Ухвала

від 04.03.2021 по справі 910/11884/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/11884/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Громадської організації Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок

на постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 (у складі колегії суддів: Разіна Т.І. (головуючий), Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.),

рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 (суддя Привалов А.І.)

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 (суддя Привалов А.І.)

у справі № 910/11884/19

за позовом Громадської організації Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок

до Донецької обласної державної адміністрації, Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, Товариства з обмеженою відповідальністю Мисливський будинок Святого Трифона

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2021 Громадська організація Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок (далі - ГО Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок ) звернулася безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020, рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі №910/11884/19.

Касаційну скаргу ГО Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок оформлено з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Відповідно до частини 3 статті 290 ГПК касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

За змістом частини 1 статті 58 ГПК представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За вимогами пункту 3 статті 131 2 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 16 1 розділу ХV Перехідні положення Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 1 та статті 131 2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Згідно з частиною 4 статті 60 ГПК повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

За змістом частини 3 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність повноваження адвоката як представника в господарському, судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Як убачається з касаційної скарги, її підписано представником ГО Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок Івановою Т.Б.

До касаційної скарги додано довіреність, якою ГО Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок уповноважує Іванову Т.Б. представляти інтереси Підприємства у справі № 910/11884/19 в Північному апеляційному господарському суді. Зазначену довіреність видано терміном до 31.12.2020.

Жодних документів, що посвідчують повноваження Іванової Т.Б. як адвоката - представника ГО Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок , до касаційної скарги не додано.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК.

У касаційній скарзі ГО Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок викладено обставини справи № 910/11884/19, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржених судових рішень.

Водночас підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК підстави (підстав), у касаційній скарзі не зазначено і не обґрунтовано, що порушує правило, встановлене пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК.

Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом частини 2 статті 174 ГПК в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу ГО Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок оформлено з порушенням вимог, установлених пунктом 5 частини 2, частиною 3 статті 290 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі нової редакції касаційної скарги із зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також документів, що посвідчують повноваження адвоката Іванової Т.Б. як представника інтересів ГО Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок у Верховному Суді.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, а також додані до неї документи, подані на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи № 910/11884/19, надавши Суду докази такого надіслання.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Громадської організації Костянтинівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок на постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020, рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі № 910/11884/19 залишити без руху.

2. Надати скаржникові строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків до 26.03.2021.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. С. Берднік