня 2017 року представником ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД Чупилка Ю.С. направлено на адресу ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант повідомлення від потерпілого про дорожньо-транспортну пригоду 22 квітня 2017 року за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , повідомлення містить відомості про прийняття та реєстрацію страховою компанією.

Відповідачем надані докази (акти виконаних робіт, рахунки та платіжні доручення), що підтверджують понесені відповідачем витрати на проведення відновлювального ремонту сідлового тягача-Е марки Scania R420 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та спеціалізованого напівпричепу з цистерною-Е марки Magyar SR34EBNA , реєстраційний номер НОМЕР_3 , на суму 500173,10 гривень.

23 липня 2019 року на адресу ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД представником ОСОБА_1 адвокатом Кузнецовим А.І. направлено претензію щодо виплати завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди в сумі 137024,55 гривень, з яких 135524,55 гривень вартість матеріального збитку, 1500 гривень вартість проведення товарознавчого дослідження.

01 серпня 2019 року відповідачем надано відповідь представнику позивача, згідно якої відповідач зазначає про відсутність правових підстав для розгляду претензії по суті через вади доданих до претензії документів.

01 липня 2019 року та 16 липня 2019 року представником позивача адвокатом Кузнецовим А.І. на адресу ПрАТ Київський страховий дім були направлені адвокатські запити про отримання інформації щодо звернення власників транспортних засобів та учасників дорожньо-транспортної пригоди до страхової компанії із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявами про відшкодування завданої шкоди.

Зазначені запити були отримані ПрАТ Київський страховий дім 11 липня 2019 року та 05 серпня 2019 року, що підтверджується відстеженням поштового відправлення з офіційного сайту УКРПОШТИ. Твердження позивача про ненадання відповідей на зазначені адвокатські запити учасниками справи не спростовані.

Позивачем надані також документи, з яких вбачається, що останній має ІІ групу інвалідності за зором безстроково (посвідчення, довідка до акту огляду МСЕК), проживає без реєстрації шлюбу з ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 (акт комісії ОСББ Зарниця -7 від 17.09.2019). ОСОБА_4 проживає без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 (довідка Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області від 23.09.2019). ОСОБА_6 є матір`ю неповнолітніх ОСОБА_11 2009 року народження та ОСОБА_12 2012 року народження (свідоцтва про народження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Учасниками справи визнаються та підтверджені вироком Баришівського районного суду Київської області від 19 лютого 2019 року фактичні обставини справи, а саме факт заподіяння позивачу матеріальної шкоди в зв`язку з пошкодженням належного йому транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди 22 квітня 2017 року, яка відбулась з вини третьої особи ОСОБА_3 під час виконання останнім трудових обов`язків на посаді водія ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД .

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

На підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.2 ст.1188 ЦК України якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Отже суд дійшов висновку про те, що у позивача виникло право на відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням в результаті дорожньо-транспортної пригоди належного йому на праві власності автомобіля. Відповідно до ст..28 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність доказів розміру завданої позивачу майнової шкоди, оскільки наданий позивачем звіт не є висновком судового експерта та не підтверджує понесені позивачем витрати на проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.

Так, позивачем наданий звіт про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ), виготовлений оцінювачем ОСОБА_9 02.06.2017, згідно висновку якого величина вартості матеріального збитку, нанесеного позивачу, з врахуванням ПДВ 20% та інших загально державних податків і зборів (обов`язкових платежів) дорівнює ринковій вартості транспортного засобу та складає 135524,55 гривень.

Відповідно до ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст.ст. 7, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Наданий позивачем звіт відповідає вищезазначеним положенням закону.

Відповідач не довів іншу реальну вартість автомобіля та не спростував звіт визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу №67/05/17 від 02.06.2017 шляхом надання відповідних доказів.

Разом з цим, суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності правових підстав для стягнення суми відшкодування завданої позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди з відповідача - ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД в зв`язку з тим, що цивільно-правова відповідальність ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД , як власника транспортних засобів спеціалізованого вантажного сідлового тягача-Е марки Scania R420 та спеціалізованого напівпричепу з цистерною-Е марки Magyar SR34EBNA застрахована Приватним акціонерним товариством Київський страховий дім відповідно до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 ЦК України). Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст.5 Закону україни Про страхування ).

Відповідно до п.9 ч.1 ст.7 Закону України Про страхування належить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Отже, ПрАТ Київський страховий дім , уклавши з ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД договір страхування цивільно-правової відповідальності останнього, взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником іншій особі внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

За змістом пунктів 9.1 і 9.2 ст.9 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Стаття 1194 ЦК України: особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до умов договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за полісами АК/2216141 від 26.01.2017 та АК/2216142 від 26.01.2017 розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить страхову суму за кожним полісом на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну - 100000,00 гривень, розмір франшизи - 500 гривень, тобто загальний розмір страхової суми складає 199000 гривень (200000 гривень - 1000 гривень франшизи), що є достатнім для повного відшкодування завданої відповідачем шкоди майну позивача, розмір якої згідно наданих позивачем доказів складає 135524,55 гривень, що охоплюється лімітом відповідальності ПрАТ Київський страховий дім , а тому відсутні правові підстави виникнення у відповідача обов`язку відшкодування завданої позивачу майнової шкоди.

Такі висновки суду повністю відповідають правовій позиції Верховного Суду, які викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, та від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц, в зв`язку з чим суд не приймає до уваги посилання позивача на практику Верховного Суду щодо наявності у потерпілого права пред`явлення вимоги про відшкодування завданої шкоди безпосередньо до заподіювача шкоди, а не до страхової компанії, зокрема на постанови Верховного Суду від 26 жовтня 2016 року (справа № 6-954цс16), від 14 лютого 2018 року (справа № 344/10730/15-ц), , а також на Постанову Пленуму ВСУ № 6 від 27 березня 1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди . При цьому, суд зазначає про відсутність усталеної судової практики Верховного Суду з приводу зазначених правовідносин та відсутність юридичної визначеності стосовно застосування судами юридичних норм, що регулюють спірні правовідносини, та керується постановою Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц, яка є останньою за датою прийняття по відношенню до постанов, на які посилається позивач.

Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного суду від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к суд вважає некоректним, оскільки зазначена правова позиція стосується правовідносин, що виникли між потерпілим у кримінальному провадженні та МТСБУ, до якого безпосередньо був пред`явлений цивільний позов, а не стосується правовідносин, що виникли між потерпілою особою та заподіювачем шкоди, як у даному випадку.

Відповідно до ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст. 22 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як встановлено судом, та не оспорюється учасниками справи, 25 квітня 2017 року представником ТОВ Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД Шевченко С.В. відповідно до вимог Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , направлено на адресу ПрАТ Київський страховий дім повідомлення про подію, що може бути визнана страховою, але позивач до страхової компанії або МТСБУ з приводу отримання страхового відшкодування завданої шкоди не звертався.

Щодо доводів позивача про наявність в нього права безпосереднього звернення за відшкодуванням шкоди до відповідача в зв`язку з прийняттям рішення про припинення ПрАТ Київський страховий дім шляхом ліквідації суд зазначає наступне.

Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Приватне акціонерне товариство Київський страховий дім перебуває в стані припинення, рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації внесене до реєстру 10.08.2018.

Суду не надано доказів звернення позивача до страхової компанії з приводу отримання страхового відшкодування з моменту настання страхового випадку 22 квітня 2017 року до внесення рішення про припинення юридичної особи Приватного акціонерного товариства Київський страховий дім 10 серпня 2018 року, а також звернення позивача після 10 серпня 2018 року до МТСБУ.

Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає порядок отримання страхового відшкодування у випадках, коли страхова компанія, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу, позбавлена ліцензії, виключена з МТСБУ, перебуває у стадії припинення (банкрутства), фактично не здійснює діяльність.

Так, статтею 20 вказаного Закону встановлено, що у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.

Підпунктом а пункту 41.2 статті 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Статтею 52 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано питання припинення членства в МТСБУ, зокрема повне членство страховика в МТСБУ припиняється у разі позбавлення страховика - повного члена МТСБУ такого статусу, втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ або виключення такого страховика із членів МТСБУ. Страховик, членство якого у МТСБУ припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Специфіка правового регулювання правових відносин у сфері страхування цивільної відповідальності передбачає виплату потерпілій особі страхового відшкодування й лише у випадку недостатності страхової виплати можуть застосовуватись положення ст. 1194 ЦК України. Так, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик заподіювача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість заподіювача шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком заподіювача шкоди замість останнього. При цьому, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Зважаючи на те, що вимога позивача про стягнення витрат на проведення оцінки вартості збитку завданого власнику пошкодженого транспортного засобу у розмірі 1500 гривень (складення звіту про оцінку вартості збитку завданого власнику пошкодженого КТЗ), пов`язана із вирішенням вимоги про відшкодування завданої майнової шкоди, у задоволенні якої суд відмовив, слід відмовити також у задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на проведення оцінки завданої майнової шкоди.

Позовні вимоги в частині відшкодування завданої позивачу моральної шкоди підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст..23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст..1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оскільки договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідача за полісами АК/2216141 від 26.01.2017 та АК/2216142 від 26.01.2017 не передбачено виплати страхового відшкодування за завдану моральну шкоду, наявні правові підстави для відшкодування завданої позивачу моральної шкоди безпосередньо відповідачем.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 , розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка виникла з вини ОСОБА_3 , що встановлено вироком суду, який набрав законної сили, суд виходить з того, що належний позивачу на праві власності автомобіль був пошкоджений та не підлягає експлуатації, вартість матеріального збитку в зв`язку з пошкодженням автомобіля дорівнює вартості автомобіля, суд погоджується з доводами позивача, що автомобіль відновленню не підлягає, позивач тривалий час більше трьох років позбавлений засобу пересування, в зв`язку з чим очевидно змушений змінити свій звичайний спосіб життя, що спричиняє певні незручності та викликає психологічне напруження. При визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди суд враховує також стан здоров`я позивача, який є інвалідом ІІ групи за зором, а тому має певні незручності через те, що його родина тривалий час позбавлена транспортного засобу. Крім того, суд вважає слушними доводи позивача про те, що певного часу та психологічної напруги потребують дії, пов`язані з захистом його права на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди.

Посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди на порушення ОСОБА_4 , який керував належним позивачу транспортним засобом, Правил дорожнього руху України, пов`язаних з порушенням правил перевезення пасажирів у вантажному фургоні, суд вважає безпідставними, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких доводів відповідачем не надано. Вирок Баришівського районного суду Київської області від 19 лютого 2019 року не містить жодних відомостей щодо порушення водієм ОСОБА_4 . Правил дорожнього руху та відомостей щодо розташування пасажирів в транспортному засобі під його керуванням.

Доводи позивача в обґрунтування завданої йому моральної шкоди щодо його душевних хвилювань в зв`язку з потраплянням у дорожньо-транспортну пригоду його родини, а саме сина, невістки, батьків невістки (сватів) та двох онуків, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки зазначені особи не є членами сім`ї та близькими родичами позивача, а є родичами жінки, з якою він спільно проживає, відсутні також будь-які відомості щодо спільного проживання позивача однією сім`єю із зазначеними ним особами, що відповідно до положень ст..23 ЦК України виключає наявність підстав для відшкодування моральної шкоди. Крім того судом не встановлено будь яких відомостей щодо зміни звичайного способу життя позивача та витрачення ним часу та лікування зазначених осіб та догляд за ними.

Отже, виходячи з наведених вище обставин, та керуючись принципами розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, слід визначити у розмірі 20000 гривень.

Щодо судових витрат

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21050 гривень, суд зазначає наступне.

Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1 ст. 133 ЦПК України ).

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Положеннями частини 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 у справі № 814/698/16.

Судом встановлено, що представництво позивача у суді здійснював адвокат Кузнецов Анатолій Ігорович на підставі ордеру на надання правової допомоги серії ДН №041725 від 07 серпня 2019 року (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5075 від 27 червня 2018 року).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надані: Угода про надання правової допомоги від 25 червня 2019 року, укладена між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Кузнецовим А.І., Додаток №1, Додаток №2 до Угоди про надання правової допомоги від 25 червня 2019 року, акт №1 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору б/н від 25 червня 2019 року, акт №2 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору б/н від 30 грудня 2019 року, акт №3 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору б/н від 20 листопада 2020 року.

Так, умовами угоди про надання правової допомоги визначено, що адвокат має право на отримання гонорару у зв`язку з виконанням доручення Клаєнта у порядку встановленому договору. Клієнт сплачує на користь адвоката в якості оплати послуг адвоката з виконання доручення суму грошових коштів згідно з затвердженими адвокатом і клієнтом розцінками за кожну виконану дію з виконання доручення (Додатки). За змістом додаткових угод (Додаток №1, Додаток №2 до Угоди про надання правової допомоги від 25 червня 2019 року) сторони погодили такі дії та час їх виконання, а саме: усна консультація одна година - 500 гривень, складання адвокатських запитів 2 штуки - 1400 гривень, досудова претензія щодо виплати матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП 1 штука - 700 гривень, підготовка та подання позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП п`ять годин - 2500 гривень, витрати на професійну правничу допомогу 1 година - 500 гривень, представництво інтересів позивача при розгляді справи в суді першої інстанції 1 година - 500 гривень.

Як вбачається зі змісту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору б/н від 25 червня 2019 року №1, №2 та №3, адвокатом Кузнецовим А.І. на виконання умов вищевказаної угоди та додатків до неї виконані наступні дії - правова допомога на вимогу клієнта у вигляді надання усної консультації - 1 година 500 гривень; попереднє опрацювання та аналіз матеріалів, зокрема аналіз документів, наданих замовником - 0,5 годин 500 гривень, вивчення та аналіз судової практики в аналогічних справах, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини - 2 години 1000 гривень; складання і подання досудової претензії щодо виплати матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП 1 штука - 700 гривень; складання адвокатського запиту - 2 штуки 1400 гривень; підготовка позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - 5 годин 2500 гривень; складання адвокатського запиту - 1 штука 700 гривень; складання і подання відповіді на відзив - 2 години 1000 гривень; складання і подання додаткових пояснень - 2 години 1000 гривень, вихід в судові засідання і представництво інтересів замовника в Харківському районному суді Харківської області - 24 години 12000 гривень. Надання вказаних послуг передбачено умовами договору про надання правової допомоги та Додатками до нього та узгоджуються з ними і матеріалами цивільної справи.

Відповідно до вимог ч.ч. 5,6 ст. 136 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18 та від 24 листопада 2020 року у справі № 911/4242/15.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

В ході судового розгляду відповідачем не заявлялось клопотань щодо зменшення розміру витрат на правничу допомоги, жодних заперечень з приводу наданих стороною позивача розрахунків витрат, понесених на правову допомогу, відповідачем також на надано не було. Натомість, стороною позивача доведений розмір витрат на професійну правничу допомогу, документально обґрунтований, а тому суд приходить до висновку про задоволенні вимог позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст..141 ЦПК ЦПК України, а саме судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті професійної правничої допомоги у розмірі 2269,19 гривень пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 20000 гривень, шо складає 10,78%.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД , треті особи - ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство Київський страховий дім , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД на користь ОСОБА_1 20000 (двадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 19 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД на користь держави судовий збір у розмірі 200 (двісті) гривень .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ТЕХНО-ТРЕЙД , код ЄДРПОУ 36181877, юридична адреса: 51931, Днапропетровська область, м. Кам`янське, вул. Садова, 87А.

Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа - Приватне акціонерне товариство Київський страховий дім , код ЄДРПОУ 25201716, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема 37-41.

Повне рішення складено 24 лютого 2021 року.

Суддя Т.В. Бобко