Постанова

від 22.02.2021 по справі 903/611/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року Справа № 903/611/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - адв. Багацький Є.Г.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

на рішення Господарського суду Волинської області від 15.10.2019, ухвалене суддею Гарбар І.О., повний текст складено 18.10.20

у справі № 903/611/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ішів", с. Кладнів, м. Володимир-Волинський, Волинська обл.

до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, м. Луцьк, Волинська обл.

про внесення змін до договору

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Господарського суду Волинської області від 15.10.2019 р. у справі № 903/611/19 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ішів". Виключено із договору про умови ведення мисливського господарства, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Ішів" та Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства від 12.04.2013 р. мисливські угіддя площею 465 га., шляхом внесення змін до п.1.1 вищевказаного договору і встановлення загальної площі наданих в оренду мисливських угідь 13788 га.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Волинської області від 15.10.2019 у справі № 903/611/19, Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 15.10.2019 р. у справі № 903/611/19 та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ішів" залишити без розгляду.

Скаржник вважає, що рішення Господарського суду Волинської області ухвалене внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та відповідно не наданням їм належної оцінки, а також - з порушенням норм процесуального права.

Доводить, що відповідно до статті 278 ГПК України рішення підлягає скасуванню повністю із залишенням позову без розгляду з підстав, зазначених у статті 226 ГПК України.

Звертає увагу, що як убачається зі змісту справи № 903/531/19, відповідачем у якій є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ішів» - позивач у даній справі № 903/611/19, предметом спору є договір про умови ведення мисливського господарства від 12.04.2013 р., укладений ТОВ «Ішів» та Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, що регламентує здійснення ТОВ «Ішів» господарської діяльності з ведення мисливського господарства в тому числі і на спірних 465 га.

Підставою для розгляду позову у даній справі № 903/611/19 фактично є виключення із визначених договором про умови ведення мисливського господарства від 12.04.2013 р. спірних 465 га із загальної площі наданих територій у користування.

Звертає увагу, що відповідач в суді першої інстанції просив постановити ухвалу про зупинення провадження у справі № 903/61 1/19 до набрання законної сили судового рішення у справі № 903/531/19.

Посилається на п. 1 ст. 278 ГПК України, просить суд апеляційної інстанції врахувати зазначені обставини та скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 15.10.2019 р. у справі № 903/611/19 повністю і ухвалити рішення про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ішів» без розгляду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 р. апеляційну скаргу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства задоволено частково. Рішення Господарського суду Волинської області від 15.10.2019 р. у справі № 903/611/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 02.12.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ішів" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 у справі № 903/611/19 задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 р. скасовано, справу № 903/611/19 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховним Судом у постанові від 02.12.2020 р. зазначено, що апеляційний господарський суд не дослідив докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилався в апеляційній скарзі, та не вказав, у чому полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Не досліджено наведені позивачем правові підстави для внесення змін до договору від 12.04.2013 р. та не перевірено законність і обґрунтованість застосування судом першої інстанції умов та підстав, передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України (з якими законодавець пов`язує можливість на внесення змін до договору у судовому порядку у випадку істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору), у зв`язку з чим висновки апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог є передчасними.

Відповідно до ч. 5 ст. 310, ч.1 ст. 316 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 р. прийнято апеляційну скаргу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства на рішення Господарського суду Волинської області від 15.10.2019 р. до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г., справу № 903/611/19 призначено до розгляду.

При новому апеляційному розгляді справи представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, та просив суд залишити позов без розгляду. На запитання суду представник відповідача не визначив конкретної норми, відповідно до якої, на його думку, позов має бути залишений без розгляду.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та у поясненнях, наданих суду при новому апеляційному розгляді справи не погоджується із доводами скаржника, заперечує наявність підстав для скасування рішення Господарського суду Волинської області від 15.10.2019 р. у даній справі. Звертає увагу, що скаржник не конкретизує жодної підстави з правозастосовного пункту статті 226 ГПК України як правову підставу для скасування рішення.

Звертає увагу, що суб`єктний склад сторін у спорі №903/611/19 є відмінним від складу сторін у спорі №903/531/19. Так, у справах № 903/611/19 та № 903/531/19 ТОВ Ішів і Волинське обласне управління лісового та мисливського господарств мали не ідентичний процесуальний статус сторін.

