Рішення

від 26.02.2021 по справі 520/10182/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2021 р. № 520/10182/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС" (61105, м.Харків, просп. Героїв Сталінграда, 25, корп. 1, кв. 57, код ЄДРПОУ 37576776) до Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м.Харків, вул. Алчевських, 40, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправними та скасування акту і припису в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень № ХК6087/296/НП/АВ/П від 22.05.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд : визнати протиправним та скасувати акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ХК6087/296/НП/АВ від 22.05.2019 року; визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ХК6087/296/НП/АВ/П від 22.05.2019 року; стягнути з Головного управління Держпраці в Харківській області (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39779919) на користь позивача судові витрати, в т.ч. судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування акту і припису в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ХК6087/296/НП/АВ від 22.05.2019 року.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 р. прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС" (61105, м. Харків, просп. Героїв Сталінграда, 25, корп. 1, кв. 57, код ЄДРПОУ 37576776) до Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м.Харків, вул. Алчевських, 40, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправними та скасування акту і припису в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень № ХК6087/296/НП/АВ/П від 22.05.2019 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2019 зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням у справі № 520/12106/19.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 головуючим у справі визначено суддю Єгупенка В.В.

Ухалою від 08.02.2021 поновлено провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 22.05.2019 інспектором праці Головного управління Держпраці у Харківській області складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХК6087/296/НП/АВ. На підставі зазначеного акту інспекційного відвідування відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень № ХК6087/296/8НП/АВ/П від 22.05.2019. Позивач вважає, що висновки відповідача є помилковими, упередженими та такими, що не відповідають вимогам законодавства України, а також зроблені без повного з`ясування обставин справи та їх аналізу у відповідності до вимог чинного законодавства, з допущеннями рядку порушень відповідачем під час проведення інспекційного відвідування.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому він заперечував проти позову посилаючись на той факт, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області під час проведення інспекційного відвідування для проведення заходу державного контролю у сфері інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, яким зафіксовано допущення до роботи 6 працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України: гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 . У зв`язку з виявленими порушеннями Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено припис № ХК6087/296/НП/АВ/П від 22.05.2019.

29 листопада 2019 року позивач надав через канцелярію суду відповідь на відзив, в якій підтримав свою позицію викладену у позовній заяві.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, наказу №825 від 03.05.2019 та направлення №02.03-03/1458 від 03.05.2019 інспекторами праці проведено інспекційне відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю.

08 травня 2019 року у зв`язку з ненаданням інформації необхідної для проведення інспекційного відвідування відповідачем складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК6089/296/НП від 08.05.2019, який направлено разом із вимогою про надання документів №ХК6089/296/НД на юридичну адресу ТОВ "Алі-Автотранс".

Вимогою про надання документів № ХК6089/296/НД від 08.05.2019 позивача зобов`язано у строк до 10-00 години 22 травня 2019 року надати документи (перелік зазначений у вимозі), необхідні для проведення інспекційного відвідування. Строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 22.05.2019.

Проте на виконання вимоги ТОВ "Алі-Автотранс" запитані відповідачем документи надані не були, вимогу не виконано.

За результатами інспекційного відвідування ГУ Держпраці в Харківській області складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка, використовує найману працю №ХК6087/296/НП/АВ від 22.05.2019, яким зафіксовано порушення позивачем приписів частини третьої статті 24 КЗпП, а саме: 6 працівників допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України: гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 .

На підставі висновків акту відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень № ХК6087/296/НП/АВ/П від 22.05.2019, яким зобов`язано директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС" усунути порушення частини третьої статті 24 КЗпП до 21.06.2019.

Не погодившись з винесеним контролюючим органом приписом про усунення виявлених порушень № ХК6087/296/НП/АВ/П від 22.05.2019 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку зазначеним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення), державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з пп.16 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частиною першою статті 259 КЗпП встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані "Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

З наказу про проведення заходу державного контролю ТОВ "АЛІ-АВТОТРАНС" від 03.05.2019 №825 встановлено, що підставою для проведення інспекційного відвідування позивача слугувало звернення гр. ОСОБА_7 щодо можливого порушення законодавства про працю ТОВ "Алі-Автотранс" в частині фактичного допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому КМУ.

За підсумками інспекційного відвідування ТОВ "Алі-Автотранс", відповідачем зафіксовано факт допущення позивачем до роботи 6 працівників без оформлення трудового договору.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 (справа №520/12106/19 було задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС" (код ЄДРПОУ 37576776, адреса: проспект Героїв Сталінграда, буд.25, корп.1, кв. 57, м. Харків, 61105) до Головного управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ 39779919, адреса: вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002) про визнання протиправним та скасування наказу. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 03.05.2019 року №825 "Про проведення заходу державного контролю ТОВ "АЛІ-АВТОТРАНС". Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС" (код ЄДРПОУ 37576776) судові витрати в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ 39779919).

