ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2021 року Справа № 915/1519/20
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Берко О.В.,
представника позивача: не з`явився,
представника відповідача: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву ТОВ ВКП Композитсталь б/н від 12.02.2021 (вх.№2323/21 від 15.02.2021) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне
підприємство Композитсталь
(69098, м.Запоріжжя, вул.Магістральна, буд.86, кв.57; ідент.код 42632465),
до відповідача: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча
компанія Енергоатом
(01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3; ідент.код 24584661)
в особі: Відокремленого підрозділу Южноукраїнська атомна електрична станція
Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча
компанія Енергоатом
(55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ; ідент.код 20915546) ,
про: стягнення заборгованості у розмірі 1356025,90 грн,-
в с т а н о в и в:
14.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Композитсталь звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом заборгованість у розмірі 1356025,90 грн, з яких: 1325283,66 грн - основний борг за переданий по договору поставки №53-123-01-20-06039 від 09.01.2020 товар, 10862,98 грн - 3% річних, 19879,26 грн - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2021 у справі №915/1519/20 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Композитсталь» 1325283,66 грн основного боргу, 10862,98 грн - 3% річних, 19879,26 грн інфляційних втрат, 20340,39 грн судового збору.
15.02.2021 від позивача до суду надійшла заява б/н від 12.02.2021, в якій останній просить суд стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19000,0 грн.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що з метою забезпечення реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків у судовому провадженні позивач уклав договір про надання правничої допомоги №01/12 від 01.12.2020 з адвокатом Мухіним Олегом Івановичем. Згідно з додатковою угодою №1 від 01.12.2020 до договору про надання правничої допомоги №01/12 від 01.12.2020 розмір гонорару адвоката Мухіна О.І. за надання правничої допомоги визначається, виходячи з витраченого часу та погодинної оплати послуг адвоката, що дорівнює 1500,0 грн без ПДВ за одну годину. Розмір гонорару адвоката Мухіна О.І. за договором не може бути більшим ніж 20000,0 грн, незалежно від результатів розгляду справи. У випадку прийняття за наслідками розгляду справи рішення на користь позивача товариство сплачує на користь адвоката Мухіна О.І. додатковий гонорар в розмірі 1000,0 грн без ПДВ. У позові ТОВ ВКП Композитсталь повідомило суд про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Орієнтовна сума судових витрат складала 40340,39 грн, з урахуванням сплаченого судового збору.
Позивач вказує, що 11.02.2021 між ТОВ ВКП Композитсталь та адвокатом Мухіним О.І. був складений акт про надання правничої допомоги, згідно з яким адвокат надав, а позивач прийняв послуги у зв`язку із представництвом інтересів у справі №915/1519/20, яка розглядається в Господарському суді Миколаївської області за позовом ТОВ ВКП Композитсталь в розмірі 19000,0 грн без ПДВ. 12.02.2021 позивач здійснив оплату наданих адвокатом Мухіним О.І. юридичних послуг в розмірі 19000,0 грн без ПДВ згідно рахунку №12/02 від 12.02.2021, а адвокат Мухін О.І. отримав вищезазначені кошти, про що свідчить виписка з поточного рахунку адвоката.
Ухвалою суду від 16.02.2021 призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 24.02.2021.
Відповідач у клопотанні, яке надійшло до суду 23.02.2021, просить суду зменшити витрати на оплату професійної правничої допомоги до 1000,0 грн, посилаючись на те, що заявлена сума послуг на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності.
Відповідач вказує, що позивачем не надано доказів, які б довели, що його витрати є співмірними з виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову або значенням справи для сторін.
До того ж, у вказаному клопотанні відповідач просив заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу розглядати без участі його представника.
Позивач явку повноважного представника у судове засідання 24.02.2021 не забезпечив, про дату та час судових засідань повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.
Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для розгляду заяви за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 24.02.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення без його оголошення.
Розглянувши заяву суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень ч.1 та п.1) ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За частинами 3, 4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, позивачем в позові зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача складається з судового збору за подання позову у сумі 20340,39 грн та витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних з розглядом справи, які станом на день звернення до суду з позовом орієнтовно складають 20000,0 грн.
15.02.2021 від позивача до суду надійшла заява б/н від 12.02.2021, в якій останній просить суд стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19000,0 грн.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач надав суду копії наступних документів:
1) договір №01/12 про надання правничої допомоги від 01.12.2020, укладений між позивачем та адвокатом Мухіним Олегом Івановичем;
2) додаткова угода №1 до договору №01/12 про надання правничої допомоги від 01.12.2020;
3) акт про надання правничої допомоги від 11.02.2021 за договором №01/12 про надання правничої допомоги від 01.12.2020;
4) рахунок №12/02 від 12.02.2021 на оплату гонорару адвоката на суму 19000,0 грн;
5) платіжне доручення №503 від 12.02.2021 про сплату гонорару адвокату у сумі 19000,0 грн згідно рахунку №12/02 від 12.02.2021.
Судом встановлено, що представником позивача в Господарському суді Миколаївської області був адвокат Мухін Олег Іванович, відомості про якого розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України, який діяв на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія АР №1032146 від 23.12.2020.
Договором №01/12 про надання правничої допомоги від 01.12.2020, укладеним між позивачем та адвокатом Мухіним Олегом Івановичем, з урахуванням положень додаткової угоди №1 до договору №01/12 про надання правничої допомоги від 01.12.2020, встановлено, що розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги розраховується за фактичні надані послуги, виходячи з витраченого адвокатом часу та погодинної оплати його послуг, що дорівнює 1500,0 грн без ПДВ за 1 годину. Розмір гонорару адвоката за цим договором не може бути більш ніж 20000,0 грн, незалежно від результатів розгляду справи. У випадку прийняття за наслідками розгляду справи рішення на користь позивача (задоволення позовних вимог в повному обсязі або частково) товариство сплачує на користь адвоката додатковий гонорар в розмірі 1000,0 грн (п.4.1 договору).
Відповідно до акту про надання правничої допомоги від 11.02.2021 за договором №01/12 про надання правничої допомоги від 01.12.2020 сума, заявлена позивачем до стягнення з відповідача - 19000,0 грн, складається з:
- підготовка позовної заяви: кількість витраченого часу - 8 год, вартість послуги - 12000,0 грн;
- підготовка тексту вступного слова: кількість витраченого часу - 2 год, вартість послуги - 3000,0 грн;
- підготовка до участі та участь у судових засіданнях у справі, що відбулися 20.01.2021 та 10.02.2021: кількість витраченого часу - 2 год, вартість послуги - 3000,0 грн;
- додатковий гонорар у разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі або частково - 1000,0 грн.
Судом встановлено, що за платіжним дорученням №503 від 12.02.2021 позивач сплатив адвокату гонорар у сумі 19000,0 грн згідно рахунку №12/02 від 12.02.2021.
Судом приймається до уваги, що згідно ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12) ч.3 ст.2 ГПК України).
У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, прийнятій об`єднаною палатою Касаційного господарського суду, викладено висновок, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Водночас за змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №920/13/19 наголосив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6,7,9 ст.129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5-6 ст.126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7,9 ст.129 ГПК України, може з власної ініціативи не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18).
Судом, за результатами аналізу наданого позивачем акту про надання правничої допомоги від 11.02.2021 та матеріалів справи взято до уваги: рівень складності справи, а саме що поставка товару відбулась за одним договором та лише по трьом видатковим накладним; складність виконаних позивачем розрахунків є незначною, оскільки нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснено на всю суму основного боргу з 01.09.2020, а не окремо по кожній з видаткових накладних, а тому вказаний у акті час, витрачений на підготовку матеріалів адвокатом, значно завищений зважаючи на кількість та складність документів, які містяться у справі.
До того ж, судом прийнято до уваги поведінку відповідача під час розгляду справи, а саме те, що останній стверджував, що не ухилявся від сплати основної суми заборгованості, а став заручником обставин викликаних кризою неплатежів, яка виникла у зв`язку із зростанням простроченої заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед ДП «НАЕК «Енергоатом» , а саме зменшенням обсягу відпуску електроенергії, що призвело до несплати у передбачені договором терміни за поставлений товар.
За вказаних обставин, суд вважає, що обсяг витрат на адвоката в розмірі 19000,0 грн є непропорційним до предмету спору та ціни позову.
Тому, суд вважає за необхідне обмежити обсяг витрат на правову допомогу сумою у розмірі 5000,0 грн, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. У відшкодуванні витрат на правову допомогу в решті заявленої позивачем суми 14000,0 грн, слід відмовити.
Враховуючи викладене, покладенню на відповідача підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 5000,0 грн.
Керуючись ст.126, ч.ч.5-7,9 ст.129, ст.ст.221, 232, 233, 238, 240, 241, 244 ГПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Композитсталь б/н від 12.02.2021 (вх.№2323/21 від 15.02.2021) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, задовольнити частково.
2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Композитсталь у відшкодуванні витрат понесених на правничу допомогу у сумі 14000,0 грн.
3. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ; ідент.код 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Композитсталь» (69098, м.Запоріжжя, вул.Магістральна, буд.86, кв.57; ідент.код 42632465) 5000,0 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне додаткове рішення складено 04.03.2021 року.
Суддя М.В.Мавродієва
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2021 |
Оприлюднено | 05.03.2021 |
Номер документу | 95304478 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Мавродієва М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні