Постанова

від 02.03.2021 по справі 910/15127/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2021 р. Справа № 910/15127/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Владимиренко С.В.

Ткаченка Б.О.

представники сторін не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс"

на рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2020 р. (повний текст складено 02.12.2020 р.)

у справі № 910/15127/20 (суддя - Трофименко Т.Ю.)

за позовом комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс"

про стягнення 80 237,02 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" (далі - КП "Київтранспарксервіс") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс" (далі - ТОВ "Вілс") про стягнення 80 237,02 грн., з яких: 74 880,00 грн. боргу, 958,76 грн. 3 % річних, 78,00 грн. інфляційних втрат, 4 320,26 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем грошових зобов`язань та нездійснення своєчасного розрахунку за надання права на експлуатацію, утримання та облаштування майданчика для паркування згідно договору № ДНП-2020-02/06 від 06.02.2020 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2020 р. у справі № 910/15127/20 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Вілс" на користь КП "Київтранспарксервіс" 74 880,00 грн. боргу, 958,76 грн. 3 % річних, 77,28 грн. інфляційних втрат, 4 320,26 грн. пені та 2 099,90 грн. судового збору за подання позову; в іншій частині позову відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що сума боргу в розмірі 74 880,00 грн. за надання права на експлуатацію, утримання та облаштування майданчика для паркування згідно договору № ДНП-2020-02/06 від 06.02.2020 р. підтверджується належними доказами і відповідачем документально не спростована. Враховуючи, що відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 958,76 грн. 3 % річних, 77,28 грн. інфляційних втрат, 4 320,26 грн. пені. В решті позову відмовлено, оскільки позивачем невірно здійснено розрахунок інфляційних втрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "Вілс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позову.

Умотивовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вказував, що акти приймання-передачі послуг непідписані відповідачем, який не визнає розмір вартості наданих послуг, з огляду на впровадження на території країни карантинних обмежень. За твердженням відповідача, ним вчинялись дії щодо вирішення питання з позивачем в частині зменшення розміру оплати послуг за договором, проте сторони не дійшли згоди, у зв`язку з чим відповідачем направлено повідомлення про розірвання договору. Однак, наведеним обставинами суд першої інстанції не надав оцінки та в оскаржуваному рішенні не відобразив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2021 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Буравльов С.І., Поляк О.І., відкрито апеляційне провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

01.02.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021 р., у зв`язку з перебуванням суддів Поляк О.І. та Буравльова С.І. у відпустках, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Владимиренко С.В., Ткаченко Б.О.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак судове рішення підлягає скасуванню з наступних мотивів.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 06.02.2020 р. між КП "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та ТОВ "Вілс" (сторона-2) укладено договір про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування № ДНП-2020-02/06 (далі - договір), відповідно до умов якого сторона-1 передає за плату стороні-2 для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Братиславська, 3, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 40 місць для платного користування та 5 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Згідно з пунктом 3.1 договору майданчик для паркування вважається переданим в експлуатацію стороні-2 з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію.

У пункті 3.4 договору визначено, що щомісяця до 10 числа сторони підписують акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці. Підписання акту приймання-передачі послуг здійснюється за місцезнаходженням позивача. У випадку непідписання відповідачем акту приймання-передачі наданих послуг в строк до 10 числа акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці вважається підписаним відповідачем без зауважень.

Вартість експлуатації 1 машиномісця за 1 день в гривнях, визначена за результатами аукціону та становить 26,00 грн. Загальна ціна договору становить 1 253 824,00 грн. (пункти 4.2, 4.3 договору).

Відповідно пункту 4.5 договору оплата вартості експлуатації майданчика починається з дня підписання акту приймання-передачі позивачем в експлуатацію відповідачу майданчика для паркування та здійснюється відповідачем щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок позивача у розмірі 100 % місячної вартості експлуатації майданчика з урахуванням кількості календарних днів в місяці, за який проводиться оплата не пізніше 15 числа місяця, за який здійснюється розрахунок. Плата за місяць, в якому підписано акт приймання-передачі здійснюється пропорційно до фактичної кількості днів експлуатації майданчика для паркування в даному місяці. Якщо акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію підписано після 15 числа місяця, платіж вноситься до 1-го числа наступного місяця.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його сторонами (пункт 7.1 договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в експлуатацію паркувальний майданчик, що підтверджується актом приймання-передачі паркувального майданчика від 02.03.2020 р.

Позивачем було складено акти надання послуг на загальну суму 90 480,00 грн., а саме: за березень 2020 року № 2875 від 31.03.2020 р. на суму 31 200,00 грн., за квітень 2020 року № 3654 від 30.04.2020 р. на суму 31 200,00 грн., за травень 2020 року № 4439 від 27.05.2020 р. на суму 28 080,00 грн.

За твердження позивача, заборгованість відповідачем була сплачена частково, тож позивач звернувся до відповідача з вимогою № 053/05-1663 від 23.04.2020 р. щодо сплати решти боргу.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості з оплати щомісячних платежів за договором за період з березня 2020 року по травень 2020 року у загальній сумі 74 880,00 грн., а також 78,00 грн. інфляційних втрат, 958,76 грн. 3 % річних та 4 320,26 грн. пені, з підстав прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати платежів.

Зі змісту частини 2 статті 4 ГПК України випливає, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права; суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України; у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту права встановлені статтею 16 ЦК України та статтею 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Правилами паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1342 від 03.12.2009 р. (далі - Правила), визначено, що оператор - це суб`єкт господарювання, який здійснює обладнання і утримання майданчика для паркування; місце для паркування - місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою відповідно до Правил дорожнього руху; спеціально обладнані майданчики для паркування - це майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху (п. 4 Правил).

Згідно з п. 8-1 Правил операторам забороняється передавати майданчики для паркування на тротуарах та проїзній частині автомобільних доріг у користування іншим суб`єктам господарювання (внесено зміни згідно постанови Кабінету Міністрів України № 583 від 14.08.2013 р.).

Враховуючи наведене, не підлягають судовому захисту вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів за договором № ДНП-2020-02/06 від 06.02.2020 р. про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Цих обставин суд першої інстанції не врахував і постановив рішення, яке не відповідає критеріям законності щодо судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

З огляду на встановлене, рішення господарського суду у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову покладаються на позивача, а за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс" на рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2020 р. у справі № 910/15127/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2020 р. у справі № 910/15127/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Матеріали справи № 910/15127/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.03.2021 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді С.В. Владимиренко

Б.О. Ткаченко