Зазначене рішення набрало законної сили 06.10.2020.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З`ясовуючи питання наявності визначених законодавством підстав для проведення інспекційного відвідування ТОВ "АЛІ-АВТОТРАНС" судом у справі №520/12106/19 встановлено, що у даному випадку здійснивши фактично позаплановий захід державного контролю позивача у формі інспекційного відвідування за додержанням законодавства про працю під час перевезення пасажирів автобусами за відповідними маршрутами, відповідач підставою для такого контролю у розумінні вимог Закону №877-V та Порядку № 295 визначив лист - звернення громадянки ОСОБА_7 від 22.03.2019 року (а.с. 15).

Дослідивши зазначений лист як можливу правову підставу для здійснення позапланового заходу, суд зазначив, що він жодним чином не узгоджується ані з вимогами Закону №877-V, ані з вимогами Порядку № 295 для можливості його кваліфікації як підстави, яка б обумовлювала законність дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування підприємства, оскільки поміж вказаних у Законі №877-V та Порядку № 295 підстав - відсутня така підстава, як проведення позапланового інспектування Держпрацею за зверненням фізичної особи, яка не є особою, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Так, Закон №877-V та Порядок № 295 визначають ряд умов, за яких звернення фізичної особи є підставою для здійснення заходу державного контролю: таке звернення має бути зверненням саме працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю або зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин, тобто звернення має стосуватись порушень, що спричинило шкоду правам заявника; порушення прав заявника має бути підтверджено відповідними доказами (за наявності); позаплановий захід в такому разі здійснюється виключно за погодженням відповідного центрального органу виконавчої влади.

Вищевказані умови законодавства відповідачем не дотримані. Натомість, в якості правової підстави для проведення інспекційного відвідування відповідачем визначено звернення громадянки ОСОБА_7 від 22.03.2019 року (Вх. від 25.03.2020 №Ш-346), за аналізом якого керівником органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин прийнято рішення. Зміст такого звернення зводиться виключно до повідомлення обставин порушення ТОВ "АЛІ-АВТОТРАНС" під час обслуговування автобусних маршрутів № № 6, 49, 266 м. Харкова правил оформлення трудових відносин інших осіб, отримання ними заробітної плати неофіційно, режим роботи водіїв підприємства на вказаних автобусних маршрутах. Зі змісту цього звернення слідує відсутність порушення особистих прав заявника зі сторони позивача у справі.

Суд зазначив, що в оскаржуваному наказі відсутня інформація про погодження відповідачем з Держпраці України проведення позапланового інспекційного відвідування позивача, що згідно ст. 6 Закону України №877-V є обов`язковою вимогою при проведенні позапланового заходу. Пояснень з цього приводу представником відповідача не надано.

Відповідно до положень ч.1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, а також встановлені рішенням суду у справі №520/12106/19 обставини, відповідно до яких відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належаними доказами не довів правомірності винесення ним оскаржуваного наказу від 03.05.2019 року №825 "Про проведення заходу державного контролю ТОВ "АЛІ-АВТОТРАНС", суд дійшов висновку про визнання протиправним акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ХК6087/296/НП/АВ від 22.05.2019 року та припису про усунення виявлених порушень № ХК6087/296/НП/АВ/П від 22.05.2019 року та їх скасування.

За таких підстав, адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, в адміністративному позові міститься клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати, в тому числі судовий збір за подання позовної заяви.

23.02.2021 до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача про долучення доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача до матеріалів справи надано договір №3/2020 від 12.02.2020 про надання правничої (правової) допомоги, який укладено між ТОВ Алі-Автотранс та адвокатом Рижковим І.П., додаток до договору №3/2020 від 12.02.2020, яким визначено тарифи на послуги, детальний опис робіт.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 22.02.2021 вартість робіт по договору про надання правової (правничої) допомоги №3/2020 від 12.02.2020 складає 1200 грн.

Згідно платіжного доручення №26 від 22.02.2021 позивачем було сплачено послуги за договором від 12.02.2020 №3/2020 у сумі 1200 грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у справі « East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1200 грн. та сплаченого позивачем судового збору у сумі 3842 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС" (61105, м.Харків, просп. Героїв Сталінграда, 25, корп. 1, кв. 57, код ЄДРПОУ 37576776) до Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м.Харків, вул. Алчевських, 40, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправними та скасування акту і припису в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень № ХК6087/296/НП/АВ/П від 22.05.2019 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ХК6087/296/НП/АВ/П від 22.05.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39779919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІ-АВТОТРАНС" ( код ЄДРПОУ 37576776) судовий збір у сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві гривні), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1200 грн. (одна тисяча двісті гривень).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко