УХВАЛА
03 березня 2021 року
Київ
справа №420/4615/19
адміністративне провадження №К/9901/6650/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №420/4615/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НОВОСЕЛІВСЬКЕ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області 22.02.2021 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №420/4615/19, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Також, як вбачається зі змісту поданої відповідачем касаційної скарги, останнім, у зв`язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення заявлено клопотання про його поновлення.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження, Суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №420/4615/19 набрала законної сили з моменту її підписання.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 25.11.2020, в той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду відповідачем подано 22.02.2021, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги, відповідач посилається на те, що ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №420/4615/19 була постановлена за відсутності представників контролюючого органу, а копія оскаржуваного судового рішення на адресу відповідача не надходила, що підтверджується копією листа від 03.02.2021 адресованого П`ятому апеляційному адміністративну суду щодо видачі копії ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №420/4615/19. Відповідач вказує, що про наявність спірного судового рішення у даній справі контролюючий орган дізнався з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а про факт надсилання судом засобами поштового зв`язку повного тексту оскаржуваної ухвали відповідачу невідомо, що, на думку скаржника, свідчить про поважність причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження.
На думку Головного управління ДПС в Одеській області, подання касаційної скарги з порушенням строку на касаційне оскарження відбулося з незалежних від відповідача причин, оскільки недотримання судом апеляційної інстанції вимог статті 251 КАС України, з об`єктивних причин виключали можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №420/4615/19.
Разом з тим, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на касаційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження.
Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №420/4615/19, якою суд апеляційної інстанції розглянув можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області , була зареєстрована 28.10.2020 та оприлюднена у вказаному Реєстрі 29.10.2020, а відтак, з урахуванням положень частини першої статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262-IV, з цієї дати була відкритою для безоплатного цілодобового доступу.
Разом з тим, відповідачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що з об`єктивних причин перешкоджали останньому звернутися до суду першої чи апеляційної інстанції з метою отримання копії судового рішення, яке мали намір оскаржити завідомо знаючи, що на розгляді в П`ятому апеляційному адміністративному суді перебуває апеляційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області у справі №420/4615/19.
Верховний Суд звертає увагу, що термін визначення процесуального строку на оскарження рішення суду обчислюється з моменту виготовлення судового рішення суду апеляційної інстанції в повному обсязі або з моментом вручення особі такого судового рішення, а тому вищенаведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.
Таким чином, Головне управління ДПС в Одеській області не наведено жодних доводів і обґрунтувань, які створили об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення до суду касаційної інстанції.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
У даному випадку належними доказами на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження можуть бути: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного судового рішення або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення копії ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №420/4615/19 на адресу відповідача.
Також, суд зазначає, що у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк визначений законом, заявник має право звернутися до суду касаційної інстанції з відповідною обґрунтованою заявою.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч наведеним вимогам процесуального закону відповідачем до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік встановлено, що з 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270,00грн.
Отже, судовий збір, який скаржник повинен сплатити при поданні касаційної скарги становить: 2270,00грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету 22030102, Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055), Призначення платежу *;101;
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, суд -
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №420/4615/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НОВОСЕЛІВСЬКЕ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2021 |
Оприлюднено | 05.03.2021 |
Номер документу | 95315284 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Олендер І.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні