Постанова

від 01.03.2021 по справі 300/384/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/384/20 пров. № А/857/14315/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Волошин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року (головуючий суддя Тимощук О.Л., м.Івано-Франківськ) у справі № 300/384/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРБУД-1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування пункту 4 Додатку №4 до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.12.2019 №71-Л та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

18.02.2020 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, у якому просив: визнати протиправним та скасувати пункт 4 Додатку №4 до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.12.2019 №71-Л в частині анулювання ліцензії №2-Л від 17.01.2018 за реєстраційним номером 2013046766, виданої ТзОВ ФАКТОРБУД-1 на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками (СС2, СС3); зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості до Реєстру виданих ліцензій про скасування анулювання вищевказаної ліцензії №2-Л від 17.01.2018 за реєстраційним номером 2013046766, виданої ТзОВ ФАКТОРБУД-1 .

Позов обґрунтовує тим, що рішення відповідача прийняті без наявних підстав їх прийняття та з порушенням законодавчо встановлених норм як щодо проведення планових перевірок, так і стосовно процедури прийняття рішення про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності. В обґрунтування порушення порядку проведення перевірки представник вказала, що керівник позивача повідомлений про проведення перевірки усно на третій день після того як вона була розпочата, жодним іншим чином позивача про проведення перевірки не повідомлялося. Відповідачем в акті зазначено те, що не допущено посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки та не надано документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час перевірки, проте позивач не заперечував проти проведення перевірки і надав усі документи на першу усну вимогу відповідача, що підтверджується відміткою про отримання документів на супровідному листі, складеному позивачем. Направлення на перевірку керівнику позивача вручено 04.12.2019 в приміщенні управління ДАБІ в Івано-Франківській області, на третій день після початку проведення перевірки, а не за 10 днів до початку її проведення, як це передбачено законом. Акт перевірки, під час його складення, не вручався керівнику позивача, а в самому акті відповідач зазначив, що керівник суб`єкта господарювання відмовився від його підписання. Представник позивача наголосила, що в порушення закону, відповідачем жодних письмових вимог щодо надання документів, які стосуються здійснення позивачем господарської діяльності до останнього не надходило, натомість виконана усна вимога в повному обсязі. Також, у самому акті перевірки відсутні відмітки суб`єкта господарювання щодо процесу здійснення перевірки, у графі Пояснення відсутні будь які відмітки, а сама форма акта не застосовується до спірних правовідносин. З огляду на вказані суттєві порушення відповідачем норм матеріального права, позивачу неправомірно анульовано ліцензію, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування наказу та внесення відомостей до Реєстру виданих ліцензій.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 4 Додатку №4 до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.12.2019 №71-Л в частині анулювання ліцензії №2-Л від 17.01.2018 за реєстраційним номером 2013046766, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю ФАКТОРБУД-1 на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками (СС2, СС3). Зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості до Реєстру виданих ліцензій про скасування анулювання вищевказаної ліцензії №2-Л від 17.01.2018 за реєстраційним номером 2013046766, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю ФАКТОРБУД-1 на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що план заходів щодо проведення перевірок виставляється на офіційному сайті відповідача. Зазначає, що посадові особи відповідача вийшли за вказаною в ліцензії адресою, проте позивача там не виявили. Окрім цього відповідачем встановлено відсутність виробничої бази та офісних приміщень за адресою наданої позивачем. Тобто позивач в порушення закону не повідомив про зміну адреси в місячний термін. Окрім цього, відповідачем складено окремий акт №153/1009/2.1/2019 від 06.12.2019 про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, оскільки підприємство не знайдено. Щодо надання документів, відповідач вказує, що такі надійшли по завершенню перевірки, а тому не були опрацьовані. Таким чином, Держбудінспекцією вжито усіх заходів для повідомлення позивача про проведення перевірки. Щодо форми акта, то такий складений з дотриманням вимог Наказу Міненергобуду від 20.12.2018 №360. Також відповідачем зазначено, що позивач не пройшов встановлену процедуру оскарження рішення органу ліцензування про анулювання ліцензії. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.313 цього Кодексу. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області 20.11.2019 сформовано повідомлення №1009-1.18/1612 від 20.11.2019 про проведення планової перевірки щодо додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середнім та значними наслідками.

Вказане повідомлення направлено позивачу, проте відповідно до довідки Укрпошти повернулося третій особі із відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

У відповідності до направлення 28.11.2019 управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області №153/1009/2.1/2019 уповноважено посадових осіб відповідача здійснити планову перевірку позивача з 02.12.2019 по 06.12.2019.

Позивачем, 06.12.2019 надано управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області світлокопії документів згідно направлення для проведення планової перевірки щодо додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками від 28.11.2019 №163/1009/2.1/201 на 40 аркушів, що підтверджується супровідним листом із відміткою про отримання 06.12.2019 та відтиском штемпеля суб`єкта владних повноважень.

За результатами перевірки управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області складено: акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування від 06.12.2019 №153/1009/2.1/2019, висновком якого встановлено порушення: "- абзацу 2 статті 22 ЗУ №877, посадових осіб Держархбудінспекції до здійснення перевірки додержання ТОВ ФАКТОРБУД-1 Ліцензійних умов не допущено; - абзацу 4 частини 1 статті 11 ЗУ №877, документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час перевірки додержання ТОВ ФАКТОРБУД-1 Ліцензійних умов, не надані. Документи представлені о 16.00, 06.12.2019 працівникам Управління, фізично провести перевірку працівники не в змозі. Копія супровідного листа додається"; акт складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками від 06.12.2019 №153/1009/2.1/2019, яким встановлено порушення: - абзацу 4 частини 1 статті 11 ЗУ №877, документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час перевірки додержання ТОВ ФАКТОРБУД-1 Ліцензійних умов, не надані. Документи представлені о 16.00, 06.12.2019 працівникам. Управління фізично провести перевірку працівники не в змозі. Копія супровідного листа додається. В графі відмітка про відмову від підписання керівником суб`єкта господарювання або уповноваженою ним особою, іншим особам, третім особам цього акта зроблено запис Від підпису та отримання акта відмовився .

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (Закон №877) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 3 Закону №877 зокрема передбачені такі принципи державного нагляду (контролю): - пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; - рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; - гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; - об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; - відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); - невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; - здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 статті 5 Закону №877 визначено, що уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Відповідно до частини 4 статті 5 Закону №877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв`язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону №877 строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів мікро-, малого підприємництва - п`яти робочих днів. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону №877 строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно з частиною 5 статті 7 Закону №877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Статтею 10 Закону №877 визначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, - бути поінформованим про свої права та обов`язки; - одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); - надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

Згідно з статтею 11 Закону №877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: - допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; - надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Відповідно до пунктів 11 та 12 частини 1 статті 1 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02.03.2015 № 222-VIII (Закон №222) видача ліцензії - надання суб`єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі; анулювання ліцензії повністю або частково - позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 7 Закону №222 ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, у тому числі, будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з пунктом 8 частини 12 статті 16 Закону №222 підставою для прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково є, зокрема, акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування для здійснення перевірки додержання ліцензіатом відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законних підстав (відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).

Абзацом 2 частини 13 статті 16 Закону №222 передбачено, що акти, передбачені пунктами 6-8 і 10 частини дванадцятої цієї статті, мають містити викладення фактів порушення законодавства, їх обґрунтування та у випадках, якщо вони стосуються невиконання ліцензіатом відповідних ліцензійних умов, - посилання на конкретні пункти ліцензійних умов.

Згідно з частиною 18 статті 16 Закону №222 орган ліцензування вносить інформацію щодо рішення про анулювання ліцензії до ліцензійного реєстру, а також оприлюднює його на офіційному веб-сайті наступного робочого дня після його прийняття; інформує ліцензіата щодо рішення про анулювання ліцензії повністю або частково протягом п`яти календарних днів шляхом направлення йому рекомендованого листа.

Частиною 21 статті 16 Закону №222 передбачено, що рішення органу ліцензування може бути оскаржено до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, суду.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону №222 органи ліцензування вносять до ліцензійних реєстрів: - рішення, прийняті органами ліцензування відповідно до цього Закону, крім рішень про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду, відмову у видачі ліцензії, - наступного робочого дня після їх прийняття; - відомості, зокрема про: - рішення суду із зазначенням результату розгляду оскаржуваного рішення органу ліцензування - наступного робочого дня після отримання органом ліцензування таких відомостей.

Відповідно до приписів пункту 12 частини 21 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1396, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, підставою для анулювання ліцензії є акт про відмову суб`єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки.

Щодо доводів апелянта з приводу належного повідомлення позивача щодо проведення планової перевірки, колегія суддів вказує, що наявність відмітки Укрпошти на довідці за закінченням встановленого строку зберігання не може слугувати фактом вручення позивачу вказаного направлення та беззаперечну обізнаність останнього про момент початку проведення перевірки. Окрім цього, законом передбачена можливість альтернативного повідомлення позивача про перевірку, що зі слів позивача було здійснено 04.12.2019, на третій день після початку проведення перевірки, і даний факт апелянтом не спростовано. В свою чергу розміщення графіка планових перевірок на офіційному сайті контролюючого органу не може нівелювати процедуру належного повідомлення позивача про проведення такої перевірки.

Щодо складення акта про відмову ліцензіата у проведенні перевірки, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що така умова, як відсутність керівника чи посадової особи суб`єкта господарювання за місцем реєстрації ліцензіата в момент прибуття посадових осіб органу ліцензування, не відноситься до підстав, які можливо кваліфікувати як відмову у допуску до перевірки, оскільки така умова не передбачена законами №877 та №222. У даному контексті необхідно зазначити, що позивачу, виходячи із доказу неотримання повідомлення про проведення планової перевірки не було відомо саме в який день і коли за місцем реєстрації з`являться посадові особи для здійснення такої перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 300/384/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 04 березня 2021 року.