Рішення

від 19.02.2021 по справі 291/816/20

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/816/20

2/291/63/21

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2021 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Підгорної А.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_3

про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулися з вищевказаним позовом до ОСОБА_3 , мотивуючи його тим, що його син, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , мав у приватній власності житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 2, 3186 га, кадастровий номер 1825281400:01:000:0066 призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бистрицької сільської ради Ружинського району Житомирської області, земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 1825281401:04:004:0061, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташована по АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,1003 га, кадастровий номер 1825281401:04:004:0062, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 2,3047 га, кадастровий номер 1825281400:01:000:0067, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Бистрицької сільської ради Ружинського району Житомирської області, земельну ділянку площею 1,1937 га, кадастровий номер 1825281400:01:000:0162, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Бистрицької сільської ради Ружинського р-ну Житомирської області. Позивачу відомо, що за життя спадкодавець склав заповіт на користь, ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину шляхом подачі заяви до нотаріуса. На день смерті сина, позивач був пенсіонером,тобто непрацездатною особою, а відповідно має право на обов`язкову частку у спадщині, яка становить 1/4 частина від спірного спадкового майна, у зв`язку з чим звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але всі правовстановлюючі документи на спадкове майно знаходяться в відповідачки, яка утримує їх, та не надає нотаріусу, відповідно порушує його право на оформлення належної спадкової частки, та у зв`язку з чим приватним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно. А тому просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно:на земельну ділянку площею 2, 3186 га, кадастровий номер 1825281400:01:000:0066 призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бистрицької сільської ради Ружинського району Житомирської області, на 1/4 житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , на 1/4 земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер 1825281401:04:004:0061, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташована по АДРЕСА_1 .

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позові просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що позивачка не заперечує, щодо визання за позивачем права власності на 1/4 спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , але, з тієї підстави, яка зазначена позивачем ОСОБА_1 в позовній заяві, а саме: те, що у відповідачки ОСОБА_3 знаходяться правовстановлюючі документи на спадкове майно і вона їх утримує та зумисне не надає нотаріусу, заперечує, та вважає, що позивач ОСОБА_1 повинен був подати позов про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів на майно у відповідачки ОСОБА_3 , а не позов про визнання за ним права власності на спадкове майно. Крім того у своєму позові ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на всю земельну ділянку кадастровий номер 1825281400:01:000:0066, не зазначаючи при цьому жодних підстав для збільшення розміру з 1 \4 частки на цілу земельну ділянку, а тому в цій частині відповідачка позовні вимоги не визнає. До того ж у разі задоволення позовних вимог позивача, з відповідачки на користь ОСОБА_1 будуть стягнуті судові витрати, щодо стягнення яких вона заперечує, так як є досудовий спосіб оформлення спадкових прав позивача, а саме через нотаріуса.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, оглянувши матеріали справи, встановив, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з пояснень сторін та підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 19.07.2019 року повторно Виконавчим комітетом Бистрицької сільської ради Ружинського району Житомирської області, паспортом серії НОМЕР_2 виданого 15.04.2002 року Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області, позивач є батьком ОСОБА_4 (а.с.5-6, 9).

Відповідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, ОСОБА_4 , актовий запис №1 від 02.01.2019р. виконавчого комітету Бистрицької сільської ради Ружинського району Житомирської області (а.с.10).

Після його смерті, відповідно до ст. 1220 ЦК України , відкрилася спадщина на його спадкове майно.

Згідно договору купівлі продажу земельної ділянки від 20.06.2014 року посвідченого приватним нотаріусом Ружинського районного нотаріального округу, та внесеного до реєстру за №487, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, померлому ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 1825281401:04:004:0061, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована по АДРЕСА_1 (а.с.62-63).

Згідно договору купівлі продажу житлового будинку від 20.06.2014 року посвідченого приватним нотаріусом Ружинського районного нотаріального округу, та внесеного до реєстру за №486, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, померлому ОСОБА_4 належить житловий будинок з господарськими будівлями розташований по АДРЕСА_1 (а.с.64-65).