Вважає, що станом на 19.09.2019 р., коли відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі, сторонами у справі № 903/611/19 було подано до суду всі докази, необхідні для розгляду справи. Відповідачем під час підготовчого судового засідання не заявлялося про будь-які конкретні докази, які він не може подати, та без яких суд не зможе встановити та оцінити обставин (факти), які є предметом судового розгляду.

З урахуванням викладеного просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Волинського обласного управління лісового та мисливського господарств на рішення Господарського суду Волинської області від 15.10.2019 р. у справі № 903/611/19.

У судове засідання 23.02.2021 р., яке за клопотанням позивача призначене в режимі відеоконференції поза межами суду, представник ТОВ «Ішів» з`явився, однак у зв`язку з технічною неможливістю не зміг взяти участь в судововому засіданні в режимі відеоконференцїі.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, неналежного відео/зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Отже, позивач не забезпечив участь представника в судовому засіданні.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено наступне.

Рішенням Волинської обласної ради від 26.02.2013 р. № 17/82 надано ТОВ "Ішів" у користування мисливські угіддя площею 14253 га терміном на 25 років /а.с.10 у т.1/.

На підставі рішення Волинської обласної ради від 26.02.2013 р. № 17/82 ТОВ "Ішів" та Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства 12.04.2013 р. уклали договір про умови ведення мисливського господарства, предметом якого стало мисливські угіддя загальною площею 14253 га /а.с.8-9 у т.1/.

Відповідно до п. 2.2. договору ТОВ "Ішів" зобов`язується, зокрема: проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не менше тридцяти, польових двадцяти п`яти, водно-болотних двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; здійснювати охорону державного мисливського фонду, сформувати єгерську службу з розрахунку не менше як один єгер на п`ять тисяч гектарів лісових або десяти тисяч гектарів польових чи водно болотних мисливських угідь в термін до 01 травня 2013 року згідно з штатним розписом, який додається користувачем.

Термін діі договору визначений відповідно до Рішення Волинської обласної ради від 26.02.2013 р. № 17/82 до 26 лютого 2038 року (п.1.1 договору).

В подальшому рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 р., залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 р., у справі № 910/23066/17 задоволено повністю позов заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) до відповідачів Волинської обласної ради та Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання незаконним та скасування рішення Волинської обласної ради V скликання від 26 лютого 2013 року N 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" в частині надання в користування ТОВ "Ішів" мисливських угідь Ішівського, Стенжаричівського та Устилузького лісництв на території відділу прикордонної служби "Пархоменкове" та "Коритниця" Львівського прикордонного загону в смузі місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень Державної прикордонної служби України загальною площею 465 га.

Відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 р. визнано незаконним та скасовано підпункт 1.8 п. 1 рішення Волинської обласної ради VІ скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" в частині надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ішів" мисливських угідь загальною площею 465 га, визнано недійсним договір між Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ішів" від 12.04.2013 р. про умови ведення мисливського господарства.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.03.2019 р. рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 р. у справі № 910/23066/17 в частині визнання незаконним та скасування підпункту 1.8 п. 1 рішення Волинської обласної ради VI скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" загальною площею 465 га залишено без змін, а в частині визнання недійсним договору скасовано і направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою визнання незаконним та скасування підпункту 1.8 п. 1 рішення Волинської обласної ради VI скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" загальною площею 465 га за рішенням суду стало перевищення Волинською обласною радою своїх повноважень, а саме - передача в оренду земельної ділянки, яка знаходиться в межах прикордонної смуги, тоді як така земельна ділянка належить до земель оборони.

24.07.2019 р. позивач у даній справі ТОВ «Ішів» на адресу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства надіслав пропозицію внести зміни до договору про умови ведення мисливського господарства від 12.04.2013 р., у якій пропонував укласти додаткову угоду, відповідно до якої виключити 465 га із загальної площі оренди земель мисливського господарства /а.с.13-14 у т.1/.

У відповіді № 09-05/1203-19 від 06.08.2019 р. Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства відмовлено в розгляді даного питання та укладанні додаткової угоди.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ішів" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства про внесення змін до договору від 12.04.2013 р. зазначивши, що ТзОВ "Ішів" не може фактично і юридично здійснювати користування 465 га мисливських угідь, які є частиною площі мисливських угідь, оскільки дані площі мисливських угідь знаходяться у прикордонній смузі і не можуть бути предметом договірних відносин між ТзОВ "Ішів" та Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, а тому мають бути виключені з договору про умови ведення мисливського господарства від 12.04.2013 р., і загальна площа мисливського господарства, що надається ТзОВ "Ішів" в оренду, має становити 13788 га, а не 142536 га. Як на підставу позовної вимоги ТОВ «Ішів» посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.03.2019 р. у справі № 910/23066/17, викладені у ній висновки, і зазначає, що визнанням незаконним і скасуванням пп.1.8 п.1 рішення Волинської обласної ради VI скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" виникла необхідність привести договірні відносини за договором про умови ведення мисливського господарства у відповідність до резолютивної частини рішення суду.

Суд першої інстанції задоволив позов та ухвалив внести зміни до договору, встановивши загальну площу наданих в оренду мисливських угідь у розмірі 13788 га. Суд першої інстанції виходив з того, що зміни до договору підлягають внесенню відповідно до ст..652 ЦК України у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні та які сторони не могли передбачити на момент укладення договору.

Як зазначено вище, відповідач не погоджується з ухваленим рішенням Господарського суду Волинської області, подав апеляційну скаргу, в якій просить позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ішів" залишити без розгляду на підставі ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про залишення без розгляду апеляційної скарги Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства враховуючи, що скаржник не мотивує підстав для залишення позову без розгляду на підставі ст. 226 ГПК України, і колегією суддів такі підстави не встановлені.

Колегія суддів керується нормами ч. 5 ст. 310, ч.1 ст. 316 ГПК України, а також - ч. 4 ст. 269 ГПК України де зазначено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, та враховує наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 123, 124 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Як зазначено вище, підставою визнання незаконним та скасування підпункту 1.8 п. 1 рішення Волинської обласної ради VI скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування" загальною площею 465 га за висновком Верховного Суду стало перевищення Волинською обласною радою своїх повноважень, а саме - передача в оренду земельної ділянки, яка знаходиться в межах прикордонної смуги, тоді як така земельна ділянка належить до земель оборони, і ця обставина не є такою, що виникла або змінилась після укладення сторонами договору.

За змістом ч.2 ст.652 ЦК України зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.

Повноваження Волинської обласної ради у сфері земельних відносин та належність земельної ділянки до земель оборони є об`єктивними даними, про які сторони мали бути обізнані на час укладення договору, і не є обставинами, які змінились/виникли. Тому відсутні підстави для зміни договору у розумінні ч.1-2 ст.652 ЦК України.

Визнання судом незаконним п. 1.8 п. 1 рішення Волинської обласної ради "Про надання мисливських угідь у користування" загальною площею 465 га є підставою для оцінки правомірності (законності) договору на час його укладення, тоді як така правова конструкція захисту права як внесення змін до умов договору передбачає презумпцію правомірності правочину, коли суд констатує, що договір є дійсним з часу його укладення на час внесення змін до умов договору, аналізує наявність підстав, унормованих ст.ст.651, 652 ЦК України і вносить зміни до дійсного договору.

За наведених вище обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про внесення змін до договору, укладеного згідно з пп.1.8 п.1 рішення Волинської обласної ради VI скликання від 26 лютого 2013 року № 17/82 "Про надання мисливських угідь у користування".

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суду першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про задоволення позову. Рішення Господарського суду Волинської області від 15.10.2019 р. у справі № 903/611/19 не відповідає нормам матеріального права, тому підлягає скасуванню відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст. 277 ГПК України.

Судові витрати, в тому числі витрати на оплату правової допомоги, у даній справі покладаються на сторони відповідно до норм ст..129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 277, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства задоволити частково. Рішення Господарського суду Волинської області від 15.10.2019 р. у справі № 903/611/19 скасувати. Ухвалити нове рішення. В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № 903/611/19 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений 02.03.2021 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.