Ухвала

від 11.08.2021 по справі 300/384/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 300/384/20

адміністративне провадження № К/9901/27772/21

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Тацій Л.В. , перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі № 300/384/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРБУД-1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування пункту 4 Додатку №4 до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.12.2019 №71-Л та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФАКТОРБУД-1 звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати пункт 4 Додатку №4 до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.12.2019 №71-Л в частині анулювання ліцензії №2-Л від 17.01.2018 за реєстраційним номером 2013046766, виданої ТзОВ ФАКТОРБУД-1 на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками (СС2, СС3);

- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості до Реєстру виданих ліцензій про скасування анулювання вищевказаної ліцензії №2-Л від 17.01.2018 за реєстраційним номером 2013046766, виданої ТзОВ ФАКТОРБУД-1 .

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, адміністративний позов задоволено.

Ухвалами Верховного Суду від 26 квітня 2021 року та від 16 червня 2021 року касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України повернуто скаржнику.

27 липня 2021 року відповідач повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд встановив, що у скарзі не зазначені та не викладені, передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Натомість касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи та підстави непогодження з рішенням суду щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем зокрема, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить викладу підстав касаційного оскарження.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі № 300/384/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРБУД-1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування пункту 4 Додатку №4 до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 11.12.2019 №71-Л та зобов`язання до вчинення дій, - повернути скаржнику .

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Тацій