Згідно договору купівлі продажу земельної ділянки від 20.06.2014 року посвідченого приватним нотаріусом Ружинського районного нотаріального округу, та внесеного до реєстру за №487, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, померлому ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 0,1003 га, кадастровий номер 1825281401:04:004:0062, призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 (а.с.66-67).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №090789 виданого 16 липня 2004 року на підставі розпорядження голови Ружинської райдержадміністрації від 16 січня 2004 року №14, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 2,3186 га кадастровий номер 1825281400:01:000:0066, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Бистрицької сільської ради Ружинського р-ну Житомирської області (а.с.68).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №090790 виданого 16 липня 2004 року на підставі розпорядження голови Ружинської райдержадміністрації від 16 січня 2004 року №14, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 2,3047 га кадастровий номер 1825281400:01:000:0067, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Бистрицької сільської ради Ружинського р-ну Житомирської області (а.с.69).

Згідно спадкової справи №5/2019, заведеної 14.01.2019 року приватним нотаріусом Ружинського районного нотаріального округу, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , позивач являється спадкоємцем обов`язкової частки в майні померлого, як непрацездатний за віком та у встановлений законодавством строк прийняв його спадщину. Спадкоємицею майна померлого ОСОБА_4 за заповітом від 26.02.2015 року, посвідченого секретарем Бистрицької сільської ради Ружинського району Житомирської області, та внесеного до реєстру за №2 є його дочка відповідачка по справі ОСОБА_3 , яка у встановлений законодавством строк прийняла спадщину (а.с.46-55).

Відповідачка у встановлений законодавством строк прийняла спадщину свого батька і тому, відповідно, є єдиним спадкоємцем за заповітом його майна.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

І лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

З врахуванням положень ст.1241 ЦК України, оскільки позивач, який є батьком спадкодавця ОСОБА_4 та який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , і, відповідно, на даний час є непрацездатним, він має право на обов`язкову частку у спадщині ОСОБА_4 .

Розмір вказаної частки складає 1\4 частки спадкового майна (половина від 1/2 частки), оскільки у випадку спадкування за законом майна померлого ОСОБА_4 його спадкоємцями за законом першої черги були б відповідачка та позивач і, відповідно, їм належало б право на спадкування по 1/2 частці вказаного майна.

Таким чином, позивач має право на обов`кову частку в спадковому майні ОСОБА_4 в розмірі 1\4 частки..

Відповідно пояснень позивача всі правовстановлюючі документи на спадкове майно знаходяться в відповідачки, яка утримує їх, та не надає йому та нотаріусу.

У зв`язку з чим постановою приватного нотаріуса Ружинського районного нотаріального округу про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.07.2019 року позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , відмовлено у зв`язку з тим, що ним не подано документи, що підтверджують право власності ОСОБА_4 на вищевказане майно (а.с.11-12).

Відповідно до Закону України Про нотаріат на нотаріальні органи та їх посадові особи покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, вчиняти інші нотаріальні дії метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 34 вказаного Закону передбачено , що нотаріуси, зокрема, вчиняють нотаріальну дію - видають свідоцтво про право на спадщину.

Вирішення судом спору щодо визнання права власності на майно в порядку спадкування, може відбуватися лише після звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою та отримання обгрунтованої відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить визнати за ним:право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1825281400:01:000:0066, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; право власності на 1\4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 :право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1825281401:04:004:0061, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розташована по АДРЕСА_1 .

Однак, в досліджуваній судом постанові нотаріуса від 24.07.2019р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яку додано до позовної заяви, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку , яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Тобто, у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку кадастровий номер 1825281401:04:004:0061, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та розташована по АДРЕСА_1 , нотаріус ОСОБА_4 не відмовляв.

Крім того, відмовляючи у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, нотаріус у вищевказаній постанові не зазначив кадастровий номер цієї земельної ділянки. Вказане не дає можливості її ідентифікувати, оскільки до складу спадщини ОСОБА_4 входить право власності на декілька земельних ділянок, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Тобто, позивач просить визнати за ним право власності на спадкове майно: на земельні ділянки, в судовому порядку, не отримавши перед цим обґрунтованої відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій : видачі свідоцтв про право на спадщину на вказані земельні ділянки.

Підставою свого звернення до суду позивач зазначає, те, що всі правовстановлюючі документи на спадкове майно знаходяться у відповідачки, яка утримує їх, не надає нотаріусу , відповідно, порушує його право на оформлення належної йому спадкової частки.

Відповідно чинного законодавства видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно (свідоцтво, державний акт).

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Якщо нерухомість була оформлена до 2012 р. (до початку дії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), і інформація щодо неї не перенесена до Державного реєстру за клопотанням власника (спадкодавця), спадкоємцям обов`язково слід надати нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів для оформлення свідоцтва про право на спадщину на майно.

Згідно ст. 46 Закону України Про нотаріат , яка регулює порядок витребовування відомостей і документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, передбачено, що нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця.

Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Якщо правовстановлюючі документи на спадкове майно зберігаються у одного зі спадкоємців, який зумисно не надає їх нотаріусу, то вказане є підставою для звернення до суду з позовною заявою про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів на майно у вказаного спадкоємця. Після задоволення такого позову та витребування правовстановлюючих документів , оформлення права на спадкове майно здійснюється в нотаріальному порядку шляхом видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.

На підставі вищевикладеного, та з підстави, яка зазначена позивачем ОСОБА_1 в позовній заяві, позивач ОСОБА_1 повинен був подати позов до суду про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів на майно у відповідачки ОСОБА_3 , а не з позовом про визнання за ним права власності на спадкове майно.

Разом з тим як пояснював представник відповідача в судовому засіданні, до відповідача по питанню надання правовстановлюючих документів на спадкове майно її батька ні нотаріус, ні позивач не звертались і будь- яких доказів такого звернення до позовної заяви не додано. Крім того підтверджує, що правовстановлюючі документи на спадкове майно її батька , а саме оригінал договору купівлі-продажу житлового будинку, та оригінали Державних актів на право власності на земельну ділянку, перебувають у неї. Проте вона ніколи не відмовлялась і не відмовляється надати вказані правовстановлюючі документи нотаріусу для оформлення позивачем права на належну йому обов`язкову частку у спадковому майні ОСОБА_4 , оскільки вказане право позивача нею не оспорюється.

Звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно можливе, якщо необхідний нотаріусу правовстановлюючий документ було пошкоджено, зіпсовано або втрачено, і отримати дублікат неможливо через відсутність відповідних документів в органах, що їх видавали, чи у їх правонаступників, чи в архівних установах.

Однак, на вказані обставини позивач, як на підставу свого позову, в позовній заяві не посилається і будь-яких доказів зазначеного до суду не надає.

Крім того у своєму позові ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на всю земельну ділянку кадастровий номер 1825281400:01:000:0066, не зазначаючи при цьому жодних підстав для збільшення розміру з 1 \4 частки на цілу земельну ділянку.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Як неодноразово визначалось у судових рішеннях судів вищих інстанцій вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов`язку від інших осіб.

Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність, чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог, але позивачем не доведено факт порушення її прав, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1223, 1241, 1233 -1236, 1261-1265, ЦК України, ст.34, 46 Закону України Про нотаріат , ст. ст. ст.4, 259, 265-268, 273 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування - відмовити.

Повне рішення по справі буде складено 02.03. 2021 року.

Сторони:

позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 і.к. НОМЕР_4 ;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає: АДРЕСА_3 ;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами, що діяли відповідно до ЦПК України в в редакції чинній до 15.12.2017р.

Суддя О. В. Митюк.