Ухвала

від 04.03.2021 по справі 826/10214/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 березня 2021 року

м. Київ

справа № 826/10214/18

адміністративне провадження № К/9901/4831/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №826/10214/18 за позовом ОСОБА_1 до Верховного суду України, керівника апарату Верховного суду України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача громадська організація "Союз матерів "Захист" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Верховного Суду України, керівника апарату Верховного Суду України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача громадської організації "Союз матерів "Захист" в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Верховного Суду України в особі керівника апарату Верховного Суду України щодо направлення розпорядження № 4/0/19-18 від 02.01.2018 заяви громадської організації "Союз матерів "Захист" про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України у справі № 800/451/16 від 23.10.2017 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду;

- визнати протиправними дії керівника апарату Верховного Суду України щодо направлення розпорядженням № 4/0/19-18 від 02.01.2018 заяви громадської організації "Союз матерів "Захист" від 17.11.2017 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України у справі № 800/451/16 від 23.10.2017 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження керівника апарату Верховного Суду України № 4/0/19-18 від 02.01.2018;

- визнати протиправною бездіяльність Верховного Суду України щодо направлення заяви громадської організації "Союз матерів "Захист" від 17.11.2017 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України у справі № 800/451/16 від 23.10.2017 до Великої Палати Верховного Суду як суду апеляційної інстанції у такій категорії справ;

- зобов`язати Верховний Суд України направити заяву громадської організації "Союз матерів "Захист" від 17.11.2017 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України у справі № 800/451/16 від 23.10.2017 до Великої Палати Верховного Суду як суду апеляційної інстанції у такій категорії справ.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 15 лютого 2021 року.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, визначений Главою 10 КАС України.

Так, частинами першою - другою статті 257 КАС України установлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, Окружний адміністративний суду міста Києва розгляд справи проводив за правилами спрощеного позовного провадження.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявником таких не зазначено.

Доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки, пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами а - г цієї норми, проте позивачем таких винятків не зазначено, а аргументи касаційної скарги зводяться до тлумачення матеріальних і процесуальних норм, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України , заяви №17160/06 та №35548/06).

Разом з тим, необхідно звернути увагу на позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі пункту 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.

Оскільки заявник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №826/10214/18 за позовом ОСОБА_1 до Верховного суду України, керівника апарату Верховного суду України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача громадська організація "Союз матерів "Захист" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. А. Губська Судді М. В. Білак О. В. Калашнікова